Постанова

від 19.06.2013 по справі 5011-62/6746-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2013 р. Справа№ 5011-62/6746-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Смірнової Л.Г.

при секретарі Громак В.О.

за участю представників сторін: від позивача - Ушаков О.В. (представник за довіреністю)

від відповідача - не з'явився;

від прокуратури - Греськів І.І.

розглянувши апеляційну скаргу Прокуратури міста Києва

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2012 року

по справі № 5011-62/6746-2012 (суддя - Любченко М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тісо»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ладобуд»

про визнання права власності та розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.06.2012 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тісо» задоволені. Розірвано договір про спільну діяльність №1/05-СД від 03.02.2005р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІСО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ладобуд».

Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІСО» право власності на майновий комплекс загальною площею 6522,7 кв.м, який розташований за адресою: м.Київ, вул. Ямська, 72 та складається з наступних об'єктів нерухомості - нежилих будівель: літера А, загальною площею 2763,8 кв.м; літера А1, загальною площею 426,3 кв.м; літера А2, загальною площею 599,2 кв.м; літера Б, загальною площею 1312,4 кв.м; літера Г, загальною площею 1312,5 кв.м; літера Ж, загальною площею 24,4 кв.м; літера К, загальною площею 84,1 кв.м.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Прокуратура міста Києва звернулась до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2012 року по справі № 5011-62/6746-2012 та постановити нове, яким в позові відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2013 року відновлено Прокуратурі міста Києву строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2013 року змінено склад колегії суддів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тісо» заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2012 року у справі № 5011-62/6746-2012 без змін, з підстав викладених у відзиві.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2013 року змінено склад колегії суддів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ладобуд» своїх представників в судове засідання не направило, про причини неявки суд не повідомило.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно із п.3.9.2 Постанови № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, апеляційна скарга розглядається за відсутності представника відповідача, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

31.08.2000р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву - продавець та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІСО» - покупець було підписано договір №707 купівлі-продажу майнового комплексу (нежилі будівлі), за змістом п. 1 якого продавець продав, а покупець купив майновий комплекс, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ямська, 72, до якого входять нежилі будівлі загальною площею 3010,7 кв.м. /а.с. 15-17, т.1/.

Пунктом 1.2 вказаного договору було встановлено, що право власності на майновий комплекс (нежилі будівлі) переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

31.08.2000 договір №707 від 31.08.2000 було посвідчено державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Якименко В.О. та зареєстровано в реєстрі за №20-2715, внаслідок чого, приймаючи до уваги зміст п.1.2 укладеного сторонами правочину, який не суперечив діючому на той час цивільному законодавству, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІСО» набуло право власності на майновий комплекс, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ямська, 72, до якого входять нежилі будівлі загальною площею 3010,7 кв.м.

Одночасно на зазначене приміщення Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації» було оформлено реєстраційне посвідчення. /а.с. 14, т.1/.

29.06.2004 між Київською міською радою - орендодавець та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІСО» - орендар було підписано договір оренди земельної ділянки, відповідно до п.п.1.1, 2.1 якого орендодавець на підставі п.28 рішення №183/1393 від 15.04.2004 Київської міської ради за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку розміром 5181 кв.м, яка розташована на вул. Ямській, 72 у Голосіївському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:79:034:0002) для експлуатації та обслуговування адміністративних та виробничих будівель. /а.с. 20-22, т.1/.

Пунктом 3.1 вказаної угоди було передбачено п'ятирічний строк його дії.

Договір від 29.06.2004 зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №2-1654 від 22.07.2004.

На виконання умов договору оренди землі, 22.07.2004 між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІСО» було складено та підписано акт приймання-передачі земельної ділянки. /а.с. 27, т.1/.

Рішенням від 20.06.2008 Господарського суду міста Києва по справі №31/270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІСО», м. Київ до Київської міської ради, м. Київ, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ про внесення змін до договору оренди земельної ділянки позов задоволено. Зобов'язано Київську міську раду внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 29.06.2004, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 22.07.2004 за №79-6-00217, та вирішено вважати укладеною угоду до договору оренди земельної ділянки в редакції, яка підписана Товариством з обмеженою відповідальністю «ТіСО». /а.с. 28-32, т.1/. Рішення у встановленому законодавством порядку на оскаржувалось, тобто набрало чинності.

Додатковою угодою погоджено внести зміни до п.2.1 шляхом зміни слів «для експлуатації та обслуговування адміністративних та виробничих будівель» на слова «для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-торговельного та складського комплексу з багаторівневим паркінгом». Пункт 3.1 викладено в наступній редакції «Договір укладено на 10 років».

За статтею 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

03.02.2005 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІСО» (учасник 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ладобуд» (учасник 2) був укладений договір про спільну діяльність №1/05-СД, предметом якого було визначено спільну діяльність учасників без створення юридичної особи для здійснення реконструкції існуючого об'єкта з розширенням (збільшенням) його площі, введенням об'єкта в експлуатацію та отримання учасниками у власність часток реконструйованого об'єкта у розмірі, пропорційному внесеним учасниками вкладам. /а.с. 43-52, т.1/.

Згідно пункту 1.1.1 сторони визначили, що об'єкт - це майновий комплекс, загальною площею 3010,7 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Ямська, 72, який належить на праві власності учаснику 1.

Загальна вартість реконструкції об'єкта орієнтовно складає 7 500 000,00 грн. Орієнтовна (запланована) площа реконструкції об'єкта становить в цілому 6 510,7 кв.м, з яких 3 010,7 кв.м існуюча площа майнового комплексу, що належить учаснику 1, та 3 500 кв.м - орієнтовна площа, на яку планується збільшити загальну площу об'єкта в результаті його реконструкції (п.п.2.2, 2.3, 2.4 спірної угоди).

Згідно із пунктами 3.1., 3.2. Договору № 1/05-СД від 03.02.2005 для досягнення мети спільної діяльності кожний учасник цього договору зобов'язується внести свій внесок в спільну діяльність у розмірі, формах, порядку та на умовах, визначених договором. Вкладом учасника 1 в спільну діяльність є: грошові кошти в розмірі 4 000 000,00 грн.; виконання робіт на об'єкті; виконання робіт та несення витрат, пов'язаних з виконанням функцій учасника, на якого покладено ведення загальних справ спільної діяльності; право здійснювати реконструкцію об'єкта на земельній ділянці площею 0,5181 га, що розташована за адресою: м.Київ, вул.Ямська, 72, кадастровий №8000000000:79:034:0002. Загальна вартість вкладу учасника 1 в спільну діяльність орієнтовно складає 6 000 000,00 грн.

Відповідно до пункту 3.1. укладеного договору вкладом учасника 2 в спільну діяльність за цим договором є грошові кошти в розмірі 1 500 000,00 грн., які він був зобов'язаний вносити шляхом перерахування на поточний рахунок учасника 1 за наступним графіком: 250 000,00 грн. - до 31.02.2005, 250 000,00 грн. - до 31.03.2005, 250 000,00 грн. - до 31.04.2005, 250 000,00 грн. - до 31.05.2005, 250 000,00 грн. - до 31.06.2005, 250 000,00 грн. - до 31.07.2005.

За фактом внесення учасником 2 грошового вкладу у повному обсязі має бути підписано акт здійснення вкладу (п. 3.3.2. договору №1/05-СД від 03.02.2005). Доказів складання та підписання відповідного акту матеріали справи не містять.

Договором № 1/05-СД від 03.02.2005 сторони визначили, що вкладом у спільну діяльність відповідача є грошові кошти в розмірі 1 500 000,00 грн., які він зобов'язаний був внести на рахунок позивач протягом лютого - липня 2005.

Листами №14/05 від 16.04.2005, №23/05 від 11.05.2005, №23/СД від 02.11.2005 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІСО» звернулося до відповідача з нагадуванням щодо необхідності виконання грошових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Ладобуд» за договором №1/05-СД від 03.02.2005, які отримані останнім 20.04.2005, 12.05.2005 (вх. №74) та 10.11.2005 відповідно. /а.с. 53-56, т.1/.

Доказів перерахування внесків учасника 2 матеріали справи не містять.

За статтею 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Пунктом 10.4 договору про спільну діяльність сторони передбачили, що у разі відмови від фінансування або у разі нездійснення фінансування спільної діяльності учасником 2, яке триває понад 3 місяці настання дати необхідного платежу, учасник 1 спільної діяльності має право на розірвання договору з учасником 2.

За таких обставин, вимога про розірвання є обґрунтованою та доведеною.

Пунктом 3.3.2 договору про спільну діяльність встановлено, що у разі невнесення учасником 2 грошових коштів в рахунок фінансування будівництва об'єкта в строки, зазначені в п. 3.3.2 цього договору, або їх внесення у неповному розмірі та прострочення становить більше 90 днів, учасник 1 повинен взяти на себе зобов'язання з фінансування реконструкції об'єкта до його завершення та здачі в експлуатацію. У такому разі кількість площ об'єкта, що належить передати учаснику 2 в його власність після здачі об'єкта в експлуатацію, буде відповідно зменшено.

10.02.2008 Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» оформлено, а 04.04.2012 внесено доповнення до технічного паспорту на нежитловий будинок (приміщення) по вул.Ямській, 72 згідно із проведеною реконструкцією.

Відповідно до висновку № 0613 від 20.09.2010 Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут судових експертиз» будівлі та споруди майнового комплексу загальною площею 6522,7 кв.м, що знаходиться в м.Києві по вул.Ямській, 72 відповідають вимогам ДБН та пожежної безпеки, чинним в галузі будівництва станом на момент складання висновку по наступним показникам: загальні дані, характеристика конструктивних елементів, будівельна готовність та технічний стан; наявність інженерних комунікацій. Враховуючи 100% будівельну готовність будівель та споруд майнового комплексу та їх добрий технічний стан, що не загрожує безпечній експлуатації приміщень, експертом зроблено висновок про те, що майновий комплекс загальною площею 6522,7 кв.м, що знаходиться в м.Києві по вул.Ямській, 72 станом на момент складання висновку є придатним до експлуатації. /а.с. 102-136, т.1/.

Сертифікатом відповідності КВ №000504 від 02.12.2010 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві засвідчила відповідність закінченого будівництвом об'єкта - майнового комплексу на вул.Ямській, 72 у Голосіївському районі м.Києва загальною площею 6522,7 кв.м, проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтвердила його готовність до експлуатації. /а.с. 101, т.1/.

Згідно із витягами з Державного реєстру іпотек, Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави, Державного реєстру обтяжень рухомого майна майновий комплекс загальною площею 6 522,7 кв.м, що знаходиться в м.Києві по вул.Ямській, 72, не перебуває під обтяженнями. /а.с. 4-7, т.2/.

Згідно підпунктів 9.8.1, 9.8.2 договору про спільну діяльність доля учасника 1 в результатах спільної діяльності за цим договором, яка переходить у власність учасника 1 становить 89,25% від загальної площі реконструйованого об'єкта, а саме 5 810,70 кв.м від орієнтовної площі реконструйованого об'єкта у розмірі 6 510,7 кв.м. Розмір частки учасника 1 в результатах спільної діяльності може бути змінено внаслідок зміни розміру внеску учасника 1. Доля учасника 2 в результатах спільної діяльності за цим договором, яка переходить у власність учасника 2 становить 10,75% від загальної площі реконструйованого об'єкта, а саме 700 кв.м від орієнтовної площі реконструйованого об'єкта у розмірі 6510,7 кв.м. У разі зміни (збільшення/зменшення) фактичної площі реконструйованого доля учасника 2 в результатах спільної діяльності пропорційно змінюється.

Листом від 03.02.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ладобуд» звернулося до позивача з вимогою передати у приватну власність 700 кв.м від загальної площі реконструйованого об'єкту у розмірі 6510,7 кв.м за адресою: м.Київ, вул.Ямська, 72. /а.с. 57, т. 1/.

Проте, приймаючи до уваги, що відповідач будь-якої участі у спільній діяльності за договором не приймав, зокрема, не перерахував грошові кошти в сумі 1 500 000,00 грн., підстави для набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «Ладобуд» права власності на 10,75% від загальної площі реконструйованого об'єкта, а саме 700 кв.м відсутні.

Задовольняючи позовну вимогу про визнання права власності, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок виконання підписаного сторонами правочину позивач набув право власності на майновий комплекс загальною площею 6522,7 кв.м, який розташований за адресою: м.Київ, вул.Ямська, 72 та складається з наступних об'єктів нерухомості - нежилих будівель: літера А, загальною площею 2763,8 кв.м; літера А1, загальною площею 426,3 кв.м; літера А2, загальною площею 599,2 кв.м; літера Б, загальною площею 1312,4 кв.м; літера Г, загальною площею 1312,5 кв.м; літера Ж, загальною площею 24,4 кв.м; літера К, загальною площею 84,1 кв.м.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується та зазначає наступне.

Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

За приписами ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Як вже зазначалось, сертифікатом відповідності КВ №000504 від 02.12.2010 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві засвідчила відповідність закінченого будівництвом об'єкта - майнового комплексу на вул.Ямській, 72 у Голосіївському районі м.Києва загальною площею 6522,7 кв.м, проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтвердила його готовність до експлуатації, отже позивач правомірно набув право власності на реконструйований майновий комплекс площею 6 522,7 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Ямська, 72.

Земельна ділянка, на якій розташований спірний об'єкт, належить позивачу на праві оренди за рішенням Господарського суду міста Києва від 20.06.2008 по справі № 31/270.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Крім того, слід зазначити, що позивачем після здійснення реконструкції майнового комплексу було виконано умови пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва та сплачено пайовий внесок у розмірі 349 480,00 грн., що підтверджується довідкою Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 049-08/1917 від 11.03.2006 та випискою з поточного рахунку позивача від 10.03.2006.

Заперечення апелянта щодо незалучення до участі у справі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю та Київської міської ради, то зазначене колегією суддів до уваги не приймається, оскільки не наведено та не доведено, яким чином рішення по даній справі може вплинути на їх права чи обов'язки.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи, колегія суддів приходить до висновку, що Господарським судом міста Києва правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

З наведених у даній постанові обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2012 у справі № 5011-62/6746-2012.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2012 у справі № 5011-62/6746-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи № 5011-62/6746-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі та прокуратурі міста Києва.

Головуючий суддя Чорна Л.В.

Судді Іоннікова І.А.

Смірнова Л.Г.