Постанова

від 20.06.2013 по справі 24/5005/5/2013

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року Справа № 24/5005/5/2013

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМіщенка П.К., Поліщука В.Ю., Хандуріна М.І. розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на ухвалу у справі господарського судуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.05.2013 року №24/5005/5/2013 Дніпропетровської області

за заявою доПриватного підприємства "Логістік-НК" Приватного підприємства "Пальміра-Трейд" провизнання банкрутом Сторони у судове засідання не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2013 року у справі №24/5005/5/2013 (суддя Калиниченко Л.М.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Приватного підприємства "Пальміра - Трейд". Згідно п.6 ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визнано погашеними вимоги: Приватного підприємства "Логістік - НК" на суму 704 643,11грн. Припинено повноваження ліквідатора у справі №24/5005/5/2013 про банкрутство Приватного підприємства "Пальміра - Трейд". Провадження у справі припинено.

Не погодившись з зазначеною ухвалою, ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС звернулась до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила поновити строк на апеляційне оскарження, прийняти апеляційну скаргу до розгляду та скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2013 року, як неправомірну, провадження у справі №24/5005/5/2013 про банкрутство приватного підприємства "Пальміра-Трейд"- припинити.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.05.2013 року (головуючий суддя - Науменко І.М., судді - Павловський П.П., Швець В.В.) у задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про відновлення пропущеного строку на оскарження в апеляційному порядку ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2013 року у справі №24/5005/5/2013 - відмовлено.

Апеляційну скаргу за вих.№9232/10/10-012 від 22.04.2013 року на 5 аркушах - повернуто скаржникові без розгляду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить зазначену ухвалу апеляційного господарського суду скасувати, справу передати на розгляд суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення Дніпропетровським апеляційним господарським судом норм процесуального права, а саме: ч. 1 ст. 53, ч. 2 ст. 93 ГПК України.

Ініціюючим кредитором подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити оскаржувану ухвалу без змін, а касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби без задоволення, з підстав зазначених у відзиві.

Сторони у судове засідання до суду касаційної інстанції не з'явились, про причину неявки суд не повідомили, хоча про місце та час розгляду були повідомлені належним чином.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи, податковому органу у задоволенні клопотання про відновлення строку на подання апеляційної скарги та повертаючи цю скаргу без розгляду, апеляційний суд встановив, що у скаржника не існувало жодних об'єктивно непереборних, що не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами обставин для своєчасного вчинення такої процесуальної дії, як звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки скаржником не надано доказів, в порушення ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, існування поважних причин неподання у встановлені процесуальні строки апеляційної скарги, не наведено жодної з поважних причин неможливості подання апеляційної скарги в передбачені законодавством строки.

Колегія суддів Вищого господарського суд України підтримує такі висновки, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Згідно з п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку, а за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області, яку оскаржував заявник у апеляційному порядку, було винесено 28.03.2013 року, строк на її оскарження сплив 02.04.2013 року.

Як встановлено Дніпропетровським апеляційним господарським судом, всупереч норм Господарського процесуального кодексу України, апеляційну скаргу було подано до господарського суду Дніпропетровської області лише 23.04.2013 року, тобто з порушенням строку передбаченого ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

В доданому до апеляційної скарги клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження заявник просив визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2013 року у справі № 24/5005/5/2013 поважними та прийняти апеляційну скаргу до розгляду, пославшись на несвоєчасне отримання ним даного процесуального документу, а саме, 03.04.2013 року, що підтверджується внутрішнім штампом ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська на доданій до відповідного клопотання копії оскаржуваної ухвали.

Відповідно до ст. 53 ГПК України відновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску.

Виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарський суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про пропуск заявником встановленого законом строку на оскарження ухвали місцевого господарського суду, а відтак, правомірно відхилив клопотання і повернув апеляційну скаргу заявникові з огляду на те, що отримана 03.04.2013 року ухвала була оскаржена до господарського суду першої інстанції лише через 20 днів після отримання, а саме, 23.04.2013 року, тобто, поза межами визначеного ч. 1 ст. 93 ГПК України п'ятиденного строку для оскарження ухвали місцевого господарського суду.

Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила та з цього приводу зауважила, що заявник був належним чином повідомлений про наявність в провадженні господарського суду даної справи, а також, про час та місце судового засідання, за результатами якого було прийнято оскаржуваний процесуальний документ, що підтверджено наявним в матеріалах справи поштовим відправленням (а.с.178), проте, наданим йому ст. 22 ГПК України правом участі у судовому розгляді не скористався, причини своєї відсутності не повідомив.

Крім того колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу на те, що у ст. 53 ГПК України закріплене право суду, а не його обов'язок відновити пропущений процесуальний строк, визнавши причину пропуску поважною.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби слід залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.05.2013 року у даній справі - без змін.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.05.2013 року у справі №24/5005/5/2013 залишити без змін.

Головуючий П.К. Міщенко

Судді В.Ю. Поліщук

М.І. Хандурін