Постанова

від 15.11.2006 по справі 25/11-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

15 листопада 2006 р.                                                                                  

№ 25/11-06 

                      Вищий господарський суд

України у складі колегії суддів:

 Головуючого -                                      Полякова

Б.М.

 Суддів 

-                                               

Ткаченко Н.Г.

Катеринчук Л.Й.

за участю представників :  ПОСП 

"Перемога" -Лашутіна Е.І.,         Миськова С.О.; ТОВ “Агрофірма

Коростишів-Льон”   - Соболевського І.В.,

Юрченка К.Ю., Бабича А.Л.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні в м. Києві касаційну скаргу ліквідатора Приватного орендного

сільськогосподарського підприємства “Перемога” ОСОБА_1

на 

постанову Київського міжобласного 

апеляційного  господарського суду

від  05.06.2006 р.  по справі №25/11-06  за позовом Приватного орендного

сільськогосподарського підприємства “Перемога” до    Товариства з обмеженою відповідальністю

“Агрофірма Коростишів-Льон”  про

повернення  безпідставно набутого майна.,

-

                                    В С Т А Н О

В И В:

           В січні 2006 р. позивач -  Приватне 

орендне сільськогосподарське підприємство “Перемога” звернувся з позовом

до господарського суду Київської 

області   до  ТОВ “Агрофірма Коростишів-Льон”,  про повернення  безпідставно набутого майна, а саме: зерна

озимого жита і пшениці, загальною масою 443 т. 

Рішенням  господарського суду Київської області  від 10 березня  2006 р. по справі № 25/11-06  /суддя Мальована Л.Я./   позовні вимоги задоволено в повному обсязі,

стягнуто з відповідача на користь позивача вартість безпідставно набутого майна

в сумі 243650 грн., 2436, 50 грн. -державного мита,  118 грн. -судових витрат.

 Постановою 

Київського  міжобласного

апеляційного господарського суду  від 05

червня 2006 р. по справі №25/11-06 

/судді : Агрикова О.В., Мамонтова М.О., Фаловська І.М./ рішення

господарського Київської області  від

10.03.2006 р. скасовано, стягнуто з позивача 609, 13 грн. -державного мита за

розгляд апеляційної скарги, справу направлено до господарського суду

Житомирської області  для розгляду по

суті. 

В

касаційній скарзі,  позивач

-Приватне  орендне сільськогосподарське

підприємство “Перемога”   просить

скасувати постанову Київського 

міжобласного апеляційного господарського суду від 05.06.2006 р.,

посилаючись на те, що вона  прийнята з

порушенням норм процесуального та матеріального права, а рішення господарського

суду Київської області  від 10.03.2006 р.

залишити без змін.

В судовому засіданні Вищого

господарського суду України   25.10.2006

року, на підставі ст. 77 ГПК України, 

було оголошено перерву до   15.11.2006

року на  11-50. У зв'язку із зміною

складу суду, в судовому засіданні 15.11.2006 р. справа розглядається спочатку.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко

Н.Г., пояснення представників  сторін,

перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія

суддів вважає, що касаційна скарга  

підлягає частковому задоволенню  з

наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів

справи,  11.12.2002 р. між ТОВ

“Коростишів-Льон” та ПОСП “Перемога” 

укладено договір  №21 про спільну

діяльність (купівлі-продажу), відповідно до п.1.1 якого, предметом договору є

спільна діяльність без створення 

юридичної  особи по досягнення

господарської цілі  у вигляді виробництва

льонопродукції, з метою одержання прибутку та досягнення позитивного

економічного ефекту. До даного договору, 01.03.2003 р. було укладену додаткову

угоду №5, відповідно до якої всі права і обов”язкі за договором від 11.12.2002

р.№21 переходять від ТОВ “Коростишів-Льон” до ТОВ “Агрофірма

Коростишів-Льон”. 

Відповідно до акту звірки

взаєморозрахунків від 09.12.2003 р.   ПОСП “Перемога”   має заборгованість перед  ТОВ “Агрофірма Коростишів-Льон” в сумі 67 304

грн.

09.12.2003

р. між ТОВ “Агрофірма Коростишів-Льон” (заставодержатель) та ПОСП “Перемога”

(заставодавець) укладено договір застави, відповідно до умов якого, в

забезпечення своєчасного повернення заставодержателю  заставодавецем  суми заборгованості за договором №21  в розмірі 67 304, 94 грн.  Заставодавець передає у заставу належні

йому  на праві власності посіви озимих

сільськогосподарських культур. Заставлене майно оцінено сторонами на загальну

суму 67 304, 94 грн. 

09.02.2004 р. ТОВ “Агрофірма

Коростишів-Льон” (заставодержатель) та ПОСП “Перемога” (заставодавець) склали

акт передавання -приймання, відповідно до якого, ПОСП “Перемога” передає ТОВ

“Агрофірма Коростишів-Льон”  незавершене

виробництво, а саме посіви, загальною вартістю 67 304, 94 грн.  Цим  же

актом сторонами було підтверджено зобов”язання ТОВ “Агрофірма

Коростишів-Льон”   повернути ПОСП

“Перемога” для виплати власникам майнових паїв 

СПП “Перемога” зерно загальною вартістю 76 642 грн. по звичайним цінам

на час збирання врожаю.

Ухвалою

господарського суду  Київської

області  від 10.02.2004 р. по справі

№160/10б-97 замінено банкрута СПП “Перемога” 

на його правонаступника - ПОСП “Перемога”. Ухвалою господарського

суду  Київської області  від 26.03.2004 р. по справі №160/10б-97

боржника - ПОСП “Перемога” визнано банкрутом, 

відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено

ОСОБА_1

30.07.2004 р. між ПОСП “Перемога” (

в особі ліквідатора ОСОБА_1)  та ТОВ

“Агрофірма Коростишів-Льон” укладено угоду №3/ВІТ про погодження взаємних

розрахунків, відповідно до умов якої, ТОВ “Агрофірма Коростишів-Льон”  зобов”язаний у строк до 30.08.2004 р.   перерахувати на розрахунковий  рахунок ПОСП “Перемога” кошти в сумі 76672

грн. або повернути зерно озимої пшениці та озимого жита врожаю 2004 р. на дану

ціну.

-

відповідно до 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися Задовольняючи позов,

господарський суд першої інстанції виходив з того,  що   в

період з 12.08.2004 р. по 20.08.2004 р. ТОВ “Агрофірма Коростишів-Льон”  на полях ПОСП “Перемога” було зібрано

врожай  озимих зернових в кількості 443

т., із яких 324 т. було вивезено відповідачем 

в м. Коростишів, а частина врожаю, а саме: 119 т. зерна жита групи “а”

на суму 71445 грн. вивезена  на

орендованій у позивача критий зерновий тік в с. Пашківка;

належним чином відповідно до умов

договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за

відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або

інших вимог, що звичайно ставляться, але в порушення даної статті  угода №3/ВІТ від 30.07.2004 р. не була

виконана відповідачем - ТОВ “Агрофірма Коростишів-Льон”;

- подані відповідачем документи,

щодо здійснення ним розрахунків  на

погашення даної заборгованості, не можуть прийматися до уваги, поскільки,

свідчать про  здійснення розрахунків

між  ТОВ “Агрофірма Коростишів-Льон”  та 

ПОСП “Перемога” за 2003 р., але договір №3/ВІТ був укладений  30.07.2004 р.

- відповідачем, в порушення ст.33

ГПК України, не надано доказів, а саме акт прийому-передачі 119 т. зерна, що

ним зерно передано ліквідатору, а посилання на те, що зерно самовільно

розподілено комісією з організації майнових питань ПОСП “Перемога” між

власниками майнових паїв в оплату за оренду, 

спростовуються матеріалами справи.

           Отже, господарський суд першої

інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги Приватного   орендного 

сільськогосподарського підприємства 

“Перемога” до ТОВ “Агрофірма Коростишів-Льон”  про повернення  безпідставно набутого майна, а саме: зерна

озимого жита і пшениці, загальною масою 443 т. 

є обгрунтованими  та  підлягають задоволенню.

  Не погодившись з рішенням суду першої

інстанції, відповідач звернувся  до

Київського міжобласного  апеляційного

господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського

суду Київської  області  від 

10.03.2006 р.  скасувати

посилаючись на  порушення судом першої

інстанції  норм матеріального та процесуального

права та на неповне з'ясування обставин справи, що мають істотне значення для

справи.

Постановою

Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.06.2006 р.

апеляційна скарга ТОВ “Агрофірма Коростишів -Льон” задоволена частково, рішення

господарського суду Київської обл. від 10.03.2006 р. по справі №25/11-06

скасоване, справа за позовом ПОСП                    “ Перемога до ТОВ “

Агрофірма Коростишів - Льон ” про повернення безпідставно набутого майна  направлена до господарського суду

Житомирської обл. для розгляду по суті.

Скасовуючи

рішення суду першої інстанції апеляційний суд виходив з того, що суд першої

інстанції  помилково, з порушенням вимог

ст.ст.15,16 ГПК України прийняв до свого провадження справу, яка не підсудна

даному господарському суду.

Але з такими висновками суду

апеляційної інстанції повністю погодитись не можна.

  Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд

оцінює докази за своїм внутрішнім 

переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному

розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись

законом.

Відповідно до чинного

законодавства  рішення суду  є законним тоді, коли суд, виконавши всі

вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив

справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають

застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону,

що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту

законодавства України.

Оскаржувана апеляційна

постанова  зазначеним вище вимогам не

відповідає. 

Відповідно до вимог ст. 99 ГПК

України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих

справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому

розділі.

Апеляційний господарський суд,

переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими

суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 ГПК України у

процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і

додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази

приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої

інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до ст.38 ГПК України,

якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний

витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі

документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Апеляційний господарський суд не

зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і

обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.103 ГПК України

апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має

право:

1) залишити рішення місцевого

господарського суду без змін, а скаргу (подання) без задоволення;

2) скасувати рішення повністю або

частково і прийняти нове рішення;

3) скасувати рішення повністю або

частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду

повністю або частково;

4) змінити рішення.

Але, всупереч вимог чинного

законодавства, апеляційною інстанцією не розглянуті доводи відповідача в

повному обсязі, які були викладені в апеляційній скарзі на рішення

господарського суду Київської  області  від 

10.03.2006 р., не досліджені фактичні обставини справи, висновки суду

законодавчо не обгрунтовані, справа розглянута апеляційним судом  у відсутність представника позивача.

Крім того,  ч.1 ст. 17 ГПК України встановлено, якщо

справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються

господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня

надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи, а

відповідно до ч.3 ст.17 ГПК України - справа, прийнята господарським судом до

свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута

по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною

іншому господарському суду.

Зазначені вище обставини

апеляційним судом належним чином не перевірені і їм не дана відповідна оцінка.

 За таких обставин, колегія суддів приходить до

висновку, що постанова Київського міжобласного 

апеляційного  господарського суду

від             05.06.2006 р. по справі

№25/11-06  постановлена з порушенням норм

процесуального права  та підлягає

скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд.

Під час нового апеляційного

розгляду суду належить врахувати вище викладене та в залежності від

встановленого і вимог закону постановити законне та обгрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст.1115,

1117-  11112 ГПК

України, Вищий господарський суд України , -

                                   П О С Т А Н

О В И В :

Касаційну

скаргу Приватного орендного сільськогосподарського підприємства “Перемога”

ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову

Київського міжобласного 

апеляційного  господарського суду

від  05.06.2006 р.  по справі №25/11-06  скасувати.

Справу

№25/11-06  направити до Київського

міжобласного    апеляційного

господарського суду на новий апеляційний розгляд.

Головуючий

-                                                              Б.М.

Поляков

Судді-                                                                               

Н.Г. Ткаченко

                                   Л.Й.

Катеринчук