Постанова

від 18.06.2013 по справі 2а-4927/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" червня 2013 р. м. Київ К/9991/59475/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Малюги Ю. В. Безручко В. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову та ухвалуОкружного адміністративного суду міста Києва від 11.05.2012 року Київського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012 року у справі№ 2а-4927/12/2670 за позовомДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби доТовариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Технолоджі сістемз» простягнення податкової заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.05.2012 року у справі № 2а-4927/12/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012 року, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Технолоджі сістемз» до Державного бюджету України суму податкової заборгованості в розмірі 118 252,47 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями в частині відмови в позові, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в цій частині. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 120, п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає їх розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної позивачем документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності складено акт 28.02.2011 року № 739/15/35976698, яким зафіксовано, що відповідачем не подано декларацію з податку на додану вартість за січень 2011 року, чим порушено пп. 4.14 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». На підставі вказаного акта, позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.03.2011 року № 0003521520/0, яким донараховано суму штрафних санкцій в розмірі 170,00 грн.

Позивачем 23.05.2011 року складено акт про результати перевірки своєчасності подання платіжного доручення до установи банку по сплаті податку на додану вартість № 3370-15/35976698, яким встановлено, що відповідач порушив пп. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, а саме: підприємством допущено несвоєчасне подання платіжного доручення до установи банку по сплаті податку на додану вартість за грудень 2010 року. На підставі вказаного акта позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0023581520, яким донараховано суму штрафних санкцій в розмірі 130,10 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0023591520, яким донараховано суму штрафних санкцій в розмірі 30,20 грн.

20.06.2011 року, 11.07.2011 року, 29.07.2011 року, 01.09.2011 року позивачем проведені перевірки даних, задекларованих ТОВ «Еко-Технолоджі сістемз» у податковій звітності з податку на додану вартість та складено відповідні акти, якими зафіксовано, що відповідач порушив пп. пп. 49.18.1, 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 та п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, а саме: не подано декларацію з податку на додану вартість за травень, червень, липень 2011 року.

На підставі вказаних актів перевірки позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.08.2011 року № 0038481520, від 22.08.2011 року № 0038621520, від 18.08.2011 року № 0038491520, від 13.10.2011 року № 0046961520, якими донараховано суму штрафних санкцій в розмірі 1 020,00 грн. кожним.

Також судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем подано декларації з податку на додану вартість з самостійно визначеним податковим зобов'язанням, а саме: податкова декларація з податку на додану вартість № 48520 від 19.03.2011 року із самостійно визначеним податковим зобов'язанням за лютий 2011 року на загальну суму 151,00 грн.; податкова декларація з податку на додану вартість № 11970 від 21.02.2011 року із самостійно визначеним податковим зобов'язанням за січень 2011 року на загальну суму 1 301,00 грн.; податкова декларація з податку на додану вартість № 310646 від 20.01.2011 року з самостійно визначеним податковим зобов'язанням за грудень 2011 року на загальну суму 132 582,00 грн.

Згідно із п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків не підлягає оскарженню.

На підставі п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва направлено відповідачу податкову вимогу № 311 від 04.02.2011 року.

У відповідності до ст. 95 Податкового кодексу України податкова звернулась до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідача.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з податку на додану вартість за самостійно визначеним податковим зобов'язанням за лютий 2011 року на загальну суму 151,00 грн., за січень 2011 року на загальну суму 1 301,00 грн., за грудень 2011 року на загальну суму 132 582,00 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості по штрафним санкціям за неподання (несвоєчасне подання) декларацій з податку на додану вартість за січень, травень і червень 2011 року по 1 020,00 грн. за кожне таке порушення, суди зазначили, що відповідно до п. 7 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Колегія суддів з таким висновком не погоджується, адже штрафні санкції за неподання (несвоєчасне подання) декларацій з податку на додану вартість за січень, травень, червень, липень 2011 року по 1 020,00 грн. визначені чинними податковими повідомленнями-рішеннями.

Оскільки на час вирішення спору по суті відповідач не надав доказів сплати штрафних санкцій, визначених рішенням податковими повідомленнями-рішеннями № 0003521520/0, № 0023581520, № 0038481520, № 0038621520, № 0038491520, № 0046961520, підстав для відмови в позові немає.

Посилання судів першої та апеляційної інстанцій на неправомірність винесення податковою інспекцією рішень, що стали підставою виникнення податкового боргу, підлягають відхиленню, оскільки предметом спору є стягнення заборгованості, а судами не встановлено наявності підстав, визначених ст. 60 Податкового кодексу України для відкликання податкових повідомлень-рішень. В мотивувальній частині оскаржених судових рішень не наведено спростування доводів позивача про несплату відповідачем узгодженого податкового зобов'язання у встановлений законодавством строк.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає, що постановою суду першої інстанції та ухвалою апеляційного адміністративного суду обставини справи встановлені повно та всебічно в обсязі, достатньому для прийняття рішення у справі, однак з неправильним застосуванням зазначених вище норм матеріального права, що відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для їх скасування та прийняття нового рішення про задоволення позову.

За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.05.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012 року у справі № 2а-4927/12/2670 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Технолоджі сістемз» (код ЄДРПОУ 34726747, 02160 м. Київ, вул. Харківське шосе, 8-а, офіс 8)) до Державного бюджету України (рахунок: УДК у Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 38012871, банк одержувач ГУ УДКСУ у м. Києві, МФО 820019, р/р 34122999700005) суму податкової заборгованості в розмірі 121 482,47 грн. за рахунок активів боржника.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак