Ухвала

від 04.06.2013 по справі 2а-8143/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-8143/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

У Х В А Л А

Іменем України

04 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Федорової Г.Г.,

суддів Вівдиченко Т.Р., Ключковича В.Ю.,

при секретарі Каленюк О.Ю.,

за участю представника відповідача Алексєєнка В.М.

представника позивача Янушевського О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.11.2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртелеканал Холдінгз» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртелеканал Холдінгз» звернулося до суду першої інстанції із позовом про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 травня 2011 року №0002882312, №0002872312, №0002892312 .

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.11.2012 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 16.05.2011 року №0002882312, №0002872312, №0002892312.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги залишити без задоволення.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що несплачений ТОВ «Укртелеканал Холдінгз» податок на додану вартість внаслідок безпідставного формування податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави. А також, відносно посадових осіб «Комп'ютер Опт» за фактом фіктивного підприємництва, порушено кримінальну справу. Крім того, відповідно до Акта перевірки ТОВ «Комп'ютер Опт», складеного ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська не підтверджено реальність фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «Комп'ютер Опт» з ТОВ «Елфра Дисплей» та ТОВ «Восток», за фактом фіктивного створення яких порушено кримінальну справу.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення осіб які з`явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Укртелеканал Холдінгз» є юридичною особою, зареєстрованою Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 01.04.2010 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 625303 (т. 1 а.с. 161).

Протягом періоду з 16.03.2011р. по 22.03.2011р. працівник ДПІ у Шевченківському районі м. Києва згідно з пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України провів документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Укртелеканал Холдінгз» (код ЄДРПОУ 37026265) з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податків і зборів по взаємовідносинам з ТОВ «Комп'ютерний ОПТ» (код ЄДРПОУ 36961284) за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р., за результатами якої було складено Акт від 29.03.2011р. № 683/23-12/37026265.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Укртелеканал Холдінгз» вимог пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР , порушення вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. № 283/97-ВР та порушення вимог абз. «а», «б» і «в» пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ.

На підставі Акту від 29.03.2011р. № 683/23-12/37026265 відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 16 травня 2011 року:

- № 0002882312, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 195 095, 00 грн., в т.ч. 156 076, 00 грн. - основний платіж, 39 019, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- № 0002872312 - визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 170, 00 грн., в т.ч. 170, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- № 0002892312 - визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 232 905, 00 грн., в т.ч. 186 324, 00 грн. - основний платіж, 46 581, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позивач не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями розпочав процедуру їх адміністративного оскарження.

За результатом розгляду скарг позивача податкові повідомлення-рішення - залишені без змін, а скарги - без задоволення.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, визначаються Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР) (тут і далі по тексту постанови - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 1.7. ст. 1 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до приписів п. 1.8 ст. 1 Закону № 168/97-ВР, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення для сплати до бюджету позитивної різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду та порядок визначення та відшкодування з бюджету від'ємної різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового кредиту встановлено положенням п. 7.7. ст. 7 № 168/97-ВР.

Так, згідно п.п. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З правового аналізу наведених норм вбачається, що розмір суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість прямо залежить від розміру суми податкового кредиту, відтак правильність формування складу податкового кредиту платником податків є визначальною умовою правомірності звернення таким платником із відповідною заявою щодо відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість.

Організація та проведення позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість передбачена Методичними рекомендаціями щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженими наказом ДПА України від 18.08.2005 року № 350 (у редакції наказу ДПА України від 20.10.2009 року № 568) (тут і далі по тексту постанови - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до п. 4.1 Методичних рекомендацій, протягом 30 календарних днів, наступних після настання 30-денного терміну за днем отримання податкової декларації разом з розрахунком суми бюджетного відшкодування, визначеного Законом України «Про податок на додану вартість» для проведення невиїзної документальної перевірки, проводиться позапланова виїзна перевірка податкової декларації з ПДВ платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Згідно пунктів 4.2, 4.3 Методичних рекомендацій, до початку перевірки за даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів з'ясовується відповідність задекларованого податкового кредиту платника ПДВ та податкових зобов'язань постачальників.

Обов'язкові перевірки з питань правових відносин, за ланцюгом постачання проводяться стосовно тих постачальників платника ПДВ, з операцій з якими платником ПДВ сформовано податковий кредит у обсязі 5 і більше відсотків дозволеного податкового кредиту.

У разі якщо за даними інформаційних баз податкового органу, за інформацією податкової міліції виникає сумнів щодо дієздатності та правоздатності постачальників платника ПДВ, а також правомірності формування податкового кредиту платником ПДВ із операцій з придбання товарів (послуг) у таких постачальників, підрозділ податкового контролю юридичних осіб може організувати проведення перевірок з питань правових відносин за відповідним ланцюгом постачання.

До матеріалів перевірки складається та додається перелік постачальників платника ПДВ, із операцій з якими платником сформовано податковий кредит у сумі понад 5 відсотків від суми дозволеного податкового кредиту у кожному податковому періоді для юридичних осіб та 3 відсотки для фізичних осіб, із зазначенням за даними Системи співставлення задекларованих показників, результатів співставлення та стану постачальника.

Проведення перевірки з питань правових відносин забезпечується підрозділом податкового контролю юридичних осіб (оподаткування фізичних осіб) органу державної податкової служби, де суб'єкт господарювання, щодо якого проводиться перевірка з питань правових відносин за ланцюгом, знаходиться на податковому обліку. Результати перевірки з питань правових відносин оформлюються у порядку, передбаченому наказом ДПА України від 11.09.2008 року № 584 «Про затвердження зразків форм актів перевірок та Методичних рекомендацій щодо їх оформлення», зі змінами та доповненнями (п. 4.4 Методичних рекомендацій).

Відповідно до п. 4.5 Методичних рекомендацій, перевірки з питань правових відносин постачальників ланок (крім першої) ланцюгів постачання обмежити перевіркою суб'єктів господарювання, сума ПДВ по проведених операціях з якими становить за один податковий період 10 тис. грн. і більше для юридичної особи та 5 тис. грн. і більше - для фізичної особи.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що однією з обов'язкових підстав для відшкодування сум податку на додану вартість є проведення зустрічних перевірок постачальників платника податків і підтвердження факту сплати податку на додану вартість до бюджету.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку відповідача про порушення позивачем пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 , ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та порушення вимог абз. «а», «б» і «в» пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» став факт невизнання податковим органом права позивача на податковий кредит за операціями з надання ТОВ «Комп'ютерний ОПТ» позивачу послуг (контент-послуги) в рамках договору від 01.08.2010 року № 15 оскільки згідно даних комп'ютерної автоматизованої інформаційної АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» ТОВ «Укртелеканал Холдингз» не подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що за змістом інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 року, при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що 01.08.2010 року між ТОВ «Укртелеканал Холдингз» та ТОВ «Комп'ютерний ОПТ» було укладено договір № 15, відповідно до якого ТОВ «Комп'ютерний ОПТ» зобов`язується надати контент-послуги, а ТОВ «Укртелеканал Холдингз» зобов'язується прийняти та своєчасно сплатити вартість послуг.

Реальність спірних господарських операцій підтверджується залученими до матеріалів справи: актами здачі-прийняття робіт, виписками з банківського рахунку позивача, оборотно-сальдовою відомістю, податковою декларацією.

Аналізуючи наявні в справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що зміст зазначеного вище договору не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цієї угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Крім цього, на момент укладення та виконання зазначеного вище договору, видачі податкової накладної ТОВ «Комп'ютерний ОПТ» було зареєстроване як платник податку на додану вартість. Видана позивачу належно оформлена податкова накладна контрагентом, що був зареєстрований платником податку на додану вартість на час здійснення вказаних операцій, з урахуванням господарських операцій, факт здійснення яких не спростовано, не давали відповідачу підстав для висновку про завищення позивачем сум бюджетного відшкодування ПДВ.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 334/94-ВР), який був спеціальним законом з податку на прибуток на момент спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Зазначений пункт містить загальне визначення валових витрат.

Пункт 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР містить конкретизацію ознак окремих груп витрат, що відносяться до валових витрат.

В силу підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.4.1.1 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Форма податкової декларації (розрахунку) встановлюється центральним (керівним) органом контролюючого органу за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики (п. «ї»пп.4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

При цьому абзацом першим пп. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону № 168/97-ВР чітко визначено, що податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал, з урахуванням того, що якщо особа реєструється платником податку з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач був зареєстрований як платник податку на додану вартість з 02 серпня 2010 року, а тому першим податковим періодом для нього був період починаючи з 02 серпня 2010 року та до 30 вересня 2010 року, а тому обов`язку по подачі податкової декларації за серпень 2010 року у позивача не виникало.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем правомірно були сформовані валові витрати та податковий кредит по господарським операціям з ТОВ «Комп'ютерний ОПТ», а обов'язку по подачі декларації за вересень 2010 року у відповідача не виникало, тому податкові повідомлення-рішення № 0002882312, № 0002872312 та № 0002892312 були винесені неправомірно.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.11.2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Федорова Г.Г.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Ключкович В.Ю.

Повний текст ухвали виготовлено 10.06.2013 року

.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Вівдиченко Т.Р.