Ухвала

від 25.06.2013 по справі 4/5007/12-б/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 червня 2013 року Справа № 4/5007/12-Б/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого - доповідача), Коробенка Г.П. Погребняка В.Я. розглянувши касаційну скаргу ПАТ "Кредитпромбанк" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.04.2013 року у справі господарського суду№ 4/5007/12-Б/11 Житомирської області за заявоюУправління Пенсійного фонду України в Бердичівському районі Житомирської області; Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції до ТОВ "Інтерторг" про визнання банкрутом ліквідаторШведюк Л.П. ВСТАНОВИВ:

подана ПАТ "Кредитпромбанк" (далі - скаржником) касаційна скарга не може бути прийнята Вищим господарським судом України до розгляду, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з таких підстав.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 111 ГПК України, касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити перелік доданих до скарги документів.

Відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму та зміст касаційної скарги, до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору і надіслання копії скарги іншій стороні у справі.

Частиною 1 статті 111 1 ГПК України передбачено, що особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону №2343-XII від 14.05.1992 року, зі змінами та доповненнями), сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

З 01.11.2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 року, яким встановлено ставки судового збору за подання касаційної скарги на рішення та ухвали господарського суду.

Підпунктом 17 пункту 2 частини 2 статті 4 вказаного Закону визначено, що ставка судового збору за подання апеляційних та касаційних скарг у справі про банкрутство становить 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" №5515-VI від 06.12.2012 року, розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2013 року становив 1 147 грн. Відтак, 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, що підлягає сплаті при поданні касаційної скарги у справі про банкрутство, становить 573, 50 грн.

Згідно з пунктами 3, 4 частини 1 статті 111 3 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі та документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, на підтвердження надіслання копії касаційної скарги іншим учасникам провадження у справі про банкрутство №4/5007/12-Б/11 скаржник надав фотокопії фіскальних чеків №№7008-7012 від 13.05.2013 року та фотокопії описів вкладення у цінні листи від 13.05.2013 року.

Частиною 2 статті 36 ГПК України передбачено, що письмові докази подаються до господарського суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

При цьому, колегія суддів касаційного суду зазначає, що подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності). У разі невідповідності наданих суду копій документів зазначеним вимогам, вони не вважаються належними і допустимими доказами у справі.

Відтак, додані скаржником до касаційної скарги фотокопії розрахункових документів та описів вкладень у цінні листи не можуть вважатися належними доказами відправлення копії касаційної скарги іншим учасникам провадження у справі, оскільки не засвідчені належним чином, що суперечить приписам частини 2 статті 36 ГПК України.

Як вбачається зі змісту резолютивної частини касаційної скарги, скаржником оскаржується постанова апеляційного суду від 10.04.2013 року, прийнята у справі про банкрутство, тому ставка судового збору за подання касаційної скарги на зазначене судове рішення становить 573, 50 грн.

До касаційної скарги скаржником додано платіжне доручення №29.2 від 13.05.2013 року, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 536, 50 грн., що не відповідає зазначеним вище приписам законодавства.

За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі пунктів 3, 4 частини 1 статті 111 3 ГПК України.

Відповідно до частини 3 статті 111 3 ГПК України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 111, пунктами 3, 4 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу ПАТ "Кредитпромбанк" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.04.2013 року у справі №4/5007/12-Б/11 повернути скаржнику.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді Г.П. Коробенко

В.Я. Погребняк