Рішення

від 31.07.2007 по справі 2-119/07

ВІЛЬШАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                                                       Копія

2-119/07

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

31 липня 2007

року Вільшанський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого Савченко СО.

при секретарі

Повар Н.Г.

розглянувши у

відкритому судовому засіданні в смт. 

Вільшанка цивільну справу за

позовом ОСОБА_1

до Вільшанської селищної Ради про відшкодування

шкоди завданої

органом місцевого самоврядування,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка

звернулася до суду з позовом про відшкодування шкоди посилаючись на те,  що її мати ОСОБА_2 мала в користуванні

земельну ділянку в 030 га. По вул. 

Жовтневій в смт.  Вільшанці,  а оскільки мама проживала з нею,  останні 16 років потребувала постійного

догляду,  тому з дозволу матері земельною

ділянкою користувалася вона, 

позивачка,  саме вона з чоловіком

в літку 2005 року внесла 24 тони перегною вартістю 1200 грн. восени того ж року

земельна ділянка була виорана вартість оранки 75 грн. весною 2006 року

проведена культивація вартістю 45 грн. крім того на ділянці знаходилось 0, 04

га. Посіву люцерни вартістю 200 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1

мати померла. Селищна Рада без згоди її, 

фактичного користувача земельною ділянкою,  передала цю ділянку іншим особам.  Вважає, 

що їй спричинені збитки в сумі 1796 грн.

В

судовому засіданні представник позивача позов підтримав частково,  суду пояснив,  що сім'ї позивача в 2007 р. надана такого ж

розміру земельна ділянка в іншому місці, 

де проведено оранку і культивацію, 

а тому він зменшує позов до вартості органічних добрив та їх

перевезення,  всього на суму 1440 грн.

Представник

відповідача позов не визнав,  пояснив

суду,  що дійсно земельна ділянка по

вул.  Жовтневій була надана в

користування ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1

ОСОБА_2 померла,  ділянка була розділена

за рішенням сесії Вільшанської селищної Ради між жителями вул. .

Жовтневої,  присадибні ділянки яких

межують зі спірною ділянкою,  при цьому

враховувалось,  що громадяни,  яким надавалася ділянка,  до цього мали присадибні ділянки по 0, 08 га

з землею під будівлями.

Судом

встановлено:

Відповідно

листа Вільшанської селищної Ради від 27.07.07 р. за № 179 в земельно-шнуровій

книзі селищної Ради за № 1149 в користуванні ОСОБА_3 перебувала земельна

ділянка площею 0, 48 га,  яка не

приватизовувалась. Як пояснили сторони з цих 0, 48 га 0, 30 га становить

ділянка по вул. . Жовтневій і саме вона є предметом спору.

1 лютого

2006 р. померла ОСОБА_3,  що

підтверджується актовим записом в книгах реєстрації актів громадського стану

Вільшанського РАГС Разом зі смертю припинилося право користування Терентьєвою

земельною ділянкою. Оскільки ОСОБА_2 тільки користувалася ділянкою,  а не була її власницею,  на вказану ділянку не можуть переходити права

та обов'язки (спадщина) від померлої до її дочки,  позивачки по справі.

Громадяни

та юридичні особи набувають права власності та права користування земельною

ділянкою за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого

самоврядування в межах їх повноважень (

ст. . 116 ЗК України)

Згідно

рішення №21 від 16.06.2006 р. Вільшанська селищна Рада відмовила

ОСОБА_5(чоловікові позивачки) в наданні земельної ділянки по вул. . Жовтневій у

зв'язку з тим,  що дана земельна ділянка

прилягає до суміжних земле користувань громадян ОСОБА_5,  ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та наділена їм.  Дане рішення прийняте в межах повноважень

селищної ради.

Таким

чином судом встановлено,  що позивачка та

член її сім'ї ОСОБА_9 не були ні власниками, 

ні користувачами спірною землею, 

оскільки рішення такі жодним органом, 

правомочним вирішувати питання користування землею,  не виносились,  позивачка та її чоловік користувались цією

землею тільки з дозволу ОСОБА_2,  яка

була в престарілому віці і сама не могла обробляти землю.

Вивезення

органічних добрив на земельну ділянку в 2005 році знайшло своє підтвердження в

судовому засіданні як показами сторін так і показаннями свідків ОСОБА_10,  ОСОБА_11 , 

ОСОБА_12. Але таке внесення органіки проводилось позивачкою за життя

ОСОБА_2.

Між позивачкою та селищною радою не було жодних домовленостей про внесення

добрив для покращення родючості ділянки.

Виходячи

з вимог  ст. . 10 ЦПК України кожна сторона

повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог

або заперечень,  тобто позивачка повинна

довести що винними діями селищної ради їй спричинено шкоду.

Зважаючи

на викладене,  суд приходить до

висновку,  що позивачка не надала суду

доказів вини відповідача в спричинення їй матеріальних збитків,  оскільки після смерті ОСОБА_2 селищна рада

передала ділянку іншим особам і нести матеріальну відповідальність за добрива

внесені при житті ОСОБА_2 не може через відсутність вини та причинного зв'язку

між передачею земельної ділянки іншим користувачам та понесеними витратами

позивачкою.

Керуючись  ст. 

10,  61,  213-215 ЦПК України,   ст. 

116 ЗК України,   ст.  1166, 

1173 ЦК України

суд,

ВИРІШИВ:

В позові

ОСОБА_1 до Вільшанської селищної Ради про відшкодування шкоди,  завданої органом місцевого

самоврядування,  відмовити за

безпідставністю.

Рішення

суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду

Кіровоградської області через Вільшанський районний суд шляхом подачі в

10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і

поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до

апеляційного суду Кіровоградської області.

Суддя-підпис

Копія

вірна:     Суддя Вільшанського

районного суду

Кіровоградської

області СО. Савченко