Постанова

від 20.06.2013 по справі 826/7705/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 червня 2013 року 15 год. 02 хв. № 826/7705/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Артеменко Я.С., за участю представників: позивача - Оржехівської Н.Й. (довіреність від 23.05.2013р. № 722/13-23/05), відповідача - Цурюпи Д.А. (довіреність від 11.02.2013р. № 1266/9/10.2-09), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ ТВ» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 травня 2013 року № 0006522208, № 0006532208, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «СВІТ ТВ» (далі - ТОВ «СВІТ ТВ», позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі - ДПІ у Печерському районі м. Києва, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 травня 2013 року № 0006522208, № 0006532208.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що документальна перевірка, результати якої оформлені Актом від 06.09.2012р. № 687/22-08/33638770, була проведена з порушенням законодавчо встановленого порядку її проведення. Також позивач категорично не погоджується із правомірністю та обґрунтованістю висновків відповідача, викладених в Акті від 06.09.2012р. № 687/22-08/33638770 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СВІТ ТВ» (код за ЄДРПОУ 33638770) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» (код за ЄДРПОУ 37500602) за період з 01.01.2009р. по 01.07.2012р.». Оскільки висновки ДПІ у Печерському районі м. Києва про нереальність та нікчемність господарських операцій між ТОВ «СВІТ ТВ» і названим контрагентом ґрунтуються лише на матеріалах кримінальної справи № 54-3114, порушеної відносно ОСОБА_4 за фактом фіктивного підприємництва, та постанові Печерського районного суду м. Києва від 21.09.2012р. № 1-5555/12, відповідно до якої останнього було звільнено від кримінальної відповідальності, натомість безпосередньо надані позивачем до перевірки первинна документація та банківські виписки відповідачем фактично не досліджувалися. Крім того в періоди укладення та виконання вказаних договорів про створення аудіовізуальних творів від 21.06.2011р. № 14/06-11 обидві Сторони були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість.

Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення від 12.06.2013р. б/н і додаткові документи (а.с. 87 - 121). В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що працівником ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «СВІТ ТВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» (код за ЄДРПОУ 37500602) за період з 01.01.2009р. по 01.07.2012р., за результатами якої складений Акт від 06.09.2012р. № 687/22-08/33638770. Згідно висновків цього Акта перевірки встановлено порушення ТОВ «СВІТ ТВ» наступних норм законодавства України: пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження Товариством суми податку на прибуток підприємства за ІІ - ІІІ-ий квартали 2011 року в розмірі 139 878, 00 грн., заниження податку на додану вартість за липень 2011 року на суму 122 140, 00 грн. Висновки Акта перевірки, на думку відповідача, являються правомірними та ґрунтуються на достовірних і належних доказах, а саме - матеріалах, які були надані УПМ ДПС у м. Києві листом від 11.07.2012р. № 3017/09-1015 (акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків за період з 28.01.2011р. по 29.02.2012р., матеріали досудового слідства по кримінальній справі № 54-3414).

За результатами перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва 17.05.2013 року прийняла податкові повідомлення-рішення за № 0006522208 (форми «Р»), № 0006532208 (форми «Р»), якими Товариству збільшено суми грошових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 139 878, 00 грн. і податку на додану вартість у розмірі 152 675, 00 грн., що повністю відповідає вимогам законодавства.

В судових засіданнях по справі представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що протягом періоду з 23.08.2012р. по 30.08.2013р. згідно з нормами пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та на підставі Наказу ДПІ від 23.08.2012р. № 1199 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки» та направлення на перевірку від 23.08.2012р. № 1289/22-08, у зв'язку з надходженням постанови старшого слідчого ОВС СУ ДПС у м. Києві підполковника податкової міліції Бабія О.В. від 09.07.2012р., працівником податкової інспекції була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «СВІТ ТВ» (ідентифікаційний код 33638770) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» (код за ЄДРПОУ 37500602) за період з 01.01.2009р. по 01.07.2012р., за результатами якої складений Акт від 06.09.2012р. № 687/22-08/33638770 (далі - Акт перевірки)(т. 1 а.с. 11 - 22).

Документальною перевіркою виявлено, що згідно з поданими ТОВ «СВІТ ТВ» до ДПІ у Печерському районі м. Києва податковими деклараціями з податку на додану вартість за перевіряємий період, копіями первинних і розрахункових документів (загальний перелік використаних при проведенні перевірки документів і відомостей наведений на стор. 3 Акт перевірки), перевіряєме Товариство зарахувало до складу валових витрат та податкового кредиту за липень 2011 року суми витрат у розмірі 610 700, 00 грн. і податку на додану вартість на загальну суму 122 140, 00 грн. по господарських операціях з контрагентам ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» (іденти-фікаційний код 37500602).

При цьому до податкової інспекції надійшов Акт ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 03.07.2012р. № 1579/22-222/37500602 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» (ідентифікаційний код 37500602) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 28.01.2011р. по 29.02.2012р., яким встановлено відсутність у цього підприємства адміністративно-господарських можливостей для виконання договірних зобов'язань, укладання угод та відсутність фактичних дій, спрямованих на створення реальних правових наслідків.

Також відповідно до цього Акта від 03.07.2012р. № 1579/22-222/37500602 перевіряючим встановлено, що свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» № 100327789 (індивідуальний податковий номер 375006026533), видане ДПІ у Дніпровському районі м. Києва 09 березня 2011 року, було анульоване 25 липня 2011 року з причини внесення до ЄДР запису про відсутність підтвердження відомостей.

В провадженні СУ ДПС у м. Києві знаходиться кримінальна справа № 24-3414, порушена 20 червня 2012 року відносно ОСОБА_4 (значиться керівником ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн») за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 1 - 3 т. 358 Кримінального кодексу України. Попередньо, 25 травня 2012 року, допитаний в якості обвинуваченого, ОСОБА_4 пояснив, що ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» було придбано без мети здійснення господарської діяльності. Особисто він фінансово-господарську діяльність від імені зазначеного Товариства не здійснював, рахунками і майном не розпоряджався, бухгалтерську і податкову звітність не складав.

З огляду на відомості наведені в Акті від 03.07.2012р. № 1579/22-222/37500602, працівник ДПІ у Печерському районі м. Києва не прийняв до уваги первинні і розрахункові документи позивача, пред'явлені ТОВ «СВІТ ТВ», визнавши їх такими, що не підтверджують господарські операції, та підписані не встановленими особами, а тому відповідно по своїй суті не являються первинними.

В розділі 4 «Висновок» Акта перевірки від 06.09.2012р. № 687/22-08/33638770 перевіряючий встановив порушення ТОВ «СВІТ ТВ» наступних норм податкового законодавства України:

- пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження Товариством суми податку на прибуток підприємства за ІІ - IІІ-ий квартали 2011 року в розмірі 139 878, 00 грн.;

- п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за липень 2011 року на суму 122 140, 00 грн.

Не погоджуючись з висновками Акта документальної перевірки позивач направив на адресу ДПІ у Печерському районі м. Києва письмові заперечення від 14.09.2012р. № 662/12-14.09 на висновки вказаного Акта перевірки з обґрунтуванням своєї позиції (а.с. 27 - 37).

Відповідач своїм листом від 24.09.2012р. № 7787/10/22-810 «Про розгляд заперечень (вх. № 41984/10 від 18.09.2012) до акту…» залишив висновки зазначеного Акта перевірки без змін (а.с. 38 - 42).

17 травня 2013 року ДПІ у Печерському районі м. Києва на підставі Акта перевірки від 06.09.2012р. № 687/22-08/33638770 прийняла наступні спірні податкові повідомлення-рішення (а.с. 23 - 24):

- за № 0006522208 (форми «Р»), яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123, п. 86.9 ст. 86 цього Кодексу (у зв'язку з набранням законної сили постанови Печерського районного суду м. Києва від 21.09.2012р. № 1-5555/12), за порушення вимог пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «СВІТ ТВ» суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 139 878, 50 грн., в т.ч. 139 878, 00 грн. - основного платежу;

- за № 0006532208 (форми «Р»), яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123, п. 86.9 ст. 86 цього Кодексу (у зв'язку з набранням законної сили постанови Печерського районного суду м. Києва від 21.09.2012р. № 1-5555/12), за порушення вимог п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «СВІТ ТВ» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 152 675, 00 грн., в т.ч. 122 140, 00 грн. - основний платіж, 30 535, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

Відповідно до п 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України (далі - ПК України), який набрав чинності 01 січня 2011 року, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу).

Згідно абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Крім цього, у розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), «податковий кредит» - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 21 грудня 2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, (який набрав чинності 10 січня 2011 року та втратив чинність 16 грудня 2011 року)(далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

В силу п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником ПДВ. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Також у відповідності до правової позиції Вищого адміністративного суду України, що викладена у його листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

Згідно з п. 2.3 Положення первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

В силу п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що податковий кредит формується за наслідками реальної господарської операції, що підтверджується належними податковими накладними та первинними документами, в рамках господарської діяльності платника податків.

Таким чином, валові витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11.

В ході судового розгляду також було встановлено, що 21 червня 2011 року між ТОВ «СВІТ ТВ» (Замовник) і ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» (Виконавець, Компанія) був укладений договір про створення аудіовізуальних творів № 14/06-11 (а.с. 43 - 56), відповідно до якого Компанія зобов'язується виконати роботи по створенню аудіовізуальних творів, передати Замовнику результати робіт та визначені Договором майнові права на використання таких творів, а Замовник зобов'язується прийняти результати робіт та визначені Договором майнові права на використання Аудіовізуальних творів і оплатити Компанії ціну належно виконаних робіт. Базові характеристики та найменування аудіовізуальних творів наведені в розд. 2 цього Договору.

На підтвердження фактів виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (створення творів, передачі майнових прав та відповідно оплати вартості виконаних робіт (наданих послуг)) за вказаним Договором позивачем були надані суду наступні оригінали та копії первинних і розрахункових документів (а.с. 57 - 75, 141 - 169, 179 - 188):

- актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.07.2011р. № 1, від 04.07.2011р. № 3, від 05.07.2011р. № 5, від 20.07.2011р. № 15 та від 22.07.2011р. № 44 на загальну суму 732 840, 00 грн. (з ПДВ), в яких наведені конкретні найменування аудіовізуальних творів, що були створені ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» на користь позивача у липні 2011 року (а.с. 57 - 61). Згідно письмових пояснень позивача від 05.06.2013р. № 729/13-05.06 (а.с. 170), а також усних пояснень представника позивача, що були надані в судовому засіданні, створення аудіовізуальних творів Виконавцем здійснювалося з використанням як матеріалів Замовника, так і власних матеріалів. Необхідні матеріали передавалися Замовником, та відповідно готові результати робіт отримувалися позивачем від Виконавця за допомогою засобів електронного зв'язку (через FTP-сервер). У відповідності до п. 6.3 вказаного вище Договору всі виключні майнові права інтелектуальної власності на замовлені аудіовізуальні твори ТОВ «СВІТ ТВ» отримувало одночасно з підписанням Сторонами Акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо робіт по створенню відповідних аудіовізуальних творів. Таким чином, передача майнових прав на аудіовізуальні твори від Виконавця до Замовника окремим документом не оформлювалися;

- копії придбаних аудіовізуальних творів, записані на жорстких дисках (а.с. 179 - 188);

- ефірні довідки з відомостями щодо дат і часу трансляції придбаних аудіовізуальних творів на Першому автомобільному каналі (а.с. 66 - 75);

- податкових накладних від 01.07.2011р. № 1 на суму 336 480, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 56 080, 00 грн., від 04.07.2011р. № 3 на суму 157 560, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 26 260, 00 грн.), від 05.07.2011р. № 5 на суму 76 200, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 12 700, 00 грн.) та від 20.07.2011р. № 15 на суму 82 320, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 13 720, 00 грн.), виписаних ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» на користь ТОВ «СВІТ ТВ» на загальну суму ПДВ 122 140, 00 грн. (а.с. 62 - 65);

- платіжних доручень ТОВ «СВІТ ТВ» щодо оплати вартості виконаних робіт по створенню аудіовізуальних творів (а.с. 142 - 144, 146 - 148, 150 - 152, 154 - 156, 158 - 160, 162 - 164, 166 - 167, 169);

- виписок ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (МФО 380805) по особовому рахунку позивача № 26008167794. Оплата за виконані роботи здійснювалася ТОВ «СВІТ ТВ» шляхом перерахування безготівкових коштів (вартість робіт з ПДВ) зі свого рахунку № 26008167794 у вказаному банку на рахунки свого контрагента № 2600601032552 в АТ «БМ Банк» (МФО 380913) та № 2600126040109 в ПАТ «Укркомунбанк» (МФО 304988), що не заперечується відповідачем (а.с. 141, 145, 149, 153, 157, 161, 165, 168).

За результатами дослідження вище перелічених первинних документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704. Також наявні в матеріалах податкові накладні, що були виписані ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» на адресу позивача за результатами виконаних робіт містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Відповідно до усних пояснень представника позивача, наданих у судових засіданнях, замовлення та придбання у ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» робіт по створенню аудіовізуальних творів здійснювалися позивачем з метою використання їх в своїй господарській діяльності, а саме - для трансляції програм на власному телевізійному каналі.

Додатково на обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ «СВІТ ТВ» надало суду наступні документи (а.с. 126 - 136, 174, 171 - 172, 173, 76 - 79): копію статут Товариства; копію ліцензії серії НР № 0355-м, виданої 20 листопада 2007 року Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення ТОВ «СВІТ ТВ», на право здійснення мовлення з використанням супутникового телебачення (строком до 20 листопада 2017 року); довідку з оборотно-сальдової відомості ТОВ «СВІТ ТВ» по рах. Бухгалтерського обліку 10 «Основні засоби» станом на 30.06.2011р.; штатний розклад ТОВ «СВІТ ТВ» станом на 01.06.2011р.; копію договору оренди нежилих приміщень у ВАТ «Акціонерна компанія «САТЕР» від 01.03.2009р. б/н (строком дії до 31 січня 2011 року); копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» серії А00 від 778925, довідки ГМУ статистики у м. Києві відносно цього контрагента серії АА № 366027, довідки про взяття ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» на облік як платника податків форми № 4-ОПП, свідоцтва про реєстрацію ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» платником податку на додану вартість № 100327789 від 09.03.2011р., що були отримані позивачем безпосередньо у свого контрагента при укладенні Договору від 21.06.2011р. № 14/06-11.

Натомість відповідачем не надано доказів відсутності у контрагента позивача (ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн») спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання вищевказаного правочину, зокрема того, що вказане підприємство не було зареєстроване в якості платника податку на додану вартість або того, що його реєстрація платником податку на додану вартість була анульована до 23 липня 2011 року. Відтак, наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за липень 2011 року, відповідають вимогам, встановленим ст. 201 Податкового кодексу України.

Також відповідачем не було надано до суду належних доказів, які б свідчили про відсутність у названого підприємства умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, в т.ч. орендованих, а також трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб. При цьому відповідно до даних наявної в матеріалах копії довідки органу статистики відносно ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» (а.с. 77), виконання описаних вище робіт (надання послуг) цілком відповідало видам здійснюваної ним господарської діяльності.

В силу п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Частиною другою ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Так, безпосередньо в Акті перевірки від 06.09.2012р. № 687/22-08/33638770 не наведено правову норму, в силу якої на платника податку (Покупця, Замовника) покладена відповідальність за недекларування та несплату податкових зобов'язань платником податку-контрагентом (Продавцем, Виконавцем), шляхом позбавлення його права на податковий кредит та валові витрати.

Згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в його ухвалі від 10.10.2012р. за № К-24491/10, «за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання Підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань».

Відповідачем не заперечувався факт декларування та сплати як позивачем, так і його контрагентами (за даними податкової звітності) сум податку на додану вартість за наслідками спірних господарських операцій.

В ході розгляду даної справи в суді відповідачем не було пред'явлено до суду будь-які належні докази нікчемності правочину, укладеного між ТОВ «СВІТ ТВ» і ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн».

Зокрема, в Акті перевірки від 06.09.2012р. № 687/22-08/33638770 також відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від сплати податків та зборів, визначення йому сум податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам Товариства за фактом ухиляння від сплати податків в результаті конкретних господарських операцій, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

В силу ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що 21 вересня 2012 року за результатами розгляду Печерським районним судом м. Києва кримінальної справи № 1-555/12 за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні злочинів, передбачених за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 1, ч. 2 та ч. 3 ст. 358 КК України, була винесена постанова (а.с. 93), згідно якої ОСОБА_4 було звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 1, ч. 2 та ч. 3 ст. 358 КК України на підставі норм ст.ст. 1, 6 ,8 Закону України «Про амністію» від 28.07.2011р., та закрито порушену кримінальну справу.

За результатами детального дослідження текстів постанови Печерського районного суду м. Києва від 21.09.2012р. по кримінальній справі № 1-555/12, постанови ст. слідчого з ОВС СУ ДПС у м. Києві підполковника податкової міліції Бабія О.В. від 09.07.2012р. про призначення документальної позапланової виїзної перевірки в рамках кримінальної справи № 54-3414 (а.с. 91 - 92), а також протоколу допиту обвинуваченого ОСОБА_4 від 25.05.2012р. (а.с. 98 - 121), судом встановлено, що під час провадження досудового слідства по вказаній кримінальної справі слідчим не з'ясовувалися факти реальності (товарності) господарських операцій безпосередньо між ТОВ «СВІТ ТВ» і ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн». Натомість слідством встановлені лише факти фіктивного придбання та перереєстрації ОСОБА_4 підприємства ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн».

В контексті з вищенаведеним, судом не приймаються до уваги посилання відповідача на вказані вище матеріали кримінальної справи № 54-3414 та постанову Печерського районного суду м. Києва від 21.09.2012р. по кримінальній справі № 1-555/12, як належні докази нікчемності спірного правочину позивача з контрагентом - ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн».

З урахуванням того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу сум податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість, а також застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати спірні по справі податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача фактично здійснені та документально підтверджені судові витрати в розмірі 2 294, 00 грн.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. 11, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ ТВ» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби від 17 травня 2013 року № 0006522208, № 0006532208.

3. Присудити з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ ТВ» (місцезнаходження: 01021, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 28/2, ідентифікаційний код 33638770) 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно .

Суддя О.В. Дегтярьова