Рішення

від 19.06.2013 по справі 901/1612/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.06.2013Справа №901/1612/13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Гермес Ойл" (вул. Свердлова, 49, місто Керч, АР Крим, 98320)

до відповідачів - Керченської міської ради (вул. Кірова, 17, місто Керч, АР Крим, 98300),

державного підприємства "Керченський морський рибний порт" (вул. Свердлова, 49, місто Керч, АР Крим, 98320)

за участю Прокуратури Автономної Республіки Крим

про визнання недійсними, скасування рішення та державного акту.

Суддя І.І.Дворний.

Представники від сторін:

від позивача - Зайцев С.Д, довіреність №б/н від 13.01.2013, представник;

від позивача - Камнєв А.К, довіреність №б/н від 30.01.2013, представник;

від Керченської міської ради - Савік І.М, довіреність №02-23/405 від 11.03.2013, представник;

від державного підприємства "Керченський морський рибний порт" - Косова О.Я, довіреність №01-4/157 від 28.01.2013, представник;

прокурор - Мартин-Мурашко А.І., посвідчення №017114 від 29.05.2013, прокурор відділу Прокуратури АР Крим;

Суть спору: 17 травня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Гермес Ойл" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Керченської міської ради та державного підприємства "Керченський морський рибний порт" у якій просить суд визнати недійсним та скасувати рішення 18 сесії 24 скликання Керченської міської Ради Автономної Республіки Крим від 10 березня 2004 року "Про передачу в постійне користування Керченському морському рибному порту земельних ділянок під виробничою базою (зоною) по вул. Свердлова, 49, під під'їзними залізничними шляхами, під навігаційним знаком в мікрорайоні Марат в м. Керчі", в частині припинення права оренди частини земельної ділянки площею 0,0292 га ТОВ "Торговий дім Гермес Ойл" і передачі її землекористувачу - Керченському морському рибному порту (пункт 2 цього рішення), а також визнати недійсним та скасувати державний акт на право постійного користування серія II - КМ №000653, виданий 05 квітня 2004 року відповідно до рішення 18 сесії 24 скликання Керченської міської Ради Автономної Республіки Крим від 10 березня 2004 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №123, в частині передачі в постійне користування ДП "Керченський морський рибний порт" земельної ділянки площею 0,0292 га.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 20, 188, 249 Господарського кодексу України, статей 15, 16, 203, 214-216 Цивільного кодексу України, статей 25, 27 Закону України «Про оренду землі», статей 141, 142, 149, 152 Земельного кодексу України, положеннях Господарського процесуального кодексу України та мотивовані тим, що Керченська міська рада, всупереч вимогам земельного законодавства за відсутності добровільної відмови товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Гермес Ойл" від права користування частиною земельної ділянки площею 0,0292 га., прийняла оскаржуване рішення щодо припинення права оренди частини земельної ділянки площею 0,0292 га. ТОВ "Торговий дім Гермес Ойл" і передачі її в постійне землекористування іншому землекористувачу - Керченському морському рибному порту, чим порушила права та інтереси позивача на право користування спірною земельною ділянкою на умовах оренди. Разом з тим, іншим рішенням Керченської міської ради від 29 березня 2007 року товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Гермес Ойл" надано в оренду строком на 25 років земельну ділянку площею 0,7197 га по вул. Свердлова 49 в м. Керчі, яка включає в себе ділянку площею 0,0292 та, що знаходиться у постійному користуванні Порту. На підставі вказаного рішення між Керченською міською радою та позивачем укладено договір оренди землі від 19 вересня 2007 року, отже має місце подвійне використання земельної ділянки різними суб'єктами та на умовах різних правовстановлюючих режимів таких як постійне користування та оренда. Так, одна і та ж земельна ділянка площею 0,0292 га. перебуває в подвійному користуванні позивача та Порту, що суперечить вимогам діючого законодавства.

За переконанням позивача, державний акт на право постійного користування серії II - КМ №000653, виданий 05 квітня 2004 року на підставі рішення що оскаржується, також підлягає скасуванню.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 травня 2013 року суддею М.О. Білоус порушено провадження у справі.

30 травня 2013 року прокурор у відповідності до статті 29 Господарського процесуального кодексу України заявив про свій вступ у справу, про що подав відповідну заяву.

За розпорядженням керівництва суду від 04 червня 2013 року у зв'язку з перебуванням судді М.О. Білоус на лікарняному справа передана на розгляд судді Дворного І.І.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 червня 2013 року суддя Дворний І.І. прийняв справу до свого провадження.

Державне підприємство "Керченський морський рибний порт", не погоджуючись з позовними вимогами, 04 червня 2013 року надало суду відзив на позовну заяву в якому звернуло увагу суду, що право оренди позивачу припинено на підставі його добровільної відмови, яка викладена у листі товариства за №20 від 23 лютого 2004 року за підписом директора.

Як стверджує відповідач, державний акт на право постійного користування від 05 квітня 2004 року виданий на законних підставах. Пунктом 6 оскаржуваного рішення міська рада зобов'язала Порт на протязі місяця оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 червня 2013 року судом прийнята заява заступника прокурора Автономної Республіки Крим від 29 травня 2013 року подана в порядку приписів статті 29 Господарського процесуального кодексу України. Також, вказаною ухвалою суд витребував від Керченської міської ради додаткові документи по справі, зокрема, оригінал листа товариства з обмеженою відповідальність "Торговий дім Гермес Ойл" від 23 лютого 2004 року №20 з відміткою або штампом (в разі наявності) Керченською міської ради Автономної Республіки Крим про його прийняття та реєстрацію як вхідної кореспонденції, інформацію про наявність письмової відповіді на лист товариства з обмеженою відповідальність "Торговий дім Гермес Ойл" від 23 лютого 2004 року вих. №20 та письмову відповідь Керченської міської ради Автономної Республіки Крим на цей лист в разі наявності, підписану товариством з обмеженою відповідальність "Торговий дім Гермес Ойл" та Керченською міською радою, зареєстровану згідно чинного законодавства додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 12 березня 2003 року (реєстр. №449), а саме: предмету цього договору, в зв'язку з начебто відмовою товариства з обмеженою відповідальність "Торговий дім Гермес Ойл" від права оренди земельної ділянки площею 0,0292 га., у зв'язку з чим, розгляд справи відкладався.

11 червня 2013 року від позивача надійшли заперечення на відзив державного підприємства "Керченський морський рибний порт" у яких позивач не погоджується з твердженням Порту про наявність добровільної відмови товариства з обмеженою відповідальність "Торговий дім Гермес Ойл" від права користування спірною земельною ділянкою та вказує, що зміст листа товариства не містить його печатки і не відповідає вимогам чинного законодавства. Також, позивач вказав на відсутність підписаної міською радою та товариством додаткової угоди до договору від 12 вересня 2003 року №449 складеною в зв'язку зі зміною площі земельної ділянки, яка передається в оренду, у передбаченій законом формі, що свідчить про недосягнення згоди між сторонами щодо зміни в предметі договору оренди, зокрема, зменшення площі орендованої земельної ділянки.

Позивач звертає увагу суду на те, що в оскаржуваному рішенні відсутнє посилання на земельну ділянку площею 0,0292 га. (пункти 1, 3) від якої нібито відмовився позивач, та в матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про здійснення Портом відновлення меж земельної ділянки площею 0,0292 га. в натурі (на місцевості) та закріплення її довгостроковими межовими знаками за затвердженою в установленому порядку відповідною технічною документацією, виготовленою за замовленням Порту.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 червня 2013 року суд через неявку відповідача та ненадання сторонами витребуваних ухвалою від 04 червня 2013 року доказів розгляд справи відкладав.

19 червня 2013 року Керченська міська рада надала суду письмові пояснення на позов у яких зазначила, що розглянувши клопотання Порту про оформлення земельних відносин, технічну документацію з оформлення права на земельні ділянки під виробничі території в м. Керчі, враховуючи добровільну відмову позивача від частини землекористування, яке представлене в оренду рішенням 12 сесії Керченської міської ради 24 скликання від 21 липня 2003 року (договір оренди земельної ділянки №449 від 12 вересня 2003 року), що знаходиться всередині контуру порту, та відповідно до вимог чинного законодавства рада вирішила припинити право оренди частини земельної ділянки площею 0,0292 га. товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Гермес Ойл» та передати її землекористувачу Порту, у зв'язку з чим позивач повинен був розробити землевпорядну документацію та укласти договір оренди з міською радою на нову площу, чого зроблено не було.

Відповідач звернув увагу суду на те, що державний акт на право постійного користування оформлений відповідно з документацією розробленою землевпорядною організацією яка має відповідну ліцензію та зареєстрований у книзі записів державних актів.

Прокурор 19 червня 2013 року також надав суду письмові пояснення у яких заперечував проти задоволення позовних вимог та вказував на відсутність необхідності нотаріального засвідчення підпису директора при добровільній відмові від користування спірною земельною ділянкою.

Прокурор зауважив, що на підставі добровільної відмови позивача від користування спірною земельною ділянкою, на підставі пункту 2 рішення 18 сесії Керченської міської ради 4 скликання від 10 березня 2004 року «Про передачу в постійне користування Керченському морському рибному порту земельних ділянок під виробничою базою (зоною) по вул. Свердлова, 49, під під'їзними залізничними шляхами, під навігаційним знаком в мікрорайоні «Марат» в м. Керчі» припинено право користування частиною земельної ділянки площею 0,0292 га. позивачу та надано його землекористувачу - Керченському морському рибному порту, у зв'язку з чим внесено зміни до договору оренди земельної ділянки рег. №449 від 12 вересня 2003 року. Пунктом 1 вказаного рішення затверджено технічну документацію з оформлення права на земельні ділянки Керченському морському рибному порту загальною площею 17,1007 га. під виробничими територіями в м. Керчі, з огляду на що, оскаржуване рішення прийнято законно та не суперечить вимогам діючого законодавства.

Крім того, прокурор вказав, що на спірній земельній ділянці знаходиться причал №5, введений в експлуатацію в 1968 році, у якого є картка обліку основних засобів, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію гідротехнічної споруди внесений в Реєстр гідротехнічних споруд за номером ГТС-4076 на підставі заяви експлуатуючої організації №104 від 23 березня 2006 року та який є гідротехнічною спорудою, а згідно зі статтею 58 Земельного кодексу України земельні ділянки зайняті гідротехнічними спорудами належать до земель водного фонду та можуть надаватися у постійне користування лише державним водогосподарським організаціям за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (стаття 59 Земельного кодексу України).

За переконанням прокурора, позивач, відповідно до вимог Земельного законодавства, не може мати у постійному користуванні гідротехнічну споруду (причал №5), який знаходиться на спірній земельній ділянці.

Вказані пояснення сторін та прокурора прийняті судом до розгляду.

У судове засідання, що відбулось 19 червня 2013 року, з'явились представники позивача, які наполягали на задоволенні позовних вимог, вказували на відсутність добровільної відмови товариства від права на оренду частини спірної земельної ділянки. Представники відповідача та прокурор, у свою чергу, проти вимог позову заперечували, у його задоволенні просили відмовити з підстав викладених у відзиві на письмових поясненнях на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, надані у судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ :

21 липня 2003 року Керченська міська рада на 12 сесії 24 скликання прийняла рішення «Про передачу земельної ділянки в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Гермес Ойл" під обслуговування «Пункту наливу зріджених вуглеводних газів» по вул. Свердлова, 49 в м. Керчі яким:

- затверджено проект відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Гермес Ойл" під обслуговування Пункту наливу зріджених вуглеводних газів по вул. Свердлова, 49 в м. Керчі загальною площею 0,7197 га.;

- припинено право користування Керченському морському рибному порту частиною земельної ділянки площею 0,7197 га. по вул. Свердлова , 49 в м. Керчі, угіддя: забудовані землі, землі промисловості та оформити правовстановлюючі документи на землю на територію промислової зони, яка залишилась в користуванні;

- передано товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Гермес Ойл" в оренду строком на 5 років земельну ділянку, кадастровий номер 0111200000:01:006:0033 загальною площею 0,7197 га. по вул. Свердлова , 49 в м. Керчі під обслуговування «Пункту наливу зріджених вуглеводних газів» за рахунок землекористування Керченського морського рибного порту, угіддя: забудовані землі, землі промисловості, Портова промислова-складська економіко-планувальна зона К 2-6;

- затверджено розмір орендної плати за земельну ділянку;

- накладено обмеження;

- зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Гермес Ойл", зокрема, на протязі двох місяців виконати роботи по виносу меж земельної ділянки натуру та укласти договір оренди на землю (а.с. 24-25).

21 липня 2003 року на виконання названого рішення були проведені геодезичні роботи по встановленню меж земельної ділянки в натурі загальною площею 0,7197 га. в оренду строком на п'ять років під обслуговування Пункту наливу зріджених вуглеводних газів по вул. Свердлова, 49 в м. Керчі.

Ніяких заперечень з приводу встановлення меж земельної ділянки в натурі не заявлено (а.с. 27-28).

На підставі вказаного вище рішення Керченська міська рада (за договором орендодавець) та товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Гермес Ойл" (за договором орендар) уклали договір оренди земельної ділянки. Предметом вказаного договору відповідно до пункту 1.1 є земельна ділянка загальною площею 0,7197 га. по вул. Свердлова, 49 в м. Керчі, за рахунок землекористування Керченського морського рибного порту, угіддя: забудовані землі, землі промисловості. Портова промислово-складська економіко-планувальна зона К 2-6, відповідно до плану, що додається до цього договору та є його невід'ємною частиною.

12 вересня 2003 року договір оренди зареєстрований в Книзі запису Державної реєстрації договорів оренди землі під №449 (а.с 26).

10 березня 2004 року Керченська міська рада на 18 сесії 24 скликання розглянувши клопотання Керченського морського рибного порту про оформлення земельних відносин, технічну документацію по оформленню права на земельні ділянки під виробничі території в місті Керчі, враховуючи добровільну відмову товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Гермес Ойл" від частини землекористування, яке надано в оренду рішенням 12 сесії Керченської міської ради 24 скликання від 21 липня 2003 року (договір оренди земельної ділянки рег. №449 від 12 вересня 2003 року), що знаходиться всередині контуру Порта, посилаючись на приписи статей 12, 92, 141 Земельного кодексу України вирішила:

- затвердити технічну документацію з оформлення права на земельні ділянки Керченському морському рибному порту загальною площею 17,1007 га під виробничими територіями в м. Керчі, в тому числі: земельна ділянка під виробничою базою (зоною) по вул. Свердлова, 49 площею 16,9230 га., земельна ділянка під під'їзними залізничними коліями площею 0,1577 га., земельна ділянка під навігаційним знаком в мікрорайоні «Марат» площею 0,0200 га.;

- припинити право оренди частини земельної ділянки площею 0,0292 га. товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл» та передати його землекористувачу - Керченському морському рибному порту, в зв'язку з чим внести зміни в договір оренди земельної ділянки реєстр. №449 від 12 вересня 2003 року;

- передати в постійне користування Керченському морському рибному порту загальною площею 17,1007 га. під виробничими територіями в м. Керчі, в тому числі: земельна ділянка під виробничою базою (зоною) по вул. Свердлова, 49 площею 16,9230 га., за рахунок землекористування Керченського морського рибного порту площею 16,8654 га., в тому числі угіддя: забудовані землі промисловості та за рахунок земель Керченської міської ради, тих, що фактично використовуються Керченським морським рибним портом (в межах огородження) площею 0,0576 га. в тому числі угіддя: забудовані землі промисловості, портова промислово-складська економіко-планувальна зона К 2-6; земельна ділянка під під'їзними залізничними коліями площею 0,1577 га. за рахунок земель Керченської міської ради, що фактично використовуються Керченським морським рибним портом, у тому числі угіддя: забудовані землі промисловості, портова промислово-складська економіко-планувальна зона К 2-6; земельна ділянка під навігаційним знаком в мікрорайоні «Марат» площею 0,0200 га. за рахунок землекористування Керченського морського рибного порту, Південно-приморська селітебна економіко-планувальна зона К 2-1;

- зобов'язати Керченський морський рибний порт, зокрема, на протязі місяця оформити правовстановлюючі документи на землю (а.с.29).

Так, в матеріалах справи наявна копія державного акту на право постійного користування серії II - КМ №000653, виданого 05 квітня 2004 року державному підприємству «Керченський морський рибний порт» відповідно до рішення 18 сесії 24 скликання Керченської міської Ради Автономної Республіки Крим від 10 березня 2004 року.

Згідно вказаного акту державному підприємству «Керченський морський рибний порт» у постійне користування надано 17,1007 га. землі в межах згідно з планом землекористування, а саме земельна ділянка під виробничою базою (зоною) площею 16,9230 га. та земельна ділянка під під'їзними залізничними коліями площею 0,1577 га., у тому числі площею 0,0236 га. та площею 0,1341 га., земельна ділянка під навігаційним знаком площею 0,0200 га. Землю надано у постійне користування під виробничою базою (зоною) площею 16,9230 га. під під'їзними залізничними коліями площею 0,1577 га. по вул. Свердлова, 49 у місті Керчі, під навігаційним знаком площею 0,0200 га. у мікрорайоні «Марат» міста Керч.

Вказаний акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею під №123.

Рішенням 16 сесії 5 скликання Керченської міської ради від 29 березня 2007 року «Про поновлення права оренди земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл» під обслуговування «Пункту наливу зріджених вуглеводних газів» по вул. Свердлова, 49 в м. Керчі» враховуючи сплив строку дії договору оренди земельної ділянки №449 від 12 вересня 2003 року, розглянувши клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл» про продовження права користування земельною ділянкою по вул. Свердлова, 49, враховуючи використання земельної ділянки по цільовому призначенню Керченська міська рада вирішила:

- припинити право користування та розірвати договір оренди земельної ділянка №449 від 12 вересня 2003 року;

- передати в оренду строком на 25 років товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл» земельну ділянку, кадастровий номер 0111200000:01:006:0033, загальною площею 0,7197 га. по вул. Свердлова, 49 у м. Керчі під обслуговування «Пункту наливу зріджених вуглеводних газів» за рахунок землекористування Керченського морського рибного порту, угіддя: забудовані землі, землі промисловості, Портова промислова-складська економіко-планувальна зона К 2-6;

- затвердити розмір орендної плати за використання земельної ділянки;

- зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл», зокрема, в місячний строк оформити договір оренди земельної ділянки;

- внести відповідні зміни до обліково-кадастрової документації управлінню земельних Ресурсів Керченської міської ради, Керченському міському управлінню земельних ресурсів, Керченському міському відділу Кримського регіонального філіалу державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі України (а.с. 30-31).

Також, прийнято додаток до названого рішення яким визначено розрахунок орендної плати (а.с. 32).

12 квітня 2007 року в присутності землекористувача-замовника (позивача), суміжного землекористувача в особі начальника державного підприємства «Керченський морський рибний порт» заступник міського голови та начальник управління земельних ресурсів Керченської міської ради узгодили акт поновлення меж земельної ділянки в натурі (а.с.36). Так, згідно вказаного акту головним інженером приватного підприємства «Землевпорядні роботи» виконані землевпорядні роботи по відновленню меж земельної ділянки в натурі, переданої в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл» під обслуговування «Пункту наливу зріджених вуглеводних газів» по вул. Свердлова, 49 у м. Керчі загальною площею 0,7197 га. за рахунок землекористування товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл», в тому числі угіддя: забудовані землі транспорту, зв'язку, інші, Портова промислова-складська економіко-планувальна зона К 2-6.

При відновленні меж земельної ділянки в натурі, встановлено, що місцерозташування земельної ділянки не змінено, межі не змінені, існуючі межові знаки збережені, площа земельної ділянки складає 0,7197 га.

Протиріч та заперечень з приводу відновлення меж земельної ділянки в натурі та закріплення межових знаків не заявлено.

Площа, узгодження, розміри та місцезнаходження земельної ділянки вказані на плані відновлених меж, який додається до акту (а.с. 37).

На виконання вказаного рішення 19 вересня 2007 року Керченська міська рада (за договором орендодавець) та товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл» (за договором орендар) уклали договір оренди землі відповідно до пункту 1 якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку під обслуговування «Пункту наливу зріджених вуглеводних газів», яка знаходиться по вул. Свердлова, 49 у м. Керчі (а.с. 33-35).

Об'єктом оренди відповідно до пункту 2 договору є земельна ділянка загальною площею 0,7197 га., у тому числі за рахунок землекористування товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл», в тому числі угіддя: забудовані землі транспорту, зв'язку, інші, Портова промислова-складська економіко-планувальна зона К 2-1.

У пункті 3 договору встановлено, що на земельній ділянці заходяться об'єкти нерухомого майна - комплекс споруд «Пункту наливу зріджених вуглеводних газів», а також інші об'єкти інфраструктури, зокрема, інженерно-лінійні мережі (теплотраса, каналізація, газопровід, водопровід) площею 0,1991 га.

Договір, згідно пункту 8, укладено строком на 25 років.

У пункті 19 орендодавець свідчить, що відсутні будь-які права фізичних та юридичних осіб щодо земельної ділянки, яка передається в оренду, за винятком тих, що передбачені Земельним кодексом України та іншими нормативними актами України - пов'язані з правилами добросусідства та інші.

Договір зареєстрований в Керченському міському відділі Кримської регіональній філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі України 19 вересня 2007 року під №040700800167.

19 вересня 2007 року орендодавець та орендар склали акт приймання передачі об'єкту оренди - земельної ділянки по вул. Свердлова, 49 у м. Керчі (а.с.39).

Згідно довідки по результатам перевірки дотримання вимог земельного законодавства Керченською міською радою від 01 березня 2013 року Державною інспекцією сільського господарства в Автономній Республіці Крим, на підставі матеріалів, наданих Керченською прокуратурою з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, зроблений висновок про порушення права користування земельною ділянкою площею 0,0292 га., що розташована по вул. Свердлова, 49 у м. Керч, в зв'язку з її знаходженням у подвійному користуванні як у державного підприємства «Керченський морський рибний порт», згідно державного акту на право постійного користування землею серії IIКМ №000653, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №123 від 05 квітня 2004 року, так і у товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл» на підставі договору оренди землі за №040700800167 від 19 вересня 2007 року.

Звертаючись до суду із позовною заявою позивач наполягає на тому, що на підставі рішення Керченської міської Ради, прийнятого на 18 сесії 24 скликання 10 березня 2004 року «Про передачу в постійне користування Керченському морському рибному порту земельних ділянок під виробничою базою (зоною) по вул. Свердлова, 49 під під'їзними залізничними шляхами, під навігаційним знаком в мікрорайоні Марат м. Керч», та виданого на його виконання державного акту на право постійного користування землею II - КМ № 000653, зареєстрованого в Книзі записів державних актів №123, в частині земельної ділянки 0,0292 га, яка не була вилучена в законному порядку з користування позивача, виникло порушення його прав на користування цією земельною ділянкою.

Відповідачі, у свою чергу, вказують на правомірність прийнятого рішення посилаючись на те, що мала місце добровільна відмова товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл» від частини земельної ділянки площею 0,0292 га. яка викладена у листі останнього від 23 лютого 2004 року за №20 за підписом директора товариства. На підставі цієї відмови і було прийнято рішення Керченської міської ради від 10 березня 2004 року про передачу цієї земельної ділянки в постійне користування державному підприємству «Керченський морський рибний порт».

Судом встановлено, що земельна ділянка площею 0,0292 га. становить частину земельної ділянки площею 0,7197 га, наданої в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл» на підставі договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого в Книзі запису Державної реєстрації договорів оренди землі від 12 вересня 2003 року №449.

Між тим, позивач не визнає наявності добровільної відмови від частини земельної ділянки площею 0,0292 га., на яку посилаються відповідачі та прокурор, оскільки оригінал такого листа з печаткою товариства відсутній, з копії листа вбачається, що він підписаний особою, яка на той час не мала повноважень на підписання такого листа, більш того, підпис особи на листі нотаріально не посвідчений, що вказує на його незаконність.

Позивач стверджує, що діючим на той момент законодавством та умовами договору оренди земельної ділянки від 12 вересня 2003 року не передбачалась можливість внесення змін до цього договору шляхом односторонньої відмови від частини об'єкту оренди - земельної ділянки площею 0,0292 га. Внесення змін до цього договору, пов'язаних з припиненням права оренди частиною земельною ділянки, яка є предметом договору оренди, повинно відбуватись за взаємною згодою сторін цього договору - орендаря та орендодавця шляхом підписання додаткової угоди до договору оренди від 12 вересня 2003 року, втім такі зміни, пов'язані зі зміною об'єкту оренди, в договір оренди від 12 вересня 2003 року за №449 не вносились та не реєструвались. Отже,добровільної відмови товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл» від права користування частиною земельною ділянки площею 0,0292 га. у відповідності із статтею 141 Земельного кодексу України, не відбувалось.

Враховуючи те, що оскаржуване рішення Керченської міської ради не відповідає вимогам законодавства та порушує права позивача, останній переконаний, що виданий на підставі незаконного рішення державний акт на право постійного користування землею в частині передачі в постійне користування державному підприємству «Керченський морський рибний порт» земельної ділянки площею 0,0292 га., є таким, що суперечить вимогам чинного законодавства і в силу приписів статей 203, 215 Цивільного кодексу України, підлягає визнанню судом недійсним.

Викладені вище обставини і послугували підставами для звернення товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Гермес Ойл" з відповідними позовними вимогами до суду.

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України та Законом України „Про оренду землі", а також прийнятими відповідно до них нормативно - правовими актами.

В силу статті 141 Земельного кодексу України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою (підпункт „а" ч. 1).

Статтею 142 Земельного кодексу України (в редакції станом на час прийняття оспорюваного рішення унормовано, що припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу.

Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у разі згоди на одержання права власності на земельну ділянку укладають угоду про передачу права власності на земельну ділянку. Угода про передачу права власності на земельну ділянку підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" процедура припинення права постійного користування (права оренди) на земельну ділянку детально не регламентована.

Одночасно господарський суд звертає увагу сторін на те, що обов'язковою умовою, згідно статті 142 Земельного кодексу України, для припинення права на земельну ділянку є заява землекористувача, яку, по відношенню до юридичної особи, слід розглядати як викладене у письмовій формі волевиявлення органу юридичної особи, який діяв в межах повноважень, наданих йому статутом та чинним законодавством.

Право постійного користування земельною ділянкою виникає як майнове право в межах правовідносин між землекористувачем та власником земельної ділянки; виходячи з положень статей 11 та 202 Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей законодавчого регулювання земельних правовідносин, заява землекористувача про припинення права користування земельною ділянкою є його одностороннім правочином.

Так, матеріали справи містять копію листа товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Гермес Ойл" від 23 лютого 2004 року за вих. №20 про відмову від оренди частини земельної ділянки, що знаходиться у Портовій промислово-складській економіко-планувальній зоні К-26 за адресою: місто Керч, вул. Свердлова, 49, обмеженого межовими знаками 11-22 відповідно плану встановлених меж, орієнтованою площею 0,0292 га. Вказаний лист підписаний директором товариства Калюжним М.О.

Добровільна відмова - це самостійне волевиявлення власника земельної ділянки або землекористувача, пов'язане з небажанням подальшої експлуатації належної йому на праві власності або користування земельної ділянки. Тобто особа самостійно і з доброї волі відмовляється від наданого йому права використовувати земельну ділянку.

Копія вказаного листа була представлена в якості доказу такої відмови позивача від частини землекористування.

Судом було витребувано від сторін оригінал листа товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Гермес Ойл" від 23 лютого 2004 року за вих. №20 про відмову від оренди частини земельної ділянки, втім в порушення вимог процесуального законодавства оригінал листа сторонами наданий не був.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими доказами (стаття 32 Господарського процесуального кодексу України).

Кожна сторона, згідно приписів статті 33 названого кодексу, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У свою чергу письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, що унормовано статтею 36 Господарського процесуального кодексу України. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Разом з тим, вимога суду щодо надання оригіналу листа товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Гермес Ойл" від 23 лютого 2004 року за вих. №20 виконана не була.

Дослідивши копію листа від 23 лютого 2004 року за вих. №20 про відмову від оренди частини земельної ділянки суд в порядку приписів статей 32, 34, 36, 43 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку про те, що лист є неналежним доказом по справі та не може вважатись підтвердженням добровільної відмови позивача від права оренди земельної ділянки площею 0,0292 га. з огляду на наступне.

В силу частини 1 статті 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Так, на копії листа від 23 лютого 2004 року за вих. №20 міститься підпис директора товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл», тоді як згідно із Статутом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл» вищою посадовою особою вважався генеральний директор, яким на той час дійсно був Калюжний М.О. У відповідності зі статутом товариства, затвердженим протоколом загальних зборів Учасників товариства від №1 від 23 лютого 2000 року та зареєстрованим розпорядженням Керченського міського голови 13 березня 2000 року під реєстраційним номером 245-/т, п.4.8., було передбачено право генерального директора розпорядження майном товариства, а також і грошових коштів, в межах, передбачених зборами учасників товариства (вищого органу управління товариства).

Одноособовий, без згоди вищого органу управління товариства, підпис директора товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл» (до того ж не генерального директора) вчинений при відсутності повноважень на таку дію у відповідності з діючим на той момент статутом підприємства. Відомості щодо надання згоди загальними зборами учасників товариства генеральному директору товариства на розпорядження майном товариства шляхом відмови від права землекористування та підписання цього листа, як це було передбачене Статутом товариства, в матеріалах справи відсутні.

Крім того, підпис від імені директора товариства у оскаржуваному правочині від 23 лютого 2004 року не скріплено печаткою товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл», що свідчить про відсутність волевиявлення саме товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл» на його складання.

Копія вказаного листа не створила обов'язки для інших осіб, зокрема для Керченської міської ради та органів реєстрації права користування землею, оскільки зміни до договору оренди земельної ділянки від 12 вересня 2003 року за №449, пов'язані зі зміною предмету цього договору (істотної умови договору оренди), не вносились та не реєструвались у відповідності з Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року за №2073.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про оренду землі" оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Отже, орендар (особа, яка уклала з власником земельної ділянки договір оренди цієї земельної ділянки) земельної ділянки є її користувачем, тобто землекористувачем в силу норм чинного земельного законодавства. Це також витікає як із Закону України „Про оренду землі", так і із глави 15 Земельного кодексу України.

Оскільки право землекористування є суб'єктивним правом особи, то відмова від такого права передбачає не тільки небажання використовувати земельну ділянку в порядку постійного землекористування, а небажання взагалі користуватися земельною ділянкою, від якої відмовляється землекористувач.

Як вже зазначалось вище, земельна ділянка площею 0,0292 га. становить частину земельної ділянки площею 0,7197 га, наданої в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл» на підставі договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого в Книзі запису Державної реєстрації договорів оренди землі від 12 вересня.2003 року за №449.

Предмет договору є істотною умовою договору, яку сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити при укладенні господарського договору відповідно до приписів статті 181 Господарського кодексу України.

Згідно положень частини 1 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди земельної ділянки можлива за взаємною згодою сторін.

У свою чергу, пунктом 8.5. Договору оренди земельної ділянки від 12 вересня 2003 року сторони узгодили, що зміна умов цього договору здійснюється за їх взаємною згодою та оформлюється додатковими угодами.

Отже, відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин. Втім, діючим на час виникнення спірних правовідносин законодавством та умовами договору оренди земельної ділянки від 12 вересня 2003 року не передбачалась можливість внесення змін до цього і договору шляхом односторонньої відмови від частини об'єкту оренди - земельної ділянки площею 0,0292 га.

Внесення змін до цього договору, пов'язаних з припиненням права оренди частиною земельною ділянки, яка є предметом договору оренди, повинно відбуватись за взаємною згодою сторін цього договору - орендаря та орендодавця шляхом підписання додаткової угоди до договору оренди від 12 вересня 2003 року, що узгоджується з умовами пункту 8.5. чинного на той час договору оренди земельної ділянки від 12 вересня 2003 року за №449.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про оренду землі» договір оренди земельної ділянки набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами і державної реєстрації.

Пунктом 17 чинного на момент виникнення спірних правовідносин Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року за №2073 встановлено, що у разі внесення змін до договору оренди він підлягає перереєстрації.

Втім, матеріали справи не містять відомостей про те, що в договір оренди від 12 вересня 2003 року вносились якісь зміни пов'язані зі зміною об'єкту оренди та відомостей про їх реєстрацію.

Отже, суд дійшов висновку про те, що зміст копії листа суперечить вимогам пункту 8.5. договору оренди земельної ділянки від 12 вересня 2003 року за №449, статті 214 Цивільного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України, статті 30 Закону України «Про оренду землі» щодо здійснення односторонньої відмови від правочину, який потребує вчинення у такій самій формі, в якій було вчинено правочин, а також за взаємною згодою сторін.

Односторонній правочин товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл» від 23 лютого 2004 року про добровільну відмову від користування земельними ділянками також не відповідає вимогам, встановленим частиною 2 статті 203 Цивільного кодексу України.

З викладеного вбачається, що копія листа товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл» від 23 лютого 2004 року за вих. №20 не може вважатись відмовою позивача від права оренди земельною ділянкою площею 0,0292 га. в розумінні статей 141, 142 Земельного кодексу України та не є належним і допустимим доказом відмови від права оренди спірною земельною ділянкою відповідно до приписів статей 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, отже законні підстави для ухвалення Керченською міською радою 10 березня 2004 року спірного рішення в частині припинення права оренди частини земельної ділянки площею 0,0292 га. ТОВ "Торговий дім Гермес Ойл" і передачі її землекористувачу - Керченському морському рибному порту (пункт 2 цього рішення) були відсутні.

Приписи статті 13 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Конституція України в силу статті 8 має найвищу юридичну силу, а норми Конституції України є нормами прямої дії, на підставі яких гарантується судовий захист прав і свобод.

Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою (частина 4 статті 142 Земельного кодексу України).

10 березня 2004 року за зверненням державного підприємства "Керченський морський рибний порт", враховуючи добровільну відмову позивача від права оренди частини земельної ділянки Керченською міською Радою було прийнято рішення "Про передачу в постійне користування Керченському морському рибному порту земельних ділянок під виробничою базою (зоною) по вул. Свердлова, 49, під під'їзними залізничними шляхами, під навігаційним знаком в мікрорайоні Марат в м. Керчі".

Позивачем заявлені позовні вимоги про визнання вказаного рішення недійсним та його скасування в частині припинення права оренди частини земельної ділянки площею 0,0292 га ТОВ "Торговий дім Гермес Ойл" і передачі її землекористувачу - Керченському морському рибному порту (пункт 2 цього рішення), які мотивовані тим, що рішення в цій частині не відповідає вимогам чинного законодавства, порушує права та охоронювані законом інтереси товариства.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (стаття 21 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

З наведених норм вбачається, що підставою для визнання правового акту недійсним (незаконним, протиправним), тобто таким, що не відповідає закону може бути прийняття такого акту органом або посадовою особою з перевищенням наданих йому законом повноважень або в межах компетенції, але з порушенням діючого законодавства.

Матеріалами справи підтверджено, що за зверненням державного підприємства "Керченський морський рибний порт", розглянувши заяву позивача про добровільну відмову, Керченська міська Рада пунктом 2 зазначеного рішення вирішила припинити право оренди частини земельної ділянки площею 0,0292 га. товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл» та передати його землекористувачу - Керченському морському рибному порту.

Втім, припиняючи право оренди частини земельної ділянки позивачу та одночасно надаючи цю ж саму земельну ділянку відповідачу, міська рада не врахувала, що у даному випадку була відсутня належним чином оформлена добровільна відмова від права користування, що свідчить про те, що позивач не відмовлявся від права користування земельною ділянкою на користь Порту.

Крім того, рада не врахувала, що нерухоме майно, під яке в 2003 році відведена спірна земельна ділянка, належить позивачу на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на «Пункт наливу зріджених вуглеводних газів» від 04 січня 2003 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету «Про затвердження акта Держкомісії про готовність завершеного будівництвом об'єкту» від 01 серпня 2001 року за №848.

Оскільки орган місцевого самоврядування повинен в силу статті 19 Конституції України діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, то останній міг прийняти рішення про припинення права постійного користування не будь-якому випадку за наявності заяви землекористувача, а тільки у тому випадку, коли відмова від права користування відповідає не тільки внутрішній волі особи, а й чинному законодавству, у тому числі законодавству, яким врегульовано припинення права користування земельною ділянкою.

Отже, Керченська міська Рада, як орган місцевого самоврядування, хоч і прийняла рішення в межах компетенції органу місцевого самоврядування, але без урахування земельного законодавства, яке було чинним на момент прийняття оспорюваного рішення. Серед іншого, прийняте рішення порушує права та інтереси позивача на право користування на умовах оренди земельною ділянкою 0,0292 га., що свідчить про правомірність вимог позивача.

Твердження державного підприємства "Керченський морський рибний порт" про постійне, з моменту виявлення недоліків в проектній документації відведення земельної ділянки площею 0,7197 га в оренду позивачу, ставлення питання про порушення його права користування цією земельною ділянкою, не відповідає дійсним обставинам справи та спростовується відомостями викладеними у акті встановлення меж земельної ділянки в натурі, зони обмежень і прийняття межових знаків під схоронність з планом встановлення меж земельної ділянки від 12 вересня 2003 року, які є невід'ємною частиною та істотною умовою договору оренди земельної ділянки від 12 вересня 2003 року за №449 відповідно до статей 13,14 Закону України «Про оренду землі» та відомостями викладеними у акті відновлення меж земельної ділянки в натурі від 12 квітня 2007 року, який відповідно до пункту 43 договору оренди землі від 19 вересня 2007 року (реєстр. № 040700800167) та статті 15 Закону України «Про оренду землі», є його невід'ємною частиною.

Рішенням «Про поновлення права оренди земельної ділянки ТОВ «Торговий дім Гермес Ойл» під обслуговування «Пункту наливу зріджених вуглеводних газів» по вул. Свердлова, 49 у м. Керчі», прийнятим на 16 сесії 5 скликання Керченською міською радою 29 березня 2007 року, підтверджена правомірність володіння земельною ділянкою 0,0292 га позивачем.

Крім того, в акті встановлення меж земельної ділянки в натурі від 12 квітня 2007 року, який є невід'ємною частиною договору оренди землі від 19 вересня 2007 року, укладеного Керченською міською радою з позивачем, зазначено, що місце розташування земельної ділянки не змінене, межі не змінені, існуючи межові знаки збережені, площа земельної ділянки складає 0,7197 га; спорів та зауважень щодо визначення меж земельної ділянки в натурі і закріплення межових знаків не заявлено. Вказаний акт підписаний державним підприємством «Керченський морський рибний порт», що свідчить про відсутність порушення його прав на земельну ділянку 0,0292 га. як суміжного землекористувача.

Викладені вище обставини підтверджують правомірність доводів позивача, у зв'язку з чим, вимоги позову про визнання недійсним та скасування рішення 18 сесії 24 скликання Керченської міської Ради Автономної Республіки Крим від 10 березня 2004 року "Про передачу в постійне користування Керченському морському рибному порту земельних ділянок під виробничою базою (зоною) по вул. Свердлова, 49, під під'їзними залізничними шляхами, під навігаційним знаком в мікрорайоні Марат в м. Керчі", в частині припинення права оренди частини земельної ділянки площею 0,0292 га ТОВ "Торговий дім Гермес Ойл" і передачі її землекористувачу - Керченському морському рибному порту (пункт 2 цього рішення) підлягають задоволенню.

Враховуючи, що оскаржуване рішення Керченської міської ради не відповідає вимогам законодавства та порушує права позивача, то вимоги позову про визнання недійсним та скасування державного акту на право постійного користування серії II - КМ №000653, виданого 05 квітня 2004 року на підставі вказаного рішення та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №123, в частині передачі в постійне користування державному підприємству "Керченський морський рибний порт" земельної ділянки площею 0,0292 га. також підлягають задоволенню.

Посилання відповідачів на порушення позивачем строку позовної давності суд спростовує та зазначає наступне.

Загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено в три роки. Перебіг позовної давності, відповідно до статті 261 Цивільного кодексу України починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 268 Цивільного кодексу України (в редакції, що діяла до 20 грудня 2011 року) позовна давність не поширювалася на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу держаної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку вдосконалення здійснення судочинства" від 20 грудня 2011 року за №4176-VІ виключено пункт 4 частини 1 статті 268 Цивільного кодексу України. Разом з тим, пунктом 5 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи.

Таким чином, позивачем у даному випадку внесено позов з дотриманням трирічного строку звернення до суду з позовом про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи, що свідчить про відсутність підстав до застосування строку позовної давності.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 28 лютого 2013 року у справі №5002-2/843-2012, від 03 жовтня 2012 року у справі №5023/1164/12, від 03 липня 2012 року у справі №5013/2242/11 та ін.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та норми законодавства, позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Гермес Ойл" підлягає задоволенню у повному обсязі.

Господарські витрати у вигляді судового збору в сумі 2294,00 грн. суд покладає на відповідачів згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у засіданні суду 19 червня 2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення складено 25 червня 2013 року.

Керуючись ч. 3 ст. 50, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним та скасувати рішення 18 сесії 24 скликання Керченської міської Ради Автономної Республіки Крим від 10 березня 2004 року "Про передачу в постійне користування Керченському морському рибному порту земельних ділянок під виробничою базою (зоною) по вул. Свердлова, 49, під під'їзними залізничними шляхами, під навігаційним знаком в мікрорайоні Марат в м. Керчі", в частині припинення права оренди частини земельної ділянки площею 0,0292 га. ТОВ "Торговий дім Гермес Ойл" і передачі її землекористувачу - Керченському морському рибному порту (пункт 2 цього рішення).

3. Визнати недійсним та скасувати державний акт на право постійного користування серії II - КМ №000653, виданий 05 квітня 2004 року відповідно до рішення 18 сесії 24 скликання Керченської міської Ради Автономної Республіки Крим від 10 березня 2004 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №123, в частині передачі в постійне користування державному підприємству "Керченський морський рибний порт" земельної ділянки площею 0,0292 га.

4. Стягнути з Керченської міської ради (вул. Кірова, 17, місто Керч, АР Крим, 98300, код 26367424) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Гермес Ойл" (вул. Свердлова, 49, місто Керч, АР Крим, 98320, код 30762074) 1147,00 грн. судового збору.

5. Стягнути з державного підприємства "Керченський морський рибний порт" (вул. Свердлова, 49, місто Керч, АР Крим, 98320, код 00467873) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Гермес Ойл" (вул. Свердлова, 49, місто Керч, АР Крим, 98320, код 30762074) 1147,00 грн. судового збору.

6. Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя І.І. Дворний