Ухвала

від 18.06.2013 по справі 2а-6661/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року Справа № 34131/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Онишкевича Т.В., Клюби В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «В Руслані» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2010 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова до Товариства з обмеженою відповідальністю «В Руслані» про стягнення до бюджету коштів,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2010 року позивач - Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «В Руслані», в якому просить стягнути з відповідача до бюджету кошти в розмірі 15 490,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що як суб'єктом господарювання - відповідачем порушено вимоги п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме на момент перевірки у відповідача в реалізації знаходились алкогольні напої на загальну суму 7 745,00 грн., що і стало підставою для прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» від 18.02.21010 року № 0001293311 на суму 15 490,00 грн., яке не оскаржене та сума штрафу не сплачена.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2010 року позов задоволено повністю.

Постановлено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «В Руслані» на користь Державного бюджету України кошти в розмірі 15 490,00 грн.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» від 18.02.21010 року № 0001293311 на суму 15 490,00 грн. отримане уповноваженою особою і відповідачем не оскаржено. З довідки ДПІ вбачається, що у відповідача станом на 09.07.2010 року існує заборгованість перед бюджетом та становить 15 490,00 грн., в тому числі штрафна санкція - 15 490,00 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, Товариства з обмеженою відповідальністю «В Руслані» оскаржило її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2010 року та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що податкові органи повинні звертатися в суд з позовом про стягнення суми адміністративних санкцій з суб'єкта підприємницької діяльності, у випадку відмови останнього від добровільної їх сплати. При цьому повинні бути дотримані строки, встановлені ст.250 ГК України.

Вказує на те, що ДПІ у Галнцькому районі м. Львова склала акт перевірки ТзОВ «В Руслані» 03.02.2010 р., рішення про застосування штрафних санкцій прийняте 18.02.2010 р., адміністративний позов поданий в господарський суд Львівської області в серпні 2010 р., постанова суду про застосування штрафних санкцій прийнята 04.10.2010 р., тобто після спливу встановленого статтею 250 ГК України шестимісячного строку від дня виявлення порушення.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на підставі направлень від 01.02.2010 року № 321/23-8, відповідно до Законів України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-ХІІ, «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР, працівниками ДПІ проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «В Руслані», що зареєстроване 05.10.2004 року виконавчим комітетом Львівської міської ради, ЄДРПОУ 19162461, за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено та Акт (довідку) від 03.02.2010 року, дата реєстрації в органі ДПС за місцем державної реєстрації суб'єкта господарювання 09.02.2010 року.

Проведеною перевіркою встановлено порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: на момент перевірки виявлено порушення встановленого законом порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме: у відповідача в реалізації знаходились алкогольні напої на загальну суму 7 745,00 грн.

На підставі Акту перевірки ДПІ прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми "С" від 18.02.21010 року № 0001293311 на суму 15 490,00 грн.

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми "С" від 18.02.2010 року № 0001293311 на суму 15 490,00 грн. отримане відповідачем та не оскаржено. Станом на 09.07.2010 року у ТОВ «В Руслані» існує заборгованість перед бюджетом у розмірі 15 490,00 грн., в тому числі штрафна санкція - 15 490,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Згідно п.12 ст.3 Закону №265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 20 Закону України № 265 встановлено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані за місцем реалізації, та зберігання у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не меншому за 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст.25 Закону України №265 суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова до Товариства з обмеженою відповідальністю «В Руслані» про стягнення до бюджету коштів, а доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п.п.1,2 ч.1 ст.197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «В Руслані» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2010 року у справі № 2а-6661/10/1370 за позовом Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова до Товариства з обмеженою відповідальністю «В Руслані» про стягнення до бюджету коштів - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Т.В. Онишкевич

В.В. Клюба