Ухвала

від 21.05.2013 по справі 820/1621/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 р.Справа № 820/1621/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2013р. по справі № 820/1621/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АСС-Поліграфпак"

до західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "АСС-Поліграфпак", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0000232241 від 06.11.2012р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2013р. по справі № 820/1621/13-а, адміністративний позов ТОВ "АСС-Поліграфпак" до Західної МДПІ міста Харкова Харківської області ДПС про скасування рішення задоволено. Скасовано у повному обсязі податкове повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000232241 від 06.11.2012 р.

Відповідач, не погодившись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2013р. по справі № 820/1621/13-а, подав апеляційну скаргу. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану постанову, не врахував результати акту перевірки контрагента позивача - ПП "Амалія Сервіс Плюс», яким встановлено нереальність здійснених операцій ПП "Амалія Сервіс Плюс", таким чином ТОВ "АСС-Поліграфпак" не мало можливості отримувати товари (послуги, роботи) від зазначеного постачальника, тому віднесення податкового кредиту сум податку на додану вартість по податкових накладних, отриманих від ПП "Амалія Сервіс Плюс" є порушення п.198.2, п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 508592,20 грн., а саме в грудні 2011 р. на суму 131778,20 грн. та в січні 2012 р. на суму 376814,00 грн. Просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2013р. по справі № 820/1621/13-а скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити ТОВ "АСС-Поліграфпак" в задоволенні позову.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі та просив задовольнити її в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України залишити без задоволення, а оскаржувану постанову залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "АСС-Поліграфпак" з питання реальності та повноти відображення у бухгалтерському та податковому обліках із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських відносинах з ПП "Амалія Сервіс Плюс" (ідентифікаційний код - 33205879) за період 01.12.2011р. - 31.01.2012р. та подальшої реалізації ТМЦ, придбаних у ПП "Амалія Сервіс Плюс" (ідентифікаційний код - 33205879).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції, підставами для перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "АСС-Поліграфпак" слугували акти перевірки контрагента позивача - ПП "Амалія Сервіс, а саме: акт №192/22/33205879 від 22.06.2012р. "Про результати проведення зустрічної звірки ПП "Амалія Сервіс Плюс" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Промтехноопт" їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.12.2011р. по 31.12.2011р." та акт №113/22/33205879 від 14.05.2012р. "Про результати проведення зустрічної звірки ПП "Амалія Сервіс Плюс" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Промтехноопт" їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2012р. по 31.01.2012р."

За результатами перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "АСС-Поліграфпак" складено акт №2424/104/37574999 від 17.10.2012р.(а.с. 7-18).

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем:

- пункту 44.1 статті 44, п. 198.1, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на суму 508592,20 грн., в тому числі по періодах в грудні 2011 р. на суму 131778,20 грн. та у січні 2012 р. на суму 376814,00 грн.

Західною міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України на підставі висновків акту перевірки, винесено податкове повідомлення-рішення №0000232241 від 06.11.2012р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 762 888,30грн. (основний платіж - 508 592,20 грн., штраф - 254 296,10 грн.).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з неправомірності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення, оскільки надані позивачем первинні документи оформлені відповідно до вимог податкового законодавства та підтверджують реальність здійснення фінансово-господарських операцій з ПП "Амалія Сервіс Плюс".

Колегія суддів погоджується з висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 14 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Передумовою перевірки позивача стали господарські відносини з ПП "Амалія Сервіс Плюс", які здійснювалися на підставі договору поставки № 3П від 02.11.2011р. (а.с.40-41). За умовами даного договору, постачальник (ПП "Амалія Сервіс Плюс") приймає на себе обов'язки по поставці покупцю (ТОВ "АСС-Поліграфпак") товару (картону), а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити поставлений товар (п.1.1 договору). Згідно п. 1.2 договору, кількість, якість, ціна, умови поставки, визначається сторонами в окремих накладних, які є невід'ємною частиною договору.

З матеріалів справи вбачається, ТОВ "АСС-Поліграфпак" займається такими видами діяльності як 21.21.0 виробництво офрованого картону, паперової та картонної тари; 21.25.0 виробництво інших виробів з паперу та картону; 22.22.0 інша поліграфічна діяльність; 22.23.0 брошуровально - палітурна та оздоблювальна діяльність; 22.24.0 виготовлення друкованих форм; 22.25.0 надання інших послуг у поліграфічній діяльності. Згідно акту перевірки у перевіряємий період позивач фактично здійснював такий вид діяльності як виробництво інших виробів з паперу та картону.

На підтвердження реальності фінансово-господарських операцій по договору поставки № 3П від 02.11.2011р. позивачем надані виписані ПП "Амалія Сервіс Плюс" видаткові накладні №РН-000063 від 31.01.2012 р., № РН-0000062 від 31.12.2012р., № РН-000061 від 31.12.2012р., № РН-000060 від 31.01.2012р., № РН-000059 від 31.01.2012р., № РН-000058 від 31.01.2012р., № РН-000057 від 31.01.2012р., № РН-000056 від 31.01.2012р., № РН-000055 від 30.01.2012р., № РН-000054 від 30.01.2012р., № РН-000053 від 30.01.2012р., № РН-000052 від 30.01.2012р., № РН-000051 від 30.01.2012р., № РН-0000049 від 30.01.2012р., № РН-0000048 від 27.01.2012р., № РН-0000047 від 27.01.2012р., № РН-0000045 від 26.01.2012р., № РН-0000044 від 26.01.2012р., № РН-0000043 від 26.01.2012р., № РН-0000042 від 25.01.2012р., № РН-0000041 від 25.01.2012р., № РН-0000040 від 24.01.2012р., № РН-0000039 від 24.01.2012р., № РН-0000038 від 24.01.2012р., № РН-0000037 від 23.01.2012р., № РН-0000036 від 23.01.2012р., № РН-0000035 від 23.01.2012р., № РН-0000034 від 20.01.2012р., № РН-0000033 від 20.01.2012р., № РН-0000032 від 20.01.2012р., № РН-0000031 від 19.01.2012р., № РН-0000030 від 19.01.2012р., № РН-0000029 від 19.01.2012р., № РН-0000028 від 18.01.2012р., № РН-0000027 від 18.01.2012р., № РН-0000026 від 18.01.2012р., № РН-0000025 від 16.01.2012р., №РН-0000024 від 16.01.2012р., № РН №0000021 від 13.01.2012р., № РН-0000033 від 05.12.2011р., № РН-0000040 від 24.12.2011р. (а.с.43,45, 87-125, т. 1)

Також, в матеріалах справи містяться податкові накладні №2 від 05.12.2011р., №7 від 24.12.2011р., № 21 від 13.01.2012р., № 24 від 16.01.2012р., № 25 від 16.01.2012 р., № 26 від 18.01.2012р., № 27 від 18.01.2012р., № 28 від 18.01.2012р., № 29 від 19.01.2012р., № 30 від 19.01.2012р., № 31 від 19.01.2012р., № 32 від 20.01.2012р., № 33 від 20.01.2012р., № 34 від 20.01.2012р., № 35 від 23.01.2012р., № 36 від 23.01.2012р., № 37 від 23.01.2012р., № 38 від 24.01.2012р., № 39 від 24.01.2012р., № 40 від 24.01.2012р., № 41 від 25.01.2012р., № 42 від 25.01.2012р., № 43 від 26.01.2012р., № 44 від 26.01.2012р., № 45 від 26.01.2012р., № 47 від 27.01.2012р., № 48 від 27.01.2012р., № 49 від 30.01.2012р., № 51 від 30.01.2012р., № 52 від 30.01.2012р., № 53 від 30.01.2012р., № 54 від 30.01.2012р., № 55 від 30.01.2012р., № 56 від 31.01.2012р., № 57 від 31.01.2012р., № 58 від 31.01.2012р., № 59 від 31.01.2012р., № 60 від 31.01.2012р., № 61 від 31.12.2012р., № 62 від 31.12.2012р.,№ 63 від 31.01.2012 р., (а.с.42, 44, 48-86, т.1). Таким чином вищезазначені первинні документи (податкові та видаткові накладні) надані позивачем до матеріалів справи на підтвердження реальності фінансово-господарських відносин по договору поставки № 3П від 02.11.2011р., відповідають вимогам податкового законодавства щодо їх оформлення.

Крім того, реальність господарської операції має підтверджуватись також документами про фізичне переміщення придбаних товарів у просторі та документами про зберігання придбаних товарів.

На підтвердження поставки товару позивачем до матеріалів справи надані товарно транспортні-накладні, № 117 від 05.12.2011р, № 118 від 24.12.2011р., № 121 від 18.01.2012р., № 119 від 13.01.2012р., № 120 від 16.01.2012р., № 121 від 18.01.2012р., № 122 від 19.01.2012р., № 123 від 20.01.2012р., № 124 від 23.01.2012р., № 126 від 25.01.2012р., № 125 від 24.01.2012р., № 127 від 26.01.2012р., № 128 від 27.01.2012р., № 129 від 30.01.2012р., № 130 від 31.01.2012р. Відповідно до вказаних ТТН, транспортування товару здійснювало автопідприємство ФОП ОСОБА_2, замовник (ТОВ "АСС-Поліграфпак") вантажовідправник (ПП "Амалія Сервіс Плюс") вантажоодержувач ТОВ "АСС-Поліграфпак", пункт навантаження: 61019, м. Харків, вул. Архангельська, 6, пункт розвантаження: 61117 м. Харків, пров. Динамівський, 4.

Оплата за договором поставки № 3П від 02.11.2011р. здійснена у безготівковій формі, що підтверджено виписками з банку та звітом по рахунку (а.с. 144 т. 1).

Як вбачається з матеріалів справи з придбаного у ПП "Амалія Сервіс Плюс" картону, позивач виготовив коробку «Газон А-Plus», коробку «Little Grass», коробку «Med Nortn», коробка Кава Бруно молота Турецька традиція, коробку кава Бруно молота Експрессо Італьяно, коробку сувенірну «Георгіївський» тощо.

Придбаний товар в подальшому використаний у власній господарській діяльності позивача та проданий ТОВ «АгроІнтел», ТОВ «Тара», ТОВ «Румес», ТОВ «Арда-Трейдинг», ВАТ «АФ Таврія», ТОВ «КПД», що підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, довіреностями на отримання товару (а.с. 179-109, т.1).

Таким чином, вищезазначеними доказами спростовується припущення відповідача про відсутність можливості у контрагента позивача реально здійснювати фінансового-господарські операції. Крім того, первинні документи, надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ПП "Амалія Сервіс Плюс", (договір, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні) за формою та змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем сума податку на додану вартість за договором від № 3П від 02.11.2011р., включена до складу податкового кредиту правомірно, оскільки наявні всі необхідні первинні документи, які підтверджують факт виконання господарських операцій між позивачем та контрагентом.

Щодо посилання контролюючого органу, як на правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення, на неможливість встановити факт сплати податку ПП "Амалія Сервіс Плюс", колегія суддів вважає необґрунтованими. Припущення про несплату податків контрагентом позивача не може бути підставою для відповідальності товариства, відносно якого у справі відсутні докази його недобросовісності як платника. Доказів фактичної несплати контрагентом позивача відповідачем суду не надано.

Отже, фактичні обставини справи підтверджують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентом - ПП "Амалія Сервіс Плюс", і правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, які виписані на виконання умов договору. Таким чином, колегією суддів не приймається довід відповідача про нікчемність здійснених правочинів між позивачем та його контрагентом.

З урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податковий кредит підтверджений відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку та наявний зв'язок витрат позивача з його господарською діяльністю.

В силу ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності своїх рішень.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи та всупереч вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2013р. по справі № 820/1621/13-а суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2013р. по справі № 820/1621/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М. Судді (підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М.

Повний текст ухвали виготовлений 27.05.2013 р.