Ухвала

від 05.09.2013 по справі 826/7705/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7705/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О. В. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

05 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

при секретарі: Кравчук М. В.

за участю представника позивача Оржеківської Н. Й., представника відповідача Харка Д. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Світ ТВ" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.05.2012 року №0006522208 та №0006532208,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВІТ ТВ» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 травня 2013 року № 0006522208, № 0006532208.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2013 року задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, працівником ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «СВІТ ТВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» за період з 01.01.2009р. по 01.07.2012р., за результатами якої складений Акт від 06.09.2012р. № 687/22-08/33638770. Згідно висновків цього Акта встановлено порушення ТОВ «СВІТ ТВ» наступних норм законодавства України: пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем суми податку на прибуток підприємства за ІІ - ІІІ-ий квартали 2011 року в розмірі 139 878, 00 грн., заниження податку на додану вартість за липень 2011 року на суму 122 140, 00 грн. Висновки Акта перевірки ґрунтуються на матеріалах, які були надані УПМ ДПС у м. Києві листом від 11.07.2012р. № 3017/09-1015 (акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків за період з 28.01.2011р. по 29.02.2012р., матеріали досудового слідства по кримінальній справі № 54-3414).

За результатами перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва 17.05.2013 року прийняла податкові повідомлення-рішення за № 0006522208 (форми «Р»), № 0006532208 (форми «Р»), якими позивачу збільшено суми грошових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 139 878, 00 грн. (в тому числі штрафні (фінансові) санкції - 0 грн.) і податку на додану вартість у розмірі 152 675, 00 грн. (в тому числі штрафні (фінансові) санкції - 30535 грн.).

При цьому до податкової інспекції надійшов Акт ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 03.07.2012р. № 1579/22-222/37500602 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 28.01.2011р. по 29.02.2012р., яким встановлено відсутність у цього підприємства адміністративно-господарських можливостей для виконання договірних зобов'язань, укладання угод та відсутність фактичних дій, спрямованих на створення реальних правових наслідків.

Також відповідно до цього Акта від 03.07.2012р. № 1579/22-222/37500602 перевіряючим встановлено, що свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» № 100327789 (індивідуальний податковий номер 375006026533), видане ДПІ у Дніпровському районі м. Києва 09 березня 2011 року, було анульоване 25 липня 2011 року з причини внесення до ЄДР запису про відсутність підтвердження відомостей.

В провадженні СУ ДПС у м. Києві знаходиться кримінальна справа № 24-3414, порушена 20 червня 2012 року відносно ОСОБА_5 (значиться керівником ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн») за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 1 - 3 т. 358 Кримінального кодексу України. Попередньо, 25 травня 2012 року, допитаний в якості обвинуваченого, він пояснив, що ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» було придбано без мети здійснення господарської діяльності. Особисто він фінансово-господарську діяльність від імені зазначеного товариства не здійснював, рахунками і майном не розпоряджався, бухгалтерську і податкову звітність не складав.

З огляду на відомості наведені в Акті від 03.07.2012р. № 1579/22-222/37500602, працівник ДПІ у Печерському районі м. Києва не прийняв до уваги первинні і розрахункові документи позивача, пред'явлені ТОВ «СВІТ ТВ», визнавши їх такими, що не підтверджують господарські операції, та підписані не встановленими особами, а тому відповідно по своїй суті не являються первинними.

Так 21 червня 2011 року між позивачем і ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» був укладений договір про створення аудіовізуальних творів № 14/06-11 (а.с. 43 - 56), відповідно до якого контрагент позивача зобов'язувався виконати роботи по створенню аудіовізуальних творів, передати позивачу результати робіт та визначені Договором майнові права на використання таких творів. Базові характеристики та найменування аудіовізуальних творів наведені в розд. 2 Договору.

На підтвердження фактів виконання сторонами своїх договірних зобов'язань (створення творів, передачі майнових прав та відповідно оплати вартості виконаних робіт (наданих послуг)) за вказаним Договором позивачем були надані суду першої інстанції наступні оригінали та копії первинних і розрахункових документів (а.с. 57 - 75, 141 - 169, 179 - 188):

- актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.07.2011р. № 1, від 04.07.2011р. № 3, від 05.07.2011р. № 5, від 20.07.2011р. № 15 та від 22.07.2011р. № 44 на загальну суму 732 840, 00 грн. (з ПДВ), в яких наведені конкретні найменування аудіовізуальних творів, що були створені ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» на користь позивача у липні 2011 року (а.с. 57 - 61). Згідно письмових пояснень позивача від 05.06.2013р. № 729/13-05.06 (а.с. 170), а також усних пояснень представника позивача, що були надані в судовому засіданні при розгляді справи в суді першої інстанції, створення аудіовізуальних творів контрагентів здійснювалося з використанням як матеріалів позивача, так і власних матеріалів. Необхідні матеріали передавалися позивачем, та відповідно готові результати робіт отримувалися позивачем від контрагента за допомогою засобів електронного зв'язку (через FTP-сервер). У відповідності до п. 6.3 вказаного вище Договору всі виключні майнові права інтелектуальної власності на замовлені аудіовізуальні твори ТОВ «СВІТ ТВ» отримувало одночасно з підписанням сторонами Акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо робіт по створенню відповідних аудіовізуальних творів. Таким чином, передача майнових прав на аудіовізуальні твори окремим документом не оформлювалися;

- копії придбаних аудіовізуальних творів, записані на жорстких дисках (а.с. 179 - 188);

- ефірні довідки з відомостями щодо дат і часу трансляції придбаних аудіовізуальних творів на Першому автомобільному каналі (а.с. 66 - 75);

- податкових накладних від 01.07.2011р. № 1 на суму 336 480, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 56 080, 00 грн., від 04.07.2011р. № 3 на суму 157 560, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 26 260, 00 грн.), від 05.07.2011р. № 5 на суму 76 200, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 12 700, 00 грн.) та від 20.07.2011р. № 15 на суму 82 320, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 13 720, 00 грн.), виписаних ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» на користь ТОВ «СВІТ ТВ» на загальну суму ПДВ 122 140, 00 грн. (а.с. 62 - 65);

- платіжних доручень з підписами уповноважених осіб банківської установи щодо оплати ТОВ «СВІТ ТВ» вартості виконаних робіт по створенню аудіовізуальних творів (а.с. 142 - 144, 146 - 148, 150 - 152, 154 - 156, 158 - 160, 162 - 164, 166 - 167, 169);

- виписок ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (МФО 380805) по особовому рахунку позивача № 26008167794. Оплата за виконані роботи здійснювалася ТОВ «СВІТ ТВ» шляхом перерахування безготівкових коштів (вартість робіт з ПДВ) зі свого рахунку № 26008167794 у вказаному банку на рахунки свого контрагента № 2600601032552 в АТ «БМ Банк» (МФО 380913) та № 2600126040109 в ПАТ «Укркомунбанк» (МФО 304988), що не заперечується відповідачем (а.с. 141, 145, 149, 153, 157, 161, 165, 168).

Додатково на обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ «СВІТ ТВ» надало до суду першої інстанції наступні документи (а.с. 126 - 136, 174, 171 - 172, 173, 76 - 79): копію статуту; копію ліцензії серії НР № 0355-м, виданої 20 листопада 2007 року Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення ТОВ «СВІТ ТВ», на право здійснення мовлення з використанням супутникового телебачення (строком до 20 листопада 2017 року); довідку з оборотно-сальдової відомості ТОВ «СВІТ ТВ» по рах. бухгалтерського обліку 10 «Основні засоби» станом на 30.06.2011р.; штатний розклад ТОВ «СВІТ ТВ» станом на 01.06.2011р.; копію договору оренди нежилих приміщень у ВАТ «Акціонерна компанія «САТЕР» від 01.03.2009р. б/н (строком дії до 31 січня 2011 року); копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» серії А00 від 778925, довідки ГМУ статистики у м. Києві відносно цього контрагента серії АА № 366027, довідки про взяття ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» на облік як платника податків форми № 4-ОПП, свідоцтва про реєстрацію ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» платником податку на додану вартість № 100327789 від 09.03.2011р., що були отримані позивачем безпосередньо у свого контрагента при укладенні Договору від 21.06.2011р. № 14/06-11.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України (далі - ПК України), який набрав чинності 01 січня 2011 року, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу).

Згідно абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Крім цього, у розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), «податковий кредит» - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 21 грудня 2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, (який набрав чинності 10 січня 2011 року та втратив чинність 16 грудня 2011 року)(далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

В силу п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

З огляду на вищенаведені норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що первинні документи залучені в якості доказів до матеріалів справи, відповідають вимогам, встановленим ст. 201 Податкового кодексу України.

Згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в його ухвалі від 10.10.2012р. за № К-24491/10, «за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання Підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань».

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що 21 вересня 2012 року за результатами розгляду Печерським районним судом м. Києва кримінальної справи № 1-555/12 за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні злочинів, передбачених за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 1, ч. 2 та ч. 3 ст. 358 КК України, була винесена постанова (а.с. 93), згідно якої його було звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 1, ч. 2 та ч. 3 ст. 358 КК України на підставі норм ст.ст. 1, 6 ,8 Закону України «Про амністію», та закрито порушену кримінальну справу.

За результатами дослідження текстових частин постанови Печерського районного суду м. Києва від 21.09.2012р. по кримінальній справі № 1-555/12, постанови ст. слідчого з ОВС СУ ДПС у м. Києві підполковника податкової міліції Бабія О.В. від 09.07.2012р. про призначення документальної позапланової виїзної перевірки в рамках кримінальної справи № 54-3414 (а.с. 91 - 92), а також протоколу допиту обвинуваченого від 25.05.2012р. (а.с. 98 - 121), встановлено, що під час провадження досудового слідства по вказаній кримінальної справі слідчим не з'ясовувалися факти реальності (товарності) господарських операцій безпосередньо між ТОВ «СВІТ ТВ» і ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн». Натомість слідством встановлені лише факти фіктивного придбання та перереєстрації ОСОБА_5 підприємства ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн».

Таким чином, колегією суддів не приймаються до уваги посилання відповідача на вказані вище матеріали кримінальної справи № 54-3414 та постанову Печерського районного суду м. Києва від 21.09.2012р. по кримінальній справі № 1-555/12, як належні докази нікчемності спірного правочину позивача з контрагентом - ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн».

Крім того, апелянтом в апеляційній скарзі вказано, що посадовими особами контрагента заперечується факт участі у господарській діяльності ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн».

Натомість, доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Так колегія суддів зазначає, що факт підписання первинних документів, наявних в матеріалах справи, не уповноваженою особою контрагента (ОСОБА_5 Є.) може бути встановлений, наприклад, результатами почеркознавчої експертизи.

Однак, подібних доказів ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанцій відповідач не надав.

З огляду на відсутність в матеріалах справи будь-яких документів, що спростовують реальність господарських відносин позивача з його контрагентом, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність дій відповідача при винесенні спірних рішень.

Доводи апеляційної скарги не спростовують позиції суду першої інстанції.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Світ ТВ" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.05.2012 року №0006522208 та №0006532208 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України .

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Суддя Грибан І. О.

Суддя Губська О. А.

(Повний текст ухвали буде виготовлено 10.09.2013 року)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.