Постанова

від 14.06.2013 по справі 802/1993/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 червня 2013 р. Справа № 802/1993/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Свентуха Віталія Михайловича,

за участю:

секретаря судового засідання: Щербатюк Любові Євгеніївни

представників сторін:

позивача: Грабік М.С. - представник за довіреністю;

відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тростянецькому районі Вінницької області

до: відкритого акціонерного товариства "Тростянецьке ХПП"

про: стягнення капіталізованих платежів в розмірі 1 084 707 грн. 76 коп.

ВСТАНОВИВ :

В квітні 2013 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тростянецькому районі Вінницької області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Тростянецьке ХПП" про стягнення капіталізованих платежів в розмірі 1 084 707 грн. 76 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відкрите акціонерне товариство "Тростянецьке ХПП" зареєстроване у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тростянецькому районі Вінницької області як платник страхових внесків. Позивач зазначає, що дане підприємство ліквідовується як юридична особа без правонаступника, на підставі чого, повинна бути проведена капіталізація платежів для продовження страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві протягом їх життя. Позивач, з урахуванням даних Держкомстату України про середню очікувану тривалість життя осіб, розрахував суму платежів, які підлягають капіталізації для розрахунку з потерпілими у ВАТ "Тростянецьке ХПП" в розмірі 1 084 707 грн. 76 коп., та просив їх стягнути з відповідача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та надав суду пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви та додаткових пояснень (а.с.141).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, 14.06.2013р. надав суду заяву про розгляд справи без його участі. В попередніх судових засіданнях представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на наявні в матеріалах справи письмові заперечення (а.с. 143, 144) та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тростянецькому районі Вінницької області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Відповідач - відкрите акціонерне товариство "Тростянецьке ХПП" відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців, є юридичною особою (ЄДРПОУ № 00953289), зареєстрований у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тростянецькому районі Вінницької області як платник страхових внесків.

Судом встановлено, що відповідачем було передано до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тростянецькому районі Вінницької області 5 особових справ потерпілих на виробництві, а саме, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" продовжують отримувати страхові виплати.

Відповідно до протоколу загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Тростянецьке хлібоприймальне підприємство" № 091212/ЗС від 09.12.2012р. було прийнято рішення про припинення відкритого акціонерного товариства "Тростянецьке хлібоприймальне підприємство" шляхом його ліквідації.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наданих актів про нещасні випадки нещасні випадки з громадянами ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 сталися під час їх перебування в трудових відносинах з Ободівським цукровим заводом, правонаступником якого був ВАТ "Ободівський цукровий завод", яке ліквідовано за рішенням суду 13.04.2005р. без правонаступника, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з ЄДРПОУ № 353820 (а.с.111-155). Судом також встановлено, та не спростовувалось представниками сторін, що вказані особи в подальшому працювали на ВАТ "Тростянецьке ХПП".

Згідно з приписами Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" капіталізовані платежі сплачуються роботодавцем, який ліквідується, а особами на користь яких такі платежі стягуються є особи, які перебували в трудових відносинах з роботодавцем на час нещасного випадку.

З огляду на вищевикладене, ВАТ "Тростянецьке ХПП" не зобов'язано сплачувати капіталізовані платежі по громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, оскільки, на момент виникнення страхових випадків, вказані особи не перебували в трудових відносинах з ВАТ "Тростянецьке ХПП", а тому позовні вимоги в частині стягнення з ВАТ "Тростянецьке ХПП" капіталізованих платежів в сумі 530 472 грн. 63 коп. задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення капіталізованих платежів в розмірі 554 235 грн. 13 коп., то суд вважає за необхідне зазначити слідуюче.

Відповідно до Преамбули Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 1105-XIV (надалі - Закон № 1105-XIV), цей Закон відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до положень статей 15, 46 Закону № 1105-XIV, Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що провадить акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 46 Закону № 1105-XIV фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок, зокрема, капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зазначеною нормою законодавець зобов'язує страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством), із застосуванням порядку, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 765 від 6 травня 2000 року «Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю».

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Статтею 1205 Цивільного Кодексу України передбачено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншими нормативно-правовими актами.

На сьогоднішній день відсутній механізм капіталізації платежів для задоволення вимог, виниклих із зобов'язань підприємства, яке ліквідується на підставі рішення засновників та дані відносини подібні між собою у своїх рисах та ознаках, тобто вирішуються однаково і необхідно застосовувати закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані, кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 765 (надалі Порядок).

Відповідно до пунктів 1 та 3 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000р. № 765, здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством. Капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Іншого нормативно-правового акту, який визначав би порядок капіталізації платежів, Кабінетом Міністрів України прийнято не було.

Крім цього, своєю постановою від 26.06.2012 року Верховний суд України визначив, що вимоги Порядку поширюються на правовідносини щодо стягнення заборгованості по капіталізації платежів з підприємств, які ліквідуються.

У відповідності до вимог ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Згідно ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Сума платежів, яка підлягає капіталізації підтверджується розрахунком потреби в капіталізації коштів від 11.04.2013 р., який міститься в матеріалах справи.

Посилання представника відповідача на те, що нещасний випадок на виробництві з ОСОБА_6 стався 08.09.1998р., в той час як Закон України "Про загальнобов"язкове державне соціальне страхування, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" набув чинності лише з 01.04.2001р., тому ВАТ "Тростянецьке ХПП" не був страхувальником, а ОСОБА_6 не була застрахованою особою, в розумінні ст. 6 вказаного Закону судом роцінюються критично з наступних підстав.

Так, згідно з Прикінцевими положеннями Закону № 1105-XIV відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також особам, які працювали на умовах трудового договору і які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Статтею 10 Закону № 1105-XIV, для страхування від нещасного випадку на виробництві не потрібно згоди або заяви працівника. Страхування здійснюється в безособовій формі. Всі особи, які працювали на умовах трудового договору, вважаються застрахованими з моменту набрання чинності цим Законом незалежно від фактичного виконання страхувальниками своїх зобов'язань щодо сплати страхових внесків.

З часу набрання чинності Закону № 1105-ХІV відділення ВД ФССНВ у Тростянецькому районі продовжило виплату страхового відшкодування та надання медико - соціальних послуг, застрахованим особам, які працювали на ВАТ «Тростянецьке ХПП».

Під час діяльності ВАТ "Тростянецьке ХПП" відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тростянецькому районі Вінницької області отримувало страхові внески, які спрямовувались, в тому числі, на страхові виплатита медико-соціальні послуги потерпілих даного підприємства і тому для покриття цих витрат Фонду зобов"язаний провести капіталізацію цих платежів для майбутніх виплат.

Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та постанова Кабінету Міністрів України від 06.05.2000р. № 765 однозначно встановлюють обов"язок сплати всіма підприємствами, які ліквідуються капіталізованих платежів щодо осіб, які отримали травми на цих підприємствах і законодавством не встановлено будь-яких обмежень в часі щодо стягнення цих платежів.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача сум капіталізованих платежів по громадянці ОСОБА_6 в розмірі 554 235 грн. 13 коп. обгрунтованими, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Частина 1 статті 71 цього Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Мотивація та докази, на які посилається відповідач заперечуючи проти позову в частині стягнення з відповідача сум капіталізованих платежів по громадянці ОСОБА_6 в розмірі 554 235 грн. 13 коп., не дають суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували доводи позивача, а встановлені у справі обставини не підтверджують позиції відповідача.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, відповідно до положень ст. 94 КАС України, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000р. № 765, Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Цивільним кодексом України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2 Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Тростянецьке ХПП" (вул. 1 Травня 26, смт. Тростянець, Тростянецький район, Вінницька область, 24300, код ЄДРПОУ 00953289) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тростянецькому районі Вінницької області (вул. Наконечного 9, смт. Тростянець, Вінницька область, 24300, код ЄДРПОУ 25937669, р/р 37170003000895 в ГУДКСУ у Вінницькій області МФО 802015) капіталізовані платежі в сумі 554 235 грн. 13 коп. (п'ятсот п'ятдесят чотири тисячі двісті тридцять п'ять грн. 13 коп.).

3. В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя (підпис) Свентух Віталій Михайлович

Копія вірна:

суддя: секретар: