Рішення

від 17.06.2013 по справі 910/3497/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3497/13 17.06.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма

«ГАРАНТ ПЛЮС 11»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК «Євротехнології»

3-тя особа,

яка не заявляє

самостійних вимог

на предмет спору

на стороні

позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Дак Мастер»

Про стягнення 86 806, 08 грн.

За зустрічним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК «Євротехнології»

До 1.Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма

«ГАРАНТ ПЛЮС 11»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Дак Мастер»

Про визнання договору про відступлення права вимоги № 070912 від

07.09.2012 р. недійсним

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники сторін:

від позивача Науменко О.А. - представник (дов. № б/н від 26.09.2012 р.)

від відповідача Голубєв О.В. - представник (договір № б/н від 07.03.2013 р.)

від 3-ї особи не з'явився

від відповідача 2

за зустрічним позовом не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "ГАРАНТ ПЛЮС 11" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю"ІБК "Євротехнології" про стягнення суми заборгованості за виконані ТОВ «ДАК - Мастер» роботи згідно Контракту № 29М11 в розмірі 79 162,30 грн., яка утворилась внаслідок невиконання відповідачем свого обов'язку по оплаті за виконані роботи з огрунтування та декоративного пофарбування металевих конструкцій.

Оскільки, між ТОВ «ДАК-Мастер» та ТОВ «Комерційна фірма «Гарант Плюс 11» укладено договір № 070912 про відступлення права вимоги, у позивача виникло право вимоги заборгованості у відповідача.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача, у відповідності до ст. 625 ЦК України та умов договору пеню в розмірі 5 937,17 грн., 3% річних в розмірі 1 706,61 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.02.2013 р. порушено провадження у справі №910/3497/13 та призначено справу до розгляду на 11.03.2013 р.

Представник позивача в судове засідання 11.03.2013 р. не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Натомість, 11.03.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача клопотання про відкладення слухання справи, у зв'язку з хворобою представника позивача. Суд відмовив в задоволенні даного клопотання.

В судовому засіданні 11.03.2013 р. представник відповідача надав суду клопотання про оголошення перерви в засіданні з метою ознайомлення з матеріалами справи та виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі. Клопотання судом задоволено.

Суд, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання 11.03.2013 р. представника позивача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 08.04.2013р., про що виніс відповідну ухвалу.

У судовому засіданні 08.04.2013р. представник відповідача надав клопотання про припинення провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні 08.04.2013 р. заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання додаткових доказів.

Дане клопотання судом задоволено та оголошено перерву в судовому засіданні до 15.04.2013 р.

За таких обставин, суд відклав розгляд клопотання про припинення провадження у справі на наступне судове засідання.

08.04.2013 р. відділом діловодства суду отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК "Євротехнології" зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "ГАРАНТ ПЛЮС 11" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дак-Мастер" про визнання договору про відступлення права вимоги № 070912 від 07.09.2012 р. укладеного між ТОВ "Комерційна фірма "ГАРАНТ ПЛЮС 11" та ТОВ "Дак-Мастер" недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Договір про відступлення права вимоги № 070912 від 07.09.2012 р. здійснюється на оплатній основі, а тому є договором факторингу, удаваним правочином та як наслідок - недійсним, оскільки ч. 3 ст. 1079 ЦК України передбачає спеціальні вимоги до сторони договору - фактора.

Оскільки позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК "Євротехнології" є взаємно пов'язаним з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "ГАРАНТ ПЛЮС 11", позивачем дотримано всіх вимог щодо подачі позовів, суд прийняв до розгляду зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК "Євротехнології", призначив розгляд справи на 15.04.2013 р., про що виніс відповідну ухвалу від 10.04.2013 р.

11.04.2013р. представником позивача через відділ діловодства суду подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Зокрема, позивачем надано додаткову угоду № 1 до договору № 070912 від 07.09.2012 р.

В судове засідання 15.04.2013 р. представник відповідача 2 за зустрічним позовом не з'явився, вимоги ухвали суду від 10.04.2013р. не виконав.

Розглянувши в судовому засіданні 15.04.2013 р. клопотання представника відповідача за первісним позовом про припинення провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмету спору, суд відмовляє в його задоволенні з наступних підстав.

В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на те, що у позовній заяві позивач обґрунтовує свої позовні вимоги Договором про відступлення права вимоги № 070912 від 07.09.2012 р. У даному договорі у п.7.1 вказано, що договір діє до 31.12.2012 р. Таким чином, строк дії договору закінчився, а отже, і право на задоволення своїх позовних вимог у позивача відсутнє. Отже, предмет спору між позивачем та відповідачем відсутній.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до ч. 3 п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р., припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю"ІБК "Євротехнології" про стягнення суми заборгованості за виконані ТОВ «ДАК - Мастер» роботи згідно Контракту № 29М11 в розмірі 79 162,30 грн., яка утворилась внаслідок невиконання відповідачем свого обов'язку по оплаті за виконані роботи.

Таким чином, предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості в розмірі 79 162,30 грн., що утворилась у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Контракту № 29М11 від 24.03.2011р.

Згідно укладеного між ТОВ «ДАК-Мастер» та ТОВ «Комерційна фірма «Гарант Плюс 11» договору № 070912 про відступлення права вимоги, у позивача лише виникло право вимоги на стягнення заборгованості з відповідача.

Таким чином, клопотання відповідача про припинення провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору, задоволенню не підлягає, оскільки, предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за Контрактом № 29М11 від 24.03.2011 р., а доказів того, що заборгованість в розмірі 79 162,30 грн. що утворилась у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Контракту № 29М11 від 24.03.2011 р., припинила існування в процесі розгляду справи відповідачем не надано.

Крім того, як вбачається з додаткової угоди № 1 до договору № 070912 від 07.09.2012 р. сторони погодили внести зміни в п. 7.1 Договору, виклавши його в наступній редакції: «Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання договірних зобов'язань».

У судовому засіданні 15.04.2013 р. представником відповідача за первісним позовом подано клопотання про залучення до участі у справі за первісним позовом 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом ТОВ «Дак-Мастер».

Розглянувши в судовому засіданні дане клопотання, суд ухвалив задовольнити клопотання представника відповідача за первісним позовом та залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Дак-Мастер».

У зв'язку з залученням до участі у справі 3-ї особи, невиконанням вимог ухвали суду, суд відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 26.04.2013 р., про що 15.04.2013 р. винесено відповідну ухвалу.

15.04.2013 р. відділом діловодства суду отримано від відповідача за первісним позовом клопотання про фіксування судового процесу технічними засобами. Дане клопотання судом задоволено.

26.04.2013 р. представники 3-ї особи та відповідача 2 за зустрічним позовом в призначене судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

26.04.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача за первісним позовом відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідач вважає факт невиконання господарських зобов'язань за контрактом №29м11 від 24.03.2011 р. первісним кредитором ТОВ «ДАК МАСТЕР» встановленим та таким, що не потребує доказування тому що встановлений у рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва. В якому встановлено, що усі господарські операції між позивачем та наведеними в акті перевірки контрагентами не спричинили реального настання наслідків, не підтверджуються щодо врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності виробничих, складських, інших приміщень та основних засобів, які технологічно необхідні для здійснення господарських операцій.

Проаналізувавши надані ТОВ «ІБК «Євротехнології» первинні бухгалтерські документи, суд дійшов висновку, що вони не відповідають вимогам ст.9 вищенаведеного Закону, оскільки у частині наданих документів відсутні прізвища, ім'я, по батькові та посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, місце та дата складання первинних документів, в частині документів реквізити щодо дати складання документу виправлені.

Також, невиконання ТОВ «ДАК-МАСТЕР» господарських зобов'язань доводиться, зокрема, наступним фактом - відповідно до актів приймання виконаних робіт №1,2 за грудень 2011 р. вогнезахистна обробка металевих конструкцій має виконуватись із застосуванням вогнезахистного матеріалу ФЕНІКС СТС, але це фізично не можливо адже температурний режим використання даної суміші не може бути нижчим за +5С за специфікацією, тоді як у грудні 2011 р. середньомісячна температура складала +2,2С та враховуючі багатошаровість покриття для просихання одного шару необхідна температура не менше +20С.

Тому, відповідач вважає факт невиконання первісним кредитором за договором № 29М11 2 від 24.03.2011 р. доведеним.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника ТОВ «Дак-Мастер», необхідністю витребування нових доказів, неподанням витребуваних доказів, суд відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 27.05.2013 р., про що 26.04.2013 р. винесено відповідну ухвалу.

22.04.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача 1 за зустрічним позовом заперечення на зустрічний позов, відповідно до якого відповідач 1 заперечує проти зустрічних позовних вимог вказуючи на те, що в матеріалах справи відсутні докази укладання позивачем та первісним кредитором договору факторингу. Відповідач за первісним позовом не надав в матеріали справи належних та достатніх доказів укладання сторонами оскаржуваного договору іншого договору, ніж договір уступки права вимоги.

Підстав для визнання договору, укладеного позивачем, недійсним не вбачається, оскільки сторони такого договору у відповідності до ст.ст. 4, 512 - 519 ЦКУ врегулювали свої цивільні відносини.

Крім того, укладання оскаржуваного відповідачем по первісному позову договору не змінює обсяг зобов'язання відповідача, не обмежує його цивільні права та обов'язки, оскільки до позивача по первісному позову перейшов у відповідності до ст.ст. 512 - 519 ЦКУ весь обсяг договірних прав та обов'язків первісного кредитора.

Відповідач по первісному позову не навів обставин, які б свідчили про порушення прав або змін обсягу зобов'язань відповідача по первісному позову у зв'язку з укладанням оскарженого ним договору.

В судовому засіданні 27.05.2013 р. представник відповідача 2 за зустрічним позовом надав суду клопотання про продовження терміну розгляду справи на більш тривалий строк, ніж встановлено ч. 1 ст. 69 ГПК України.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив зазначене клопотання.

В судовому засіданні 27.05.2013 р. оголошено перерву до 17.06.2013 р.

11.06.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача 2 за зустрічним позовом, відзив на зустрічний позов, у якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог за зустрічним позовом з наступних підстав.

Оскаржуваний договір був укладений сторонами у відповідності до ст.ст. 512 - 519 ЦК України, і його сторони не мали на меті факторинг, зокрема, через особливості правового регулювання факторингових відносин.

Єдиною метою укладання оскаржуваного договору було передання права вимоги згідно з ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, як способом заміни кредитора в зобов'язанні.

Грошові розрахунки сторонами оскаржуваного договору не проводились.

Крім того, ТОВ «Дак-Мастер» належно, якісно, повно та своєчасно виконало всі договірні зобов'язання за укладеним з ТОВ «ІБК «Євротехнології» договором про надання послуг. Проте ТОВ «ІБК «Євротехнології», прийнявши послуги та підписавши документи про беззаперечне прийняття цих послуг, грубо порушує свої цивільно-правові обов'язки в частині оплати за надані за договором послуги. При цьому ТОВ «ІБК «Євротехнології» здійснило оплату наданих послуг частково, що підтверджується документами, що були передані на виконання оскаржуваного договору позивачу по первісному позову ТОВ «Комерційна фірма «ГАРАНТ ПЛЮС 11».

В судовому засіданні 17.06.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.03.2011 р. між ТОВ «ДАК-МАСТЕР» (Підрядник) та ТОВ «ІБК «Євротехнології» (Замовник) укладено Контракт № 29М11 (далі - контракт), відповідно до якого підрядник зобов'язується протягом строку дії Контракту своїми силами, використовуючи існуючі технології виконати огрунтування та декоративне пофарбування металевих конструкцій на об'єкті: Тимчасовий продовольчий ринок на перетині вулиць Командарма Уборевича та Академіка Вернадського до проспеку Академіка Палладіна в Святошинському районі м. Києва, а замовник зобов'язується прийняти роботу та оплатити її у строки, що визначаються Контрактом та додатком 1 до нього.

П. 3.2. Контракту строком закінчення робіт передбачає повне виконання таких робіт.

Загальна вартість контракту згідно Договірної ціни становить 117 875,32 грн., ПДВ - 23 575,06 грн.

П. 4.2. Контракту передбачає, що вартість виконаних робіт сплачується згідно акту (актів) приймання виконаних підрядних робіт за фактичні обсяги виконаних робіт.

Відповідно до п. 2.2.3 після надання підрядником акту (актів) приймання виконаних підрядних робіт, протягом 5 робочих днів прийняти виконані роботи та підписати акт (акти), або, в той же термін надати підряднику письмову мотивовану відмову.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ДАК-МАСТЕР» на виконання умов контракту виконав роботи з огрунтування та декоративного пофарбування металевих конструкцій, що підтверджується підписаними відповідачем актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 р. № 1 від 30.12.2011 р. на суму 32 634, 86 грн. та № 2 за грудень 2011 р. від 30.12.2011 р. на суму 146 527, 44 грн.

Замовник зобов'язаний проводити оплату робіт, виконаних підрядником не пізніше 5 банківських днів з моменту підписання акту (актів) приймання виконаних підрядних робіт (п. 2.2.4).

Згідно з Довідкою ПАТ «Банк «Національні інвестиції» № 1338/14-1 від 11.04.2013 р., виданою ТОВ «Дак-Мастер», у АТ «Банк «Національні інвестиції» відкрито поточний рахунок № 260023017461/980, на який 23.11.2011 р. надійшли кошти від ТОВ «ІБК «Євротехнології» в сумі 100 000, 00 грн.

07.09.2012 р. між ТОВ «ДАК-МАСТЕР» та ТОВ «Комерційна фірма «ГАРАНТ ПЛЮС 11» укладено договір № 070912 про відступлення права вимоги (далі - договір).

Відповідно до умов договору ТОВ «ДАК- МАСТЕР» відступає, а ТОВ «Комерційна фірма «ГАРАНТ ПЛЮС 11» набуває право вимоги згідно з контрактом на виконання робіт з вогнезахисної обробки та декоративного пофарбування металевих конструкцій № 29M11 від 24.03.2011 р. та додаткової угоди № 1 від 23.11.2011 р., укладеним між ТОВ «ДАК-МАСТЕР» та ТОВ «ІБК «ЄВРОТЕХНОЛОГІЇ».

За цим договором ТОВ «Комерційна фірма «ГАРАНТ ПЛЮС 11» набуває право вимагати від ТОВ «ІБК «ЄВРОТЕХНОЛОГІЇ» належного виконання наступних обов'язків, а саме оплати суми боргу за надані послуги в сумі 79 162,30 грн.

З цього договору випливає, що ТОВ «Комерційна фірма «ГАРАНТ ПЛЮС 11» займає місце ТОВ «ДАК-МАСТЕР» в усіх правах, що виникли з контракту на виконання робіт з вогнезахисної обробки та декоративного пофарбування металевих конструкцій № 29M11 від 24.03.2011 р. в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору.

До ТОВ «Комерційна фірма «ГАРАНТ ПЛЮС 11» переходять усі права, які забезпечують зобов'язання ТОВ «ІБК «ЄВРОТЕХНОЛОГІЇ»

13.09.2012 р. відповідачу надіслане відповідне повідомлення про заміну кредитора в зобов'язанні.

Позивач за первісним позовом зазначає , що ТОВ «ІБК «Євротехнології» не виконало свої зобов'язання по Контракту №29М11, а саме не здійснило оплату робіт, виконаних ТОВ «Дак-Мастер», у зв'язку з чим ТОВ «ІБК «Євротехнології» повинен сплатити позивачу за первісним позовом 79 162,30 грн. основного боргу (32 634, 86 грн. + 146 527, 44 грн. - 100 000, 00 грн.).

Крім суми основного боргу позивач ставить вимогу про стягнення пені в розмірі 5 937,17 грн., 3% річних в розмірі 1 706,61 грн.

Відповідач за первісним позовом заперечує проти первісних позовних вимог, вказуючи на те, що факт невиконання ТОВ «Дак-Мастер » зобов'язань за договором є встановленим та таким, що не потребує доказування, тому що встановлений у рішенні суду, що набрало законної сили, а саме у Постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.11.2012 р. у справі № 2а-11574/12/2670, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2013 р. Так, відповідно до Акту планової виїзної перевірки від 19.03.2012 р. № 16, факт правомірного проведення якої встановлено Окружним адміністративним судом м. Києва, усі господарські операції між позивачем та контрагентами, зокрема з ТОВ «Дак-Мастер», не спричинили реального настання наслідків, не підтверджуються щодо реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності виробничих, складських, інших приміщень та основних засобів, які технологічно необхідні для здійснення господарських операцій.

Крім того відповідач за первісною позовною заявою вважає, що договір № 070912 про відступлення права вимоги, укладений 07.09.2012 р. між ТОВ «ДАК-МАСТЕР» та ТОВ «Комерційна фірма «ГАРАНТ ПЛЮС 11» є недійсним. У зв'язку з чим ним подано до суду зустрічну позовну заяву про визнання договору про відступлення права вимоги № 070912 від 07.09.2012 р. укладеного між ТОВ "Комерційна фірма "ГАРАНТ ПЛЮС 11" та ТОВ "Дак-Мастер" недійсним.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що договір про відступлення права вимоги № 070912 від 07.09.2012 р. здійснюється на оплатній основі, а тому є договором факторингу, удаваним правочином та як наслідок - недійсним, оскільки ч. 3 ст. 1079 ЦК України передбачає спеціальні вимоги до сторони договору - фактора, а саме: ним може бути банк або інша фінансова установа, а також фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка згідно з законом має право здійснювати факторингові операції.

Відповідач 1 та відповідач 2 за зустрічним позовом проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечили, зазначивши, що Договір про відступлення права вимоги № 070912 від 07.09.2012 р. був укладений у відповідності до ст.ст. 512-519 ЦК України та його сторони не мали на увазі факторинг, зокрема через особливості правового регулювання факторингових відносин. Єдиною метою укладання Договору було передання права вимоги згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України як способом заміни кредитора у зобов'язанні.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню, тоді як позовні вимоги за зустрічним позовом є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.

Щодо позовних вимог за первісним позовом.

Внаслідок укладення договорів між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З матеріалів справи вбачається наступне.

Оскільки відповідачем було підписано акти приймання виконаних будівельних робіт № 1 та 2 на загальну суму 179 162,30 грн. це є підставою для здійснення оплати робіт, порядок якої передбачений п. 2.2.4.

Відповідачем жодного доказу на спростування обставин повідомлених позивачем та відповідачем 2 за зустрічним позовом щодо не здійснення сплати заборгованості в повному обсязі за Контрактом, суду не надано.

Заперечення відповідача про те, що факт невиконання ТОВ «Дак-Мастер » зобов'язань за контрактом є встановленим та таким, що не потребує доказування, тому що встановлений у рішенні суду, що набрало законної сили, а саме у Постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.11.2012 р. у справі № 2а-11574/12/2670, не приймаються судом до уваги з наступних підстав.

Ст. 35 ГПК України передбачає, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Вирок суду у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

П.2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р., передбачає, що хоча фактам, встановленим іншими судовими рішеннями, крім зазначених у статті 35 ГПК, й не надано преюдиціального значення для господарських судів, але вони мають враховуватися судами у розгляді справ з урахуванням загальних правил статті 43 названого Кодексу щодо оцінки доказів.

Таким чином вказівка відповідача на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.11.2012 р. у справі № 2а-11574/12/2670 як на таку, що встановлює факт невиконання зобов'язання ТОВ «Дак-Мастер» не має преюдиціального значення для господарських судів, так як є рішенням адміністративного суду.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що повноважними представниками сторін по Контракту № 29М11 від 24.03.2011 р. 30.12.2011 р., на виконання умов останнього, підписано акти приймання виконаних будівельних робіт № 1, 2 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт, та те, що суду не надано жодного доказу недійсності даних документів суд вважає, що заперечення відповідача за первісним позовом є необґрунтовані та недоведені.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено. Та враховуючи часткову оплату у розмірі 100 000 грн. за актами відповідачем, станом на час розгляду справи основний борг відповідача становить 79 162,30 грн.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно пункт 5.2. Контракту, у разі несвоєчасного виконання замовником зобов'язань щодо підписання акту (актів) приймання виконаних робіт або здійснення оплати, він зобов'язаний перерахувати підряднику пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Як встановлено судом, момент виникнення прострочення оплати виконаних робіт, обчислюється з 06.01.2012 р., оскільки акти здачі-приймання виконаних робіт датований 30.12.2011 р.

Згідно розрахунку позивача сума пені обчислюється з моменту виникнення прострочення оплати виконаних робіт, а саме з 06.01.2012 р. по 06.07.2012 р. та складає 5 937, 17 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 5 937, 17 грн. підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних, суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних обчислюється з моменту виникнення прострочення оплати виконаних робіт по 24.09.2012 р. та складає 1706, 61 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Розрахунок 3% річних відповідає матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 1706, 61 грн. підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог за зустрічним позовом.

Згідно зі ст. 512 ЦК України, однією з підстав заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі ст.1079 ЦК України фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Таке ж положення передбачено ст. 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 цього Кодексу, саме на момент вчинення правочину.

Згідно із ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що договір про відступлення права вимоги № 070912 від 07.09.2012 р. не є удаваним, договором факторингу, оскільки у ньому не виконуються дві з трьох необхідних умов: кошти не надаються в розпорядження і відповідач 2 не вносить плату на користь відповідача 1 за наданні кошти.

З оспорюваного договору випливає, що відповідач-1 сплачує кошти відповідачу-2 за відступлене ним право вимоги в сумі 71 246, 00 грн. (а не навпаки, як це необхідно для виникнення факторингу). А отже, недотримання вимог ст. 1079 ЦК України, ст. 5 Закону України "Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг" не є підставою для визнання спірного договору недійсним.

Така позиція узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, а саме з Постановою від 30.11.2010 р. у справі № 36/81пд.

Крім цього правова позиція Верховного суду України щодо правової природи договору факторингу висловлена у постанові від 10.07.2007 р. у справі № 26/347-06-6531, відповідно до якої договір факторингу спрямований на фінансування однією стороною іншої сторони шляхом передачі в її розпорядження певної суми грошових коштів. Ця послуга за допомогою факторингу є оплатною, при цьому сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатися як плата за надану останнім фінансову послугу.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що зустрічні позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК «Євротехнології» (04073, м. Київ, Московський проспект, будинок 21, офіс 4, код ЄДРПОУ 24373295) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «ГАРАНТ ПЛЮС 11» (07500, Київська обл., Баришівський район, селище міського типу Баришівка, вул. Жовтнева, будинок 6, код ЄДРПОУ 37862837) основний борг в розмірі 79 162 (сімдесят дев'ять тисяч сто шістдесят дві) грн. 30 коп., пеню в розмірі 5 937 (п'ять тисяч дев'ятсот тридцять сім) грн. 17 коп., 3% річних у розмірі 1706 (одна тисяча сімсот шість) грн. 61 коп. та судовий збір у розмірі 1 736 (одна тисяча сімсот тридцять шість) грн. 12 коп.

3. В задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 21.06.2013 р.

Суддя Ю.В. Картавцева