Ухвала

від 14.09.2007 по справі 2-119/07

ЯГОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-119/2007

Справа №2-119/2007

УХВАЛА

Іменем                                                            України

14

вересня 2007 року                                                         Яготинський

районний суд

Київської

області у складі:

головуючого

судці Литвин Л.І.

при секретарі

Ковряк О.О.

за участю

прокурора Сонько М. М. ,

розглянувши у

відкритому судовому засіданні в м. Яготин Київської області

заяву Державного

казначейства України про перегляд заочного рішення по

справі   за  

позовом   ОСОБА_1 до   Державного

Казначейства

України,  м.  Київ, 

вул.  Бастіонна - 6 про

відшкодування шкоди,

завданої незаконними діями органів суду,

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до Яготинського районного

суду з позовною заявою до Державного казначейства України про відшкодування

шкоди,  завданої незаконними діями

органів суду,  в котрій зазначено,  що ЗО жовтня 2006 року постановою судді Бориспільського

міськрайонного суду Київської області позивач був підданий до адміністративної

відповідальності за  ст. 173 КпАП України

у вигляді адміністративного арешту строком на 10 діб та утримувався в ізоляторі

тимчасового тримання . ОСОБА_1 ставилося у вину те,  що він 28 жовтня 2006 року близько 18 год._в

М. Бориспіль Київської області, 

перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння лаявся нецензурно в адресу

громадян,  на зауваження не реагував. З

січня 2007 року постановою голови Апеляційного суду Київської області постанова

Бориспільського міськрайонного суду від 30 жовтня 2006 року скасована,  а справа направлена на новий судовий розгляд.

26 січня 2007 року постановою судді Бориспільського міськрайсуду провадження в

справі закрито за відсутністю в діях позивача складу адміністративного

правопорушення. Знаходячись під адміністративним арештом на протязі десяти

днів,  позивач отримав психологічйу

травму,  був позбавлений можливості

спілкуватися з рідними,  та його престиж

в очах оточуючих людей був знижений. Крім цього,  позивач був підданий арешту під час

хвороби,  останній мав черепно - мозкову

травму,  забійну рану голови,  забій шийного відділення хребта з

пошкодженням міжхребетних дисків із струсом мозку,  проте жодного разу медична допомога йому не надавалась,  в зв'язку із чим він після звільнення

знаходився на стаціонарному лікуванні в Яготинській районній лікарні з 13

листопада 2006 року по 13 грудня 2006 року. Позивач також є інвалідом з

дитинства та глухонімим.  Коли його

піддали адміністративного арешту,  йому

не надали перекладача,  та він був

позбавлений можливості ознайомитися та скористатися   своїми  

процесуальними      правами.   Під  

час   відбування

2

адміністративного

покарання померла його жінка,  та він не

міг прийняти участі у її похованні. З врахуванням глибині та тривалості

моральних страждань,  істотністю

вимушених змін у його житті,  часу та

зусиль необхідних для відновлення його репутації,  позивач просив стягнути з відповідача 50000

гривень моральної шкоди.

Заочним

рішенням Яготинського районного суду від 17 квітня 2007 року позов ОСОБА_1 до

Державного казначейства України про відшкодування шкоди,  завданої незаконними діями органів суду

задоволено частково,  та з Державного

Казначейства України на користь ОСОБА_1 стягнуто 5000 гривень моральної

шкоди,  а в решті позовних вимог

відмовлено за безпідставністю.

29 серпня 2007 року Державне казначейство України звернулося до

Яготинського районного суду з заявою про перегляд заочного рішення,  обґрунтовуючи заяву тим,  що представник відповідача,  в зв'язку з великою завантаженістю та об'ємом

справ не мав змоги приймати участі у судовому засіданні. Рішення суду

відповідача вважає постановленим з невірним застосуванням норм матеріального

права.

Так,  відповідач зазначає в заяві,  що в силу закону право на відшкодування

шкоди,  завданої громадянинові діями

органів дізнання,  досудового

слідства,  прокуратури і суду дає лише

встановлена незаконність дій посадових осіб відповідного органу. Бориспільський

міськрайонний суд Київської області 30 жовтня 2006 року притягнув до

відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення у вигляді адміністративного

арешту,  діючи при цьому в межах  ст.  32

КпАП України. ОСОБА_1 під час розгляду справи свою вину визнав,  його вина була підтверджена і як наслідок

останній був,  у відповідності до чинного

законодавства,  заарештований на 10 діб.

Позивач не повідомив суддю про наявність у нього інвалідності,  а також про необхідність надання йому

медичної допомоги. Яготинським районним судом ці обставини до уваги не

прийняті. Крім цього,  судом не

з'ясовано,  наявність моральної

шкоди,  протиправність діяння її

заподіювача,  вини останнього в її

заподіянні,  чим підтверджується факт

заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань. Позивачем не надано жодних

доказів,  які б підтверджували факт

заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового

характеру,  доказів необхідності

застосування додаткових зусиль для нормалізації життєвих стосунків,  зв'язків з оточуючими людьми. Так як,  судом не з'ясовалі всі обставини,  що мають значення для правильного вирішення

справи,  висновки суду не відповідають

обставинам справи,  Державне казначейство

України просило скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду в

загальному порядку.

В судове

засідання представник Державного казначейства України не з'явився,  будучи належним чином повідомленим про день

та час розгляду заяви,  що

підтверджується зворотнім повідомлення про вручення судової повістки.

Позивач

по справі в судове засідання не з'явився, 

звернувшись до суду з письмовим запереченням,  в котрому просив відмовити у задоволенні

заяви

з

про

перегляд заочного рішення,  так як

заочним визнається рішення,  ухвалене за

наявними у справі доказами у разі неявки в судове засідання відповідача,  який належним чином був повідомлений і від

якого не надійшло інформації про причини неявки або зазначені ним причини

визнані неповажними судом.  Оскільки,  відповідач по справі був повідомлений

належним чином про розгляд справи,  що

підтверджується змістом заяви про перегляд рішення,  не повідомив про причини неявки,  позивач просив в заяві відмовити.

Перевіривши

матеріали справи,  дослідивши

докази,  заслухавши думку прокурора,  суд вважає, 

що підстав для задоволення заяви немає.

Так,  в силу 

ст.  232 ЦПК України заочне

рішення підлягає скасуванню,  якщо судом

буде встановлено,  що відповідач не

з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин

і докази,  на які він посилається,  мають істотне значення для правильного вирішення

справи.

Відповідач,  обґрунтовуючи поважність

причин неявки в судове засідання великою завантаженістю не надав суду в

підтвердження даних обставин будь - яких доказів. Суд вважає,  що відповідач міг скористуватися своїм правом

та попросити суд про відкладення розгляду справи на інший" день,  а також повідомити суд про причини неявки.

Таким чином,  суд вважає причину неявки

відповідача та причини неповідомлення ним про причини неявки неповажними.

Крім

цього,  відповідач в обґрунтування заяви

не послався на будь - які докази,  що

мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно  ст. 

1176 ч.1 ЦК України

шкода,  завдана фізичній особі внаслідок

незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного

арешту,  відшкодовується державою

незалежно від вини посадових чи службових осіб.

Незаконність

дій суду під час застосування до позивача адміністративного арешту доводиться

постановою голови Апеляційного суду Київської області від 3 січня 2007 року та

постановою Бориспільського міськрайсуду від 26 січня 2007 року,  з котрих вбачається,  що ОСОБА_1 був притягнутий до

адміністративної відповідальності всупереч вимог  ст.  32

КпАП України,  оскільки він є

глухонімим,  інвалідом II

групи,  та постанова про притягнення його

до адміністративної відповідальності скасована як незаконна,  а справа закрита,  в зв'язку з відсутність в його діях події та

складу адміністративного правопорушення.

В

силу  ст. 

61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне

правопорушення обов'язкові для суду,  що

розглядає справу про цивільно - правові наслідки дій особи,  стосовно якої ухвалено постанову з питань чи

мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

За таких

причин посилання відповідача в з. яві на ті обставини,  що суд не, 

врахував законності дій суду під час притягнення до адміністративної

відповідальності ОСОБА_1 є безпідставними.

З

рішення Яготинського районного суду також вбачається,  що в підтвердження  заподіяння 

позивачеві  моральних  страждань 

ним  надані -

4

необхідні

докази,  на які посилається в рішенні

суд,  а тому в задоволенні заяви про

перегляд заочного рішення необхідно відмовити.

Керуючись CT.CT.228- 232 ЦПК

України,  суд

УХВАЛИВ:

В

задоволенні заяви Державного казначейства "України про перегляд заочного

рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Державного Казначейства України,  м. 

Київ,  вул.  Бастіонна - 6 про відшкодування шкоди,  завданої незаконними діями органів суду

відмовити за безпідставністю.

Ухвала

може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі через

Яготинський районний суд заяви про апеляційне оскарження протягом 5 днів з дня

проголошення ухвали та апеляційної скарги протягом 10 днів після подання заяви

про апеляційне оскарження.