Ухвала

від 13.06.2013 по справі 2а-11060/12/0170/11

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-11060/12/0170/11

13.06.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Омельченка В. А. ,

Дадінської Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 26.02.13 у справі № 2а-11060/12/0170/11

за позовом Приватного підприємства "Шимчук" (вул. Московська, буд.19-А,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби (вул. Васильєва, 16,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, про визнання протиправним наказу,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Шимчук" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Ялті АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.10.2012 року №0004142301 про збільшення суми грошового зобов'язання податку на прибуток за основним платежем у сумі 64220 грн., за штрафними санкціями 9272 грн., №0004182301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 51376 грн., за штрафними санкціями 7418 грн., №0004192301 про збільшення суми грошового зобов'язання за штрафними санкціями у сумі 510 грн., про визнання протиправним наказу №629 від 06.09.2012 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.02.13 у справі № 2а-11060/12/0170/11 позовні вимоги Приватного підприємства "Шимчук" - задоволені частково.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби від 03.10.12р. №0004142301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 73492 грн., у тому числі, за основним платежем - 64220 грн., штрафними санкціями - 9272 грн.; №0004182301 - про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 58794 грн., у тому числі, за основним платежем - 51376 грн., штрафними санкціями - 7418 грн.; №0004192301 - про збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати штрафних санкцій в розмірі 510 грн.

В іншій частині позову - відмовлено.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.02.2013 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 07.09.2012 року (протягом п'яти робочих днів) посадовими особами відповідача була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного підприємства "Шимчук" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з БВП "Строитель - Плюс", за період з 01.08.2009 року по 31.03.2012 року.

За результатами перевірки було складено Акт №1404/22-06/31227995/8 від 20.09.2012 року, яким зафіксовані порушення приватним підприємством "Шимчук", зокрема:

- пп. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94

- п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97 року №168/97 - ВР "Про податок на додану вартість" та п.198.1., п.198.3, п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України

- п. 44.1, п.44.3, п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України

За приписами п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України ПП "Шимчук" надано термін 90 календарних днів для відновлення втрачених документів, а саме до 17 грудня 2012 року.

На підставі зазначених порушень відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 03.10.2012 року №0004142301 про збільшення суми грошового зобов'язання податку на прибуток за основним платежем у сумі 64220 грн., за штрафними санкціями 9272 грн.; №0004182301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 51376 грн., за штрафними санкціями 7418 грн.; №0004192301 про збільшення суми грошового зобов'язання за штрафними санкціями у сумі 510 грн.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем під час формування податкового кредиту та валових витрат не було допущено порушень податкового законодавства; висновки податкового органу за наслідками перевірки необґрунтовані та як наслідок - податкові повідомлення рішення прийняті протиправно.

Переглядаючи за приписами ст.195 КАС України рішення суду першої інстанції на його відповідність ст.159 КАС України, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається із акту перевірки, висновків про порушення позивачем податкового законодавства, зокрема, заниження податку на прибуток у загальній сумі 64 220 грн., в тому числі: за 2010 рік в сумі 37 083 грн. та за І квартал 2011 року в сумі 27 137 грн.; заниження податку на додану вартість на загальну суму 51 376 грн., у тому числі:

- за серпень 2010 року в сумі 29 667 гри.,

- за січень 2011 року в сумі 21709 грн.

відповідач дійшов внаслідок того, що позивач мав взаємовідносини з БВП «Строитель Плюс», стосовно директора якого порушена кримінальна справа за фактами фіктивного підприємництва та в зв'язку з цим, визнавши фіктивним правочин між позивачем та БВП «Строитель Плюс», зменшив валові витрати та податковий кредит сформовані позивачем.

З такими висновками колегія суддів не погоджується та зазначає наступне.

Безперечно встановлено, що позивач мав договірні правовідносини з БВП «Строитель Плюс», уклавши 19.03.2010 року Договір №41 про передачу матеріалів, на об'єкт - пристрій винного льоху в смт. Сімеїз в районі санаторію ім. Баранова. (а.с.38).

На виконання умов цього договору БВП "Строитель-Плюс" виписало ПП "Шимчук" видаткову накладну від 01.08.2010 року №-4166 на загальну суму 64786 грн., у тому числі ПДВ у сумі 10797,67 грн. (а.с.39), податкову накладну від 02.08.2010 року №-4166 на загальну суму 64786 грн., у тому числі ПДВ у сумі 10797,67 грн. (а.с.40)

15.04.2010 року між ПП "Шимчук" та БВП "Строитель-Плюс" було укладено Договір №42, про передачу матеріалів, на об'єкт - пристрій винного льоху в смт. Сімеїз в районі санаторію ім. Баранова (а.с.41).

На виконання умов договору БВП "Строитель-Плюс" виписало ПП "Шимчук" видаткову накладну від 02.08.2010 року №-4168 на загальну суму 52147 грн., у тому числі ПДВ у сумі 8691,17 грн. (а.с.42), податкову накладну від 02.08.2010 року №-4168 на загальну суму 52147 грн., у тому числі ПДВ у сумі 8691,17 грн. (а.с.43)

14.05.2010 року між ПП "Шимчук" та БВП "Строитель-Плюс було укладено Договір №43, про передачу матеріалів, на об'єкт - пристрій винного льоху в смт. Сімеїз в районі санаторію ім. Баранова (а.с.44).

На виконання умов договору БВП "Строитель-Плюс" виписало ПП "Шимчук" видаткову накладну від 02.08.2010 року №-4167 на загальну суму 61067 грн., у тому числі ПДВ у сумі 10177,83 грн. (а.с.45), податкову накладну від 02.08.2010 року №-4167 на загальну суму 61067 грн., у тому числі ПДВ у сумі 10177,83 грн. (а.с.46)

19.08.2010 року між ПП "Шимчук" та БВП "Строитель-Плюс" укладено Договір №44, про передачу матеріалів, на об'єкт - пристрій винного льоху в смт. Сімеїз в районі санаторію ім. Баранова (а.с.47).

На виконання умов договору БВП "Строитель-Плюс" виписало ПП "Шимчук" видаткову накладну від 20.08.2010 року №-4321 на загальну суму 22642,80 грн., у тому числі ПДВ у сумі 3773,80 грн. (а.с.48), податкову накладну від 20.08.2010 року №-4321 на загальну суму 22642,80 грн., у тому числі ПДВ у сумі 3773,80 грн. (а.с.49)

11.2010 року між ПП "Шимчук" та БВП "Строитель-Плюс" було укладено Договір №45 про виконання робіт з виготовлення та монтажу дерев'яних конструкцій винного льоху в профілакторії ФК "Динамо-Київ" в смт. Сімеїз в районі санаторію ім. Баранова (а.с.53).

На виконання умов договору БВП "Строитель-Плюс" виписало ПП "Шимчук" податкову накладну від 28.01.2011 року №112 на загальну суму 74445 грн., у тому числі ПДВ у сумі 12407,50 грн. (а.с.56)

02.12.2010 року між ПП "Шимчук" (Покупець) та БВП "Строитель-Плюс" (Продавець) було укладено Договір №46, в якому Продавець зобов'язаний поставити і передавати у власність матеріали на підставі замовлення Покупця на об'єкт: "Виготовлення та монтаж винного льоху в профілакторії ФК" Динамо-Київ" в смт Сімеїз в районі санаторію ім. Баранова. (а.с.57).

На виконання умов договору БВП "Строитель-Плюс" виписало ПП "Шимчук" видаткову накладну від 24.01.2011 року №-98 на загальну суму 55810 грн., у тому числі ПДВ у сумі 9301,67 грн. (а.с.58), податкову накладну від 24.01.2011 року №98 на загальну суму 55810 грн., у тому числі ПДВ у сумі 9301,67 грн. (а.с.59).

Вартість отриманого товару та робіт за вищезазначеними договорами була сплачена, що підтверджується платіжними дорученнями (т.1, а.с.225-227).

Ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на час спірних правовідносин) визначає, що валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності та відповідно до пп. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 цього ж Закону - не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Частинам 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та їх обов'язкові реквізити.

Колегією суддів безперечно встановлено, що первинні бухгалтерські документи позивача мають всі необхідні реквізити, зауваження щодо їх складення у податкового органу відсутні.

Отримані позивачем товари (роботи, послуги) були використані у господарській діяльності останнього, що свідчить про те, що за спірними господарськими операціями відбулися зміни в активах позивача.

Зазначені обставини підтверджуються висновком експертного дослідження, в якому судовий експерт вказує на те, що висновки ДПІ м. Ялта, викладені в акті перевірки №1404/22-06/31227995/8 від 20.09.2012 року щодо заниження ПП "Шимчук" податку на прибуток на загальну суму 64220 грн. та податку на додану вартість на суму 51376 грн. - не підтверджуються.

Окрім того, експерт у висновку зазначає, що виконані роботи та поставлені матеріали БВП "Строитель Плюс" були спрямовані на подальше виконання ПП "Шимчук" у власній господарської діяльності по відношенню до кінцевого замовника - ТОВ "Крімміськбудмонтаж". Всі вони увійшли в акти виконаних робіт "За виготовлення та монтаж дерев'яних конструкцій винного льоху в профілакторії ФК "Динамо-Київ" в смт Сімеїз за грудень 2010 року на суму 574041,52 грн., за січень 2011 року на суму 145736,52 грн. та були прийняті від ПП "Шимчук" кінцевим замовником - ТОВ "Крімміськбудмонтаж", що також підтверджується первинними документами, наданими до дослідження.

Також у висновку експерта зазначено, що виконання ПП "Шимчук" господарських операцій за договорами поставки будівельних матеріалів №41 від 19.03.2010 року, №42 від 15.04.2010 року, №43 від 14.05.2010 року, №44 від 19.08.2010 року, №46 від 02.12.2010 року та за договором на виконання робіт №45 від 11.11.2010 року підтверджується документами, представленими на дослідження, а саме: бухгалтерськими документами, журналами ордерами і картками рахунки по рахунках 10,20,23,92,91, фінансовою звітністю, матеріальними ресурсами, виробничими потужностями (власні нежитлові приміщення та обладнання), Ліцензією на право займатися будівельною діяльністю Серії - АВ № 316358.

З зазначеного вбачається, що позивач належним чином оформив усі первинні документи у взаємовідносинах із своїм контрагентом - БВП "Строитель Плюс".

Стосовно завищення позивачем податкового кредиту колегія суддів вказує на таке.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Аналогічні вимоги щодо виникнення у платника податку права на податковий кредит містяться у ст.ст. 198, 201 ПК України (який регулює відповідні правовідносини з 01.01.2011р.)

Викладені норми закону свідчать про відсутність права платника податків включати в податковий кредит суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними.

Жодної з наведених підстав, відповідачем під час перевірки встановлено не було.

Крім того, законом не передбачений зв'язок між виникненням права платника податку на податковий кредит та наданням податкової звітності його контрагентом.

На час виписки податкових накладних та отримання зазначеної податкової накладної позивач є платником податку на додану вартість.

Товар та роботи від БВП "Строитель-Плюс" позивач отримав, що підтверджується видатковими накладними, сплатив вартість товару, втому числі ПДВ та використав придбаний товар в своїй господарській діяльності.

Виходячи з вищевикладеного, з урахуванням відсутності доказів порушень оформлення податкових накладних, формування податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних, які відповідно до положень Закону №168 та Податкового кодексу України, засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), та є єдиним документом, на підставі якого платник податку може включати до податкового кредиту відповідні суми, здійснювалось правомірно.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач, під час формування валових витрат та податкового кредиту, дотримав положень Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України.

Щодо відсутності реальності спірних господарських операцій, колегія суддів вказує на таке.

Частиною 1 ст.234 Цивільного кодексу України визначено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Відтак, у разі відсутності господарської операції, але ж оформлення її відповідними документами, такий правочин є фіктивним, тобто таким, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які ним обумовлені.

Однак, ч.2 ст.234 ЦК України встановлено, що фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Таким чином, фіктивні правочини віднесені законодавцем до оспорюваних та визнання їх недійсними може мати місце лише на підставі судового рішення.

Разом з тим, відповідачем не доведено наявність відповідного судового рішення про визнання правочинів між позивачем та БВП "Строитель Плюс" недійсними.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, по суті апеляційна скарга є витягом з акту перевірки та посиланням на обставини, що свідчать про безтоварність господарських операцій позивача з БВП «Строитель Плюс» обґрунтування. Однак такі доводи апелянта вже були предметом дослідження судом першої інстанції, їм надана правова оцінка на підставі повно та правильно з'ясованих обставин справи.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.02.13 у справі № 2а-11060/12/0170/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна