Постанова
від 20.06.2013 по справі 5017/1673/2012
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року Справа № 5017/1673/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В. (доповідач) суддівФролової Г.М., Швеця В.О. розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Стража" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 18.04.13 у справі№5017/1673/2012 за позовомАкціонерного товариства "Машинобудівне виробниче об'єднання "ОРІОН" доПриватного підприємства "Стража" провизнання недійсним договору та акта до нього В судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Кущак М.С. - голова правління, паспорт;

від відповідача: не з'явилися, повідомлені належно про час і місце розгляду касаційної скарги.

Акціонерним товариством "Машинобудівне виробниче об'єднання "ОРІОН" у червні 2012 року заявлений позов до Приватного підприємства "Стража" про визнання недійсним договору з надання охоронних послуг від 12.07.10 №7 та акта №ОУ- 00000050 до цього договору з тих підстав, що вказаний договір і акт від імені позивача всупереч вимогам частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України підписані не уповноваженою особою. При цьому, позивач посилався також на приписи статей 203, 215, 237 Цивільного кодексу України, статті 207 Господарського кодексу України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.03.13, ухваленим у складі колегії суддів: Гуляк Г.І. - головуючого, Щавинської Ю.М., Цисельського О.В., позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним договір про надання охоронних послуг від 12.07.10 №7. Суд першої інстанцій установив відсутність у Вишневського В.В. повноважень на підписання вказаного договору від імені позивача. В частині вимог про визнання недійсним акта № ОУ- 00000050 за липень 2010 року судом відмовлено, оскільки акт виконаних робіт не є правочином і приписами статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України не передбачено такого способу захисту прав.

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Петрова М.С. -головуючого, Разюк Г.П., Колоколова С.І., повторно розглянувши спір по суті, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі, установивши ті ж обставини справи, постановою від 18.04.13, рішення у справі залишив без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишив без задоволення.

Приватне підприємство "Стража" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати в частині визнання недійсним договору та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у позові. В решті рішення та постанову просить залишити в силі. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник вказує на порушення судами приписів статей 92, 241 Цивільного кодексу України, статті 47, 116 Кодексу законів про працю України, статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних і фізичних осіб -підприємців", статей 4, 4 2 , 4 3 , 43, 84 Господарського процесуального кодексу України та не застосування судами приписів статей 14, 208, 349 Цивільного процесуального кодексу України, пункту 2.17 рекомендацій Вищого господарського суду України від 28.12.07 №04-5/14. На думку скаржника, суди дійшли помилкового висновку про підписання спірного договору від імені позивача не уповноваженою особою. Скаржник також зазначає, що суди попередніх інстанцій безпідставно посилались на довідку з ЄДРПОУ від 08.07.10. На думку скаржника, судами не враховано, що договір був схвалений позивачем шляхом часткової сплати вартості наданих послуг з охорони за липень 2010 року та надіслання листа за підписом голови правління Кущака М.С. про односторонню відмову від договору. Від Акціонерного товариства "Машинобудівне виробниче об'єднання "ОРІОН" отримано відзив на касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у справі залишити без змін, а касаційну скаргу залишити без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В. та пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 12.07.10 між Акціонерним товариством "Машинобудівне виробниче об'єднання "ОРІОН" - замовником та Приватним підприємством "Стража" - виконавцем, укладено договір про надання охоронних послуг №7, за умовами якого виконавець зобов'язався виконати на замовлення роботи з охорони будівель та прилеглої до них території, розташованої за адресою: місто Одеса вул. Ак. Гаркавого,6, вул. Степова, 9, вул. Болгарська, 71, а замовник у свою чергу зобов'язався прийняти роботи за актом приймання-передачі та здійснити оплату. Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога Акціонерного товариства "Машинобудівне виробниче об'єднання "ОРІОН" до Приватного підприємства "Стража" про визнання недійсними договору з надання охоронних послуг від 12.07.10 №7 та акта №ОУ- 00000050 до цього договору. Підставою для визнання договору недійсними позивачем визначено те, що договір від імені Акціонерного товариства "Машинобудівне виробниче об'єднання "ОРІОН" підписаний не уповноваженою особою. Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Статтею 203 Цивільного кодексу України унормовано, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Згідно з приписами статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її іменні, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. За приписами частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Дослідивши усі обставини та надавши оцінку зібраним у справі доказам судами попередніх інстанцій установлено, що від імені позивача оспорюваний договір підписано - Головою правління Вишневським В.В. Установлено судами і те, що на час укладання цього договору Вишневський В.В. не мав повноважень на його підписання, що підтверджується рішенням господарського суду Одеської області від 07.02.11, яким визнано недійсним та скасовано рішення загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Машинобудівне виробниче об'єднання "ОРІОН", прийняті в період з 31.08.09 до 01.09.09, з моменту їх прийняття, якими звільнено з посади голови правління Кущака М.С. та призначено на цю посаду Вишневського В.В. і Наказом Фонду державного майна України від 30.08.10 №1253 про поновлення Кущака М.С. на посаді голови правління позивача з 01.09.09 та поновлення з цієї ж дати дії контракту №668 від 10.11.08. Установлено судами і факт обізнаності відповідача про відсутність повноважень у Вишневського В.В., на час підписання спірного договору. Довід скаржника про те, що оспорюваний договір є дійсним через подальше його схвалення позивачем шляхом часткової сплати вартості наданих послуг з охорони за липень 2010 року та надіслання листа про розірвання договору визнається неспроможним. Приписи статті 241 Цивільного кодексу України відповідно до яких правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою, застосовуються до правочинів, вчинених представником з перевищенням повноважень. Як установлено судами у даній справі Вишневський В.В. не мав повноважень на підписання оспорюваного договору. Виходячи з того, що судами установлені обставини, з якими законодавство пов'язує визнання договору недійсним, висновки судів про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним договору від 12.07.10 визнаються правомірними. Судові рішення в частині відмови у визнанні недійсним акта виконаних робіт № ОУ-00000050 в касаційному порядку не переглядаються, оскільки фактично скаржником не оскаржені. Інші доводи скаржника також не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки вони були предметом судового розгляду в судах попередніх інстанцій та мотиви їх відхилення є обґрунтованими. Щодо посилань скаржника на порушення судами норм матеріального права, то такі твердження ґрунтуються на тому, що суди невірно установили обставини справи та стосуються переоцінки доказів, яка відповідно до частини 2 статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Згідно з приписами наведеної норми касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Отже, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, і те, що порушень чи неправильного застосування судами норм чинного законодавства не виявлено, правових підстав для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги не вбачається. Витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.04.13 у справі № 5017/1673/2012 залишити без змін.

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Стража" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Г.Фролова

В.Швець

СудВищий господарський суд України
Дата ухвалення рішення20.06.2013
Оприлюднено26.06.2013
Номер документу32025123
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —5017/1673/2012

Постанова від 20.06.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Добролюбова Т.В.

Ухвала від 07.06.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Добролюбова Т.В.

Постанова від 18.04.2013

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Петров М.С.

Рішення від 18.03.2013

Господарське

Господарський суд Одеської області

Гуляк Г.І.

Ухвала від 18.02.2013

Господарське

Господарський суд Одеської області

Гуляк Г.І.

Ухвала від 04.02.2013

Господарське

Господарський суд Одеської області

Лічман Л.В.

Ухвала від 06.12.2012

Господарське

Господарський суд Одеської області

Гуляк Г.І.

Ухвала від 03.12.2012

Господарське

Господарський суд Одеської області

Гуляк Г.І.

Ухвала від 03.12.2012

Господарське

Господарський суд Одеської області

Гуляк Г.І.

Ухвала від 22.11.2012

Господарське

Господарський суд Одеської області

Гуляк Г.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні