Постанова

від 18.06.2013 по справі 816/391/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 р. Справа № 816/391/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Спаскіна О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2013р. по справі № 816/391/13-а

за позовом Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженною відповідальністю "Сервісний центр "Яус"

про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку,

ВСТАНОВИЛА:

У січня 2013 року Миргородська об*єднана державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби ( далі - Миргородська ОДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «Яус»( далі - ТОВ «Яус») в якому просила накласти арешт на кошти та інші цінності, що перебувають на розрахунковому рахунку №26008231485 АБ «Укргазбанк», МФО 320478.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2013 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову Миргородської ОДПІ.

Не погодившись з даною постановою суду, Миргородська ОДПІ подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин справи, що призвело неправильного вирішення справи, просила скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що підставою для звернення до суду з позовом про застосування арешту коштів на рахунках ТОВ "Сервісний центр "Яус", відповідно до п.п.20.1.17 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі- ПК України), стала відсутність у останнього майна, необхідного для погашення податкового боргу.

Сторони в судове засідання не з*явилися, повідомлялися судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Повістка направлена відповідачу на адресу зазначену в ЄДР повернута з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до положень ч.4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута без участі сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.

Колегія суддів з даними висновками суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Під час судового розгляду встановлено, що за даними Миргородської ОДПІ станом на 16.01.2013 р. за ТОВ "Сервісний центр "Яус" рахується податковий борг в розмірі 33248,12 грн.(а.с. 7).

Дана заборгованість виникла внаслідок самостійно визначеної відповідачем суми податку з плати за землю у розмірі 33132,84 грн. за 2011 рік (за мінусом 91,96 грн. самостійно сплачених коштів ТОВ "Сервісний центр "Яус" 04.11.2011 року), а також в результаті несплати грошових зобов'язань, визначених Миргородською ОДПІ в ході проведення перевірок, що підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями № 0001251502 від 19.10.2011 р. на суму 170,00 грн., № 0001261502 від 19.10.2011 року на суму 1,00 грн., податкове повідомлення-рішення № 0000701502 від28.05.2012 р. на суму 18,39 грн., а також нарахованої Миргородською ОДПІ пені в розмірі 17,85 грн. за несвоєчасну сплату відповідачем узгодженого грошового зобов'язання, відповідно до ст. 129 ПК України.

Згідно п.п.14.1.175. п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п.54.5. ст. 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.56.1.ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

За приписами п.п.56.17.5.п. 56.17 ст.56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Вище зазначені податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувалися, а тому і в цій частині сума податкового боргу також є узгодженою.

Узгоджена сума податкового зобов'язання в установлені законом строки відповідачем не сплачена, а тому набула статусу податкового боргу.

Як слідує з матеріалів справи відповідач мав податковий борг і у 2010 р. Позивачем 14.04.2010 р. була сформована та направлена відповідачу перша податкова вимога №1/46, а 17.05.2010 р. сформована друга податкова вимога. Дані вимоги вручені ТОВ «Сервісний центр «Яус».

Заступником начальника податкового органу було прийнято рішення №6 від 17.06.2010 р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Згідно облікової картки платника податків ТОВ «Сервісний центр «Яус» на початок 2012 р. рахувалася недоїмка 70761, 13 грн.

Згідно п.п. 20.1.17. п. 20.1. ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З аналізу наведеної норми випливає, що при наявності у платника податків податкового боргу право на звернення до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку, у органу державної податкової служби виникає за умови:

- відсутності у платника податків майна,

- балансова вартість майна менша суми податкового боргу,

- таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Отже, однією з умов застосування норми підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 ПК України є відсутність у платника податків майна, яке може бути використане для погашення податкового боргу.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.11.2012 р. задоволено адміністративний позов Миргородської ОДПІ до ТОВ «Сервісний центр «Яус» про стягнення податкового боргу з розрахункового рахунку по орендній платі в сумі 33248,12 грн.

З метою виявлення наявного у відповідача майна податковим органом направлялися запити, на які була отримана наступна інформація:

- відповідно листів ДКП "Миргородтехінвентаризація" від 03.10.2012 №1387 та від 29.11.2012 №1928 повідомлено, що за ТОВ "Сервісний . центр "Яус" об'єктів нерухомого майна у ДКП "Миргородтехінвентаризація" не зареєстровано;

- згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно №444621 від 12.02.2013 у Реєстрі прав власності на нерухоме майно відносно юридичної особи ТОВ "Сервісний центр "Яус" відомості відсутні;

- відповідно листів Державної інспекції сільського господарства в Полтавській області від 03.12.2012 №Г188 та від 12.02.2013 №121 повідомлено, що за ТОВ "Сервісний центр "Яус" згідно даних уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи "Корпорація 2" техніка не виявлена;

- відповідно листів Миргородського ВРЕР ДАІ, підпорядкованого УМВС України в Полтавській області від 11.12.2012 №36/2640 та від 13.02.2013 №36/130 повідомлено, що згідно електронної бази даних "ДАІ-2000" на території обслуговування Миргородського ВРЕР за ТОВ "Сервісний центр "Яус" транспортні засоби не зареєстровані;

- відповідно листа Полтавського ВРЕР УДА1 УМВС України в Полтавській області від 22.05.2010 №1017 повідомлено, що згідно електронної бази даних Полтавського ВРЕР УДАІ ГУМВС України в Полтавській області станом на 18.05.2010 за ТОВ "Сервісний центр "Яус" транспортні засоби не зареєстровані.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ "Сервісний центр "Яус" має відкритий рахунок у фінансовій установі, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться на р/р №26008231485 в АБ "Укргазбанк".

Враховуючи відсутність у відповідача, який має податковий борг, майна колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав встановлених підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України для накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку.

Згідно довідки Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби від 26.12.2012 р. №7876/18-223 відповідач має в АБ «Укргазбанк» розрахунковий рахунок №26008231485, МФО320478.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про накладення арешту на кошти відповідача, що має податковий борг, підлягають задоволенню.

Посилання суду першої інстанції на те, що накладення арешту на кошти та інші цінності у банку застосовується у разі неможливості погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів з банківських рахунків колегія суддів вважає помилковими, оскільки накладення арешту є забезпеченням виконання платником податків його обов'язків, визначених законом і передує стягненню коштів за податковим боргом.

Проте, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволені позовних вимог в частині накладення арешту на інші цінності відповідача, оскільки позивачем не зазначено які цінності підлягають арешту та не надано доказів їх наявності у відповідача.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2013 р. по справі № 816/391/13-а скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог, щодо накладення арешту на кошти, що перебувають на розрахунковому рахунку.

Прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби в частині накладення арешту на кошти, що перебувають на р/р №26008231485 АБ "Укргазбанк", МФО 320478 Товариства з обмеженною відповідальністю "Сервісний центр "Яус".

В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2013 року по справі №816/391/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В. Судді (підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Спаскін О.А.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.