Постанова

від 17.06.2013 по справі 5002-17/1393-2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2013 року Справа № 5002-17/1393-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Видашенко Т.С.,

суддів Плута В.М.,

Балюкової К.Г.,

за участю представників сторін:

позивача, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Білогірське кар'єроуправління";

відповідача, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "СоюзСтройТехнологія";

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Білогірське кар'єроуправління" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гайворонський В.І.) від 26 листопада 2012 року у справі №5002-17/1393-2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Білогірське кар'єроуправління" (вул. Індустріальна, 19, Білогірськ, 97600)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "СоюзСтройТехнологія" (вул. Будьоного, 32, Сімферополь, 95000)

про стягнення 135443,63 грн.

ВСТАНОВИВ:

25 квітня 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Білогірське кар`єроуправління" на підставі статей 509, 526, 625, 692 Цивільного кодексу України, статті 193, 265 Господарського кодексу України звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Союзстройтехнологія" про стягнення 134489,31 грн. - основної заборгованості по договору поставки № 21/Я від 26 січня 2009 року, суми 3% річних - 685,34 грн. та інфляційних витрат - 268,98 грн., разом суму - 135443,63 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем договірних зобов'язань за договором поставки в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару (т.1 а.с. 2-5).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 листопада 2012 року у справі № 5002-17/1393-2012 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано недоведеністю факту поставки позивачем щебеню відповідачу через відсутність довіреності відповідача на отримання товару, а товарно- транспортні накладні не підтверджують отримання щебеню саме відповідачем (т. 3 а.с. 75-76).

Не погодившись з вищевказаним судовим актом товариство з обмеженою відповідальністю "Білогірське кар`єроуправління" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 листопада 2012 року у справі № 5002-17/1393-2012 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що в результаті проведеного по справі експертного дослідження встановлені факти поставки позивачем відповідачу 1607,18 тонн щебеню, крім того дані факти підтверджуються наданими відповідачем бухгалтерськими документами та висновком планової перевірки відповідача ДПІ у м. Сімферополі (т.3 а.с. 82-84).

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2012 року апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Білогірське кар`єроуправління" прийнята до провадження колегією у складі: головуючого судді Рибіної С.А. суддів Гоголя Ю.М., Дмитрієва В.Є. та призначена до розгляду.

Розпорядженням секретаря судової палати від 05 лютого 2013 року замінено головуючого суддю Рибіну С.А. на суддю Видашенко Т.С. у складі колегії з розгляду апеляційної скарги у справі № 5002-17/1393-2012.

Розпорядженням секретаря судової палати від 25 березня 2013 року замінено суддю Дмитрієва В.Є. на суддю Борисову Ю.В. у складі колегії з розгляду апеляційної скарги у справі № 5002-17/1393-2012.

Розпорядженням секретаря судової палати від 08 квітня 2013 року замінено суддю Видашенко Т.С. на суддю Голика В.С. у складі колегії з розгляду апеляційної скарги у справі № 5002-17/1393-2012.

Розпорядженням секретаря судової палати від 24 квітня 2013 року замінено суддю Голика В.С. на суддю Видашенко Т.С., суддю Гоголя В.М. на суддю Плута В.М., Борисову Ю.В. на суддю Балюкову К.Г. у складі колегії з розгляду апеляційної скарги у справі № 5002-17/1393-2012.

Відповідно до статті 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі залучення до участі у справі іншого відповідача або заміни неналежного відповідача розгляд справи починається заново (стаття 24 Господарського процесуального кодексу України), заново розгляд справи починається і в разі прийняття позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, та зміни складу суду (в тому числі з одноосібного на колегіальний, навіть якщо до складу колегії суддів входить суддя, який раніше одноособово розглядав дану справу), а отже, спочатку починається й перебіг строку вирішення спору. Продовження цього строку можливе у порядку і з підстав, зазначених у частині третій статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, двомісячний строк розгляду справи №5002-17/1393-2012 починається з 24 квітня 2013 року.

До канцелярії суду надійшло клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Білогірське кар`єроуправління" про витребування документів, а саме: акту податкової перевірки від лютого 2012 року за період з 01.10.2009- 30.09.2011.

У судове засідання 24 квітня 2013 року представники сторін не з'явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

У судове засідання 17 червня 2013 року представники сторін не з'явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а явку представників обов'язковою визнано не було, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності не з'явившегося представника позивача.

Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

Згідно п. 1.1 договору поставки № 12/Я від 26.01.2009 постачальник (Товариство з обмеженою відповідальністю "Білогірське кар'єроуправління") зобов'язується поставити Покупцеві (Товариству з обмеженою відповідальністю підприємству "СоюзСтройТехнологія") бутощебенну продукцію (товар) згідно специфікацій (накладних, рахунків-фактур) у встановлені строки, а покупець зобов'язується прийняти продукцію та оплатити її.

Згідно п. 3.1 договору поставка продукції здійснюється на умовах DDU (до міста згідно офіційного замовлення) у відповідності до правил «Інкотермс 2000» протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту спрямування відповідного замовлення Покупцем.

Згідно п.3.4 договору факт поставки товару повинен бути підтверджений довіреністю та накладною.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що рішення господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв'язку з наступним.

Відповідно до п. 1 ст. 9 розділу 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій».

Відповідно до ст.1 «Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення».

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ,

- назва документа (форми),

- дата і місце складання,

- зміст та обсяг господарської операції,

- одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі),

- посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення,

- особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані видаткові накладні на відвантаження ТОВ «Білогірське кар'єроуправління» щебеню на адресу ТОВ "СоюзСтройТехнологія" мають усі вказані реквізити, отже мають статус первинних документів (т.1 а.с. 17-31).

Відповідно до Інструкції «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. № 99 зі змінами та доповненнями, довіреність на

Наданими первинними документами ТОВ «Білогірське кар'єроуправління» підтверджуються взаєморозрахунки з ТОВ "СоюзСтройТехнологія" за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2011 р.:

- відвантаження щебеню - 1607 тон на суму 176 789,85 грн. (додаток № 1);

- оплата від ТОВ "СоюзСтройТехнологія" - 30 000,00 грн.

- заборгованість станом на 31.12.2011 - 146 789,85 грн. (176 789,85-30 000,00).

В наданих журналах ордерах по рахунку 361 «Розрахунки по покупцям та замовникам» ТОВ «Білогірське кар'єроуправління» станом на 31.12.2011 р. відображена заборгованість ТОВ "СоюзСтройТехнологія" у сумі 134 489,31 грн.

Розбіжність у сумі 12 300,54 грн. (146 789,85-134 489,31) в сторону збільшення заборгованості по первинним документам, утворилася за рахунок помилки при відображенні видаткових накладних в журналах ордерах по рахунку 361 «Розрахунки с покупцями та замовниками».

Крім того існування боргу ТОВ "СоюзСтройТехнологія" у розмір 134 489,31 грн. перед позивачем підтверджується і висновком планової перевірки відповідача ДПІ у м. Сімферополі.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч.1, ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Так, відповідно до пункту 2, пункту 13 "Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреності на одержання цінностей", затвердженої наказом Мінфіна України №99 від 16 травня 1996 року, товарно матеріальні цінності відпускаються покупцям тільки за довіреністю одержувачів, дана довіреність залишається у постачальника.

Відповідно до пункту 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" № №996-ХІV від 16 липня 1999 року, підставою для бухгалтерського обліку господарських операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Дані документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції та повинні мати обов'язкові реквізити у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, судова колегія робить висновок, що позивачем надані всі необхідні та достатні дані, підтверджуючі факт отримання відповідачем від позивача щебеню на суму 134 489,31 грн. та може бути підставою для стягнення заборгованості з відповідача.

Аналогічна правова позиція щодо можливості доказування факту поставки товару через первинні бухгалтерські документи при відсутності довіреностей на отримання товару викладена у постановах Вищого господарського суду України від 17 квітня 2013 року у справі № 5009/3129/12 та від 15 серпня 2012 року у справі № 5020-3/2012.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічне регулювання міститься також в статті 712 Цивільного кодексу України, при цьому згідно з частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Згідно з частиною 1 статті статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У відповідності до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки передбачені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Встановивши порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати зазначеної вище поставки товару, суд першої інстанції безпідставно відмовив у стягненні заборгованості з відповідача.

Стосовно судового збору.

Згідно приписів статей 44 та 49 ГПК України судова колегія покладає на ТОВ "СоюзСтройТехнологія" обов'язок щодо сплати судового збору у розмірі 11603 грн. 40 коп., з яких: 2709 грн. судовий збір за подання позовної заяви, 7539 грн. 90 коп. судовий збір за проведення судової експертизи та 1354 грн. 40 коп. судовий збір за подання апеляційної скарги.

На підставі викладеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, як прийняте з порушенням процесуального та матеріального закону, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 101, пунктом 2 статті 103, статтями, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Білогірське кар'єроуправління" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 листопада 2012 року у справі № 5002-17/1393-2012 скасувати.

3. Прийняти по справі нове рішення: позовні вимоги задовольнити.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "СоюзСтройТехнологія" (вул. Будьоного, 32, Сімферополь, 95000, р/с 26000258384051 в КРУ ПАТ „ПриватБанк" м. Сімферополь, МФО 384436, ОКПО 30494268, ІНН 30494260128) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Білогірське кар'єроуправління" (вул. Індустріальна, 19, Білогірськ, 97600, р/с 26005060040050 в КРУ ПАТ „ПриватБанк" м. Сімферополь, МФО 384436, ОКПО 03369755, ІНН 003796501148) 135 443 грн. 63 коп. (сто тридцять п'ять тисяч чотириста сорок три гривні шістдесят три копійки) з яких: 134 489 грн. 31 коп. основної заборгованості по договору поставки № 21/Я від 26.01.2009 р., суми 3 % річних розмірі 685 грн. 34 коп. та інфляційних витрат в розмірі 268 грн. 98 коп.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "СоюзСтройТехнологія" (вул. Будьоного, 32, Сімферополь, 95000, р/с 26000258384051 в КРУ ПАТ „ПриватБанк" м. Сімферополь, МФО 384436, ОКПО 30494268, ІНН 30494260128) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Білогірське кар'єроуправління" (вул. Індустріальна, 19, Білогірськ, 97600, р/с 26005060040050 в КРУ ПАТ „ПриватБанк" м. Сімферополь, МФО 384436, ОКПО 03369755, ІНН 003796501148) 11603 грн. 40 коп. (одинадцять тисяч шістсот три гривні сорок копійок) судового збору, з яких: 2709 грн. судовий збір за подання позовної заяви, 7539 грн. 90 коп. судовий збір за проведення судової експертизи та 1354 грн. 40 коп. судовий збір за подання апеляційної скарги.

6 Господарському суду Автономної Республіки Крим видати відповідні накази.

Головуючий суддя Т.С. Видашенко

Судді

В.М. Плут

К.Г. Балюкова

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Білогірське кар'єроуправління" (вул. Індустріальна, 19, Білогірськ, 97600)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "СоюзСтройТехнологія" (вул. Будьоного, 32, Сімферополь, 95000)

3. Державна податкова інспекція у місті Сімферополі (95053, м. Сімферополь, вул. Мате Залки, 1/9)