cpg1251
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2013 року Справа № 919/299/13
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Голика В.С.,
суддів Рибіної С.А.,
Черткової І.В.,
за участю представників сторін:
позивача, не з'явився, Севастопольська міська рада;
позивача, не з'явився, комунальне підприємство "Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради;
прокурор, Мохиня Вікторія Валеріївна, посвідчення № 015753 від 21.03.13, прокурор відділу прокуратури міста Севастополя;
відповідача, Черкащенко Тамара Вікторівна (повноваження перевірені), наказ №17 від 09.12.08, директор, комунальне підприємство "Лотос" Севастопольської міської Ради;
відповідача, Іванова Ольга Олександрівна, довіреність № б/н від 19.06.13,
розглянувши апеляційну скаргу комунального підприємства "Лотос" Севастопольської міської Ради на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Єфременко О.О.) від 13 травня 2013 року у справі №919/299/13
за позовом прокурора Ленінського району міста Севастополя
в інтересах держави в особі:
1. Севастопольської міської ради
2. комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради (вул. Вороніна, 11,Севастополь,99011)
про стягнення 270663,52 грн.
ВСТАНОВИВ :
Прокурор Ленінського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради та комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради просить стягнути із комунального підприємства "Лотос" Севастопольської міської Ради заборгованість за договором купівлі - продажу теплової енергії №547 від 15 лютого 2008 року за період із червня 2012 року по січень 2013 року в розмірі 259561,60 грн., пеню за період із 17 липня 2012 року по 28 лютого 2013 рок у сумі 8967,20 грн., збитки від інфляції із серпня 2012 року по січень 2013 року у сумі 341,28 грн. та 3% річних за період із 17 липня 2012 року по 28 лютого 2013 року у розмірі 1793,44 грн.
Посилаючись на те, що відповідач не виконав умови договору купівлі - продажу теплової енергії №547 від 15 лютого 2008 року в частині оплати отриманої теплової енергії, та на положення загальних норм Цивільного кодексу України про належне виконання зобов'язань, позивач просив задовольнити позов.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 13 травня 2013 року провадження по справі №919/299/13 в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 259561,60 грн. припинено. Стягнуто із відповідача в дохід Державного бюджету міста Севастополя судовий збір у розмірі 5191,23 грн.
Мотивуючи своє рішення, господарський суд першої інстанції зазначив, що спір про стягнення суми основного боргу в розмірі 259561,60 грн. врегульовано сторонами шляхом укладення угоди про зарахування однорідних вимог від 18 березня 2013 року, у зв'язку із чим провадження в цій частині підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
При стягненні судового збору, місцевим господарським судом було звернуто увагу, що відповідно до частини 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Виходячи із викладеного, суд зазначив, що оскільки питання щодо зарахування однорідних вимог стосовно суми основної заборгованості за договором купівлі- продажу теплової енергії №547 вирішено вже після подання позову, судові витрати у відповідній частині покладаються на відповідача.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, комунальне підприємство "Лотос" Севастопольської міської Ради звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду від 13 травня 2013 року по справі №919/299/13 скасувати в частині стягнення із відповідача в дохід Державного бюджету міста Севастополя судового збору у розмірі 5191,23 грн.
Апеляційні вимоги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права.
Так, заявник апеляційної скарги зазначає, що відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: припинення провадження у справі. Із цих підстав відповідач вважає, що ухвала в частині стягнення з нього судового збору підлягає скасуванню.
У судовому засіданні, що відбулось 20 червня 2013 року прокурор просив судову колегію апеляційну скаргу залишити без задоволення. Комунальне підприємство "Лотос" наполягало на вимогах заявленої скарги. Представники позивачів не скористалась своїм процесуальним правом на участь у зазначеному судовому засіданні.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Переглянувши справу в порядку статті 106 Господарського процесуального кодексу України, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом міста Севастополя норм процесуального та матеріального права, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як зазначалось вище, місцевим господарським судом, на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України винесено ухвалу від 13 травня 2013 року провадження по справі №919/299/13 в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 259561,60 грн. припинено та стягнуто із відповідача в дохід Державного бюджету міста Севастополя судовий збір у розмірі 5191,23 грн.
Згідно ч.3 ст.80 ГПК України, про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.
Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.
Згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Зважаючи на наведені норми Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за вимогами про стягнення 259561,60 грн. складає 5191,23 грн..
Згідно ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, повернення заяви або скарги, відмови у відкритті провадження у справі, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням), закриття провадження у справі.
Відповідно до п. 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону України "Про судовий збір", є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарськими судами у здійсненні судочинства не застосовуються. Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.
За таких обставин, в супереч доводів апеляційної скарги судова колегія звертає увагу, що розподіл господарських витрат у вигляді судового збору, який має бути покладено на відновну сторону за виникнення спору, здійснюється за правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
В пункті 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що відповідно до частини другої статті 49 ГПК, у разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.
У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача. При цьому якщо у відповідних випадках позивача звільнено від сплати судового збору, то останній стягується в доход Державного бюджету України.
Отже, судовий збір у розмірі 5191,23 грн., який підлягає сплаті за звернення до суду із вимогами про стягнення 259561,60 грн., має бути стягнуто із відповідача.
Наведене свідчить про те що, що суд першої інстанції прийняв оскаржувану ухвалу з додержанням норм процесуального права, а тому ухвала господарського суду міста Севастополя від 13 травня 2013 року підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 101, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу комунального підприємства "Лотос" Севастопольської міської Ради залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 13 травня 2013 року у справі №919/299/13 залишити без змін.
Головуючий суддя В.С. Голик
Судді С.А. Рибіна
І.В. Черткова
Розсилка:
1. Комунальне підприємство "Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради (вул. Л. Павліченко, 2,Севастополь,99011)
2. Севастопольська міська рада (вул. Леніна, 3,Севастополь,99011)
3. Комунальне підприємство "Лотос" Севастопольської міської Ради (вул. Адм. Октябрьського, 19,Севастополь,99011)
4. Прокурор Ленінського району міста Севастополя (вул.. Вороніна, Севастополь, 99011)
5. Прокуратура міста Севастополя (вул. Л. Павліченко, 1, місто Севастополь, 99011)
Суд | Севастопольський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 20.06.2013 |
Оприлюднено | 26.06.2013 |
Номер документу | 32016243 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Голик Віктор Сергійович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Голик Віктор Сергійович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Голик Віктор Сергійович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Голик Віктор Сергійович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Сотула Вікторія Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні