Постанова

від 18.06.2013 по справі 812/4206/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

9.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2013 року Справа № 812/4206/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Тихонова І.В.

при секретарі судового засідання: Захарова Ю.О.

за участю

представників сторін:

від позивача - Єрмоленко Є.В. (дов. б/н від 25.03.13)

від відповідача - Ліхачова Д.В. (дов. №1/10 від 11.06.13)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Смавіт» до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень №0000372310 та №0000382310 від 29.04.2013, -

ВСТАНОВИВ:

30 квітня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Смавіт» (далі - ТОВ «Смавіт») до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області (далі - Ленінської ОДПІ м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень №0000372310 та №0000382310 від 29.04.2013

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним було отримано копію акту перевірки про результати планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Смавіт», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2012 за №270/22-108/37456564 від 19.04.2013р., в висновку якого встановлені порушення Положення про проведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637 (далі - Положення №637) п.7.5, розд.7 Порядку та зазначено, що підприємством не оприбутковано до каси суму 12636,00грн., порушення п.2.6 Положеня № 637, та не оприбутковано готівкові кошти в сумі 963085,68грн. по книгзі ОРО, яка ведеться на торгівельному обьєкті у м. Київі, а також зазначено, що підприємством не забезпечено друкування 227 фіскальних звітних чеків.

На підставі вищевказаного акту №270/22-108/37456564 від 19.04.2013р. відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000372310 на суму 77180,00грн., за порушення п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій» (далі - Закон «Про РРО») та податкове повідомлення-рішення №0000382310 на суму 4878608,40грн. за порушення п.2.6 глави 2 Положення №637., та згідно з абзацом 2 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій з регулювання обігу готівки» №436/95 від 12.06.1995р.

З даними повідомленнями-рішеннями, та висновками акту позивач не згоден, посилаючись на те, що при проведенні перевірки відповідачем, не було враховано те, що Z-звіти не роздруковувалися тільки у ті дні, коли на складі, де розташований РРО був не робочий день та особа яка є відповідальною за здійснення розрахунків була зайнята на іншій роботі, що підтверджується відповідними наказами, які було надано ревізору під час перевірки, однак він не прийняв їх до уваги та не зазначив про їх існування в акті перевірки взагалі.

Позивач зазначив, що відповідно до роз'яснень, наданих ДПС України листом від 07.11.2002р. № 7501/6/23-2119, якщо підприємство не здійснює підприємницьку діяльність в конкретні дні (вихідні, святкові), що підтверджується відповідним наказом по підприємству, то в такі дні РРО не застосовуються, відповідні звітні чеки не друкуються. В робочі дні підприємства РРО повинні бути ввімкненому стані і друкування фіскальних чеків є обов'язковим.

Зазначив, що норми діючого законодавства (з урахуванням змісту вимог до реалізації фіскальних функцій в реєстраторах розрахункових операцій) вимагають лише обов'язкового друку фіскального звітного чеку за результатами робочої зміни РРО, однак не передбачають обов'язку щодо вчинення дій по щоденному вимиканню всіх встановлених в окремому торгівельному об'єкті реєстраторів розрахункових операцій.

Так, відповідно до ч. 11 п. 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених Постановою Кабінетом Міністрів України №199 від 18.02.2002 (далі-Вимоги), Z-звіт - це денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора, які обчислюються за зміну. Згідно до Вимог Максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години. При цілодобовій роботі підприємства Z-звіт необхідно виконувати не пізніше 24 години з моменту реєстрації першої розрахункової операції, виконаної після попереднього Z-звіту. Відлік тривалості зміни РРО починається з моменту реєстрації першої розрахункової операції після виконання попереднього Z-звіту. Необхідність друку Z-звіту відсутня навіть у разі ввімкнення реєстратора без реєстрації жодної розрахункової операції. Деякі моделі реєстраторів взагалі не можуть технічно роздрукувати Z - звіт у разі відсутності в наявності розрахункової операції.

Вказані відповідачем дні, коли господарською одиницею позивача не було роздруковані Z-звіти на реєстраторах розрахункових операцій, на вказаних відповідачем РРО не було зареєстровано жодної розрахункової операції.

Зазначив, що вказані реєстратори взагалі не вмикалися, оскільки зі змісту вказаних положень Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, зміна роботи РРО не розпочалася, оскільки Z-звіт передбачає перенесення інформації щодо здійснених розрахункових операцій за робочу зміну, а відтак необхідність або ж обов'язок друку фіскального звітного чеку виключається.

Таким чином вважає, що Z-звіт не повинен друкуватися щоденно на тих РРО, які не вмикалися або на яких не було зареєстровано жодної розрахункової операції.

В зв'язку з чим позивач вважає, що не роздрукування Z-звіту у дні, коли не здійснювалося діяльність з продажу товарів, та не було ввімкнено касовий апарат, не є порушенням.

Позивач зазначив, що висновки відповідача про не оприбуткування готівки зроблено на підставі аналізу книги ОРО яка ведеться на магазині, який розташовано у м. Київ, ТЦ Дрімтаун, посилаючись на те, що в магазині не ведеться касова книга, а розрахунки здійснюються за допомогою зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій. Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні встановлено, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій та на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Зміст наведених положень свідчить про те, що у випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки буде вважатися її відображення у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО, так відповідно до книги ОРО усі необхідні записи були зроблені позивачем у відповідності до вимог законодавства.

Відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, п.4.2, відокремлені підрозділи підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО або РК та веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також підприємці касової книги не ведуть. Посилаючись на те, що магазин який розташовано у м. Київ, ТЦ Дрімтаун, фактично є відокремленим підрозділом, касової книги не веде, та оприбуткування готівки здійснюється шляхом здійснення запису до книги ОРО, які є в наявності, та зауважень стосовно здійснення таких записів немає.

Зазначив, що вся виручка згідно щоденних Z- звітів була своєчасно занесена в книгу обліку, крім того підприємством укладено договір на інкасацію грошових коштів, які вносяться безпосередньо на рахунок підприємства.

Щодо невідповідності суми яка внесена в книгу ОРО 17.02.2012р. в розмірі 12330,00грн. позивач вказав, що до перевірки підприємством надано касову книгу, з якої вбачається, що саме 17.02.2012р. грошові кошти вносилися до каси декілька раз, в тому числі і у розмірі 12330,00грн., що означає, що вилучення виторгу та внесення його до каси здійснювалося своєчасно вдень надходження готівки, а тому вважає, що застосування відповідачем санкцій є безпідставним.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі надав аналогічні пояснення, викладені у адміністративному позові, просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000372310 та №0000382310 від 29.04.2013

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та в запереченні на адміністративний позов пояснив, що Ленінською ОДПІ м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області була проведена перевірка ТОВ «Смавіт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.11 по 31.12.12, яке здійснює господарську діяльність через торгову точку, розташовану за адресою м. Київ, пр.Оболонський, 21-б та оптову торгівлю, що розташоване за адресою: м. Луганськ, вул.Веселогорівська, 168.

За наслідками перевірки, було складено акт №270/22-108/37456564 від 19.04.2013р., яким встановлено не оприбуткування готівкових коштів у встановленому порядку в книзі обліку розрахункових операцій та до касової книги підприємства, що призвело до порушення п.2.6 Положення №637.

На підставі акту перевірки прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000372310 від 29.04.2013 у розмірі 77180,00грн., та №0000382310 від 29.04.2013 у розмірі 4878608,40грн.

Представник зазначив, що перевіркою встановлено не оприбуткування та не у повному обсязі оприбуткування готівки до книг обліку розрахункових операцій, а саме:

1) в торговому центрі, розташованому за адресою: м. Київ, пр.Оболонський, 21-6, готівкові кошти, отримані за реалізовану продукцію 31.12.12 згідно фіскального чеку №737 на загальну суму 306,00грн., не оприбутковані в книзі ОРО №1236005416р/1;

2) на склад оптової торгівлі, розташованому за адресою: м.Луганськ, Веселогорівська,168, готівкові кошти, отримані за реалізовану продукцію 17.02.12 згідно фіскального звітного чеку №358 на загальну суму 78264.00грн., не у повному обсязі оприбутковані до книги ОРО №1236005023р/1, в зв'язку з чим невідповідність складає 12330,00грн., не оприбуткування готівкових коштів до касової книги підприємства, а саме: в торговому центрі, розташованому за адресою: м. Київ, пр.Оболонський, 21-6, готівкові кошти на загальну суму 963085,68грн, які виведені з РРО та не перераховані на банківські рахунки, не оприбутковані до касової книги підприємства.

Представник відповідача зазначив, що штрафні санкції застосовано у відповідності до вимог чинного законодавства, а саме, за порушення п.9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій» - штрафна санкція в сумі 77180,00 грн., що складається з штрафної санкції за не роздрукування 227 фіскальних Z-звітів, та за порушення п.2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті №637., та згідно з абзацом 2 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій з регулювання обігу готівки» №436/95 від 12.06.1995 року, в сумі 4878608,40 грн., що складається зі штрафу в п'ятикратному розмірі за не оприбуткування суми 306 грн. по книги ОРО 31.12.2012 року, яка ведеться за адресою м. Київ, пр. Болонський, 21б, не оприбуткування 12330,00 грн. по книзі ОРО яка ведеться за адресою м. Луганськ, вул. Веселогорівська, 168, та неоприбуткування до каси підприємства суми 963085,68 грн., яка отримана як виторг в магазині за адресою м. Київ, пр. Оболонський, 21б. Крім того зазначив, що торгівельний обьєкт, розташований за адресою м. Київ, пр. Оболонський, 21б не є відокремленим підроззділом, та вимоги п.4.2, Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні на нього не розповсюджуються.

На підставі викладеного представник Ленінської ОДПІ м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області, просив у задоволенні позову ТОВ «Смавіт» відмовити у повному обсязі

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів та заперечень, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивач - ТОВ «СМАВІТ» зареєстрований виконавчим комітетом Луганської міської ради 18.01.2011року, про що свідчить запис № 1 382 102 0000 018110 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. (а.с.34).

Позивача взято на облік до Ленінської ОДПІ м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області як платника податків, про що свідчить довідка №151 від 19.01.2011 року (а.с.37).

Відповідно до наказу Ленінської ОДПІ м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області №290 від 14.03.2013, відповідачем в період з 25.03.2013 року по 12.04.2013 року було проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «СМАВІТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2012 (а.с.170).

Згідно акту перевірки від 19.04.2013 року №270/22-108/37456564, податковим органом встановлені порушення Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320 (надалі по тексту Положення №637), та Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок», затвердженої наказом державної податкової адміністрації України №614 від 01.12.2000 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 року за №106/5297 (надалі по тексту Порядок №614). Порушення п.2.6 глави 2 Положення 637, п.7.5 розд. 7 Порядку №614, не оприбутковані грошові кошти у сумі 12636,00 грн., п.2.6 глави 2 Положення №637 не оприбутковані готівкові кошти в сумі 963085,68 грн. (а.с10 -31).

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000372310 на суму 77180,00 грн. від 29.04.2013 року, та №0000382310 на суму 4878608,40 грн. від 29.04.2013 року (а.с.32-33).

Розглянувши надані документи і матеріали до справи у якості доказів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до розділу 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон), суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно з п.1 ст.17 Закону за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання при вчиненні вперше - 1 гривня, при вчиненні вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг), за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Згідно з п.4 ст.17 Закону за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 №199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» встановлені вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування.

Відповідно до п. 1 Вимог, дія цих вимог поширюється на реєстратори розрахункових операцій , що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг) та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), крім тих реєстраторів, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Пунктом 2 Вимог визначено, що Z-звіт - денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора; X-звіт - денний звіт без обнуління інформації в оперативній пам'яті; зміна - період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.

Пунктом 11 Вимог передбачено, що реєстратор повинен забезпечувати формування та друкування таких звітів: X-звіту; Z-звіту; звіту про реалізовані товари (надані послуги); періодичних (повного, скороченого).

Пунктом 13 Вимог передбачено, що формування Z-звіту повинно виконуватися у такій послідовності: друкування фіскального звітного чека і занесення інформації до фіскальної пам'яті; обнуління регістрів денних підсумків оперативної пам'яті; друкування інформації, що підтверджує обнуління регістрів денних підсумків оперативної пам'яті та дійсність фіскального звітного чека.

У примітці 1 додатку до Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування (формат і розрядність даних, що зберігаються у фіскальній пам'яті) визначено, що підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 години.

Відповідно до змісту п. 17 зазначених Вимог чек -звіту - фіскальний звітний чек повинен додатково до встановлених п. 14 реквізитів містити всі підсумки та суми за зміну, згідно п. 15 Вимог також додатково до встановлених вимог повинен містити всі підсумки та суми з початку зміни до моменту формування Х-звіту.

З урахуванням визначення терміну «зміни» як періоду роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту, -звіт необхідно виконувати не пізніше 24 години з моменту реєстрації першої розрахункової операції, виконаної після попереднього Z-звіту, відлік тривалості зміни РРО починається не з початку робочого дня, а з моменту реєстрації першої розрахункової операції після виконання попереднього Z-звіту.

При розгляді даної справи по суті, судом встановлено, та це не заперечувалось відповідачем по справі, що відповідно до доданих позивачем до суду наказів за підписом директора ТОВ «Смавіт» (т.2 а.с.2-226), торгівельні операції в дні, коли не було роздруковане Z-звіти не здійснювалися, та реєстратор розрахункових операцій не включався.

Таким чином, виходячи зі змісту вищенаведених положень Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, зміна роботи РРО не розпочалася, оскільки Z-звіт передбачає перенесення інформації щодо здійснених розрахункових операцій за робочу зміну, а відтак необхідність або ж обов'язок друку фіскального звітного чеку виключається. Таким чином, Z-звіт не повинен друкуватися щоденно на тих РРО, які не вмикалися або на яких не було зареєстровано жодної розрахункової операції. Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24 січня 2013 року по справі К-37268/10.

На підставі вищевказаного, штрафні санкції за нероздрукування, Z-звітів в сумі 77180,00 грн. застосовані відносно позивача неправомірно.

Що стосується застосування штрафних санкцій за порушення Положення №637, Порядок №614, порушення п.2.6 глави 2 Положення 637, п.7.5 розд. 7 Порядку №614, то слід зазначити наступне.

Позивачем до матеріалів справи надано засвідчену копію книги обліку розрахункових операцій, №1236005416р/1 яка ведеться в магазині за адресою м. Київ, пр. Оболонський 21б, згідно з якої до цієї книги дійсно не внесено суму виручки 306,00 грн. (а.с.107), яка значиться в Z-звіті за 31.12.2012 року. Відсутність такого запису свідчить про правомірне застосування штрафних санкцій в частині не оприбуткування цієї суми, оскільки, відповідно до Положення №637, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

Відносно не оприбуткування позивачем суми 963085,68 грн., то слід зазначити, що сума виторгу за Z-звітами у цій суми внесена до книги ОРО про що свідчать висновки акту перевірки, фіскальні звітні чеки підклеєні, та в цій частини не можливо вважати не оприбуткованою цю суму.

П. 1.2 Положення №637 встановлено, що оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п. 2.6 вищевказаного Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Зміст наведених положень свідчить про те, що у випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки буде вважатися її відображення у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

Таким чином з акту перевірки, та з книги ОРО, усі необхідні записи, окрім запису за 31.12.2012 року позивачем зроблено у відповідності до вимог законодавства (акт а.с.28-31; а.с.91-117).

Крім того, слід зазначити, що, відповідно до Положення №637, п.4.2, відокремлені підрозділи підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО або РК та веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також підприємці касової книги не ведуть. Тобто магазин, який фактично є відокремленим підрозділом касової книги не веде, та оприбуткування готівки здійснюється шляхом здійснення запису до книги ОРО.

Таким чином, магазин, який знаходиться за адресою м. Київ, пр. Оболонський, 21б, відповідає вимогам, наведеним в п. 1.2 Положення № 637, та в такому магазині правомірно касова книга не ведеться.

Враховуючи те, що, уся виручка згідно щоденних Z- звітів, окрім виручки за 31.12.2012 року, була своєчасно занесена в книгу обліку, враховуючи наявність договору №КЗН0000653 від 23.04.2012 на інкасацію грошових коштів (а.с164-168), та той факт що кошти вносяться безпосередньо на рахунок підприємства, суд вважає, що, в цій частині порушення не відбувалося. Аналогічний висновок викладено також в постанові Вищого адміністративного суду України від 28 лютого 2013р. по справі № К-23413/10, та по справі № К-23079/10 від 27.08.2012р.

Що стосується порушення яке відбулося 17.02.2012 року в розмірі 12330,00 грн., то слід зазначити, що у разі ведення касової книги, оприбуткуванням вважається своєчасне внесення готівки до каси підприємства. Підприємством у м. Луганськ ведеться касова книга, та, на вимогу суду, до матеріалів справи було надано касову книгу за 17.02.2012 року. Відповідно до наданої касової книги, можливо визначити що саме 17.02.2012 року грошові кошти вносилися до каси декілька раз, в тому числі і в сумі 12330,00 грн.(а.с117;157;163). Це означає, що внесення його до каси здійснювалося своєчасно в день надходження готівки, та жодних порушень не відбувалося. Фіскальний чек був роздрукований та підклеєний в КОРО, готівкова виручка була здана до каси підприємства та оприбуткована в касовій книзі, а тому застосування податковим органом санкцій, передбачених ч. 3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» є безпідставним. Аналогічна позиція викладена також ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28 березня 2013р. по справі К/9991/78182/11.

Відносно заперечень позивача, про застосування строків передбачених ст. 250 Господарського Кодексу України, то такі заперечення не можуть бути прийняті до увагу, оскільки ч.2 цієї статті передбачено, що, дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби. Однак це жодним чином не впливає на правомірність застосування штрафної санкції за не оприбуткування коштів 17.02.2012 року в сумі 12330,00 грн. Крім того, сума готівкових коштів, яка на думку відповідача, була не оприбуткована позивачем, внесена останнім до податкового та бухгалтерського обліку, оскільки її проведення через РРО, зазначення цієї суми у фіскальній пам'яті РРО, відображення на роздрукованих та збереження фіскальних звітах вклеєних до КОРО робить неможливим ухилення позивача від сплати податків.

З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку, про протиправність застосування до позивача суми штрафних санкцій у загальному розмірі 77180,00 грн. за податковим повідомленням рішенням №0000372310 від 29.04.2013 року та в сумі 4877078,40 грн., за податковим повідомленням рішенням №0000382310 від 29.04.2013 року. Що стосується застосування штрафних санкцій в сумі 1530,00 грн. за не оприбуткування 306,00 грн. по книзі ОРО 31.12.2012 року, то застосування таку штрафної санкції є правомірним.

Тому позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Смавіт» до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень №0000372310 та №0000382310 від 29.04.2013 - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000372310 від 29.04.2013 у розмірі 77180 (сімдесят сім тисяч сто вісімдесят) гривень - повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000382310 від 29.04.2013 у розмірі 4877078,40 (чотири мільйона вісімсот сімдесят сім тисяч сімдесят вісім) гривень 40 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Смавіт», код ЄДРПОУ 37456564 судові витрати у розмірі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) гривень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано у повному обсязі 25 червня 2013 року.

Суддя І.В.Тихонов