Постанова

від 19.06.2013 по справі 905/168/13-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.06.2013 р. справа № 905/168/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Колядко Т.М. суддівСкакуна О.А. , Чернота Л.Ф. за участю представників сторін: від позивача:Маковський В.В. за довір. № 005/К/13 від 23.01.2012р. від відповідача:не з"явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргупублічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" м. Краматорськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 29.04.2013р. по справі№ 905/168/13-г (І.А. Бойко) за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Промімпекс" м. Київ допублічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" м. Краматорськ Донецької області простягнення 91366,95грн. В С Т А Н О В И В:

Господарський суд Донецької області (суддя Бойко І.А.) рішенням від 29.04.2013р. задовольнив позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Промімпекс" м. Київ (далі - ТОВ "Компанія "Промімпекс") та стягнув з публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" м. Краматорськ Донецької області (далі - ПАТ "Енергомашспецсталь") заборгованість у сумі 81032,95грн., 3% річних у сумі 1761,51грн., пеню у сумі 8572,49грн. та судовий збір у сумі 1827,34грн., з посиланням на доведеність та обґрунтованість позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду Донецької області від 29.04.2013р. по справі № 905/168/13-г просить скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, заявник в апеляційній скарзі посилається на те, що позивач не виконав умов договору по наданню відповідачу документів, перелічених у п. 7.1. договору, а саме сертифікатів якості на поставлену продукцію, у зв'язку з чим строк оплати не настав.

Крім того, заявник в апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції перелічив в своєму рішенні видаткові накладні, за якими позивач відвантажив відповідачу продукцію на загальну суму 88411,72грн., що не відповідає дійсності, оскільки в рішенні не зазначено поставку продукції по накладним № 3225 від 01.06.2012р. на суму 5037,00грн. та № 1521 від 23.03.2012р. на суму 518,40грн., у зв'язку з чим загальна суму поставленої продукції складає 82856,31грн.

Позивач рішення господарського суду Донецької області від 29.04.2013р. по справі № 905/168/13-г вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач свого представника у судове засідання 19.06.2013р. не направив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення 30.05.2013р. Доказів поважності причин його неявки суду не надано, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги за відсутністю представника відповідача.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ТОВ "Компанія "Промімпекс" м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до ПАТ "Енергомашспецсталь" м. Краматорськ про стягнення 91366,95грн., з яких: заборгованість у сумі 81032,95грн., 3% річних у сумі 1761,51грн. та пеня у сумі 8572,49грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору № 5858 від 27.10.2010р. щодо своєчасної та повної оплати за поставлений йому товар.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.10.2010р. між ТОВ "Компанія "Промімпекс" (Постачальник) та ПАТ "Енергомашспецсталь" (Покупець) був укладений договір № 5858 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується відповідно до умов цього договору прийняти і оплатити його (п. 1.1. Договору).

Найменування, номенклатура, кількість, якісні та інші характеристики товару, його ціна, строки та умови поставки зазначаються в специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору (п. 1.2. Договору).

У відповідності з умовами п. 7.1. Договору Постачальник зобов'язується надати Покупцю одночасно з товаром наступні документи: рахунок; сертифікат якості (паспорт, технічний паспорт, сертифікат відповідності); накладу (в накладній обов'язкове посилання на отримувача продукції); податкову накладну.

За умов п. 9.1. прийняття продукції проводиться сторонами: по кількості - відповідно до кількості, що зазначена в рахунку та накладній; по кількості - відповідно до даних сертифікату якості (паспорту, сертифікату відповідності або іншого документу про якість продукції) та вимогам нормативних документів на цю продукцію (ДОСТ, ДСТУ, ТУ).

Пунктом 14.2. сторони передбачили, що договір діє до 31.12.2012р.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем підписані специфікації до договору № 5858 від 27.10.2010р., якими сторони узгодили найменування продукції (марка, ГОСТ), кількість товару, вартість товару, умови поставки товару та умови оплати - протягом 30 днів з моменту поставки.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору позивач у період з 22.12.2011р. по 01.06.2012р. поставив відповідачу продукцію на загальну суму 88411,72грн., про що підтверджується видатковими накладними:

№ 06494 від 22.12.2011р. на суму 24626,50грн.;

№ 0169 від 19.01.2012р. на суму 3200,40грн.;

№ 0319 від 27.01.2012р. на суму 7320,00грн.;

№ 925 від 27.02.2012р. на суму 1632,00грн.;

№ 1263 від 14.03.2012р. на суму 231,70грн.;

№ 1264 від 14.03.2012р. на суму 7320,00грн.;

№ 1458 від 22.03.2012р. на суму 7320,00грн.;

№ 1459 від 22.03.2012р. на суму 11653,39грн.;

№ 1500 від 23.03.2012р. на суму 19552,32грн.;

№ 3225 від 01.06.2012р. на суму 5037,00грн.;

№ 1521 від 23.03.2012р. на суму 518,40грн.

Зазначені накладні підписані з обох сторін без будь-яких зауважень та заперечень.

Посилання заявника в апеляційній скарзі на те, що суд не зазначив в тексті рішення поставку продукції по накладним № 3225 від 01.06.2012р. на суму 5037,00грн. та № 1521 від 23.03.2012р. на суму 518,40грн. є безпідставними та не є підставою для скасування рішення, оскільки позивачем здійснено розрахунок заборгованості, 3% річних та пені, з врахуванням цих двох накладних, їх копії додані до позовної заяви. Крім того, відповідач не спростовує отримання товару за зазначеними видатковими накладними.

Факт отримання відповідачем товару за вищевказаними накладними підтверджується відміткою про отримання - підписом уповноваженої особи відповідно до довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей: № 3228 від 22.12.2011р., № 125 від 19.01.2012р., № 459 від 24.02.2012р. та № 606 від 14.03.2012р. В матеріалах справи також містяться податкові накладні, видані продавцем в зв'язку з передачею ПАТ "Енергомашспецсталь" відповідного товару.

Відповідач частково розрахувався за отриманий товар, у зв'язку з чим заборгованість останнього склала 81032,95грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості у сумі 81032,95грн., оскільки останній не надав доказів оплати цієї суми.

Позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1761,51грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних в зазначеній сумі.

Позивач також просив суд стягнути з відповідача пеню у сумі 8572,49грн.

Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. № 543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписами п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 11.5. Договору в разі прострочки оплати Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,04% від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочки.

Як вбачається з розрахунку, позивач здійснив розрахунок пені по кожній видатковій накладній за період понад 240-330днів, що суперечить п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Таким чином, колегія суддів перевіривши розрахунок позивача дійшла висновку, що пеня підлягає стягненню у сумі 5779,92грн. В іншій частині стягнення пені у сумі 2792,57грн. слід відмовити, у зв'язку з необґрунтованістю.

Посилання заявника на те, що строк оплати не настав, оскільки позивач не виконав умов договору, а саме не передав відповідачу документи, передбачені п. 7.1. Договору, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки відповідно до ст. 666 Цивільного кодексу України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання; якщо приналежності товару або документи, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач звертався до позивача з вимогою про надання відповідних документів або про розірвання договору № 5858 від 27.10.2010р. та повернення товару продавцю.

У п. 9.2. договору поставки № 5858 від 27.10.2010р. сторони передбачили, що дають згоду застосовувати в процесі приймання продукції, що поставляється, правил, передбачених Інструкціями Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості (П-6) і про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю (П-7).

Згідно п. 12 Інструкції П-6 приймання продукції по кількості здійснюється по транспортних і супровідних документах (рахунку-фактурі, специфікації, опису, пакувальним ярликам і ін.) відправника (виготівника). Відсутність вказаних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції і в акті вказується, які документи відсутні.

Оскільки, відповідного акту про відсутність супровідних документів не було складено, це свідчить про отримання передбачених Договором документів разом з товаром.

Відповідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга ПАТ "Енергомашспецсталь" підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 29.04.2013р. по справі № 905/168/13-г підлягає частковому скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позову та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, заявником при поданні апеляційної скарги надмірно сплачено за платіжним дорученням № 94523 від 15.05.2013р. судовий збір у сумі 913,67грн., що є підставою для його повернення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», а також у зв'язку з частковим задоволенням апеляційної скарги, судові витрати за подачу апеляційної скарги у сумі 27,93грн. покладено на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" м. Краматорськ Донецької області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 29.04.2013р. по справі № 905/168/13-г скасувати частково.

Резолютивну частину рішення господарського суду Донецької області від 29.04.2013р. по справі № 905/168/13-г викласти у наступній редакції:

"Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія "Промімпекс" м. Київ до публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" м. Краматорськ Донецької області про стягнення заборгованості у сумі 81032,95грн., 3% річних у сумі 1761,51грн. та пені у сумі 8572,49грн. задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" (84306, Донецька область, м. Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602, МФО 334141, р/р 26003303510738 в філії «Відділенні Промінвестбанк» м. Краматорськ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Промімпекс" (01015, м. Київ, вул. Цитадельна, 6/8, код ЄДРПОУ 31242704, МФО 320854, р/р 26008316072 в АБ «Діамант») заборгованість у сумі 81032,95грн., 3% річних у сумі 1761,51 грн., пеню у сумі 5779,92грн., судовий збір у сумі 1771,48грн.

В іншій частині позову відмовити".

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Промімпекс" (01015, м. Київ, вул. Цитадельна, 6/8, код ЄДРПОУ 31242704, МФО 320854, р/р 26008316072 в АБ «Діамант») на користь публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" (84306, Донецька область, м. Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602, МФО 334141, р/р 26003303510738 в філії «Відділенні Промінвестбанк» м. Краматорськ) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 27,93грн.

Суду першої інстанції видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Т.М. Колядко

Судді: О.А. Скакун

Л.Ф. Чернота

Надруковано: 5 прим.

1. позивачу

1. відповідачу

1. у справу

1. ДАГС

1. Г/с Дон. обл.