Рішення

від 20.06.2013 по справі 925/784/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року Справа № 925/784/13

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., при секретарі судового засідання Кенкеч О.С., у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду розглянув справу за позовом публічного акціонерного товариства «Уманьгаз», Черкаська область, м. Умань, вул. Дерев'янка, 19

до житлово-будівельного кооперативу «Надія», Черкаська область, м. Умань, вул. Чехова, 20

про стягнення 24 146,39 грн. заборгованості та санкцій за спожитий газ,

за участю представників сторін:

від позивача: Любива А.А. - за довіреністю,

Татаркіна М.К. - за довіреністю;

від відповідача: Положенцева О.П. - голова кооперативу - за посадою,

Очеретяний В.А. - адвокат.

ПАТ «Уманьгаз» звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до ЖБК «Надія», про стягнення заборгованості за використаний газ згідно договору на купівлю-продаж природного газу від 01.10.2012р. №3/ТКЕ-Н-2 та договору на постачання природного газу за регульованим тарифом від 25.12.2012р. №3/ТКЕ-Н/13 в розмірі 24146,39 грн., в тому числі:

23 105,97 грн. основного боргу за поставлений природний газ;

828,50 грн. пені за порушення строків оплати за поставлений газ;

160,36 грн. - 3% річних з простроченої суми;

51,56 грн. інфляційних;

та відшкодування судових витрат. Представники позивача вимоги підтримали.

До початку судового засідання, що відбулось 11.06.2013р., від відповідача до суду надійшло заперечення від 03.06.2013р. на позовну заяву з додатками, в якому в задоволенні позову просить відмовити повністю, оскільки в період звіту кожного місяця позивач приписував житловому кооперативу газ за начебто аварійні ситуації по мінімальному та максимальному тиску газу. Вирішити цю технічну проблему з позивачем було неможливо. Сім років ПАТ «Уманьгаз» не висувало ніяких зауважень, приписів, претензій, а в 2013 році, в середині опалювального сезону, видало технічні умови на внесення змін по вузлу обліку газу на котельну. Щоб виконати технічні умови постачальника, необхідно було зупинити котельну в лютому місяці і проводити ремонтні роботи та повірки, хоча повірки приладів обліку газу були проведені на початку опалювального сезону 2012 року. Повірка приладів прийнята ПАТ «Уманьгаз» без зауважень. Фактично кооперативом спожито 66385 м.куб. газу на суму 86 911,24 грн., а сплачено 88 600,21 грн. і за ЖБК рахується переплата в розмірі 1 688,97 грн. ЖБК «Надія» є комунальне неприбуткове підприємство. Це багатоповерховий житловий будинок, в якому проживають багато пенсіонерів, пільговиків, військовослужбовців, «афганців», «чорнобильців», ветеранів МВС.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених в позовній заяві, та просила позов задовольнити.

Представники відповідача вимоги заперечили повністю з підстав, викладених в запереченні на позовну заяву, та вказали, що за весь отриманий газ вони своєчасно та належним чином розрахувалися.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені такі взаємовідносини сторін.

01.10.2012р. між ПАТ «Уманьгаз» (Постачальником - Позивач по справі), в особі голови правління Мельника В.Г., що діє на підставі Статуту, та ЖБК «Надія» (Покупцем - Відповідач по справі), в особі голови правління Положенцевої О.П., що діє на підставі Статуту, було укладено договір №3/ТКЕ-Н-2 на купівлю-продаж природного газу (Далі - Договір І), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю в жовтні-грудні 2012р. природний газ для виробництва теплової енергії населенню, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його у відповідності до умов даного договору.

25.12.2012р. між ПАТ «Уманьгаз» (Постачальником - Позивач по справі), в особі заступника голови правління Чернявської Т.Д., що діє на підставі Довіреності, та ЖБК «Надія» (Покупцем - Відповідач по справі), в особі голови правління Положенцевої О.П., що діє на підставі Статуту, було укладено договір №3/ТКЕ-Н-13 на постачання природного газу за регульованим тарифом (Далі - Договір ІІ), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити у власність Покупцю в 2013р. природний газ для виробництва теплової енергії населенню, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його у відповідності до умов даного договору.

Згідно до п. 11.1 Договору І (а.с. 7 зворот) та п. 10.1 Договору ІІ (а.с 9 зворот) вони набирають чинності з моменту підписання та діють до 31 грудня 2012 та 31 грудня 2013 року відповідно, а в частині невиконання зобов'язань - до їх повного виконання.

Відповідно до п. 2.1 Договору І (а.с. 6) сторони погодили об'єм придбання газу. Постачальник передає Покупцю природний газ в 2012 році в об'ємі 40 тис. куб.м. помісячно.

Відповідно додатку 2 Договору №3/ТКЕ-Н-13 (а.с. 11) сторони погодили об'єм придбання газу. Постачальник передає Покупцю природний газ в 2013 році в об'ємі 125 тис. куб.м. помісячно.

Відповідно до п. 3.4. договору І (а.с. 6 зворот), п. 3.6 Договору ІІ (а.с. 8 зворот) приймання-передача природного газу, поставленого Постачальником та прийнятого Покупцем у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання щомісячних Актів приймання-передачі, які є невід'ємними частинами цього договору, і які є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Відповідно до п. 5.1 Договору І (а.с. 6), п. 4.2 Договору ІІ (а.с. 8 зворот) ціна за 1000 куб.м. природного газу з врахуванням вартості транспортування природного газу по території України та з ПДВ складає 1309,20 грн..

Відповідно до п. п. 6.1 Договору І (а.с. 7), п. 4.6 Договору ІІ (а.с. 8) Покупець зобов'язаний сплатити повну вартість спожитого за місяць газу на рахунок Постачальника не пізніше 5 числа наступного за розрахунковим місяця.

На виконання умов Договорів І та ІІ

- у жовтні 2012 року Постачальник поставив Покупцю природний газ в розмірі 2800 куб.м., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 01.11.2012р. (а.с. 12) та актом про фактичне споживання природного газу (а.с. 13);

- у листопаді 2012 року Постачальник поставив Покупцю природний газ в розмірі 11870 куб.м., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 01.12.2012р. (а.с. 14) та актом про фактичне споживання природного газу (а.с. 15);

- у грудні 2012 року Постачальник поставив Покупцю природний газ в розмірі 18095 куб.м., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 01.01.2013р. (а.с. 16) та актом про фактичне споживання природного газу (а.с. 17);

- у січні 2013 року Постачальник поставив Покупцю природний газ в розмірі 19031 куб.м., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 01.02.2013р. (а.с. 18) та актом про фактичне споживання природного газу (а.с. 19);

- у лютому 2013 року Постачальник поставив Покупцю природний газ в розмірі 15088 куб.м., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 01.03.2013р. (а.с. 20) та актом про фактичне споживання природного газу (а.с. 21);

- у березні 2013 року Постачальник поставив Покупцю природний газ в розмірі 18440 куб.м., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 02.04.2013р. (а.с. 22) та актом про фактичне споживання природного газу (а.с. 23).

Всього поставлено газу відповідачу на суму 111706,18 грн.

За отриманий та спожитий газ за жовтень 2012 року - березень 2013 року Покупець провів оплату частково - 88600,21 грн. (а.с. 25). Повний розрахунок Покупцем не проведено і борг становить 23105,97 грн.

Газ був отриманий Покупцем без зауважень та претензій по якості.

Невиконання Покупцем взятих на себе зобов'язань за Договорами стало підставою для звернення Постачальника до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості.

Представники відповідача вимоги заперечили та вказали, що позивач змусив їх підписати невигідні відповідачу угоди постачання газу. Об'єми спожитого газу завищені, оскільки позивач відмовлявся приймати дійсні акти споживання газу для підпису та проведення розрахунків і погрожував відключенням газопостачання на опалення висотного житлового будинку в зимовий період. Відповідач повністю розрахувався за спожитий на опалення житлового будинку природний газ.

Інших доказів сторонами не подано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини оплатної поставки товару (енергоносіїв) на підставі двох письмових строкових оплатних двосторонніх консенсуальних договорів. Сторони за договорами є суб'єктами господарювання та самостійними юридичними особами, що підтверджено свідоцтвами про державну реєстрацію.

За правовою природою договір постачання природного газу від 01.10.2012 №3/ТКЕ-Н-2 та від 25.12.2012р. №3/ТКЕ-Н-13 є договорами поставки природного газу і відповідають вимогам статті 714 ЦК України, якою передбачено, що до договору поставки енергоносіїв приєднаними мережами застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (газ) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати розрахунок, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (газ) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка продукції є різновидом відносин купівлі-продажу.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договорів. Договори постачання природного газу від 01.10.2012р. та 25.12.2011р. не заперечені сторонами, не визнані судом недійсним та не розірвані в установленому порядку. Суд також виходить з положень презумпції правомірності правочину - ст. 204 ЦК України.

На виконання умов Договорів з жовтня 2012р. по березень включно 2013р. Постачальник поставив Покупцю природний газ на суму 111706,18 грн., що підтверджується щомісячними актами приймання-передачі природного газу. Акти підписані сторонами без зауважень чи застережень.

За отриманий газ Покупець розрахувався частково у розмірі 88600,21 грн. Повний розрахунок Покупцем не проведено і борг становить 23105,97 грн.

Претензій щодо кількості, якості та специфікації отриманого газу відповідачем не заявлено. Суд вважає, що газ відповідач прийняв без зауважень. Отриманий та спожитий газ має бути оплачений відповідачем в повному об'ємі.

Факт наявності заборгованості підтверджується копіями Договорів, копіями актів приймання-передачі газу, та розрахунками і вимогами позивача. Суд враховує, що на момент прийняття рішення жодних первинних та належних доказів належного та повного розрахунку за отриманий газ, в розумінні вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, Відповідач суду не подав.

Відповідач заперечує вимоги позивача та вказує на вчинений тиск монополіста на споживача, загрозу відключення постачання газу в багатоповерховий багатоквартирний будинок в зимовий період тощо. Суд критично оцінює доводи представників відповідача та звертає увагу учасників, що договори на постачання газу відповідачу підписані відповідачем добровільно, без застережень, без протоколів розбіжностей. Акти приймання-передачі об'ємів газу відповідачем підписані без зауважень. Відповідач не подав доказів оскарження дій позивача у спірних відносинах до суду чи до відповідних контролюючих органів: НКРЕ, Антимонопольний комітет України, служба захисту прав споживачів тощо. Суд не приймає ці доводи відповідача до уваги при прийнятті рішення.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем було узгоджено строк сплати за отриманий товар, який визначений п. 6.1 Договору І та п. 4.6 Договору ІІ - 100 % вартості на умовах оплати до 5 числа місяця, наступного за споживанням.

Отже, Відповідач зобов'язаний був здійснити остаточні розрахунки за поставлений природний газ в граничний строк до 05 квітня 2012 року.

Суд враховує відсутність претензій Відповідача стосовно неналежної поставки, недопоставки газу чи іншого невиконання умов спірного договору. Представник позивача в судовому засіданні підтвердила належну поставку газу Відповідачу в обумовленому договором об'ємі.

Суд також враховує, що Відповідач свої зобов'язання в частині належної та повної оплати за вже отриманий товар належним чином не виконав.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Частиною першою ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, тому суд вважає обґрунтованим та доведеним право Позивача на стягнення з Відповідача суми заборгованості за поставлений та спожитий газ у розмірі 23105,97 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання. Забезпечення зобов'язання у виді неустойки оформлено сторонами письмово.

Відповідно до п. 7.2. Договору І (а.с. 7), п. 6.2.2 Договору ІІ (а.с. 9) Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується від суми простроченого платежу за кожен день протягом всього періоду прострочення і обмежується 6-місячним строком згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

На підставі п. 7.2. Договору І (а.с. 7), п. 6.2.2 Договору ІІ (а.с. 9) Позивачем нараховано Відповідачу пеню в розмірі 828,50 грн. за період з 06.01.2013р. до 14.05.2013р. Розрахунок перевірено за допомогою калькулятора штрафних санкцій апаратного комплексу «Ліга-Закон» з урахуванням періодів прострочення та проведення часткової оплати відповідачем. Розрахунок виконано вірно. Сума пені 828,50 грн. підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За період з 06.01.2013р. по 14.05.2013р. відповідачу нараховано 160,36 грн. 3% річних з простроченої суми (а.с. 25). Розрахунок перевірено за допомогою калькулятора штрафних санкцій апаратного комлексу «Ліга-Закон» з урахуванням періодів прострочення та проведення часткової оплати відповідачем. Розрахунок виконано вірно. Сума 160,36 грн. -3% річних підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.

За період з 16.10.2012р. по 15.05.2013р. відповідачу нараховано 51,56 грн. інфляційних з простроченої суми (а.с. 24). Розрахунок перевірено за допомогою калькулятора штрафних санкцій апаратного комплексу «Ліга-Закон» з урахуванням періодів прострочення та проведення часткової оплати відповідачем. Розрахунок виконано невірно, оскільки в жовтні та листопаді місяці 2012р. інфляції не було. Інфляційні збитки можуть бути нараховані тільки за грудень 2012р. (інфляція 100,2%) і січень 2013р. (інфляція 100,2%). Сума 46,72 грн. інфляційних за цей період (за повний місяць) підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача. В решті вимог належить відмовити за необгрунтованістю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд вважає, що Позивачем використано належний спосіб захисту порушеного права. Відповідач не подавав суду заяв та доказів про об'єктивну неможливість заперечити позовні вимоги.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача та стягнути на користь позивача 1 720,50 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з житлово-будівельного кооперативу «Надія», Черкаська область, м. Умань, вул. Чехова, 20, ідентифікаційний код 22798323, номер рахунку в банку невідомий

на користь публічного акціонерного товариства «Уманьгаз», Черкаська область, м. Умань, вул. Дерев'янка, 19, ідентифікаційний код 03361419, номер рахунку в банку невідомий

23105,97 грн. боргу за поставлений природний газ;

160,36 грн. - 3% річних;

828,50 грн. пені;

46,72 грн. інфляційних;

1 720,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 25.06.2013р.

Суддя Г.М. Скиба