Ухвала

від 25.03.2015 по справі 802/1993/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

м. Вінниця

25 березня 2015 р. Справа № 802/1993/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара Павла Анатолійовича, розглянувши у порядку письмового провадження матеріали заяви у справі

за позовом: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тростянецькому районі Вінницької області

до: відкритого акціонерного товариства "Тростянецьке ХПП"

про: стягнення капіталізованих платежів

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходилася адміністративна справа за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тростянецькому районі Вінницької області до відкритого акціонерного товариства "Тростянецьке ХПП" про стягнення капіталізованих платежів.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

24 лютого 2015 року від ВАТ "Тростянецьке ХПП" на адресу Вінницького окружного адміністративного суду надійшла заява про зміну способу та порядку виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2013 року.

Представник заявника в судове засідання не з'явився, подав через відділ прийому суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відділу Державної виконавчої служби по Тростянецькому району Тростянецького міськрайонного управління юстиції в судове засідання не з'явився, однак в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник позивача в судове засіданні також не з'явився, про час, дату місце судового розгляду повідомлений завчасно та належним чином.

З урахуванням положень частини 2 статті 263 КАС України, відповідно до якої неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про зміну способу і порядку виконання рішення суду, суд прийшов до висновку про можливість розгляду заяви про встановлення способу виконання рішення суду у порядку письмового провадження.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26 грудня 2003 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

При цьому, необхідно зауважити, що суд, змінюючи спосіб та порядок виконання постанови, не може змінювати суті прийнятого рішення.

В обґрунтування зазначеної заяви державний виконавець зазначив, що на виконанні у відділі ДВС по Тростянецькому району Тростянецького МРУЮ знаходиться виконавчий лист № 802/1993/13-а виданий Вінницьким окружним адміністративним судом 19 вересня 2013 року про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Тростянецьке хлібоприймальне підприємство" капіталізованих платежів у сумі 554235,13 грн. Рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ "Тростянецьке хлібоприймальне підприємство" від 09 грудня 2012 року вирішено припинити товариство шляхом його ліквідації та обрано ліквідаційну комісію, головою якої обрано ОСОБА_1, про що 30 січня 2013 року внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Листом голова ліквідаційної комісії ВАТ "Тростянецьке хлібоприймальне підприємство" ОСОБА_1 повідомив державного виконавця про те, що питання подальшого виконання виконавчих документів щодо боржника ВАТ "Тростянецьке хлібоприймальне підприємство" віднесено законодавством до компетенції ліквідаційної комісії.

Так, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 67 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку. У разі надходження виконавчого документа до ліквідаційної комісії (ліквідатора) арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

У разі якщо виконавчий документ надіслано ліквідаційній комісії (ліквідатору), виконавче провадження підлягає закінченню в порядку, встановленому цим Законом (ч. 3 ст. 67 Закону України "Про виконавче провадження").

Проте, частиною 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено такої підстави для закінчення виконавчого провадження як передача виконавчого документу на виконання ліквідаційній комісії боржника.

Посилаючись на відсутність у ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" норми, яка б давала підстави для закінчення виконавчого провадження у зв'язку із передачею виконавчого документу на виконання ліквідаційній комісії боржника, державний виконавець вважає, що суд, згідно ст. 263 КАС України, повинен прийняти рішення про встановлення способу та порядку виконання судового рішення та вказати, як повинен діяти державний виконавець у такому випадку.

Суд критично оцінює доводи заяви, що розглядається, з огляду на те, що у відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Повноваження державного виконавця при виконанні виконавчих документів, у яких боржником є юридична особа, що перебуває в процесі припинення, визначені ст. 67 Закону України "Про виконавче провадження".

Водночас наявність неузгодженості між окремими нормами Закону України "Про виконавче провадження" не свідчить про необхідність встановлення чи зміни способу і порядку виконання рішення суду у даній адміністративній справі і не може вважатися тією винятковою обставиною, про яку йдеться у ч. 2 ст. 263 КАС України.

В сою чергу, державним виконавцем до суду не надано доказів вчинення ним передбачених статтею 32 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчих дій, а саме: матеріалів виконавчого провадження, які були вжиті заходи для примусового виконання рішення, результати розшуку майна боржника та інші заходи, передбачені законом. Жодного доказу на обґрунтування поданої заяви державним виконавцем не надано.

Також, необхідно зазначити, що звертаючись з даною заявою до суду, державний виконавець не зазначає в ньому, який саме спосіб і порядок його виконання він просить встановити.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відділу Державної виконавчої служби по Тростянецькому району Тростянецького міськрайонного управління юстиції про встановлення зміну, способу та порядку виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2013 року.

Керуючись ст.ст. 165, 186, 254, 255, 263 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви відділу Державної виконавчої служби по Тростянецькому району Тростянецького міськрайонного управління юстиції про встановлення (зміну) способу та порядку виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду № 802/1993/13-а від 14 червня 2013 року - відмовити повністю.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Комар Павло Анатолійович