Рішення

від 17.06.2013 по справі 12/504в

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.06.2013р. Справа № 12/504в

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів:

головуючий суддя Харакоз К.С., судді Сажнева М.В., Огороднік Д.М.,

при секретарі судового засідання Колтак Т.М.,

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріль", м.Маріуполь, Донецька область,

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Маріуполь, Донецька область,

про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

За участю:

представник позивача Шкіря Л.М. директор;

відповідач ОСОБА_2 особисто,

СУТЬ СПОРУ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Оріль", м.Маріуполь звернулось до господарського суду з позовом до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь, про витребування майна, а саме підвального приміщення літ.16 площею 74,1 кв.м. (позначене на технічному плані як приміщення № 16), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (надалі - спірне приміщення), з чужого незаконного володіння.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що він є власником спірного майна, відповідно до договору купівлі - продажу приміщення №1354 від 21.12.1995р. Проте, в порушення його інтересів, як власника, Управлінням міського майна м. Маріуполя укладено договір купівлі - продажу нежитлового приміщення №70 від 15.10.1999р. з ОСОБА_4, яка в подальшому продала нежитлове приміщення ОСОБА_5, а остання подарувала його ОСОБА_2. Враховуючи відсутність волі позивача на відчуження майна, остання вважає ОСОБА_2 недобросовісним набувачем, в зв'язку з чим просить витребувати спірне майно із чужого незаконного володіння.

13.02.13р. позивач надав уточнення (зміну предмету позову) позовних вимог №434 від 08.02.13р., в яких просив суд витребувати з незаконного володіння приватного підприємця ОСОБА_2 приміщення №16, належне позивачу, що складається з приміщення 16-1 (коридору, площею 16 кв.м.), приміщення 16-2 (коридору, площею 3,9 кв.м.), приміщення 16-3 (підсобне приміщення, площею 10,1 кв.м.), приміщення 16-4 (санвузла, площею 2,9 кв.м.), приміщення 16-5, площею 26,5 кв.м., приміщення 16-6 площею 17,7кв.м., приміщення 16-7 (коридору, площею 2,3 кв.м.), приміщення 16-8 (підвалу, площею 5,1 кв.м.), приміщення 16-9 (коридору, площею 10,9 кв.м.), трьох сходів (відповідно площею: 4,8 кв.м., 5,5, кв.м., 4,8 кв.м.) загальною площею 110,5 кв.м., розташованих в підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_1 та зобов'язати приватного підприємця ОСОБА_2 звільнити його. Зазначені вимоги прийняті судом як остаточно заявлені.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що договір купівлі - продажу приміщення №1354 від 21.12.1995р. не містить конкретного опису майна, набувачем якого став позивач за договором, а тому, відсутні докази, які слід вважати правовстановлюючими документами на спірне майно; відповідач є законним власником спірного приміщення та володіє ним на підставі договору дарування від 28.12.2002р.

В поясненнях від 24.09.12р., від 04.12.12р. відповідач висловив думку про те, що позивачем не доведено свого права власності на приміщення №16 площею 74,1кв.м.; не доведено, що приміщення підлягає вилученню у відповідача; не вказано, якими правоустановчими документами підтверджені індивідуальні ознаки приміщення, про витребування яких був заявлений позов; позивач подав віндикаційний позов з пропуском строку позовної давності.

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.02.12р. по справі №12/504в позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріль" до Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь про витребування майна із чужого незаконного володіння - задоволені; витребуване з незаконного володіння, недобросовісного набувача Приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ІНН НОМЕР_1) підвальне приміщення літ. 16, площею 74,1 кв.м., яке належить ТОВ "Оріль" (87502, АДРЕСА_3, код ЄДРПОУ 13542915) за адресою: АДРЕСА_3 та зобов'язано звільнити дане приміщення.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.04.12р. апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Маріуполь, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 15.02.12р. у справі №12/504в - залишено без задоволення; рішення господарського суду Донецької області від 15.02.12р. у справі №12/504в залишено без змін.

Згідно з постановою Вищого господарського суду України від 20.08.12р. касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Маріуполь, Донецька область задоволено; рішення господарського суду від 15.02.12р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.04.12р. у справі №12/504в скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області в іншому складі суду із вказівками, щодо необхідності встановлення підстав перебування у власності позивача спірного приміщення.

06.09.12р. справа №12/504в передана на автоматичний розподіл, в результаті якого її передано на розгляд судді Риженко Т.М.

Ухвалою суду від 06.09.12р. задоволено заяву про самовідвід судді Риженко Т.М. від розгляду справи №12/504в за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріль", м.Маріуполь, Донецька область, до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Маріуполь, Донецька область про витребування майна із незаконного чужого володіння.

07.09.12р. справа №12/504в передана на повторний автоматичний розподіл, в результаті якого її передано на розгляд судді Харакоза К.С.

Ухвалою суду від 10.09.12р. справа прийнята до розгляду.

25.09.12р. від позивача до суду надійшли письмові пояснення на позовні вимоги №416 від 21.09.12р., в яких повідомлено, що 04.11.97р. КП БТІ в м.Маріуполі зареєструвало за ТОВ «Оріль» об'єкт «магазин» (як вбудоване нежитлове приміщення) згідно договору купівлі-продажу №1345 від 21.12.1995р. Підвал та сараї жильців в свідоцтві не значаться, оскільки згідно п.1.5 Правил реєстрації об'єктів нерухомості, допоміжні будови і споруди реєструються у складі основного об'єкту. Також, поясненнях містять ті ж самі обставини, які зазначалися в позовній заяві.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 07.11.12р. у зв'язку із знаходженням судді Харакоза К.С. у відрядженні справу №12/504в було передано на розгляд судді Морщагіній Н.С.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 03.12.12р. у зв'язку з прибуттям судді Харакоза К.С. з відрядження справу №12/504в було передано на розгляд судді Харакоза К.С.

Заявою від 17.10.12р. позивач заявив відвід судді Харакоза К.С. та наполягав на призначенні колегіального розгляду справи.

Ухвалою суду від 04.12.12р. в задоволені заяви про відвід судді Харакоза К.С. відмовлено.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 16.01.13р. у зв'язку із врахуванням складності справи, та враховуючи заяву судді Харакоза К.С. для розгляду справи призначено судову колегію у складі: головуючий суддя Харакоз К.С., судді Сажнева М.В., Огороднік Д.М.

Ухвалою суду від 13.02.13р. провадження у справі 12/504в було зупинено до набрання законної сили рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 26.12.12р. у справі №2-109/11 (провадження №2/0538/19/12).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.05.13р. провадження у справі №12/504в поновлено.

Згідно зі ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням позивача здійснювалось фіксування судового процесу технічними засобами.

Клопотання відповідача від 02.10.12 р. та 04.12.12р. про зупинення провадження по справі до вирішення по суті Орджонікіздзевським районним судом м.Маріуполя цивільної справи №2-109/11 про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу залишені без задоволення у зв'язку із ненаданням відповідачем доказів пов'язаності зазначеної справи із даним спором.

Клопотання відповідача від 25.09.13р. та 30.11.12р. про припинення провадження по справі, у зв'язку із тим що спір не підлягає розгляду в господарських судах України в порядку п.1 ч.1 ст.80 ГПК України залишені судом без задоволення з огляду на їх процесуальну неспроможність.

Клопотання позивача 16.10.12р. про призначення будівельно-технічної експертизи залишено судом без задоволення з огляду на обставини визнання Орджонікідзвським районим судом м. Маріуполя часткового недійсним договору купівлі - продажу приміщення №1354 від 21.12.1995р.

Клопотання позивача про зупинення провадження по справі від 27.05.13р. та від 17.06.13р. у зв'язку з подачею до Вищого спеціалізовано суду з розгляду цивільних та кримінальних справ касаційної скарги на рішення Орджонікідзвського районного суду м. Маріуполя від 26.12.12р. у справі №2-109/11 (провадження №2/0538/19/12) та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 15.04.13р. по справі №2-109/11 (провадження №22-ц/775/461/13(м)), а також до розгляду господарським судом Донецької області позову про тлумачення договору купівлі - продажу приміщення №1354 від 21.12.1995р. залишені судом без задоволення з огляду на відсутність доказів прийняття Вищим спеціалізованим судом з розгляду цивільних та кримінальних справ до провадження касаційної скарги Позивача та за відсутності пов'язаності справи про тлумачення умов договору з даним спором.

Заява позивача від 10.06.13р. про витребування від КП «БТІ м.Маріуполя» реєстраційної книги №1, інвентаризаційної справи на домобудівництво по вул.Пашковського 21 та інших документів судом залишено без задоволення з огляду на невідповідність поданої заяви вимогам ст.38 ГПК України та за наявності в матеріалах справи зазначених документів.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

21.12.1995р. між Донецьким регіональним відділенням фонду Державного майна України (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оріль" (покупець) був укладений договір купівлі - продажу приміщення №1354 (т.1, а.с. 11).

Відповідно до умов договору продавець зобов'язується передати у власність покупця приміщення загальною площею 388,27кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, яке раніш знаходилось на балансі АП Металургійного комбінату "Азовсталь". Згідно з п.1.2 договору право власності на приміщення переходить до покупця з моменту підписання акту прийому-передачі.

В п.1.3. зазначено, що згідно акту оцінки, затвердженого наказом начальника Донецького регіонального відділення фонду державного майна України від 18.12.95р. №7165, вартість відчужуваного приміщення становить 1 260 510 тис. карб. (один мільярд двісті шістдесят мільйонів п'ятсот десять тисяч карбованців).

Відповідно до п.1.6. Вказаний в договорі об'єкт проданий за 1 260 510 тис. карб. (один мільярд двісті шістдесят мільйонів п'ятсот десять тисяч карбованців).

02.02.96р. Позивачу видане Свідоцтво за реєстраційним №1130 про власність на приміщення, яке знаходилося в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю «Орель» м.Маріуполь. Видане свідоцтво на підставі договору купівлі-продажу №1345 від 21.12.1995р., а також акту прийому-передачі від 05.01.1996р. між Покупцем і Фондом державного майна України згідно з Законом України «Про приватизацію майна державних підприємств» від 04.031992р. Свідоцтво підтверджує, що Покупець є власником приміщення, яке знаходилося в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріль» м.Маріуполь (т.1, а.с. 34).

05.02.1996р. за актом прийому - передачі приміщення продавець передав, а покупець прийняв приміщення у відповідності до договору купівлі - продажу №1354 від 21.12.1995р. (т.1, а.с. 35).

Перелічені вище документи не містять у собі переліку внутрішніх приміщень та їх площі, та не конкретизують, які самі приміщення підвалу стали предметом договору купівлі продажу №1354.

Матеріали Донецького регіонального відділення Фонду державного майна України про приватизацію спірного приміщення (т.6 а/с 105-116), у тому числі і акт оцінки об'єкту приватизації також не містить даних про склад приміщень, що було придбані позивачем.

Згідно до пояснень КП «БТІ м. Маріуполя» для укладання зазначеного договору технічна інвентаризація приміщень не проводилась та, відповідно, довідка - характеристика не надавалась.

З матеріалів інвентаризаційної справи БТІ на будинок АДРЕСА_3 (т.5, а.с. 29-200), та обставини встановлені Донецьким апеляційним Господарським судом в постанові від 23.03.2010р. по справі №35/469пд станом на 1995р. площа приміщень підвалу житлового будинку складала:

№ І сходова клітка 4,5 кв.м;

№ 13-1 сараї та коридор 44.12 кв.м

№ ІІ- сходова клітка ,58 кв.м.;

№ 14-1 склад 20,09 кв.м.;

№ 14-2 склад 22, 13 кв.м;

№ 14-3 коридор 17,4 кв.м;

№ 14-4 склад 13,76 кв.м.;

№ 14-5 склад 15,12 кв.м.;

№ 14-6 коридор 4, 32 кв.м.;

№ 14-7- склад 17,0 кв. м.;

№ 14-8 склад 13,84 кв.м.;

№ 15-1 сарай 9,89 кв.м;

№ ІІІ- сходова клітка 3,16 кв.м;

№ 16-1 сарай 7,45 кв.м;

№ 16-2 сарай 4, 98 кв.м, разом по всьому підвалу 201, 34 кв. м , що складає різницю 9,89 кв. м від 211,23 кв. м.

Згідно експлікації внутрішніх площ до плану будівлі "А-підвал", сума площ, вказаних у літ. 13, літ 14, літ 15, літ 16 складає 201,34 кв.м за інвентаризаційною справою № 29018 спірного будинку.

З огляду на зазначене, рішеннями господарського суду Донецької області у справах № 1/221пд, № 12/671пд, № 2/4-25пд, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.06.2008р. по справі № 10/198пд та від 23.03.2010р. по справі №35/469пд встановлено, що ТОВ «Оріль» є власником об'єкта та набуло право власності на об'єкт приватизації згідно договору купівлі-продажу №1354 від 19.12.1995 року, за яким продано нежитлове приміщення площею 388,27кв.м., розташоване у будинку АДРЕСА_3 із яких 177,04 кв.м. продано на першому поверсі та 211,23кв.м підвальних приміщень (рішення у справі 1/221пд). Згідно експлікації внутрішніх площ до плану будівлі "А-1,подвал" сума площ вказаних в лит.14,лит.15,лит.16 складає 211,23 кв.м. (201,34кв.м) (рішення у справі №12/671пд, №10/198пд), станом на 1995р. площа приміщень підвалу житлового будинку складала разом по підвалу 201,34кв.м, в тому числі № Ш- сходова клітка 3,16 кв.м; № 16-1 сарай 7,45 кв.м; № 16-2 сарай 4, 98 кв.м (постанова у справі №10/198пд).

Таким чином, рішеннями судів встановлено, що предметом договору купівлі-продажу №1354 від 19.12.1995 р. було нежитлове приміщення площею 388,27кв.м., із яких підвальні приміщення складають лише 211,23кв.м (201,34кв.м).

19.11.1998р. за результатами фактичних вимірів в процесі інвентаризації приміщень підвалу житлового будинку по АДРЕСА_3 до приміщення під літ-16 проінвентарізовані та включені приміщення:

№ 16-1 (коридор) площ. 16кв.,

№ 16-2 (коридор) площ. 3, 9 кв.м.,

№ 16-3 (санвузол) площ. 6, 3 кв. м.,

№ 16-4 (кабінет) площ. 8, 2 кв. м.,

№16-5 (кабінет) площ. 26, 5кв.м.,

№ 16-6 (кабінет) площ. 20,2 кв. м., ІІІ (сходини)-4,8,

всього площа 85, 9 кв.м.

В листі БТІ №б/н зазначено, що інвентаризація підвалу з 23.11.92р. по 19.11.98р. не проводилась. Розбіжності у розмірах площі станом на 23.11.92р. та 19.11.98р.: прим.13-немає, прим.14-немає, прим.15-немає, прим.16 - було 15,59кв.м, на 19.11.98р. - 85,9кв.м. (т.5, а.с. 98).

Відповідно до умов біржового контракту №19804 від 02.03.1998р. (т.5 а/с 66) позивачем було продано частку належному йому на праві власності нежитлового приміщення площею 207,18 м кв, а саме: приміщення підвалу яких № 14, 15 (площа 133,55 м кв), приміщення першого поверху 12-8 та 12-9, сходові клітки І,ІІ.

Відповідно до п.5 листа Маріупольського БТІ, що після відчуження 20/100 ТОВ «Орель» по «Біржовому контракту» №19804 від 02.03.1998р. у власності ТОВ «Орель» по підвалу залишилось приміщення 13 і 16 згідно інвентаризації станом на 23.11.92р. площею відповідно 44,1м.кв та 15,59м.кв., приміщення 13, що складається з сараю, 16 - з сараю та сходовою клітиною (т.1, а.с. 26).

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 26.12.12 по справі №2-109/11 (т.6, а/с 159-174), залишеному без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 15.04.2013р. (т.6, а.с.175-183) задоволено позов ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Донецькій області, товариства з обмеженою відповідальністю «Орель», треті особи - Маріупольська міська рада, Маріупольське Бюро технічної інвентаризації, житлово-комунальне підприємство «Азовжитлокомплекс», Управління міського майна Маріупольської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_10 та визнано частково недійним договір купівлі-продажу №1354 від 21 грудня 1995 року, укладений між Донецьким регіональним відділенням ФДМУ та ТОВ «Оріль» в частині включення в предмет договору площі підвального приміщення будинку АДРЕСА_1 в складі приміщень сараю № 16-1 площею 7,45 м2, сараю № 16-2 площею 4,98 м2 зі сходинковою кліткою Ш позначеною в плані площею 3,16 м2, загальною площею 15,59 м2, сараїв № 13-1 з коридором і сходинковою кліткою площею 48,62 м2, сараю № 15-1 площею 9,89 м2 (загальна площа 89,69 м кв).

З огляду на викладене враховуючи приписи статті 35 Господарського процесуального кодексу України, суд враховує як преюдиційні факти, які не підлягають доказуванню факти, встановлені судовими рішеннями у рішенні Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 26.12.12 по справі №2-109/11, що у позивача відсутнє право власності на спірне приміщення.

Відповідно до листа Маріупольського БТІ від 29.09.05р. №206 підвальне приміщення під літ.16 за адресою АДРЕСА_3 зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору дарування №1227 від 28.12.02р. (т.2 а.с. 36).

Відповідно до умов договору дарування нежилого приміщення від 28.12.2002р. (т.6 а/с 128) посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_11 зареєстрованого в реєстрі за № 1227 та договору від 05.04.2012р. (т.6 а/с 134) про внесення змін до договору дарування нежилого приміщення посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_11 28 грудня 2002 р. зареєстрованого в реєстрі за № 1227 відповідач набув право власності на нежиле приміщення №16 (шістнадцять), розташоване в АДРЕСА_1 (двадцять один дріб сорок шість), нежилою площею - 110,5 м кв., що складає 9/100 ідеальної частки будинку із прибудовою.

За відсутності в матеріалах справи доказів, щодо визнання зазначеного договору судом недійсним, відповідно до ст. 204 ЦК України суд вважає його правомірним та приймає в якості належного доказу підстав володіння відповідачем спірним майном.

Згідно до даних витягу №34582360 від 21.06.2012р. (т.6 а/с 136) право власності і відповідача зареєстровано в реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 4894 в книзі 7.

Відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи, (т.5, а.с. 29-200), пояснень сторін та інших матеріалів суд приходить до висновку, що приміщення за адресою „АДРЕСА_1» та АДРЕСА_3 стосуються приміщень одного і того житлового будинку.

Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб і власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном які він здійснює на власний розсуд.

Згідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

За визначеннями ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є офіційним визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

Згідно до ч.7 ст. 319 ЦК України діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Ст.ст. 386, 387 ЦК України передбачено захист права власності шляхом витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Таким чином, предметом доказування по даній справі є наявність права власності позивача на спірне майно, та, відповідно, безпідставність володіння спірним майном відповідачем.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень із застосування належних та допустимих засобів доказування.

В супереч визначеному позивачем не надано доказів наявності свого права власності на спірне майно, та не доведено незаконність володіння спірним майном відповідачем, що зумовлює відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 316, 317, 319, 182, 319, 321, 386, 387 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 22, 33, 34, 35, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріль", м.Маріуполь, Донецька область - відмовити.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області згідно до розділу XII ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 21.06.2013 року.

Головуючий К.С. Харакоз

Судді М.В. Сажнева

Д.М. Огороднік