Рішення

від 21.06.2013 по справі 905/1706/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.06.2013 Справа № 905/1706/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Кіндратівська», м. Горлівка Донецької області

до Державного підприємства «Артемвантажтранс», м. Горлівка Донецької області.

Ціна позову 298465,44 грн.

Колегія суддів у складі:

головуючого судді Говоруна О.В.

суддів Колесника Р.М., Харакоза К.С.

Представники:

від позивача - не з'явися;

від відповідача - Гумбіна Т.П., довіреність № 11 від 22.02.2013; Бойко О.П., довіреність № 12 від 22.02.2013.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Кіндратівська» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Артемвантажтранс» (далі - відповідач) про стягнення 298465,44грн.

В обґрунтування позову позивач посилається що, внаслідок сходу вагонів з вини відповідача, останнім була нарахована та стягнута з позивача додаткова плата за користування вагонами за період з 29.04.2012 по 07.05.2012, внаслідок чого позивачу були завдані збитки на суму 298465,44 грн., яку позивач просить стягнути.

Відповідач позовні вимоги визнав частково в сумі 194215,8 грн. та зазначив, що внаслідок сходу вагонів було зупинено надання послуг позивачу з 29.04.2012 по 02.05.2012. Однак, з 03.05.2012 по 07.05.2012 послуги надавались частково через невиконання позивачем абз.3 п. 4.8 укладеного між сторонами договору від 12.03.2012 № 63. Крім того, на думку відповідача до надмірної плати за користування вагонами призвело не прийняття до уваги позивачем при розрахунку довгих травневих вихідних у банківських установах та кількість вагонів, що перевищувало переробну спроможність відповідача.

В судовому засіданні 29.05.2013 оголошувалась перерва до 12.06.2013.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

12.03.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Кіндратівська» та Державним підприємством «Артемвантажтранс» було укладено договір №63 на транспортне обслуговування (далі-договір), який передбачає умови переміщення навантажених та порожніх вагонів, які прибувають на адресу позивача на ст. Байрак Донецької залізниці та які відправляються на мережу залізниці через ст. Байрак Донецької залізниці, організація його транспортного обслуговування, умови платежів та взаємна відповідальність.

Пунктом 3.4. Договору встановлено, що час знаходження вагонів у користуванні клієнтом визначається за їх номерами та розраховується з моменту спільного приймання вагонів Дороги та до моменту їх смачи (повернення) Дорозі.

У випадку затримки з вини Підприємства подачи вагонів під навантаження або розвантаження та здавання вагонів Дорозі, плата за користування вагонами за час затримки, який перевищує 7,1 години технологічного часу роботи локомотиву, відноситься на Підприємство. Час знаходження вагонів на вантажних фронтах Клієнта засвідчується підписами уповноважених осіб Підприємства та Клієнта у внутрішніх пам'ятках о користуванні вагонами.

Відповідно до абзацу 1,3 пункту 4.8 Договору, Клієнт проводить плату за користування вагонами у відповідності до статті 119 Статуту залізниці України по ставкам та в порядку, передбаченому Правилами користування вагонами та контейнерами. Розмір попередньої оплати визначається Клієнтом самостійно із розрахунку мінімального незнижуваємого трьохдобового запасу грошових коштів за користування вагонами.

Згідно пункту 5.1. Договору, невиконання Клієнтом умов договору по платежам звільнює Підприємство від зобов'язання по своєчасної обробці фронтів навантаження, розвантаження та дає йому право призупинення транспортного обслуговування Клієнта до внесення всіх належних платежів. В цих випадках вся відповідальність за наслідки (зрив виробництва, випуск, реалізацію та якість продукції що випускається, плата за користування вагонами) відноситься на Клієнта.

29.04.2012 о 12 год. 50 хв. на 2 км. перегону ст. Байрак-2 - ст. Кондратіївська ДП «Артемвантажтранс» був допущений сход вагонів з вини відповідача (т.1 а.с.61). Рух на зазначеній ділянці було поновлено 03.05.2012. Однак вагони відповідачем були здані залізниці тільки 07.05.2012.

За час знаходження вагонів поданих під навантаження та вивантаження залізницею була нарахована плата за користування вагонами, що підтверджується відомостями плати за користування вагонами в розмірі 326395,08 (т.1 а.с.62-67).

Плата за користування вагонами в межах технологічного часу (абз. 2 п. 3.4 Договору) становить 27929,24грн.

Розмір попередньої оплати позивача за користування вагонами, на день сходу вагону (29.04.2012), складав 15282,04грн.

Крім того, 03.05.2012, 04.05.2012 та 07.05.2012 позивачем відповідачу були сплачені грошові кошти за користування вагонами в сумі 30000 грн., 10000грн. та 300000грн. відповідно (т.1 а.с. 153-155).

Позивачем відповідачу була надіслана претензія в проханням відповідача повернути надмірно сплачену плату за користування вагонами. Зазначена претензія відповідачем була відхилена (т.1 а.с.53-55).

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною другою цієї статті передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що у даному випадку спір виник у зв'язку з порушенням відповідачем умов укладеного між сторонами договору, що призвело до понесення позивачем збитків на зазначену суму.

Відповідно до ч.1-3 ст.22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно п.4) ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, відшкодування збитків.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч.2 ст. 623 ЦК України).

Оскільки вказані правовідносини випливають з господарського договору, то, відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч.1 ст.225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку що, оскільки сход вагонів відбувся з вини відповідача, то, згідно п. 3.4 Договору, плата за користування вагонами нарахована залізницею за час знаходження їх під навантаження або розвантаження і здачи Залізниці, повинна бути віднесена на відповідача.

У зв'язку з сплатою спірної суми відповідачу, позивачем були понесені збитки, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Доводи відповідача, що позивачем були порушені вимоги абз.3 п. 4.8 Договору, внаслідок чого була додатково нарахована плата за користування вагонами за період з 03.05.2012 по 07.05.2012, судом відхиляються виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу 3 пункту 4.8 Договору, розмір попередньої оплати визначається Клієнтом самостійно із розрахунку мінімального незнижуваємого трьохдобового запасу грошових коштів за користування вагонами.

Сторонами у справі не було надано доказів про погодження або іншого визначення мінімального незнижуваємого трьохдобового запасу грошових коштів за користування вагонами.

Залишок коштів позивача на рахунку відповідача, за користування вагонами, на день сходу вагону (29.04.2012), складав 15282,04грн. (т.2 а.с.29).

03.05.2012, 04.05.2012 та 07.05.2012 позивачем були сплачені грошові кошти в сумі 30000 грн., 10000грн. та 300000грн. відповідно (т.1 а.с. 153-155).

Відтак, відповідач мав необхідну кількість грошових коштів для надання послуг позивачу відповідно до умов укладеного між сторонами договору.

Крім того, як пояснив представник відповідача, грошові кошти, які знаходились у відповідача як передоплата за користування вагонами, з 03.05.2012 перераховувались залізниці з урахуванням плати за користування вагонами, що була нарахована за період простою, внаслідок сходу вагонів (т.2 а.с.30).

Також відхиляються доводи відповідача в частині не врахування позивачем при розрахунку з відповідачем довгих травневих вихідних у банківських установах та кількість вагонів, що перевищувало переробну спроможність відповідача. Зазначені обставини не можуть свідчити про неналежне виконання позивачем своїх договірних зобов'язань, а велика кількість вагонів, яка перевищувала переробну спроможність відповідача утворилась внаслідок сходу вагонів, який відбувся з вини відповідача.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими що підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Артемвантажтранс» (84634, м. Горлівка, Донецька обл., вул. Інтернаціональна, 8, код ЄДРПОУ 34782466) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Кіндратівська» (84611, м. Горлівка, Донецька обл., вул. Вуглегірське шосе, 327Б, код ЄДРПОУ 36898904) 298465 грн. 44 коп. збитків та 5969 грн. 31 коп. витрат з оплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 21 червня 2013 року.

Головуючий суддя О.В. Говорун

Суддя Р.М. Колесник

Суддя К.С. Харакоз