Ухвала

від 12.06.2013 по справі 820/344/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2013 р.Справа № 820/344/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання - Бутенко Ю.О.

представника позивача - Немченко Д.О.

представника відповідача - Велічкович М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2013р. по справі № 820/344/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова

до Публічного акціонерного товариства "Південдіпроцемент"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Південдіпроцемент"(далі- ПАТ "Південдіпроцемент"), в якому просило стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування виплаченої наукової пенсії в розмірі 41482,43 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 року по справі №820/344/13-а зазначену позовну заяву залишено без розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що до суми заборгованості яка виникла за період з січня 2004 року по травень 2012 року щодо відшкодування різниці виплаченої пенсії науковим працівникам у розмірі 29535,83 грн., не може застосовуватися строк позовної давності, відповідно до ч.15 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про залишення позовної зави без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено встановлений ч.4 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) строк звернення до суду.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини виникли з приводу відмови відповідача у добровільному порядку сплатити різницю між сумою пенсії, призначеної особам, які були співробітниками ПАТ "Південдіпроцемент": ОСОБА_3, ОСОБА_4 ,ОСОБА_5, ОСОБА_6 ,ОСОБА_7, ОСОБА_8 ,ОСОБА_9, ОСОБА_10 ,ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 ,ОСОБА_15 на підставі Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за період з січня 2004 року по червень 2012 року.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Пунктом 5 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. N 372 ( далі - Порядок) розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ), про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

У разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством ( п.8 Порядку).

Враховуючи те, що Закон України " Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування" визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, обов*язок по відшкодуванню різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" і сумою пенсії обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, покладено на відповідача, як страхувальника, колегія суддів вважає, що відсутні обмеження щодо строку звернення до суду.

Частиною 15 статті 106 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Таким чином, з огляду на нерозривність обов`язку відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право відповідні наукові працівники, із обов`язками відповідача як страхувальника, колегія суддів вважає, що сума заборгованості, що виникла у відповідача як різниця між сумою пенсії, призначеної як науковому працівнику та сумою пенсії, обчисленої на загальних підставах, фактично є сумою недоїмки, яку він повинен погасити перед управлінням Пенсійного фонду.

Отже, до стягнення вказаної різниці, як і до стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків, у відповідності до ч.15 ст.106 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не може застосовуватися строк позовної давності.

Враховуючи вище зазначене, колегія суддів прийшла до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, а тому ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 року підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, серед іншого, скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 6 березня 2013 року по справі № 820/344/13-а скасувати.

Справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова до Публічного акціонерного товариства "Південдіпроцемент" про стягнення заборгованості направити до суду 1 інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає..

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В. Судді (підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 17.06.2013 р.