Ухвала

від 25.03.2014 по справі 815/3737/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/3737/13-а

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Коваля М.П.

- Семенюка Г.В.

при секретарі - Алексєєвої Н.М

за участю представника апеллянта Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби

представника позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Елтайм"

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Елтайм" до Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

З позовом до суду першої інстанції звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Елтайм» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.03.2013 року №0000432210 та № 0000442210.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Елтайм» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби задоволено. Визнано протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0000432210 від 06.03.2013 року та № 0000442210 від 06.03.2013 року.

Не погоджуючись з постановою суду відповідачем подано апеляційну скаргу в якій зазначається, що рішення суду винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та судом не в повній мірі з'ясовані обставини, що мають значення для вирішення справи.

В зв'язку з викладеним апелянтом ставиться питання про скасування постанови суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, судом першої інстанції встановлено, що відповідач є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно зі ст.20 Податкового кодексу України здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій у тому числі й в судовому порядку, а тому справи за позовами щодо правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень відповідно до п.1 ч.2 ст.17, ст.50 КАС України віднесені до юрисдикції адміністративних судів та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Елтайм» зареєстроване Виконавчим комітетом Одеської міської ради 29.12.2003 року (а.с.18 т.І) та взято на податковий облік до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеській області ДПС від 14.01.2004 року (а.с.19 т.І).

Відповідно до довідки № 727631 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видами діяльності Товариства є: неспеціалізована оптова торгівля, оптова торгівля верстатами, оптова торгівля машинами та устаткуванням для добувної промисловості та будівництва, оптова торгівля офісними меблями, оптова торгівля іншими офісними машинами й устаткуванням, оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням (а.с.21 т.І).

Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Елтайм», код ЄДРПОУ 32782569, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по господарським взаємовідносинам з платником податків ПП «Сі.Ті.Джи» (код 35767686) за період з 01.07.2009 р. по 31.03.2011 р., ПП «Сегмент-Юг» (код 35818058) за період з 01.07.2009 р. по 31.07.2010 р., НВФ «Промкомплект» у вигляді ТОВ (код 30289982) за період з 01.09.2011 р. по 30.09.2011 року, за результатами якої складено Акт № 16/22-213/32782569/319 від 08.02.2013 р.

В акті перевірки зроблено висновок про те, що товариством з обмеженою відповідальністю «Елтайм» порушено: 1.) п.п.7.4.1 п.7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями, п.198.3 ст.198 Розділу V Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, внаслідок чого занижено податок на додану вартість у розмірі 133316 грн. 2.) п.5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями №283/97-ВР, внаслідок чого занижено податок на прибуток у сумі 166 645 грн.

ТОВ «Елтайм» не погодилося з висновками перевірки та фактами, викладеними в Акті перевірки, а тому 20.02.2013 р. надало до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС заперечення до акту перевірки вих. № 005 від 19.02.2013 року, однак відповіддю на заперечення вих. № 2843/22-209 від 27.02.2013 р. висновки Акта перевірки залишені без змін (а.с.88-108 т.І).

На підставі зазначеного акту ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС прийняло податкові повідомлення-рішення від 06.03.2013 р. № 0000442210 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на прибуток на 204465,00 грн. (за основним платежем на 166645,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на 37820,00 грн.) та від 06.03.2013 р. № 0000432210 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 163573,00 грн. (за основним платежем на суму 133316,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на 30257,00 грн.)

Вважаючи неправомірними податкові повідомлення-рішення від 06.03.2013р. № 0000442210 та від 06.03.2013 р. № 0000432210, ТОВ «Елтайм» звернулося до ДПС в Одеській області із скаргою (первинною) про скасування податкових повідомлень-рішень (а.с.109-122 т.І).

03.04.2013 р. до ТОВ «Елтайм» надійшло Рішення про результати розгляду первинної скарги ДПС в Одеській області Вих. № 734/10/10-2007 від 02.04.2013 р. (а.с.123-126 т.І), яким залишені без змін податкові повідомлення-рішення, а первинна скарга директора ТОВ «Елтайм» - без задоволення.

Не погоджуючись з Рішенням ДПС в Одеській області про результати розгляду первинної скарги, ТОВ «Елтайм» надало до Державної податкової служби України повторну скаргу вих. № 09 від 11.04.2013 р. (а.с.127-140 т.І). Міністерство доходів і зборів України направило ТОВ «Елтайм» Рішення про результати розгляду повторної скарги за № 1754/6/99-99-10-01-15 від 20.04.2013 р. (а.с.141-146.), яким залишені без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ №0000432210 від 06.03.2013 р. та № 0000442210 від 06.03.2013 р. та рішення ДПС в Одеській області, прийняте за розглядом первинної скарги, а повторна скарга ТОВ «Елтайм» - без задоволення.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями товариство з обмеженою відповідальністю «Елтайм» оскаржило їх у судовому порядку.

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача.

Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що відповідачем за результатами перевірки складений акт № 16/22-213/32782569/319 від 08.02.2013 року, але з вказаним актом перевірки позивач був не згодний, про що свідчить запис та підпис директора ТОВ «Елтайм» (а.с.78 т.І). Таким чином, обставини, зазначені в акті перевірки не є підтвердженими відповідачем, а тому згідно положень ч.2 ст.71 КАС України всі вказані в акті обставини повинні доводитись відповідачем під час офіційного з`ясування обставин справи на загальних підставах.

В акті перевірки (а.с.63-64 т.І) зазначено, що згідно акту, складеного фахівцями ДПІ у Приморському районі м. Одеси за № 2326/22-3/35818058 від 28.11.2012 р., з наведенням обставин розслідування кримінальної справи слідчими ДПС в Одеській області, а також відсутністю ПП «Сегмент-Юг» за податковою адресою - не підтверджено реальність здійснення господарських операцій ПП «Сегмент-Юг» з низкою підприємств.

Крім того, в акті перевірки (а.с.69-71 т.І) зазначено, що згідно акту, складеного фахівцями ДПІ у Приморському районі м. Одеси за № 2324/22-3/35767686 від 28.11.2012 р., з наведенням обставин розслідування кримінальної справи слідчими ДПС в Одеській області, а також відсутністю ПП «Сі.Ті.Джи» за податковою адресою, згідно обставин, вказаних в актах документальних невиїзних перевірок за листопад 2011 р. № 1401/23-513/35767686 від 21.04.2011 р. та березень 2010 р. - лютий 2011 р. № 3048/23-513/35767686 від 13.12.2011 р., а саме відсутністю необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів - не підтверджено реальність здійснення господарських операцій ПП «Сі.Ті.Джи» з низкою підприємств.

Також, відповідач посилається в Акті перевірки (а.с.67,75 т.І)) на те, що правочини між ТОВ «Елтайм» та ПП «Сі.Ті.Джи», ПП «Сегмент-Юг» є нікчемними.

Також з матеріалів справи колегія суддів вбачає, що здійснюючи господарську діяльність, позивач укладав відповідні угоди із контрагентами: ПП «Сі.Ті.Джи» та ПП «Сегмент-Юг».

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи містяться всі первинні документи, які підтверджують оплату, придбання, оприбуткування послуг (робіт), отриманих від контрагента. При цьому всі господарські операції з контрагентом відображено в бухгалтерському та податковому обліку підприємства.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи, тобто податкові, видаткові накладні, рахунки, довіреності, акти виконаних робіт, акти прийому - передачі товарів, робіт, послуг повинні бути оформлені на паперових носіях та при наявності таких обов'язкових реквізитів: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд вважає за необхідне зазначити, що надані до суду первинні документи складені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року, тобто відповідають вимогам чинного законодавства щодо надання документу юридичної сили і доказовості.

Разом з тим, згідно з ч.1 ст.3 Господарського кодексу України господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У ст. 67 Господарського кодексу України відображено, що відносини між підприємствами здійснюються на підставі договорів.

Відповідно до ч. 1 та ч.3 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину (договору) має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

Статтею 228 Цивільного кодексу Україну встановлює, що правочин, що порушує публічний порядок, тобто якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, є нікчемним.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Також, згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспарюваний правочин).

Згідно зі ст. 234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що правочин, укладений позивачем під час здійснення своєї господарсько-фінансової діяльності неможна вважати нікчемним, оскільки законом не встановлена його нікчемність. Крім цього, відсутнє рішення суду про визнання такої угоди недійсною.

Разом з тим, згідно зі ст.202 Цивільного кодексу України угода є вольовим актом, направленим на досягнення відповідного результату; угода може бути двосторонньою. Якщо угода є двосторонньою, то вона є договором. Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України позивач є вільною особою щодо вибору свого контрагенту та визнанні умов договору.

Також, колегія суддів зазначає, що відповідно до умов укладеного договору, сторона не несе відповідальність за наслідки господарської діяльності контрагента. На думку суду, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Зазначене знайшло своє відображення у Постанові Верховного суду України по справі №21-47а10 від 31.01.2011 року, Постанові Верховного суду України по справі №21-573во10 від 01.06.2010 року.

Така ж думка наведена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» №1112/11/13-10 від 20.07.2010 року.

У Постанові Президії Верховного Суду України та Президії Ради суддів України № 7 від 03.04.2009 «Про стан здійснення судочинства адміністративними судами» наголошено, що згідно з практикою Верховного Суду України у даній категорії справ під час судового засідання судом мають з'ясовуватися обставини щодо фактичного наміру підприємства одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що товари, що булі надані ПП «Сі.Ті.Джи», ПП «Сегмент-Юг» на адресу ТОВ «Елтайм», були використані останнім в господарській діяльності та поставлені на адресу інших контрагентів. Мета постачань: отримання прибутку від господарських операцій.

Колегія суддів вважає правильною позицію суду першої інстанції обставини одержання економічного ефекту, за наслідками придбання товарів не спростовано актом перевірки та підтверджується доказами наявними в матеріалах справи.

Також, колегія суддів зазначає, що на момент здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами, вказані підприємства були зареєстровані як платники податку на додану вартість, а отже відповідно до ст. 9 Закону про ПДВ мали право виписувати податкові накладні: ПП «Сі.Ті.Джи», ПП «Сегмент-Юг» зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Відповідно до п.5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР (далі - Закон N 334/94-ВР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включається суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону N 334/94-ВР ).

Згідно з п. п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги). Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту)(п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону).

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно з п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

Аналогічні норми закріплені у п.п.198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2012 року за №2755-VI.

Таким чином колегія суддів вважає, що податковим органом безпідставно та необґрунтовано зроблено висновки про порушення ТОВ «Елтайм» вимог податкового законодавства, адже позивачем підтверджені факти здійснення господарських операцій відповідними первинними документами, податкові зобов'язання по податку на прибуток та податку на додану вартість задекларовані належним чином.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 200,206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Елтайм" до Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст ухвали виготовлено 27 березня 2014 року.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Коваль М.П.

Семенюк Г.В.