Постанова

від 05.06.2006 по справі 25/11-06

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

25/11-06

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

          01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

05.06.06 р.                                                                                                    № 25/11-06                                                                                

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий                                                                                Агрикова  О.В.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Фаловська  І.М.

                                                                                                         Мамонтова  О.М.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Коростишів-Льон»на рішення господарського суду Київської області від 10.03.2006р.

у справі № 25/11-06 (суддя Мальована Л.Я.)

за позовом          Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Перемога», с. Пашківка;

до          Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Коростишів-Льон», с Більківці;

про          повернення безпідставно набутого майна

В С Т А Н О В И В :

Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство «Перемога»звернулася до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Коростишів-Льон»про повернення безпідставно набутого майна, а саме, зерна озимого жита і пшениці загальною масою 443 тони. 03.02.2006р. позивачем у порядку ст. 22 ГПК України було подано заяву про зміну предмета позову і просить суд стягнути з відповідача вартість безпідставно набутого майна (зерна) в розмірі 243 650 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 10.03.2006р. позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Коростишів-Льон»на користь Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Перемога»вартість безпідставно набутого зерна в сумі 243 650 грн., 2 436,50 грн. державного мита, 118 грн. судових витрат.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що враховуючи надані відповідачем податкові накладні та виписки із банку, заперечення останнього проти позову не прийняті судом першої інстанції до уваги, оскільки вказані документи не відносяться до розгляду даної справи через те, що вони свідчать про здійснення розрахунків між сторонами за 2003 рік, а договір про погодження взаємних розрахунків укладено в 2004році.

Одночасно, місцевий господарський суд не взяв до уваги заперечення відповідача про порушення підсудності щодо розгляду в господарському суді Київської області справи про повернення безпідставно набутого майна, оскільки, в судовому засіданні відповідач підтвердив, що зерно було здано на тік в с. Пашківка за місцезнаходженням боржника.

Крім цього, зваживши на ст. 526 ЦК України та на відсутність акту прийому-передачі між відповідачем та ліквідатором 119 тон зерна, а також, беручи до уваги, що в постанові від 05.09.2004р. про відмову в порушенні кримінальної справи, яка не була  оскаржена відповідачем у встановленому законом порядку, зазначено, що залишені на току 119 тон зерна жита призначалися для виплати власниками майнових паїв СПП «Перемога»; керівники ТОВ «Агрофірма Коростишів-Льон»були попереджені про видачу пайовикам зерна, але не прибули до участі в розподілі зерна, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.  

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТОВ «Агрофірма Коростишів-Льон»звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 10.03.2006р., скасувати повністю та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, а провадження по справі припинити. Доводи апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що рішення місцевого суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. До порушення норм процесуального права відповідач відносить: по-перше, порушення правил підвідомчості та підсудності справ господарським судам, що полягає у тому, що спір мав розглядатися судом за місцезнаходженням майна, яке на думку відповідача знаходиться у м. Коростишиві. Порушення підвідомчості, як вважає, відповідач полягає в тому, що зваживши на ст. 24 ЦПК України та те, що ліквідатор Кучма Н.В. фактично погодилася з тим, що частина зерна, зібраного на полях с. Пашківка, вартістю 76 642 грн., не є власністю ПОСП «Перемога», а належить власникам майнових паїв, спір у даній справі, як вважає відповідач підвідомчий місцевому загальному суду. По-друге, скаржник вказує на порушення процесуального права у вигляді порушення прав учасника судового процесу, що, на його думку, вбачається з того, що суд першої інстанції відхилив його клопотання про відкладення розгляду справи, яке було заявлене у зв'язку із подачею позивачем, безпосередньо перед судовим засіданням, заперечення на відзив на позовну заяву. Натомість місцевий господарський суд оголосив перерву на 30 хв., що як вважає скаржник, є порушенням ст. ст. 42, 43, 22 ГПК України.

Наступним порушенням норм процесуального права відповідач зазначає недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а саме, змінюючи предмет позову ПОСП «Перемога»вказало ціну позову 243 650 грн. –по 0,55 грн. за кілограм пшениці. Відповідач не погоджується з даною ціною, так як вона була встановлена третьою особою –комісією по вирішенню майнових та земельних спорів в розрахунках позивача з пайовиками –без погодження як з відповідачем так і з позивачем. Присутність представника скаржника на засіданні вказаної комісії, як зазначено в постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 05.09.2004р., на думку відповідача, не може бути доказом погодження цін майна або згоди відповідача на передачу зерна пайовикам. До того ж, у даній постанові не вказано прізвище представника ТОВ «Агрофірма Коростишів-Льон», його повноваження чи було складено протокол погодження цін, чи був він підписаний представником скаржника. Інші докази вартості майна, крім постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 05.09.2004р., позивачем не надані, тому відповідач вказує на порушення ст.ст. 33, 38, 43 ГПК України, та п. 4 Роз'яснення від 01.04.1994р. № 02-5/215 «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди».

Одночасно, відповідач вказує на неправомірність порушення провадження у даній справі в зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам ст. 54, 57 ГПК України, що виявляється у недодержанні позивачем досудового врегулювання спору пов'язаного зі зверненням стягнення на майно та ненаданням додатків до позовної заяви, що тягне за собою наслідки, передбачені ст. 63 ГПК України. Отже, приймаючи справу до провадження,  суд першої інстанції на думку відповідача порушив ст.ст. 5, 63, 81 ГПК України.

Крім цього, в апеляційній скарзі відображено ряд порушень норм матеріального права з боку місцевого господарського суду, що на думку відповідача мали місце. Так, скаржник вказує на порушення права власності ТОВ «Агрофірма Коростишів-Льон»на посіви пшениці та жита озимого, як вважає скаржник,  це полягає в тому, що приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не врахував, що по-перше, предметом угоди № 3/ВІТ від 30.07.2004р. є закінчення виконання попередніх договорів, укладених між ТОВ «Агрофірма Коростишів-Льон»та ПОСП «Перемога»в особі директора Гульченка В.П. та засновника підприємства Шепеля В.В.; по-друге, на час укладення  даних договорів, ПОСП «Перемога»мало повну правосуб'єктність, укладало договори, отримувало кредити, було повноправним суб'єктом господарювання, а про те, що в 1997 р. була порушена справа про визнання банкрутом позивача, в жодних установчих документах підприємства не зазначалося.

Також, твердження місцевого господарського суду про те, що банківські виписки та податкові накладні не відносяться до укладеного в 2004 році  між сторонами договору і свідчать про здійснення розрахунків між сторонами за 2003р. відповідач заперечує, оскільки, по-перше, дані документи засвідчують правомірність акту звірки взаєморозрахунків від 09.12.2003р. між сторонами, згідного якого сальдо на користь відповідача становило 67 304,94 грн.; по-друге, з метою забезпечення належного виконання своїх зобов'язань щодо погашення заборгованості, позивач передав у заставу відповідачу незавершене виробництво –посіви озимих сільськогосподарських культур площею 288 га. За погодженням сторін, оцінка заставленого майна становила 67 304,94 грн., внаслідок чого укладений договір застави від 09.12.2003р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вашагашвілі Д.Д., реєстраційний запис № 8500 К; по-третє, наслідком невиконання зі сторони позивача своїх зобов'язань перед відповідачем у погашенні зазначеної заборгованості, стало підписання акту приймання-передавання від 09.02.2004р., згідно якого позивач, в рахунок заборгованості, передав відповідачеві майно –незавершене виробництво –посіви пшениці та жита озимого площею 288 га, на суму 67 304,94 грн. Ліквідатором ПОСП «Перемога»Кучмою Н.В., факт передачі і оцінка переданого майна, згідно акту приймання-передачі від 09.02.2004р. не була оскаржена, а була визнана, про що свідчить підписання угоди № 3/ВІТ від 30.07.2004р. Отже, відповідач вважає, що він є добросовісним набувачем майна –незавершеного виробництва, в рахунок заборгованості позивача перед відповідачем на суму 67 304,94 грн.

Ще одним порушенням норм матеріального права зі сторони суду першої інстанції, скаржник вважає порушення прав суб'єкта господарювання, що полягає в тому, що зваживши на п. 1 ст. 139, п. 1 ст. 142 ГПК України та постанову  про відмову в порушенні кримінальної справи від 05.09.2004р., майном по даній справі є не зерно, а посіви зерна пшениці та жита озимого площею 288 га, вартість який, за погодженням сторін, була встановлена в розмірі 67 304,94 грн. Прибутком (доходом) по даній справі скаржник вважає 443 тони зернових зібраних на полях с. Пашківка, після виконання ТОВ «Агрофірма Коростишів-Льон»всіх агротехнічних заходів в період березень-серпень 2004р. Таким чином, за переконанням відповідача, ПОСП «Перемога»звернувся з позовом до суду про повернення вартості безпідставно набутого майна, а просить стягнути вартість 443 т. зернових, що по своїй суті є вимогою повернення вартості прибутку (доходу), а не вартості майна, якими є посіви. Отже, місцевий господарський суд вирішивши стягнути вартість 443 т. зернових, стягнув вартість прибутку з даного майна, не врахувавши при цьому витрат на його виробництво. До того ж, відповідач зазначає, що в ці 443 тони входять і ті 119 тон зернових, які не були отримані відповідачем.

Крім цього, відповідач мотивує апеляційну скаргу наявністю порушення рівності учасників судового процесу перед законом, що полягає в тому, що суд першої інстанції не приймаючи до уваги доводи відповідача щодо самовільного розподілу комісією з організації майнових питань ПОСП «Перемога»між власниками майнових паїв в оплату за оренду, не зазначив якими саме матеріалами справи спростовується цей розподіл, якими доказами обумовлений такий висновок та на яких підставах місцевий господарський суд відхилив докази самовільного розподілу зерна, а саме листи до: Макарівського РВ УМВС № 110/04 від 25.08.2004р., ліквідатора ПОСП «Перемога»№ 112/04 від 26.08.2004р., Київської облради, прокуратури Макарівського району № 111/04 від 26.08.2004р., копія відомості на видачу зерна в рахунок майна, власникам майнового паю с. Пашківка Макарівського району від 21.08.2004р. Таким чином, в порушення п. 4 Роз'яснення ВГСУ від 10.12.1996р. № 02-5/422 «Про судове рішення», суд першої інстанції не надав належної оцінки даним доказам, правового обґрунтування відхилення доводів та доказів відповідача.

В той же час, скаржник зауважує, що суд першої інстанції не зазначив, що підставою у відмові в порушення кримінальної справи став акт приймання-передавання від 09.02.2004р., в якому зазначалося, що зерно вартістю 76 642 грн. призначено для виплати власникам майнових паїв і що це зерно є власністю ПОСП «Перемога». Вказаний акт ліквідатором позивача не був оскаржений, отже, ліквідатор знала, що дана кількість зерна не належить банкруту, свідченням чого є підписання угоди № 3/ВІТ від 27.07.2004р. Вказані обставини зробили неможливим для відповідача оскарження постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 05.09.2004р. До того ж, на думку відповідача, суд першої інстанції ігнорує той факт, що ліквідатор позивача, як свідчить вищевказана постанова, була попереджена про видачу пайовикам зерна і була офіційно запрошена, проте не прибула. Також, ліквідатор маючи змогу оскаржити постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 05.09.2004р., як таку, що порушує права банкрута не зробила цього, що, як вважає скаржник, свідчить про визнання ліквідатором права власності на частину зерна за власниками майнових паїв.

16.05.2006р. ТОВ «Агрофірма Коростишів-Льон»було подано доповнення до апеляційної скарги, що полягають зокрема, в тому, що суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення не взяв до уваги те, що рішенням загальних зборів членів СПП «Перемога»від 24.01.2000р. підприємство було реорганізоване в ПОСП «Перемога»та перереєстроване рішенням Макарівського РДА № 681 і в період з 2000 по 2004 роки було повноцінним учасником цивільно-правових відносин.

Далі відповідач вказує на незаконність, як він вважає, ухвал  господарського суду Київської області від 10.02.2004р. та від 26.03.2004р. по справі № 160/10б-97 щодо заміни банкрута, відкриття ліквідаційної процедури стосовно ПОСП «Перемога»та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Кучму Н.В. Таким чином, зваживши на незаконність вищевказаних ухвал, на думку скаржника, у арбітражного керуючого Кучми Н.В. немає жодних прав представляти інтереси  ПОСП «Перемога»та виступати позивачем в особі даного підприємства. Тим більше, що, як вказує відповідач, з огляду на ст. 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»строк ліквідаційної процедури закінчився 26.03.2006р.

Також, скаржник висловив думку про те, що справа про повернення вартості безпідставно набутого майна повинна розглядатися в порядку позовного провадження і не може бути предметом розгляду в межах справи про банкрутство, оскільки позивач не є кредитором відповідача.

Представники відповідача підтримав доводи апеляційної скарги. Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача сторін, судовою колегією апеляційного суду встановлено наступне.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.06.1998р. сільськогосподарське переробне підприємство «Перемога»визнано банкрутом. Як свідчать матеріали справи, СПП «Перемога»було реорганізовано відповідно до рішення Макарівської РДА № 681 від 24.01.2000р. в  Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство «Перемога».

11.12.2002 року між ТОВ «Коростишів-Льон»та ПОСП «Перемога» було укладено договір № 21 про спільну діяльність (купівлі-продажу) (а. с. 19-20) (далі –Договір № 21), відповідно до п. 1.1. якого, предметом договору є спільна діяльність без створення юридичної особи по досягненню господарської цілі у вигляді виробництва льонопродукції, метою чого є одержання прибутку та досягнення позивного економічного ефекту.

01.03.2003р. між тими ж сторонами було укладено додаткову угоду № 5 до договору спільної діяльності № 21 від 11.12.2002р. (а. с. 18) про те, що всі (без виключення) права та обов'язку за договором спільної діяльності № 21 від 11.12.2002р. переходять від ТОВ «Коростишів-Льон»до третьої особи –ТОВ «Агрофірма Коростишів-Льон». Виходячи з вищенаведеного стороною 1 за договором № 21 з 01.03.2003р. слід розуміти ТОВ «Агрофірма Коростишів-Льон».

Як свідчать матеріали справи, 09.12.2003р. сторони договору № 21 склали акт звірки взаєморозрахунків з якого вбачається, що за ПОСП «Перемога»є заборгованість перед ТОВ «Агрофірма Коростишів-Льон»в сумі 67 304 грн. (а. с. 17).

09.12.2003 року між ТОВ «Агрофірма Коростишів-Льон»(заставодержатель) та ПОСП «Перемога»(заставодавець)  було укладено договір застави, відповідно до п. п. 1, 2 якого, по договору № 21 та згідно акту звірки взаєморозрахунків від 09.12.2003р. заставодавець признає суму заборгованості в розмірі 67 304,94 грн. В забезпечення своєчасного повернення заставодержателю зі сторони заставодавця суми заборгованості за договором в розмірі 67 304,94 грн. за договором № 21 заставодавець передає у заставу належні йому посіви озимих сільськогосподарських культур, а саме: посіви озимої пшениці майбутнього врожаю 2004р. на площі 44 га, стан посівів –задовільний; посіви жита озимого майбутнього врожаю 2004р. на площі 243 га, стан посівів –задовільний. Посіви озимого жита та пшениці посіяні заставодавцем на земельній ділянці загальною площею 287 га, яка знаходиться в користуванні заставодавця згідно договорів оренди земельних часток (паїв) укладених між заставодавцем і їх власниками, право на пай яких підтверджено сертифікатом встановленого зразку.

Відповідно до пунктів 3-5 договору застави, заставлене майно оцінене сторонами по договору в загальній сумі 67 304, 94 грн. Заставодавець заявляє, що майбутній врожай заставлених посівів пшениці та жита озимого, що передаються під заставу, вільні від усіх обтяжень (до цього часу нікому не передані, не заставлені та не подаровані), в спорі та під забороною не перебувають і належать йому на праві власності. Заставлене майно не може бути об'єктом подвійної застави до повного погашення заборгованості по договору № 21. Заставлене майно після укладання цього договору залишається в користуванні та володінні заставодавця і не може бути ним відчужене без письмової згоди заставодержателя.

09.02.2004р. ті  ж сторони склали акт передавання-приймання за яким позивач передає відповідачу незавершене виробництво, а саме посіви: пшениці озимої площею 47 га, жита озимого площею 241 га, загальною вартістю 67 304,94 грн. в т. ч. ПДВ 11 217,49 грн. Цим актом сторони підтвердили зобов'язання відповідача повернути позивачу для виплати власникам майнових паїв СПП «Перемога»зерно загальною вартістю 76 642 грн. по звичайних цінах на час збирання врожаю.

10.02.2004р. ухвалою господарського суду Київської області  по справі № 160/10б-97 (а. с. 11) здійснено заміну банкрута –СПП «Перемога»на його правонаступника –ПОСП «Перемога».

26.03.2004р. ухвалою господарського суду Київської області  по справі № 160/10б-97 (а. с. 12) відкрито ліквідаційну процедуру ПОСП «Перемога»відповідно до положень Закону України  «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Ліквідатором підприємства-банкрута призначено Кучму Н.В.

30.07.2004р. між сторонами у справі було укладено угоду № 3/ВІТ про погодження взаємних розрахунків відповідно до якої, сторони визнають, що між ними в період до призначення ліквідатором ПОСП «Перемога»Кучми Н.В. склались взаємовідносини, що випливають з наступних правочинів: договір № 21 від 11.12.2002р., додаткова угода № 5 від 01.03.2003р., договір застави від 09.12.2003р., акт передавання-приймання від 09.02.2004р. Тому, з метою припинення будь-яких зобов'язань стороні по вищевказаних правочинах, для проведення остаточних взаєморозрахунків між сторонами, усунення можливості спричинення збитків кредиторам ПОСП «Перемога», недопущення спорів щодо виконання вище перерахованих правочинів, сторони погодились на наступне: внаслідок взаємо звірки розрахунків сторони погодились закінчити виконання вище вказаних правочинів шляхом виконання стороною-2 –ТОВ «Агрофірма Коростишів-Льон»свого зобов'язання по перерахуванню на розрахунковий рахунок сторони-1 ПОСП «Перемога»суми 76 642 грн. грошовими коштами або зерном урожаю 2004р. озимої пшениці та озимого жита на зазначену вище суму. Своє зобов'язання по перерахуванню грошових коштів або відпуску зерна по зазначеній угоді сторона-2 відповідач повинна виконати до 30.08.2004р.

Відповідно до п. 2 даної угоди, за відповідачем зберігається безспірне право на збирання врожаю з 288 га згідно акту прийому-передачі посівів від 09.02.2004р. і що є предметом договору застави від 09.12.2003р. Сторона-1 в особі ліквідатора Кучми Н.В. гарантує відсутність претензій до сторони-2 щодо виконання вищезазначених правочинів, та не має і не матиме таких в майбутньому. Після виконання зобов'язань по угоді № 1/ВІТ від 27.07.2004р. та по даній угоді в обумовлені строки сторони вважатимуть свої зобов'язання один перед одним виконаними, а взаєморозрахунки сторін зведеними до нуля, вся попередня переписка між сторонами стосовно виконання договорів, вказаних в угодах про погодження взаємних розрахунків втрачає силу і сторони не мають та не пред'являють претензій один до одного в майбутньому. Після підписання даної угоди про погодження взаємних розрахунків № 3/ВІТ, сторона-1 не перешкоджає стороні-2 у збиранні врожаю з 288 га заставлених земель.

Пункт 3 угоди зазначає, що на випадок ненадходження суми грошових коштів, вказаної у п. 1 даної угоди, ліквідатор має право в односторонньому порядку відмовитись від умов даної угоди та розірвати цю угоду, вжити відповідних заходів на предмет усунення можливості спричинення збитків кредиторам банкрута ПОСП «Перемога».

05.09.2004р. постановою Макарівського РВ ГУ МВС України в Київській області відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно сільського голови с. Пашківка. Як свідчить зазначена постанова, 05.07.2004р. в с. Пашківка відбулися збори пайовиків ПОСП «Перемога», де вирішувалось питання про розірвання договір оренди земельних паїв та укладення нових договорів оренди з «Агрофірмою Київська». В зв'язку з ліквідацією підприємства позивача та неможливістю останнього повернути борг на момент досягнення зерном стиглості відповідачем своїми силами та засобами з 12.08.2004р. по 20.08.2004р. на  заставлених полях позивача було зібрано урожай озимих зернових в кількості 443 т. з яких 324 тони було вивезено відповідачем на склад в м. Коростишів, а частину врожаю –119 тон зерна жита групи «А»на суму 71 445 грн. було завезено на орендований у позивача критий зерновий тік в с. Пашківка і залишено під охороною працівників відповідача. Вказані 119 тон зерна призначалися для виплати власникам майнових паїв СПП «Перемога»і не було власністю ні ПОСП «Перемога»та  ТОВ «Агрофірма Коростишів-Льон».

У зазначеній вище постанові про відмову в порушенні кримінальної справи також вказано, що 20.08.2004р. зібралась комісія по вирішенню майнових та земельних спорів в розрахунках ПОСП «Перемога»з пайовиками, на засіданні якої був присутнім представник відповідача. Дана комісія вирішила розподілити між пайовиками зерно жита, що знаходилося на току. Також, під час засідання комісії було узгоджено розрахункові ціни на зерно жита 0,55 грн. за 1 кг. Видача зерна пайовикам була запланована на 21.08.2004р. ліквідатор ПОСП «Перемога»офіційно була попереджена про дату видачі, проте присутньою не була. Про засідання комісії було складено протокол, також, було складено списки пайовиків та відомості на видачу зерна. Після видачі якого, у ТОВ «Агрофірма Коростишів-Льон»перед пайовиками залишиться заборгованість в сумі 11 193 грн.

Таким чином, оскільки, на думку позивача умови угоди № 3/ВІТ від 30.07.2004р. відповідачем виконані не були ПОСП «Перемога»звернулося до суду.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та пояснення представника відповідача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права,  при ухваленні оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що  підлягає задоволенню частково  з таких підстав.

Згідно з п. 6 ст. 104 ГПК України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо оскаржуване рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у частині третій статті 17 цього Кодексу.

Розглянувши апеляційну скаргу та вивчивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що тягне за собою скасування рішення повністю.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 ГПК України, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо. Справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Крім того, ч. 2 ст. 16 ГПК України зазначає, що справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна. Тому, вирішуючи питання про прийняття позовної заяви, суд першої інстанції зобов'язаний перевірити правильність визначення підсудності справи, яка надійшла до розгляду, згідно із ст. ст. 15, 16 ГПК України. У даному випадку, місцевий господарський суд, перш за все, зобов'язаний з'ясувати точне місце знаходження майна, що є предметом позову. Місцезнаходження майна має бути достовірно встановлено і підтверджено документально. У разі неможливості подання позивачем такого підтвердження, підсудність справи визначається на загальних підставах згідно зі ст. 15 ГПК України, тобто за місцезнаходженням відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, місцезнаходження спірного майна належним чином судом не встановлено та документально не підтверджено.

В порушення ст. 38 ГПК України, суд першої інстанції не витребував у позивача доказів, що підтверджують знаходження майна в Київській області.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд помилково, з порушенням ст. ст. 15, 16 ГПК України прийняв до свого провадження справу, яка не підсудна даному господарському суду.

Таким чином, враховуючи п. 3 ст. 103, п. 6 ст. 104 ГПК України, колегія суддів апеляційного суду дійшла до висновку, що рішення господарського суду Київської області від 10.03.2006р. підлягає скасуванню

Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України, якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач знаходиться за адресою Житомирська область, Коростишівський район, с. Більківці, вул. Рад, 3, тобто даний спір на підставі ст. 15 ГПК України повинен розглядатися господарським судом Житомирської області.

Отже,  колегія суддів апеляційного суду на підставі ст. ст. 15-17 ГПК України, дійшла висновку про передачу справи № 25/11-06 до господарського суду Житомирської області.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 17, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Коростишів-Льон»на рішення господарського суду Київської області від 10.03.2006р задовольнити частково.

2.          Рішення господарського суду Київської області від 10.03.2006р. у справі                   № 25/11-06 за позовом Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Перемога»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Коростишів-Льон»про повернення безпідставно набутого майна –скасувати повністю.

3.          Стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Перемога», Київська обл., Макарівський р-н, с. Пашківка, код 03754691 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Коростишів-Льон»609 (шістсот дев'ять) грн. 13 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

4.          Справу № 25/11-06 за позовом Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Перемога»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Коростишів-Льон» про повернення безпідставно набутого майна передати до господарського суду Житомирської області для розгляду по суті.

Головуючий                                                                                Агрикова  О.В.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Фаловська  І.М.

                                                                                                         Мамонтова  О.М.