Рішення

від 17.06.2013 по справі 904/1617/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 904/1617/13-г 17.06.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Поінт Фемілі"

До 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ФСВ"

2. Державної служби інтелектуальної власності України

про дострокове припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники сторін:

від позивача Коваленко С.О. представник (дов. № б/н від 14.01.2013 р. )

від відповідача 1 не з'явився

від відповідача 2 Саламов О.В. - представник (дов. № 2-8/3902 від 23.05.2013 р. )

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Поінт Фемілі" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФСВ" та Державної служби інтелектуальної власності України, в якому просить суд достроково припинити дію свідоцтва України №57551 на знак для товарів і послуг "ЩАСТЯ!" в частині товарів і послуг віднесених до 43 класу за Міжнародною класифікацією товарів і послуг, та зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв на знаки для товарів і послуг (в частині свідоцтва України №57551 на знак для товарів і послуг "ЩАСТЯ!"), про що здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2013 р. порушено провадження у справі №904/1617/13-г та призначено розгляд справи на 19.03.2013 р.

В процесі розгляду справи, господарським судом Дніпропетровської області встановлено, що справа не підсудна господарському суду Дніпропетровської області та згідно ст.ст. 16, 17 ГПК України, підлягає передачі до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2013 р. справу №904/1617/13-г за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Поінт Фемілі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФСВ" та Державної служби інтелектуальної власності України про дострокове припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг передано за підсудністю до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.04.2013 р. прийнято до розгляду справу №904/1617/13-г та призначено розгляд справи на 15.04.2013 р.

Представники позивача та відповідача 1 в судове засідання 15.04.2013 р. не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 15.04.2013 р. представник відповідача 2 надав письмові пояснення на позовну заяву відповідно до яких відповідач 2 просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, пред'явлених до нього з наступних підстав.

Положенням про Державну службу інтелектуальної власності України не передбачено здійснення нею контролю за використанням знаків для товарів і послуг їх власниками. В той же час відповідно до Положення Державна служба здійснює державну реєстрацію та ведення державних реєстрів щодо об'єктів інтелектуальної власності та видає в установленому порядку охоронні документи на ці об'єкти.

Таким чином, у разі припинення дії свідоцтва України № 57551 на знак «Щастя» рішення суду може вплинути на обов'язок Державної служби стосовно внесення змін до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та опублікування відповідних відомостей в офіційному бюлетені «Промислова власність».

З огляду на вищевикладене та виходячи з норм чинного законодавства, Державна служба вважає, що дострокове припинення дії свідоцтва України № 57551 на знак «Щастя» можливе лише за умови якщо відповідач 2, як власник вищевказаного знака, не доведе факт використання зазначеного знака відносно зареєстрованих товарів, а у разі відсутності такого використання, не надасть суду докази, що виправдовують причини невикористання зареєстрованого знака.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 15.04.2013 р. представників позивача та відповідача 1, невиконанням вимог ухвали суду, відповідно до ст. 77 ГПК України, суд відклав розгляд справи на 26.04.2013 р.

19.04.2013 р. відділом діловодства суду від представника позивача отримано додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Представник відповідача 1 в призначене судове засідання 26.04.2013 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача 1, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 27.05.2013 р.

В судовому засіданні 27.05.2013 р. представники сторін надали суду клопотання про продовження строку вирішення спору відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив зазначене клопотання.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача 1, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 17.06.2013 р.

Представник відповідача 1 в судове засідання 17.06.2013 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № №904/1617/13-г від 03.04.2012 р. було направлене відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві (49000, .м Дніпропетровськ, Бабушкінський р-н, Запорізьке шосе, 16, кв. 21), яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях 15.04.2013 р., 26.04.2013 р., 27.05.2013 р., 17.06.2013 р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 17.06.2013 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 17.06.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФСВ" (відповідач-1) є власником свідоцтва України № 57551 на знак для товарів і послуг "ЩАСТЯ!", зареєстрований для товарів та послуг 32, 35 та 43 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг (надалі -МКТП). Публікація про видачу свідоцтва № 57551 була здійснена 15.12.2005 р. в офіційному бюлетені "Промислова власність" № 12, що підтверджується, зокрема, випискою з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відносно свідоцтва № 57551 станом на 04.03.2013 р.

Позивач вважає , що знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 57551 без поважних причин не використовується в Україні відповідачем-1 від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва щодо товарів 43 класу МКТП, і даний факт унеможливлює подальше здійснення позивачем всіх необхідних процедур спрямованих на отримання останнім правової охорони на території України на зображувальне площинне позначення за заявкою № m201220646 щодо товарів 43 класу в Державній службі інтелектуальної власності України. У зв'язку з чим дія зазначеного свідоцтва має бути достроково частково припинена судом.

Відповідач 1 зазначив, що дострокове припинення дії свідоцтва України № 57551 на знак «ЩАСТЯ!» можливе лише за умови якщо відповідач 2, як власник вищевказаного знака, не доведе факт використання зазначеного знака відносно зареєстрованих товарів, а у разі відсутності такого використання, не надасть суду докази, що виправдовують причини невикористання зареєстрованого знака.

Відповідач 2 відзиву та доказів в обґрунтування заперечень проти позовних вимог до суду не надав. Зокрема, доказів використання зазначеного знака відносно зареєстрованих товарів або доказів, що виправдовують причини невикористання зареєстрованого знака суду не надано.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господарського кодексу України (надалі -ГК України) відносини, пов'язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами.

До відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 ГК України).

Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 ЦК України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об'єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 ГК України та ч. 1 ст. 420 ЦК України, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Відповідно до ст. 492 ЦК України, торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Право інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом у випадках і порядку, передбачених законом (ч. 1 ст. 157 ГК України, ч. 1 ст. 494 ЦК України).

Статтею 17 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" на власника свідоцтва покладений обов'язок добросовісно користуватися правами, що випливають із свідоцтва.

Як передбачено ч. 2 ст. 497 ЦК України, чинність майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку може бути припинено достроково за ініціативою особи, якій вони належать, якщо це не суперечить умовам договору, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково .

У цьому разі дія свідоцтва може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання.

При цьому згідно з абз. 5 ч. 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" використанням знака власником свідоцтва вважається також використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва.

Таким чином, для правильного вирішення спору необхідно з'ясувати, чи мав місце факт невикористання в Україні торговельної марки "ЩАСТЯ!", зареєстрований для товарів та послуг 43МКТП власником свідоцтва України № 57551, протягом більше трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва (з 15.12.2005 р.) та чи відсутні поважні причини такого невикористання.

На дату публікації відомостей про видачу свідоцтва України № 57551 на торговельну марку "ЩАСТЯ!" (15.12.2005 р.) використанням знаку визнавалось: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, у тому числі в доменних іменах (ч. 4 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг").

Станом на час звернення з позовом до суду та на час розгляду спору по суті відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" використанням знака вважається:

- нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);

- застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;

- застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

Зі змісту спірних правовідносин вбачається, що обов'язок доведення факту використання зареєстрованого знаку, а у разі відсутності такого використання - обов'язок зазначення поважних причин, з яких знак не використовувався, повинен бути покладений на відповідача-1.

Відповідач-1 в судові засідання не з'явився, докази на підтвердження використання знаку для товарів і послуг "ЩАСТЯ!" за свідоцтвом України № 57551 для товарів 43 класу МКТП суду не подав та не надіслав.

Натомість у процесі розгляду справи позивач належними доказами довів, що торговельна марка "ЩАСТЯ!" за свідоцтвом України № 57551 не використовується в Україні протягом останніх трьох років у зв'язку з товарами 43 класу МКТП.

Так, у якості належного доказу на підтвердження того, що знак для товарів і послуг "ЩАСТЯ!" за свідоцтвом України № 57551 не використовується відповідачем-1 щодо товарів 43 класу МКТП, суд приймає лист Асоціації товарної нумерації України "ДжіЕс 1 Україна" від 22.03.2013 р. № 0060/01 в якому зазначено, про відсутність у реєстрі Асоціації "ДжіЕс 1 Україна" записів про товарні позиції, у складі назви чи опису яких вказано позначення торговельної марки "ЩАСТЯ!" або «Счастье».

Також суд приймає до уваги і довідку № б/н від 22.03.2013 р., видану ТОВ -Компанію «Invest-Consult Park», відповідно до якої серед наявних в Реєстрі "ДжіЕс 1 Україна" назв та описів товарних позицій виявлено відповідностей умовам запиту станом на 19.03.2013 р. : за позначенням Щастя! - 0, за позначенням Счастье - 0.

Також суд приймає до уваги і довідку № 4 від 14.03.2013 р., видану ДП «Моніторинг ЗМІ України», відповідно до якої у друкованих засобах масової інформації, на радіо, телебаченні та друкованих ЗМІ в період з 15.12.2005 р. до 28.02.2013 р. товари та/або послуги під торгівельною маркою «Щастя!» не рекламувались.

Викладене дозволяє суду дійти висновку про те, що в Україні відповідачем-1 торговельна марка "ЩАСТЯ!" за свідоцтвом України № 57551 для товарів 43 класу МКТП не використовується протягом останніх трьох років, а відповідач-1 протягом останніх трьох років не здійснював жодної з дій, які визнавалися і визнаються використанням знака відповідно до ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", оскільки, виходячи з аналізу норм законодавства, що стосуються знаків для товарів і послуг, та з правової сутності знака для товарів і послуг, умовою його використання є використання саме стосовно товарів і послуг, для яких знак було зареєстровано, та використання його особою, на ім'я якої знак зареєстровано або під її контролем іншою особою.

Для правильного вирішення спору по суті також необхідно встановити наявність чи відсутність у відповідача-1 поважних причин невикористання в Україні торговельної марки "ЩАСТЯ!", яка охороняється свідоцтвом України № 57551.

За змістом ч. 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" дія свідоцтва може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання. Такими поважними причинами, зокрема є:

- обставини, що перешкоджають використанню знака незалежно від волі власника свідоцтва, такі як обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством;

- можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги, під час використання знака особою, що звернулася до суду, чи іншою особою щодо товарів і послуг, відносно яких висунута вимога про припинення дії свідоцтва.

Відповідно до положення ч. 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" використанням знака власником свідоцтва вважається також використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва.

Докази на підтвердження поважних причин невикористання торговельної марки "ЩАСТЯ!" за свідоцтвом України № 57551 для товарів 3 класу МКТП відповідач-1 суду не подав і не надіслав.

При розгляді справи по суті судом також враховано, що відповідно до п. 70 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012 р. № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" у спорах про дострокове припинення дії свідоцтва на знак у зв'язку з невикористанням знака господарським судам необхідно з'ясовувати, з яких причин знак не використовувався власником, чи не обумовлено його невикористання незалежними від власника свідоцтва причинами, та дати оцінку названим обставинам у разі посилання відповідача на наявність таких причин.

У зв'язку з цим господарським судам слід мати на увазі приписи пункту 4 статті 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", згідно з яким дія свідоцтва може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання. Такими поважними причинами, зокрема, є: обставини, що перешкоджають використанню знака незалежно від волі власника свідоцтва, як-от обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством; можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги, під час використання знака особою, що звернулася до суду, чи іншою особою щодо товарів і послуг, стосовно яких висунуто вимогу про припинення дії свідоцтва. Крім того, використанням знака власником свідоцтва вважається також використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва.

В п. 71 зазначеної Постанови ВГСУ № 12 від 17.10.2012 р. також вказано, що у разі, якщо знак для товарів і послуг без поважних причин безперервно не використовується щодо частини або всіх товарів та/або послуг, внесених до реєстру, протягом трьох років від дати публікації про видачу свідоцтва або від іншої дати, то це є достатньою підставою для дострокового припинення за рішенням суду дії свідоцтва на такий знак повністю або частково щодо відповідних товарів та/або послуг. На підтвердження факту використання знака власник свідоцтва має подати суду докази вчинення принаймні деяких дій з числа зазначених у частині четвертій статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"; такими доказами можуть бути, зокрема, примірники товарів, на яких нанесено відповідний знак для товарів і послуг, документи із зображенням знака (каталоги, прайс-листи з пропозиціями щодо надання послуг чи поставки товарів тощо).

Використання позначення може підтверджуватися й фактичними даними про використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва (доказами такого використання позначення мають бути такі ж документи, як і у випадку, якби власник знака використовував його у власній діяльності).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що в порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач-1 не подав належних доказів на підтвердження факту використання торговельної марки "ЩАСТЯ!" за свідоцтвом України № 57551 у зв'язку з товарами 43 класу МКТП на території України протягом останніх трьох років, як не надав і відомостей щодо поважних причин її невикористання.

Суд також зазначає, що позивачем надано належні докази на підтвердження існування порушення охоронюваного законом інтересу позивача.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу (надалі -ГПК України) України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 р. під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об"єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач розпочав процедуру спрямовану на отримання останнім правової охорони на території України на зображувальне площинне позначення за заявкою № m201220646 щодо товарів 43 класу в Державній службі інтелектуальної власності України.

Державне підприємство «Український інститут промислової власності» листом повідомило позивача про можливу відмову у наданні правової охорони реєстрації знака для товарів і послуг. У даному повідомленні зазначалося, що заявлене Позивачем позначення є схожим настільки, що його можна сплутати для товарів 43 класу МКТП із словесним знаком «ЩАСТЯ!» (свідоцтво № 57551 від 15.12.2005 р., заявка № 20040404101 від 19.04.2004 р.) раніше зареєстрованим в Україні на ім'я Товариство з обмеженою відповідальністю «ФСВ».

У зв'язку з тим, що наявність чинного свідоцтва України № 57551, торговельна марка за яким не використовується відповідачем-1, протягом останніх трьох років, як власником, може бути перешкодою для здійснення реєстрації вищевказаної торговельної марки на ім'я позивача, має місце порушення охоронюваного законом інтересу позивача.

З урахуванням наведеного, на підставі вивчених матеріалів справи та пояснень сторін, суд приходить до висновку, що дія свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 57551 від 15.12.2005 року підлягає достроковому припиненню в частині товарів і послуг віднесених до 43 класу за МКТП, у зв'язку з його невикористанням протягом останніх трьох років.

Позивач також звернувся до суду з позовною вимогою про зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про дострокове припинення частково дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 57551 та здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Відповідно до п. 2.3. Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 10.01.2002 р. № 10 (зі змінами, внесеними Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 578 від 14.06.2011 р.), у процесі ведення реєстру до нього вносяться, зокрема, відомості щодо припинення дії свідоцтва повністю або частково, які в силу п. 1.3. вказаного Положення Державна служба інтелектуальної власності України публікує в офіційному бюлетені "Промислова власність".

З урахуванням наведеного, вимога позивача про зобов'язання відповідача-2 внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості стосовно дострокового припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 57551 від 15.12.2004 року та здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність" є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача-1, оскільки спір виник у зв'язку з неправильними діями відповідача-1. При цьому суд враховує, що питання щодо наявності підстав для дострокового припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг може бути встановлено лише під час судового розгляду, видачу спірного свідоцтва України на знак для товарів і послуг було здійснено відповідно до чинного законодавства, крім того, судом встановлено, що відповідач-2 не уповноважений на здійснення контролю за використанням знаків для товарів і послуг їх власниками. Отже, підстави для покладення судових витрат на відповідача-2 відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Достроково припинити дію свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 57551 в частині товарів і послуг віднесених до 43 класу за Міжнародною класифікацією товарів і послуг.

3. Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України (03035, м. Київ, вул. Урицького, 45, ідентифікаційний код 37552556) внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про дострокове припинення повністю дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 57551 в частині товарів і послуг віднесених до 43 класу за Міжнародною класифікацією товарів і послуг та здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність".

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФСВ" (49000, м. Дніпропетровськ, Бабушкінський р-н, Запорізьке шосе, 16, кв. 21, ідентифікаційний код: 25538887) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Поінт Фемілі" (197046, Російська Федерація, м. Санкт-Петербург, Петроградська набережна, 22-а, основний державний реєстраційний номер 1097847157517) судовий збір у розмірі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 21.06.2013 р.

Суддя Ю.В. Картавцева