Постанова

від 25.06.2013 по справі 815/3737/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/3737/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Одеса

19 червня 2013 року

головуючого судді - Бутенко А.В.,

за участю секретаря - Рачкова О.І.,

сторін:

представник позивача - Корміч С.В. (по довіреності)

представник відповідача - Ідрісова Е.А. (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Елтайм» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.03.2013 року №0000432210 та № 0000442210,

В С Т А Н О В И В :

З позовом до суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Елтайм» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.03.2013 року №0000432210 та № 0000442210.

В судовому засіданні 19.06.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.03.2013 року №0000432210 та № 0000442210 зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняті податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими. Податкові повідомлення - рішення від 06.03.2013 року №0000432210 та № 0000442210 підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі невірних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки та вважають, що вони винесені незаконно, пославшись на обставини зазначені у позові та додатках до нього.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог, пояснивши, що оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті в межах повноважень і на підставі діючого законодавства, а тому є правомірними з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов. Також зазначила, що перевірка проведена та порушення встановлені відповідно до вимог діючого законодавства.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.

Відповідач є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно зі ст.20 Податкового кодексу України здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій у тому числі й в судовому порядку, а тому справи за позовами щодо правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень відповідно до п.1 ч.2 ст.17, ст.50 КАС України віднесені до юрисдикції адміністративних судів та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Елтайм» зареєстроване Виконавчим комітетом Одеської міської ради 29.12.2003 року (а.с.18 т.І) та взято на податковий облік до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеській області ДПС від 14.01.2004 року (а.с.19 т.І).

Відповідно до довідки № 727631 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видами діяльності Товариства є: неспеціалізована оптова торгівля, оптова торгівля верстатами, оптова торгівля машинами та устаткуванням для добувної промисловості та будівництва, оптова торгівля офісними меблями, оптова торгівля іншими офісними машинами й устаткуванням, оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням (а.с.21 т.І).

Судом також встановлено, що Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Елтайм», код ЄДРПОУ 32782569, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по господарським взаємовідносинам з платником податків ПП «Сі.Ті.Джи» (код 35767686) за період з 01.07.2009 р. по 31.03.2011 р., ПП «Сегмент-Юг» (код 35818058) за період з 01.07.2009 р. по 31.07.2010 р., НВФ «Промкомплект» у вигляді ТОВ (код 30289982) за період з 01.09.2011 р. по 30.09.2011 року, за результатами якої складено Акт № 16/22-213/32782569/319 від 08.02.2013 р. (а.с.59-78).

В акті перевірки зроблено висновок про те, що товариством з обмеженою відповідальністю «Елтайм» порушено:

1.) п.п.7.4.1 п.7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями, п.198.3 ст.198 Розділу V Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, внаслідок чого занижено податок на додану вартість у розмірі 133316 грн.

2.) п.5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями №283/97-ВР, внаслідок чого занижено податок на прибуток у сумі 166 645 грн.

Судом також встановлено, що ТОВ «Елтайм» не погодилося з висновками перевірки та фактами, викладеними в Акті перевірки, а тому 20.02.2013 р. надало до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС заперечення до акту перевірки вих. № 005 від 19.02.2013 року, однак відповіддю на заперечення вих. № 2843/22-209 від 27.02.2013 р. висновки Акта перевірки залишені без змін (а.с.88-108 т.І).

На підставі зазначеного акту ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС прийняло податкові повідомлення-рішення від 06.03.2013 р. № 0000442210 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на прибуток на 204465,00 грн. (за основним платежем на 166645,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на 37820,00 грн.) та від 06.03.2013 р. № 0000432210 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 163573,00 грн. (за основним платежем на суму 133316,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на 30257,00 грн.) (а.с.86-87 т.І).

Вважаючи неправомірними податкові повідомлення-рішення від 06.03.2013р. № 0000442210 та від 06.03.2013 р. № 0000432210, ТОВ «Елтайм» звернулося до ДПС в Одеській області із скаргою (первинною) про скасування податкових повідомлень-рішень (а.с.109-122 т.І).

03.04.2013 р. до ТОВ «Елтайм» надійшло Рішення про результати розгляду первинної скарги ДПС в Одеській області Вих. № 734/10/10-2007 від 02.04.2013 р. (а.с.123-126 т.І), яким залишені без змін податкові повідомлення-рішення, а первинна скарга директора ТОВ «Елтайм» - без задоволення.

Не погоджуючись з Рішенням ДПС в Одеській області про результати розгляду первинної скарги, ТОВ «Елтайм» надало до Державної податкової служби України повторну скаргу вих. № 09 від 11.04.2013 р. (а.с.127-140 т.І). Міністерство доходів і зборів України направило ТОВ «Елтайм» Рішення про результати розгляду повторної скарги за № 1754/6/99-99-10-01-15 від 20.04.2013 р. (а.с.141-146.), яким залишені без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ №0000432210 від 06.03.2013 р. та № 0000442210 від 06.03.2013 р. та рішення ДПС в Одеській області, прийняте за розглядом первинної скарги, а повторна скарга ТОВ «Елтайм» - без задоволення.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями товариство з обмеженою відповідальністю «Елтайм» оскаржило їх у судовому порядку.

Оцінюючи оскаржені рішення суб`єкта владних повноважень, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України та доходить до висновку про їх протиправність та задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Елтайм» з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем за результатами перевірки складений акт № 16/22-213/32782569/319 від 08.02.2013 року, але з вказаним актом перевірки позивач був не згодний, про що свідчить запис та підпис директора ТОВ «Елтайм» (а.с.78 т.І). Таким чином, обставини, зазначені в акті перевірки не є підтвердженими відповідачем, а тому згідно положень ч.2 ст.71 КАС України всі вказані в акті обставини повинні доводитись відповідачем під час офіційного з`ясування обставин справи на загальних підставах.

В акті перевірки (а.с.63-64 т.І) зазначено, що згідно акту, складеного фахівцями ДПІ у Приморському районі м. Одеси за № 2326/22-3/35818058 від 28.11.2012 р., з наведенням обставин розслідування кримінальної справи слідчими ДПС в Одеській області, а також відсутністю ПП «Сегмент-Юг» за податковою адресою - не підтверджено реальність здійснення господарських операцій ПП «Сегмент-Юг» з низкою підприємств.

Крім того, в акті перевірки (а.с.69-71 т.І) зазначено, що згідно акту, складеного фахівцями ДПІ у Приморському районі м. Одеси за № 2324/22-3/35767686 від 28.11.2012 р., з наведенням обставин розслідування кримінальної справи слідчими ДПС в Одеській області, а також відсутністю ПП «Сі.Ті.Джи» за податковою адресою, згідно обставин, вказаних в актах документальних невиїзних перевірок за листопад 2011 р. № 1401/23-513/35767686 від 21.04.2011 р. та березень 2010 р. - лютий 2011 р. № 3048/23-513/35767686 від 13.12.2011 р., а саме відсутністю необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів - не підтверджено реальність здійснення господарських операцій ПП «Сі.Ті.Джи» з низкою підприємств.

Також, відповідач посилається в Акті перевірки (а.с.67,75 т.І)) на те, що правочини між ТОВ «Елтайм» та ПП «Сі.Ті.Джи», ПП «Сегмент-Юг» є нікчемними.

Однак, з даними твердженнями податкового органу суд не погоджується, виходячи з наступного.

Судом встановлено що, здійснюючи господарську діяльність, позивач укладав відповідні угоди із контрагентами: ПП «Сі.Ті.Джи» та ПП «Сегмент-Юг».

Договори підписані та скріплені печатками повноважними представниками сторін, тобто договори відповідають вимогам статті 207 ЦК України.

Згідно зі ст. 207 Цивільного кодексу України, письмова форма правочину (договору) вважається такою, якщо сторони правочину підписали договір та скріпили його печатками підприємств.

Судом також встановлено, та не спростовується в самому акті перевірки, що у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують оплату, придбання, оприбуткування послуг (робіт), отриманих від контрагента. При цьому всі господарські операції з контрагентом відображено в бухгалтерському та податковому обліку підприємства. (а.с. 150 т.І - а.с.185 т.VІІІ).

Таким чином, фактичне виконання умов Договорів сторонами оформлено первинними документами належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи, тобто податкові, видаткові накладні, рахунки, довіреності, акти виконаних робіт, акти прийому - передачі товарів, робіт, послуг повинні бути оформлені на паперових носіях та при наявності таких обов'язкових реквізитів: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд вважає за необхідне зазначити, що надані до суду первинні документи складені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року, тобто відповідають вимогам чинного законодавства щодо надання документу юридичної сили і доказовості.

Разом з тим, згідно з ч.1 ст.3 Господарського кодексу України господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У ст. 67 Господарського кодексу України відображено, що відносини між підприємствами здійснюються на підставі договорів.

Відповідно до ч. 1 та ч.3 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину (договору) має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

Статтею 228 Цивільного кодексу Україну встановлює, що правочин, що порушує публічний порядок, тобто якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, є нікчемним.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Також, згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспарюваний правочин).

Згідно зі ст. 234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

З огляду на зазначене суд погоджується з твердженням позивача, що правочин, укладений позивачем під час здійснення своєї господарсько-фінансової діяльності неможна вважати нікчемним, оскільки законом не встановлена його нікчемність. Крім цього, відсутнє рішення суду про визнання такої угоди недійсною.

Разом з тим, згідно зі ст.202 Цивільного кодексу України угода є вольовим актом, направленим на досягнення відповідного результату; угода може бути двосторонньою. Якщо угода є двосторонньою, то вона є договором. Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України позивач є вільною особою щодо вибору свого контрагенту та визнанні умов договору.

Суд критично оцінює посилання відповідача на висновки акту перевірки, якими встановлені порушення з боку ПП «Сі.Ті.Джи» та ПП «Сегмент-Юг», з яким хоча пов'язаний взаємовідносинами позивач, але це не може бути підставою для висновків про порушення податкового законодавства, саме ТОВ «Елтайм», оскільки жодним законодавчим актом України не передбачено відповідальність одного суб'єкта господарювання за неналежне ведення господарської діяльності іншим суб'єктом господарювання.

Суд вважає зазначити, що відповідно до умов укладеного договору, сторона не несе відповідальність за наслідки господарської діяльності контрагента. На думку суду, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Зазначене знайшло своє відображення у Постанові Верховного суду України по справі №21-47а10 від 31.01.2011 року, Постанові Верховного суду України по справі №21-573во10 від 01.06.2010 року.

Така ж думка наведена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» №1112/11/13-10 від 20.07.2010 року.

У Постанові Президії Верховного Суду України та Президії Ради суддів України № 7 від 03.04.2009 «Про стан здійснення судочинства адміністративними судами» наголошено, що згідно з практикою Верховного Суду України у даній категорії справ під час судового засідання судом мають з'ясовуватися обставини щодо фактичного наміру підприємства одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, товари, що булі надані ПП «Сі.Ті.Джи», ПП «Сегмент-Юг» на адресу ТОВ «Елтайм», були використані останнім в господарській діяльності та поставлені на адресу інших контрагентів. Мета постачань: отримання прибутку від господарських операцій.

Таким чином, на думку суду, обставини одержання економічного ефекту, за наслідками придбання товарів не спростовано актом перевірки та підтверджується доказами наявними в матеріалах справи.

Крім того, як встановлено судом, на момент здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами, вказані підприємства були зареєстровані як платники податку на додану вартість, а отже відповідно до ст. 9 Закону про ПДВ мали право виписувати податкові накладні: ПП «Сі.Ті.Джи», ПП «Сегмент-Юг» зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Відповідно до п.5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР (далі - Закон N 334/94-ВР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включається суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону N 334/94-ВР ).

Відтак, суд дійшов висновку, що податковим органом безпідставно та необґрунтовано зроблено висновки про порушення ТОВ «Елтайм» вимог податкового законодавства, адже позивачем підтверджені факти здійснення господарських операцій відповідними первинними документами.

Згідно з п. п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги). Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту)(п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону).

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягаютъ включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно з п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

Аналогічні норми закріплені у п.п.198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2012 року за №2755-VI.

Відтак, суд дійшов висновку, що податковим органом безпідставно та необґрунтовано зроблено висновки про порушення ТОВ «Елтайм» вимог податкового законодавства, адже позивачем підтверджені факти здійснення господарських операцій відповідними первинними документами, податкові зобов'язання по податку на прибуток та податку на додану вартість задекларовані належним чином.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що оскаржені податкове повідомлення рішення прийняті всупереч також п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, тому підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з аналізу діючого на момент виникнення спірних правовідносин Податкового законодавства, оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Елтайм» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0000432210 від 06.03.2013 року та № 0000442210 від 06.03.2013 року.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст. 94 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 25 червня 2013 року.

Суддя Бутенко А.В.

.

.