Постанова

від 17.06.2013 по справі 901/168/13-г

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2013 року Справа № 901/168/13-г

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євдокімова І.В.,

суддів Воронцової Н.В.,

Градової О.Г.,

за участю представників сторін:

представник позивача, не з'явився, кооперативне гуртово-роздрібне торгівельне підприємство;

представник відповідача, Бабіч Надія Олександрівна, довіреність № 4841/08-21 від 21.03.13, Залізничний відділ Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим;

представник відповідача, не з'явився, Державна казначейська служба України.

розглянувши апеляційну скаргу кооперативного гуртово-роздрібного торгівельного підприємства на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Лукачов С.О.) від 18 березня 2013 року у справі № 901/168/13-г

за позовом кооперативного гуртово-роздрібного торгівельного підприємства (вул. Жигаліної, 11, Сімферополь, 95051)

до Залізничного відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим (вул.Київська, 81, Сімферополь, 95051)

Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна, 6, Київ 14, 01014)

про стягнення моральної шкоди у розмірі 30000,00 грн. та матеріальної шкоди у розмірі 6439,93 грн.,

ВСТАНОВИВ :

Кооперативне гуртово - роздрібне торгівельне підприємство звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції та Державної казначейської служби України про стягнення з Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з єдиного рахунку Державної казначейської служби України на користь Кооперативного гуртово - роздрібного торгівельного підприємства моральної шкоди у розмірі 30 000,00 грн. та матеріальної шкоди у розмірі 6 439,93 грн. яку завдано внаслідок протиправних дій Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Лукачов С.О.) від 18 березня 2013 року у позові відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, кооперативне гуртово-роздрібне торгівельне підприємство звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на наявність неправомірних дій державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Коваленко К.П. по накладенню арешту на кошти позивача, в результаті чого була заподіяна матеріальна та моральна шкода.

До початку судового засідання від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. (вх. № 10921 від 10.06.20113)

В судове засідання, яке було призначене на 17.06.2013 відповідач Державна казначейська служба України не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням наявних у справі доказів, визнавши їх достатніми для прийняття рішення у справі, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін, які не з'явилися.

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила такі обставини.

08.10.2010 Совєтським районним судом Автономної Республіки Крим ухвалено рішення про визнання неправильним формулювання причини звільнення Благодирь Ірини Вікторівни з посади бухгалтера магазина «Маркет» в смт. Совєтський у зв'язку із втратою довіри до неї з причин незабезпечення зберігання товарно-матеріальних цінностей за пунктом 2 статті 41 КЗпП України; змінено формулювання причини звільнення Благодирь Ірини Вікторівни з посади бухгалтера магазина «Маркет» в смт. Совєтський, на звільнення за власним бажанням за частиною першою статті 38 КЗпП України, із внесенням відповідного запису до її трудової книжки; стягнуто з Кооперативного гуртово-роздрібного торгівельного підприємства Кримської республіканської спілки споживчих товариств (ЄДРПОУ № 01757107) на користь Благодирь Ірини Вікторівни суми розрахунку при звільненні у розмірі 1276 (одна тисяча двісті сімдесят шість) гривень 82 копійки. (том 1, а. с. 22-23)

У подальшому, 23.11.2010 Апеляційним судом Автономної Республіки Крим у місті Феодосії ухвалено рішення про скасування рішення від 08 жовтня 2010 року Совєтського районного суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог Благодирь І.В. про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а також ухвалено нове рішення, відповідно до якого стягнуто з Кооперативного гуртово-роздрібного торгівельного підприємства Кримської республіканської спілки споживчих товариств на користь Благодирь Ірини Вікторівни середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 01.12.2009 року по 23.11.2010 року в сумі 11260, 45грн., яка визначена без рахунку податків та інших обов'язкових платежів. В задоволенні іншої частини вказаних вимог, відмовлено. (том 1, а.с. 24)

23.12.2010 Совєтським районним судом Автономної Республіки Крим виданий виконавчий лист.

17.02.2011 старшим державним виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Коваленко К.П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. (том 2, а.с. 46)

Ухвалою від 08.08.2011 Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим виправив описку допущену у тексті рішення від 08.10.2010 по цивільній справі за позовом Благодирь Ірини Вікторівни до Кооперативного гуртово-роздрібного торгівельного підприємства Кримської республіканської спілки споживчих товариств в частині назви підприємства відповідача та зазначив: «замість назви «Кооперативного гуртово-роздрібного торгівельного підприємства Кримської республіканської спілки споживчих товариств» вважати «Кооперативне гуртово-роздрібне торгівельне підприємство». (том 2, а.с. 47)

31.08.2011 Апеляційним судом Автономної Республіки Крим залишено без змін ухвалу від 08.08.2011 Совєтського районного суду Автономної Республіки Крим. (том 2, а.с. 48)

25.02.2011 державним виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Коваленко К.П. винесено постанову про накладення арешту на майно Кооперативного гуртово-роздрібного торгівельного підприємства.

17.05.2011 суддею Совєтського районного суду Тощевою О.О. постановлено ухвалу про відмову в задоволенні скарги Кооперативного гуртово-роздрібного торгівельного підприємства на постанову від 25 лютого 2011 року про накладення арешту на майно. (том 2, а.с. 49)

13.07.2011 Апеляційним судом Автономної Республіки Крим у місті Феодосії постановлено ухвалу про залишення без змін ухвали Совєтського районного суду від 17 травня 2011 року. (том 2, а.с. 52)

31.10.2011 Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановлено ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження. (том 2, а.с. 53)

У подальшому, 13.04.2011 державним виконавцем Залізничного ВДВС Сімферопольського міського управління юстиції Коваленко К.П. винесена постанова про зміну найменування боржника (том 1, а.с. 26). З цієї постанови вбачається, що державний виконавець, на підставі статтей 8.11 Закону України «Про виконавче провадження» змінив назву сторони виконавчого провадження (боржника) з Кооперативного гуртово-роздрібного торгівельного підприємства Кримської республіканської спілки споживчих товариств на Кооперативне гуртово-роздрібне торгівельне підприємство.

20.06.2011 Совєтським районним судом АР Крим постановлено ухвалу про визнання неправомірною та скасування постанови про зміну найменування боржника, винесену 13.04.2011 державним виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції в АР Крим Коваленко Катериною Павлівною (том 1, а.с. 27). Ухвала залишена в силі, ухвалою від 03 серпня 2011 року.

06.06.2011 державним виконавцем Залізничного ВДВС Сімферопольського міського управління юстиції Коваленко К.П. винесено постанову про накладення арешту на всі грошові кошти Кооперативного гуртово-роздрібного торгівельного підприємства, якого заборонено списання грошових коштів з рахунків боржника по розпорядженню власника до накопичення суми у розмірі 12451,50 грн.

24.06.2011 за вих. № 8022/03-20 в.о. начальника Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ Патель М.Д. звернувся до Совєтського районного суду Автономної Республіки Крим із заявою про зміну порядку виконання рішення в якій просив суд встановити у відношенні якого саме майна боржника необхідно проводити виконавчі дії: Кооперативного гуртово-роздрібного торгівельного підприємства Кримської республіканської спілки споживчих товариств чи Кооперативного гуртово-роздрібного торгівельного підприємства.

01.07.2011 Совєтський районний суд АР Крим визнав неправомірною та скасував постанову про арешт грошових коштів Кооперативного гуртово-роздрібного торгівельного підприємства, яка винесена 06 червня 2011 року державним виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції в АР Крим Коваленко К.П.

10.08.2011 Апеляційним судом Автономної Республіки Крим у місті Феодосії постановлена ухвала про залишення без змін ухвали Совєтського районного суду від 01.07.2011. (том 1, а.с. 31-32)

02.02.2012 старшим державним виконавцем Залізничного ВДВС Сімферопольського міського управління юстиції Бучком Б.П. винесено постанову про накладення арешту на всі грошові кошти Кооперативного гуртово-роздрібного торгівельного підприємства.

Ухвалою від 21.03.2012 Совєтським районним судом АР Крим частково задоволено скаргу Кооперативного гуртово-роздрібного торгівельного підприємства та скасовано постанову від 02.02.2012 старшого державного виконавця Залізничного ВДВС Сімферопольського міського управління юстиції Бучка Б.П. про накладення арешту на всі грошові кошти вищевказаного підприємства. (том 2, а.с. 57)

11.04.2012 старшим державним виконавцем Залізничного ВДВС Сімферопольського міського управління юстиції Бучком Б.П. винесено постанову про зняття арешту з грошових коштів у зв'язку із виконанням судового рішення у повному обсязі.

Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна арешт з рухомого майна Кооперативного гуртово-роздрібного торгівельного підприємства знято лише 13.04.2012. (том 2, а.с. 54)

05.06.2012 Апеляційним судом Автономної Республіки Крим у місті Феодосії постановлено ухвалу про скасування ухвали від 21.03.2012 Совєтського районного суду АР Крим та відмову в задоволенні скарги на постанову державного виконавця про накладення арешту.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 30 серпня 2012 року відхилена касаційна скарга Кооперативного гуртово-роздрібного торгівельного підприємства.

14.06.2012 Кооперативним гуртово-роздрібним торгівельним підприємством подано скаргу до Совєтськсого районного суду АР Крим про визнання протиправними дії або бездіяльність старшого державного виконавця Залізничного ВДВС Сімферопольсько міського управління юстиції Бучка Б.П., щодо не зняття арешту з рухомого майна Кооперативного гуртово-роздрібного торгівельного підприємства у період з 02.02.2012 до 13.04.2012.

10.07.2012 Совєтським районним судом АР Крим відмовлено в задоволенні вказаної скарги Кооперативного гуртово-роздрібного торгівельного підприємства (том 2, а.с. 58-59).

21.08.2012 Апеляційним судом Автономної Республіки Крим залишено без змін ухвалу суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає наявності підстав для скасування рішення суду першої інстанції, у зв'язку з наступним.

Згідно з частиною третьою статті 11 Закону України «Про державну виконавчу службу», шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Відповідно до приписів статті 87 Закону України «Про виконавче провадження», збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Стаття 1167 Цивільного кодексу України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно Постанови Пленуму Верховного суду України N 6 від 27.03.1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою.

Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, відповідно до частини 2 цієї ж статті збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Дане правило застосовується і до відшкодування позадоговірної шкоди, визначеної статтею 1166 Цивільного кодексу України. Так, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1173 Цивільного кодексу України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Суд першої інстанції зробив вірний висновок, що незважаючи на виключення даними нормами фактору вини з переліку необхідних умов відшкодування збитків (шкоди), наявність таких елементів, як шкода, протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду, та причинного зв'язку між ними є обов'язковою. Відсутність такого зв'язку виключає настання відповідальності.

Тобто, заявник апеляційної скарги вважає, що вина Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції у завдаванні шкоди, безспірно підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Проте, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Совєтського районного суду АР Крим № 2-494/2010 від 23.12.2010 закінчено лише 13.04.2012.

Отже, з моменту відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом 17.02.2011 до повного примусового виконання рішення Совєтського районного суду АР Крим пройшло більше року. При цьому боржник добровільно вказане судове рішення не виконував, оскаржував дії, постанови виконавчої служби та судові рішення прийнятті за результатами розгляду скарг позивача.

Натомість, відповідно до статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Крім того, протягом розгляду Совєтським районним судом АР Крим справи за позовом Благодирь Ірини Вікторівни до Кооперативного гуртово-роздрібного торгівельного підприємства Кримської республіканської спілки споживчих товариств, боржнику було відомо, що його назва була зазначена неправильно, проте на цю обставину не була звернута увага з боку позивача.

Таким чином, боржник не оскаржував рішення Совєтського районного суду АР Крим 08 жовтня 2010 року з тих підстав, що судом неправильно зазначена його назва.

Також боржник не оскаржував з цих підстав постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.02.2011.

Доводи заявника апеляційної скарги щодо порушення виконавчою службою, його майнових прав внаслідок чого йому завдано шкоду не обґрунтовані, оскільки позивачу, ще до накладення арешту було відомо про існування обов'язку виконати рішення суду по сплаті Благодирь Ірини Вікторівни середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 01.12.2009 року по 23.11.2010 року в сумі 11260, 45 грн., але Кооперативне гуртово-роздрібне торгівельне підприємство, маючи кошти, у добровільному порядку не виконало рішення суду.

Оскільки, кошти в сумі 11260,45 грн. позивач повинен був сплатити Благодирь І.В., ще до зміни найменування виконавчою службою боржника за виконавчим провадженням та накладення арешту на підставі постанови від 06.06.2011, тому судова колегія вважає необґрунтованим посилання заявника апеляційної скарги на те, що він був позбавлений можливості використовувати вказану суму коштів в своєму господарському обороті.

Стосовно стягнення пені за користування грошима у розмірі 481,17 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Проте, у відповідачів та Державного бюджету України не виникло перед позивачем грошових зобов'язань в розумінні статті 509 Цивільного кодексу України, за невиконання яких можливо нарахування та стягнення пені саме як виду неустойки.

Стосовно стягнення моральної шкоди в сумі 30000,00 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Заявник апеляційної скарги наголошує, що має місце втручання виконавчої служби у майно Кооперативного гуртово-роздрібного торгівельного підприємства, оскільки неприпустимим є накладення арешту на всі грошові кошти, якщо сума заборгованості за судовим рішенням є значно меншою, адже при цьому порушується ст. 1 протоколу № 1 Конвенції.

Крім того, вказує, що в період часу з 06.06.2011 до зняття арешту 10.08.2011 мало місце втручання Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції у право власності Кооперативного гуртово-роздрібного торгівельного підприємства на грошові кошти, яке гарантоване статтею 1 Протоколу № 1 Конвенції. Судовим рішенням встановлено, що цей арешт був неправомірним.

Однак, слід зазначити, що постановою від 06.06.2011 арешт був накладений лише на суму 12451,50 грн., а не на всі кошти, які знаходились на рахунку позивача в сумі 93749,41 грн. Так, у постанові виконавчої служби від 06.06.2011 зазначено, що арешт накладений на всі грошові кошти боржника до накопичення суми у розмірі 12451, 50 грн.

Також, факт того, що арешт не накладався на всі кошти боржника підтверджується розрахунком матеріальної шкоди в якому позивач розраховує суму виходячи лише із суми у розмірі 12451,50 грн.

Таким чином, судова колегія робить висновок, що з боку Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції не мало місце втручання у право власності Кооперативного гуртово-роздрібного торгівельного підприємства та порушення статті 1 Протоколу № 1 Конвенції 1950 року.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, при апеляційному перегляді справи доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження, а тому не має підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу кооперативного гуртово-роздрібного торгівельного підприємства на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 березня 2013 року у справі № 901/168/13-г залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 березня 2013 року у справі № 901/168/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя І.В. Євдокімов

Судді Н.В. Воронцова

О.Г. Градова

Розсилка:

1. Кооперативне гуртово-роздрібне торгівельне підприємство (вул. Жигаліної, 11,Сімферополь,95051; представнику 97600, АР Крим, м. Білогорськ, вул. Ніжньогірська, б. 54, кв. 6)

2. Залізничний відділ Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим (вул.Київська, 81,Сімферополь,95051)

3. Державна казначейська служба України (вул. Бастіонна, 6, Київ 14, 01014)