Постанова

від 20.06.2013 по справі 5011-37/15976-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року Справа № 5011-37/15976-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Могил С.К. (головуючий),

Борденюк Є.М.,

Вовк І.В. (доповідач),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу житлово-будівельного кооперативу "Молодіжний" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2013 року у справі № 5011-37/15976-2012 за позовом публічного акціонерного товариства "Київенерго" до житлово-будівельного кооперативу "Молодіжний", третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Водоканал-Сервіс", про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 186 860,58 грн., 565,30 грн. інфляційних сум, 3 % річних в сумі 5 832,99 грн. та 7 779,51 грн. пені у зв'язку з порушенням зобов'язання з оплати наданих послуг постачання теплової енергії у гарячій воді за договором від 01.05.2001 року № 8242120 за період з 01.12.2010 року по 01.10.2012 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.01.2013 року (суддя Гавриловська І.О.) позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 186 860,58 грн. заборгованості, 565,30 грн. інфляційних сум, 5 822,91 грн. 3 % річних, 7 779,51 грн. пені, а в решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2013 року (судді Кропивна Л.В., Іоннікова І.А., Гончаров С.А.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати та справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу третя особа вважає, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, а тому прийняті ними рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.06.2013 року було відкладено розгляд касаційної скарги.

У судовому засіданні оголошувалася перерва на 20.06.2013 року.

Заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, між АЕК "Київенерго", правонаступником якого є позивач (енергопостачальна організація) та ЖБК "Молодіжний" (абонент) було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.2001 року № 8242120 відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов'язується постачати абоненту теплову енергію у вигляді гарячої води у житловому будинку № 10 по вул. Шамрило у м. Києві на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, а абонент - виконувати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до договору.

Житловий будинок № 10 по вул. Шамрило в м. Києві не обладнаний приладами обліку теплової енергії.

Згідно з п. 5.1 договору облік споживання абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

У пункті 3.2. додатку № 4 до договору зазначено, що абонентам, які не мають приладів обліку кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.

Додатком № 1 до договору визначені обсяги постачання теплової енергії.

Пунктом 4 додатку № 1 до договору визначено, що при відсутності звіту абонента щодо показників приладів обліку теплової енергії розрахунок обсягів спожитої теплової енергії виконується згідно максимальних договірних навантажень.

Відповідно до п. 2 додатку № 4 до договору абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту № 8 за адресою: м. Київ, вул. Довженка, 2, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

За п. 3 зазначеного додатку сплату за вказаними в п. 2 цього додатку документами, абонент зобов'язувався виконувати не пізніше 25 числа поточного місяця.

У відповідності з пунктом 3.5 додатку № 4 до договору у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3. цього додатку) енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Пунктами 1 і 3 додатку № 3 до договору визначено, що розрахунки з абонентом за відпущену теплову енергію енергопостачальною організацією проводяться згідно з тарифами, затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 25.04.2001 року № 837. Можливе змінення тарифів в період дії договору.

Предметом даного судового розгляду є вимоги енергопостачальної організації про стягнення з абонента заборгованості, 3% річних, інфляційних сум та пені у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання з оплати наданих послуг за договором постачання теплової енергії у гарячій воді.

Попередні судові інстанції частково задовольняючи вимоги про стягнення заборгованості, пені, інфляційних сум та 3 % річних та відмовляючи в частині стягнення 3 % річних в сумі 10,08 грн. виходили з доведеності неналежного виконання відповідачем зобов'язання з оплати спожитої теплової енергії за договором та із здійсненого судом правильного розрахунку 3 % річних за спірний період.

Частинами 1 та 2 ст. 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Положенням ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

За ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 392 від 31.05.2010 року "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення" визначено тариф на теплову енергію для населення в розмірі 125,47 грн. за 1Гкал.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.12.2010 року № 1729, яка набрала чинності з 01 січня 2011 року, затверджено АЕК "Київенерго" тариф на теплову енергію для населення, зокрема, у разі відсутності будинкового засобу обліку теплової енергії або приналежності його балансоутримувачу житлового будинку, який становить 169,38 грн. за 1 Гкал (без ПДВ).

Пунктом 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 року № 1198, встановлено, що у споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суди попередніх інстанцій, встановивши недоведеність обставин припинення договору від 01.05.2001 року № 8242120, доведеність належного виконання позивачем обов'язку постачання теплової енергії у гарячій воді за умовами зазначеного договору та неналежне виконання відповідачем зобов'язання з її оплати, перевіривши порядок нарахування обсягу спожитої відповідачем теплової енергії протягом спірного періоду, дали належну оцінку обставинам справи і, з урахуванням вимог наведених норм матеріального права, дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача за період з 01.12.2010 року по 01.10.2012 року 186 860,58 грн. заборгованості, 565,30 грн. інфляційних сум, 5 822,91 грн. 3 % річних, 7 779,51 грн. пені, відмовивши в решті позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За таких обставин, прийняті судові рішення відповідають матеріалам справи та вимогам закону, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 121 1 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу житлово-будівельного кооперативу "Молодіжний" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2013 року - без змін.

Поновити виконання рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2013 року.

Головуючий суддя С.Могил

Судді Є.Борденюк

І.Вовк