Постанова

від 20.06.2013 по справі 813/2919/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2013 року № 813/2919/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Іванків З.О.,

з участю представників: позивача Довганя В.І., відповідача Кармелюка Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Лікар Айболить» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство «Лікар Айболить» (далі - ПП «Лікар Айболить») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 08 лютого 2013 року № 0009541630/2352, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 22 800 грн. 00 коп., у тому числі за основним платежем - 15 200 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 7600 грн. В обґрунтування позовних вимог з посиланням на пункт 50.1 статті 50, пункт 56.21 статті 56, пункту 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України вказує на безпідставність висновків податкового органу, викладених в акті перевірки від 17.01.2013 р. № 9/15-2013/33420120, про неправомірність віднесення до податкового кредиту по податку на додану вартість за листопад 2012 року вартості товарно-матеріальних цінностей, придбаних підприємством у СП-ТзОВ «Автомобільний Дім Львів» за податковою накладною № 2 від 18.10.2012 року, складеною без порушень, однак не зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних та одержаною підприємством 26.11.2012 року. Оскільки підприємство не порушувало вимог Податкового кодексу України, спірне податкове повідомлення - рішення підлягає визнанню протиправними і скасуванню.

Представник позивача Дровгань В.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача Кармелюк Т.Б. в судовому засіданні позову не визнав з підстав, викладених у письмовому запереченні. Суть заперечень полягає в тому, що в порушення вимог абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ПП«Лікар Айболить» включило до складу податкового кредиту за листопад 2012 року вартість товарно-матеріальних цінностей, придбаних підприємством у СП-ТзОВ «Автомобільний Дім Львів» за податковою накладною № 2 від 18.10.2012 року, не зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Подання позивачем заяви із скаргою на СП-ТзОВ «Автомобільний Дім Львів» в листопаді 2012 року, а не у звітному періоді жовтні 2012 року, тобто з порушенням визначених Податковим кодексом строків для подання такої заяви, не давало йому права включати суму ПДВ 15200 грн. до складу податкового кредиту за листопад 2012 року. Вважає спірне податкове повідомлення - рішення від 08 лютого 2013 року № 0009541630/2352 законним. Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Позивач - ПП «Лікар Айболить», зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа (код ЄДРПОУ 33420120) та перебуває на податковому обліку у ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС.

ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС проведено камеральну перевірку ПП «Лікар Айболить» податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2012 року.

Результати перевірки оформлені актом від 17.01.2013 р. № 9/15-2013/33420120.

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення відповідача від 08 лютого 2013 року № 0009541630/2352, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 22 800 грн. 00 коп., у тому числі за основним платежем - 15 200 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 7600 грн.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом зроблено висновок, що в порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ПП «Лікар Айболить» неправомірно віднесло до податкового кредиту за листопад 2012 року суму ПДВ 15200 грн., чим занизило на вказану суму сплату до бюджету.

Висновок податкового органу зроблений на підставі заяви ПП «Лікар Айболить» про відмову СП-ТзОВ «Автомобільний Дім Львів» надати податкову накладну (порушення порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 2 від 18.10.2012 року) з декларацією з ПДВ за листопад 2012 року, тобто після закінчення встановленого Кодексом терміну звітного податкового періоду.

Судом встановлено, що ПП «Лікар Айболить» в жовтні 2012 року придбало у СП-ТзОВ «Автомобільний Дім Львів» автомобіль марки Renault Kangoo, 2009 року випуску, за ціною 91200 грн., в т.ч. ПДВ - 15 200 грн.

Дана господарська операція підтверджена наступними документами:

- договором купівлі-продажу №181012 від 18.10.2012 року (а.с.51);

- видатковою накладною №А-00000001 від 18.10.2012 року (а.с.52);

- актом №18 прийому-передачі автомобіля від 18.10.2012 року (а.с.53);

- випискою з журналу видачі довіреностей (а.с.54);

- платіжними дорученнями №1029 від 18.10.2012 року та №1045 від 23.10.2012 року про сплату вартості автомобіля (а.с.56-57);

- листом СП-ТзОВ «Автомобільний Дім Львів» від 03.06.2012 року №12 з документами щодо імпорту автомобіля (а.с.58-61).

СП-ТзОВ «Автомобільний Дім Львів» виписало ПП «Лікар Айболить» податкову накладну № 2 від 18.10.2012 року на автомобіль марки Renault Kangoo на загальну суму91200 грн., в т.ч. ПДВ - 15 200 грн. (а.с.10).

Вказана податкова накладна була одержана ПП «Лікар Айболить» 26.11.2012 року, що підтверджується реєстром отриманих податкових накладних за листопад 2012 року (а.с.16-18).

Позивач включив ПДВ - 15 200 грн. до складу податкового кредиту за листопад 2012 року, відобразивши у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року (а.с.13-14).

До податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року ПП «Лікар Айболить» подав заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (додаток №8) (а.с.15), оскільки податкова накладна № 2 від 18.10.2012 року СП-ТзОВ «Автомобільний Дім Львів» не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).

Відповідно до статті 36 Податкового кодексу податковим обов'язком платника податків визнається його обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту визначені статтею 198 Податкового кодексу.

Відповідно до пункту 198.1. вказаної статті право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2. цієї статті вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Абзац третій пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу (в редакції Закону № 4834-VI від 24.05.2012 року) передбачає, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Згідно пункту 201.6. цієї ж статті податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У відповідності до абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Аналіз абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу свідчить, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю товару на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, проте абзацом 11 цього пункту встановлено виключення з цього правила, відповідно до якого таке право у покупця товару виникає у випадку подачі останнім до податкової декларації за звітний податковий період заяви із скаргою на такого постачальника.

Ні пункт 201.10 ні будь який інший пункт статті 201 Податкового кодексу не містить обмежень щодо звітного періоду, в якому повинна бути подана заява із скаргою на постачальника товару, проте містить вичерпний перелік підстав, які не дають права платнику податків на віднесення сум податку до податкового кредиту, серед яких відсутня така підстава як включення суми в інший звітній період, окрім періоду, в якому була виписана податкова накладна продавцем товарів/послуг.

В той же час, згідно абзацу третього пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу за платником податку, який не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Таким чином, у випадку, коли право платника податку на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата та отримання товарів/послуг, суми податку, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані, за умови додержання покупцем вимог абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу.

За правилами, встановленими статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Встановлені судом фактичні обставини, підтверджені матеріалами справи, свідчать, що ПП «Лікар Айболить», скориставшись передбаченим абзацем 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу правом на подання заяви із скаргою на постачальника товару СП-ТзОВ «Автомобільний Дім Львів», правомірно сформував податковий кредит за листопад 2012 року, включивши до його складу суму ПДВ 15200 грн. за податковою накладною №2 від 18.10.2012 року.

Відповідно до вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не подано доказів правомірності прийняття податкового повідомлення - рішення від 08 лютого 2013 року № 0009541630/2352.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржуване позивачем податкове повідомлення - рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС від 08 лютого 2013 року № 0009541630/2352, суд дійшов переконання, що таке прийнято відповідачем без урахування вимог Податкового кодексу України і з порушенням передбачених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів, тому підлягає визнанню протиправними і скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 228 грн. 00 коп., сплаченого за платіжним дорученням №1589 від 03.04.2013 року.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС від 08 лютого 2013 року № 0009541630/2352.

Стягнути з Державного бюджету України в користь приватного підприємства «Лікар Айболить» 228 (двісті двадцять вісім) грн. 00 коп. судових витрат.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Хома О.П.

Повний текст постанови виготовлений 25 червня 2013 року.