Постанова

від 24.07.2013 по справі 901/1612/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 року Справа № 901/1612/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євдокімова І.В.,

суддів Воронцової Н.В.,

Котлярової О.Л.,

за участю представників сторін:

представник позивача, Камнєв Андрій Костянтинович, довіреність № б/н від 30.01.13, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Гермес Ойл";

представник відповідача, Косова Олександра Яковлівна, довіреність № 01-4/157 від 28.01.13, Державне підприємство "Керченський морський рибний порт";

представник відповідача, Савік Ігор Миколаєвич, довіреність № 02-23/405 від 11.03.13, Керченська міська рада;

представник позивача, Зайцев Сергій Дмитрович, довіреність № б/н від 30.01.13, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Гермес Ойл";

прокурор, Алісов Олег Володимирович, посвідчення № 005827 від 25.09.12, старший прокурор відділу прокуратури міста Севастополя.

розглянувши апеляційні скарги Заступника прокурора Автономної Республіки Крим та Державного підприємства "Керченський морський рибний порт" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 19.06.2013 у справі № 901/1612/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Гермес Ойл" (вул. Свердлова, 49,Керч,98320)

до Державного підприємства "Керченський морський рибний порт" (вул. Свердлова, 49,Керч,98300)

Керченської міської ради (вул. Кірова, 17,Керч,98300)

3-тя особа Прокурор Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21,Сімферополь,95000)

про визнання недійсними, скасування рішення та державного акту

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Гермес Ойл" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Керченської міської ради та державного підприємства "Керченський морський рибний порт" у якій просить суд визнати недійсним та скасувати рішення 18 сесії 24 скликання Керченської міської Ради Автономної Республіки Крим від 10 березня 2004 року "Про передачу в постійне користування Керченському морському рибному порту земельних ділянок під виробничою базою (зоною) по вул. Свердлова, 49, під під'їзними залізничними шляхами, під навігаційним знаком в мікрорайоні Марат в м. Керчі", в частині припинення права оренди частини земельної ділянки площею 0,0292 га ТОВ "Торговий дім Гермес Ойл" і передачі її землекористувачу - Керченському морському рибному порту (пункт 2 цього рішення), а також визнати недійсним та скасувати державний акт на право постійного користування серія II - КМ №000653, виданий 05 квітня 2004 року відповідно до рішення 18 сесії 24 скликання Керченської міської Ради Автономної Республіки Крим від 10 березня 2004 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №123, в частині передачі в постійне користування ДП "Керченський морський рибний порт" земельної ділянки площею 0,0292 га.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 червня 2013 року у справі № 901/1612/13 позов задоволено.

Визнано недійсним та скасовано рішення 18 сесії 24 скликання Керченської міської Ради Автономної Республіки Крим від 10 березня 2004 року "Про передачу в постійне користування Керченському морському рибному порту земельних ділянок під виробничою базою (зоною) по вул. Свердлова, 49, під під'їзними залізничними шляхами, під навігаційним знаком в мікрорайоні Марат в м. Керчі", в частині припинення права оренди частини земельної ділянки площею 0,0292 га. ТОВ "Торговий дім Гермес Ойл" і передачі її землекористувачу - Керченському морському рибному порту (пункт 2 цього рішення).

Визнано недійсним та скасовано державний акт на право постійного користування серії II - КМ № 000653, виданий 05 квітня 2004 року відповідно до рішення 18 сесії 24 скликання Керченської міської Ради Автономної Республіки Крим від 10 березня 2004 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 123, в частині передачі в постійне користування державному підприємству "Керченський морський рибний порт" земельної ділянки площею 0,0292 га.

Не погодившись з постановленим судовим актом, заявники звернулись з апеляційними скаргами, в яких просять рішення господарського суду першої інстанції скасувати, постановити нове про відмову у задоволенні позову.

Апеляційні скарги мотивовано тим, що право оренди Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Гермес Ойл" припинено на підставі його добровільної відмови, яка викладена у листі товариства за № 20 від 23.02.2004 за підписом директора.

В судовому засіданні, яке було призначене на 24.07.2013 представники сторін підтримали свої доводи та заперечення.

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила такі обставини.

21.07.2003 Керченська міська рада на 12 сесії 24 скликання прийняла рішення «Про передачу земельної ділянки в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Гермес Ойл" під обслуговування «Пункту наливу зріджених вуглеводних газів» по вул. Свердлова, 49 в м. Керчі яким:

- затверджено проект відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Гермес Ойл" під обслуговування Пункту наливу зріджених вуглеводних газів по вул. Свердлова, 49 в м. Керчі загальною площею 0,7197 га.;

- припинено право користування Керченському морському рибному порту частиною земельної ділянки площею 0,7197 га. по вул. Свердлова , 49 в м. Керчі, угіддя: забудовані землі, землі промисловості та оформити правовстановлюючі документи на землю на територію промислової зони, яка залишилась в користуванні;

- передано товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Гермес Ойл" в оренду строком на 5 років земельну ділянку, кадастровий номер 0111200000:01:006:0033 загальною площею 0,7197 га. по вул. Свердлова , 49 в м. Керчі під обслуговування «Пункту наливу зріджених вуглеводних газів» за рахунок землекористування Керченського морського рибного порту, угіддя: забудовані землі, землі промисловості, Портова промислова-складська економіко-планувальна зона К 2-6;

- затверджено розмір орендної плати за земельну ділянку;

- накладено обмеження;

- зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Гермес Ойл", зокрема, на протязі двох місяців виконати роботи по виносу меж земельної ділянки натуру та укласти договір оренди на землю.

21.07.2003 на виконання зазначеного рішення були проведені геодезичні роботи по встановленню меж земельної ділянки в натурі загальною площею 0,7197 га. в оренду строком на п'ять років під обслуговування Пункту наливу зріджених вуглеводних газів по вул. Свердлова, 49 в м. Керчі.

Ніяких заперечень з приводу встановлення меж земельної ділянки в натурі не заявлено.

На підставі вказаного вище рішення Керченська міська рада (за договором орендодавець) та товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Гермес Ойл" (за договором орендар) уклали договір оренди земельної ділянки. Предметом вказаного договору відповідно до пункту 1.1 є земельна ділянка загальною площею 0,7197 га. по вул. Свердлова, 49 в м. Керчі, за рахунок землекористування Керченського морського рибного порту, угіддя: забудовані землі, землі промисловості. Портова промислово-складська економіко-планувальна зона К 2-6, відповідно до плану, що додається до цього договору та є його невід'ємною частиною.

12.09.2003 договір оренди зареєстрований в Книзі запису Державної реєстрації договорів оренди землі під № 449.

У подальшому, 10.03.2004 Керченська міська рада на 18 сесії 24 скликання розглянувши клопотання Керченського морського рибного порту про оформлення земельних відносин, технічну документацію по оформленню права на земельні ділянки під виробничі території в місті Керчі, враховуючи добровільну відмову товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Гермес Ойл" від частини землекористування, яке надано в оренду рішенням 12 сесії Керченської міської ради 24 скликання від 21 липня 2003 року (договір оренди земельної ділянки рег. №449 від 12 вересня 2003 року), що знаходиться всередині контуру Порта, посилаючись на приписи статей 12, 92, 141 Земельного кодексу України вирішила:

- затвердити технічну документацію з оформлення права на земельні ділянки Керченському морському рибному порту загальною площею 17,1007 га під виробничими територіями в м. Керчі, в тому числі: земельна ділянка під виробничою базою (зоною) по вул. Свердлова, 49 площею 16,9230 га., земельна ділянка під під'їзними залізничними коліями площею 0,1577 га., земельна ділянка під навігаційним знаком в мікрорайоні «Марат» площею 0,0200 га.;

- припинити право оренди частини земельної ділянки площею 0,0292 га. товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл» та передати його землекористувачу - Керченському морському рибному порту, в зв'язку з чим внести зміни в договір оренди земельної ділянки реєстр. № 449 від 12 вересня 2003 року;

- передати в постійне користування Керченському морському рибному порту загальною площею 17,1007 га. під виробничими територіями в м. Керчі, в тому числі: земельна ділянка під виробничою базою (зоною) по вул. Свердлова, 49 площею 16,9230 га., за рахунок землекористування Керченського морського рибного порту площею 16,8654 га., в тому числі угіддя: забудовані землі промисловості та за рахунок земель Керченської міської ради, тих, що фактично використовуються Керченським морським рибним портом (в межах огородження) площею 0,0576 га. в тому числі угіддя: забудовані землі промисловості, портова промислово-складська економіко-планувальна зона К 2-6; земельна ділянка під під'їзними залізничними коліями площею 0,1577 га. за рахунок земель Керченської міської ради, що фактично використовуються Керченським морським рибним портом, у тому числі угіддя: забудовані землі промисловості, портова промислово-складська економіко-планувальна зона К 2-6; земельна ділянка під навігаційним знаком в мікрорайоні «Марат» площею 0,0200 га. за рахунок землекористування Керченського морського рибного порту, Південно-приморська селітебна економіко-планувальна зона К 2-1;

- зобов'язати Керченський морський рибний порт, зокрема, на протязі місяця оформити правовстановлюючі документи на землю.

Так, в матеріалах справи наявна копія державного акту на право постійного користування серії II - КМ № 000653, виданого 05 квітня 2004 року державному підприємству «Керченський морський рибний порт» відповідно до рішення 18 сесії 24 скликання Керченської міської Ради Автономної Республіки Крим від 10 березня 2004 року.

Згідно вказаного акту державному підприємству «Керченський морський рибний порт» у постійне користування надано 17,1007 га землі в межах згідно з планом землекористування, а саме земельна ділянка під виробничою базою (зоною) площею 16,9230 га. та земельна ділянка під під'їзними залізничними коліями площею 0,1577 га, у тому числі площею 0,0236 га та площею 0,1341 га, земельна ділянка під навігаційним знаком площею 0,0200 га Землю надано у постійне користування під виробничою базою (зоною) площею 16,9230 га під під'їзними залізничними коліями площею 0,1577 га по вул. Свердлова, 49 у місті Керчі, під навігаційним знаком площею 0,0200 га у мікрорайоні «Марат» міста Керч.

Вказаний акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею під № 123.

Рішенням 16 сесії 5 скликання Керченської міської ради від 29 березня 2007 року «Про поновлення права оренди земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл» під обслуговування «Пункту наливу зріджених вуглеводних газів» по вул. Свердлова, 49 в м. Керчі» враховуючи сплив строку дії договору оренди земельної ділянки № 449 від 12 вересня 2003 року, розглянувши клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл» про продовження права користування земельною ділянкою по вул. Свердлова, 49, враховуючи використання земельної ділянки по цільовому призначенню Керченська міська рада вирішила:

- припинити право користування та розірвати договір оренди земельної ділянка № 449 від 12 вересня 2003 року;

- передати в оренду строком на 25 років товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл» земельну ділянку, кадастровий номер 0111200000:01:006:0033, загальною площею 0,7197 га. по вул. Свердлова, 49 у м. Керчі під обслуговування «Пункту наливу зріджених вуглеводних газів» за рахунок землекористування Керченського морського рибного порту, угіддя: забудовані землі, землі промисловості, Портова промислова-складська економіко-планувальна зона К 2-6;

- затвердити розмір орендної плати за використання земельної ділянки;

- зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл», зокрема, в місячний строк оформити договір оренди земельної ділянки;

- внести відповідні зміни до обліково-кадастрової документації управлінню земельних Ресурсів Керченської міської ради, Керченському міському управлінню земельних ресурсів, Керченському міському відділу Кримського регіонального філіалу державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі України.

Крім того, прийнято додаток до названого рішення яким визначено розрахунок орендної плати.

12.04.2007 в присутності землекористувача-замовника (позивача), суміжного землекористувача в особі начальника державного підприємства «Керченський морський рибний порт» заступник міського голови та начальник управління земельних ресурсів Керченської міської ради узгодили акт поновлення меж земельної ділянки в натурі (а.с.36).

Так, згідно вказаного акту головним інженером приватного підприємства «Землевпорядні роботи» виконані землевпорядні роботи по відновленню меж земельної ділянки в натурі, переданої в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл» під обслуговування «Пункту наливу зріджених вуглеводних газів» по вул. Свердлова, 49 у м. Керчі загальною площею 0,7197 га. за рахунок землекористування товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл», в тому числі угіддя: забудовані землі транспорту, зв'язку, інші, Портова промислова-складська економіко-планувальна зона К 2-6.

При відновленні меж земельної ділянки в натурі, встановлено, що місцерозташування земельної ділянки не змінено, межі не змінені, існуючі межові знаки збережені, площа земельної ділянки складає 0,7197 га.

Протиріч та заперечень з приводу відновлення меж земельної ділянки в натурі та закріплення межових знаків не заявлено.

Площа, узгодження, розміри та місцезнаходження земельної ділянки вказані на плані відновлених меж, який додається до акту. .

У подальшому, на виконання вказаного рішення 19 вересня 2007 року Керченська міська рада (за договором орендодавець) та товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл» (за договором орендар) уклали договір оренди землі відповідно до пункту 1 якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку під обслуговування «Пункту наливу зріджених вуглеводних газів», яка знаходиться по вул. Свердлова, 49 у м. Керчі.

Об'єктом оренди відповідно до пункту 2 договору є земельна ділянка загальною площею 0,7197 га., у тому числі за рахунок землекористування товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл», в тому числі угіддя: забудовані землі транспорту, зв'язку, інші, Портова промислова-складська економіко-планувальна зона К 2-1.

В пункті 3 договору встановлено, що на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна - комплекс споруд «Пункту наливу зріджених вуглеводних газів», а також інші об'єкти інфраструктури, зокрема, інженерно-лінійні мережі (теплотраса, каналізація, газопровід, водопровід) площею 0,1991 га.

Договір, згідно пункту 8, укладено строком на 25 років.

У пункті 19 орендодавець свідчить, що відсутні будь-які права фізичних та юридичних осіб щодо земельної ділянки, яка передається в оренду, за винятком тих, що передбачені Земельним кодексом України та іншими нормативними актами України - пов'язані з правилами добросусідства та інші.

Договір зареєстрований в Керченському міському відділі Кримської регіональній філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі України 19 вересня 2007 року під № 040700800167.

19.09.2007 орендодавець та орендар склали акт приймання передачі об'єкту оренди - земельної ділянки по вул. Свердлова, 49 у м. Керчі.

Відповідно до довідки по результатам перевірки дотримання вимог земельного законодавства Керченською міською радою від 01 березня 2013 року Державною інспекцією сільського господарства в Автономній Республіці Крим, на підставі матеріалів, наданих Керченською прокуратурою з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, зроблений висновок про порушення права користування земельною ділянкою площею 0,0292 га., що розташована по вул. Свердлова, 49 у м. Керч, в зв'язку з її знаходженням у подвійному користуванні як у державного підприємства «Керченський морський рибний порт», згідно державного акту на право постійного користування землею серії IIКМ № 000653, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 123 від 05 квітня 2004 року, так і у товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл» на підставі договору оренди землі за № 040700800167 від 19 вересня 2007 року.

Звертаючись до суду із позовною заявою позивач наполягав на тому, що на підставі рішення Керченської міської Ради, прийнятого на 18 сесії 24 скликання 10 березня 2004 року «Про передачу в постійне користування Керченському морському рибному порту земельних ділянок під виробничою базою (зоною) по вул. Свердлова, 49 під під'їзними залізничними шляхами, під навігаційним знаком в мікрорайоні Марат м. Керч», та виданого на його виконання державного акту на право постійного користування землею II - КМ № 000653, зареєстрованого в Книзі записів державних актів №123, в частині земельної ділянки 0,0292 га, яка не була вилучена в законному порядку з користування позивача, виникло порушення його прав на користування цією земельною ділянкою.

Відповідачі, у свою чергу, вказували на правомірність прийнятого рішення посилаючись на те, що мала місце добровільна відмова товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл» від частини земельної ділянки площею 0,0292 га. яка викладена у листі останнього від 23 лютого 2004 року за № 20 за підписом директора товариства. На підставі цієї відмови і було прийнято рішення Керченської міської ради від 10 березня 2004 року про передачу цієї земельної ділянки в постійне користування державному підприємству «Керченський морський рибний порт».

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає наявності підстав для скасування рішення суду першої інстанції, у зв'язку з наступним.

Відповідно до статті 141 Земельного кодексу України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою (підпункт „а" ч. 1).

Статтею 142 Земельного кодексу України (в редакції станом на час прийняття оспорюваного рішення встановлено, що припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу.

Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у разі згоди на одержання права власності на земельну ділянку укладають угоду про передачу права власності на земельну ділянку. Угода про передачу права власності на земельну ділянку підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Земельним кодексом України , Законом України "Про оренду землі" процедура припинення права постійного користування (права оренди) на земельну ділянку детально не регламентована.

Крім того, обов'язковою умовою, згідно статті 142 Земельного кодексу України, для припинення права на земельну ділянку є заява землекористувача, яку, по відношенню до юридичної особи, слід розглядати як викладене у письмовій формі волевиявлення органу юридичної особи, який діяв в межах повноважень, наданих йому статутом та чинним законодавством.

Право постійного користування земельною ділянкою виникає як майнове право в межах правовідносин між землекористувачем та власником земельної ділянки; виходячи з положень статей 11 та 202 Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей законодавчого регулювання земельних правовідносин, заява землекористувача про припинення права користування земельною ділянкою є його одностороннім правочином.

Так, матеріали справи містять копію листа товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Гермес Ойл" від 23 лютого 2004 року за вих. № 20 про відмову від оренди частини земельної ділянки, що знаходиться у Портовій промислово-складській економіко-планувальній зоні К-26 за адресою: місто Керч, вул. Свердлова, 49, обмеженого межовими знаками 11-22 відповідно плану встановлених меж, орієнтованою площею 0,0292 га. Вказаний лист підписаний директором товариства Калюжним М.О.

Копія вказаного листа була представлена в якості доказу такої відмови позивача від частини землекористування.

Судом першої інстанції було витребувано від сторін оригінал листа товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Гермес Ойл" від 23 лютого 2004 року за вих. № 20 про відмову від оренди частини земельної ділянки, втім в порушення вимог процесуального законодавства оригінал листа сторонами наданий не був.

Відповідно до статті 36 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Проте, вимога суду про надання оригіналу листа товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Гермес Ойл" від 23 лютого 2004 року за вих. № 20 виконана не була.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що лист є неналежним доказом по справі та не може вважатись підтвердженням добровільної відмови позивача від права оренди земельної ділянки площею 0,0292 га.

Так, згідно з частиною першою статті 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

На копії листа від 23 лютого 2004 року за вих. № 20 міститься підпис директора товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл», тоді як згідно із статутом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл» вищою посадовою особою вважався генеральний директор, яким на той час дійсно був Калюжний М.О. У відповідності зі статутом товариства, затвердженим протоколом загальних зборів Учасників товариства від № 1 від 23 лютого 2000 року та зареєстрованим розпорядженням Керченського міського голови 13 березня 2000 року під реєстраційним номером 245-/т, п.4.8., було передбачено право генерального директора розпорядження майном товариства, а також і грошових коштів, в межах, передбачених зборами учасників товариства (вищого органу управління товариства).

Одноособовий, без згоди вищого органу управління товариства, підпис директора товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл» (до того ж не генерального директора) вчинений при відсутності повноважень на таку дію у відповідності з діючим на той момент статутом підприємства. Відомості щодо надання згоди загальними зборами учасників товариства генеральному директору товариства на розпорядження майном товариства шляхом відмови від права землекористування та підписання цього листа, як це було передбачене Статутом товариства, в матеріалах справи відсутні.

Крім того, підпис від імені директора товариства у оскаржуваному правочині від 23 лютого 2004 року не скріплено печаткою товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл», що свідчить про відсутність волевиявлення саме товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл» на його складання.

Копія вказаного листа не створила обов'язки для інших осіб, зокрема для Керченської міської ради та органів реєстрації права користування землею, оскільки зміни до договору оренди земельної ділянки від 12 вересня 2003 року за № 449, пов'язані зі зміною предмету цього договору (істотної умови договору оренди), не вносились та не реєструвались у відповідності з Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року за №2073.

Статтею 1 Закону України „Про оренду землі" передбачено, що оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Отже, орендар (особа, яка уклала з власником земельної ділянки договір оренди цієї земельної ділянки) земельної ділянки є її користувачем, тобто землекористувачем в силу норм чинного земельного законодавства. Це також витікає як із Закону України „Про оренду землі", так і із глави 15 Земельного кодексу України.

Оскільки право землекористування є суб'єктивним правом особи, то відмова від такого права передбачає не тільки небажання використовувати земельну ділянку в порядку постійного землекористування, а небажання взагалі користуватися земельною ділянкою, від якої відмовляється землекористувач.

Як вже зазначалось вище, земельна ділянка площею 0,0292 га. становить частину земельної ділянки площею 0,7197 га, наданої в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл» на підставі договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого в Книзі запису Державної реєстрації договорів оренди землі від 12 вересня.2003 року за № 449.

Предмет договору є істотною умовою договору, яку сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити при укладенні господарського договору відповідно до приписів статті 181 Господарського кодексу України.

Згідно положень частини 1 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди земельної ділянки можлива за взаємною згодою сторін.

У свою чергу, пунктом 8.5. Договору оренди земельної ділянки від 12 вересня 2003 року сторони узгодили, що зміна умов цього договору здійснюється за їх взаємною згодою та оформлюється додатковими угодами.

Отже, відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин. Втім, діючим на час виникнення спірних правовідносин законодавством та умовами договору оренди земельної ділянки від 12 вересня 2003 року не передбачалась можливість внесення змін до цього і договору шляхом односторонньої відмови від частини об'єкту оренди - земельної ділянки площею 0,0292 га.

Внесення змін до цього договору, пов'язаних з припиненням права оренди частиною земельною ділянки, яка є предметом договору оренди, повинно відбуватись за взаємною згодою сторін цього договору - орендаря та орендодавця шляхом підписання додаткової угоди до договору оренди від 12 вересня 2003 року, що узгоджується з умовами пункту 8.5. чинного на той час договору оренди земельної ділянки від 12 вересня 2003 року за №449.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про оренду землі» договір оренди земельної ділянки набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами і державної реєстрації.

Пунктом 17 чинного на момент виникнення спірних правовідносин Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року за №2073 встановлено, що у разі внесення змін до договору оренди він підлягає перереєстрації.

Втім, матеріали справи не містять відомостей про те, що в договір оренди від 12 вересня 2003 року вносились якісь зміни пов'язані зі зміною об'єкту оренди та відомостей про їх реєстрацію.

Таким чином, зміст копії листа суперечить вимогам пункту 8.5. договору оренди земельної ділянки від 12 вересня 2003 року за №449, статті 214 Цивільного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України, статті 30 Закону України «Про оренду землі» щодо здійснення односторонньої відмови від правочину, який потребує вчинення у такій самій формі, в якій було вчинено правочин, а також за взаємною згодою сторін.

Односторонній правочин товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл» від 23 лютого 2004 року про добровільну відмову від користування земельними ділянками також не відповідає вимогам, встановленим частиною 2 статті 203 Цивільного кодексу України.

Отже, судова колегія вважає, що копія листа товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл» від 23 лютого 2004 року за вих. № 20 не може вважатись відмовою позивача від права оренди земельною ділянкою площею 0,0292 га. в розумінні статей 141, 142 Земельного кодексу України та не є належним і допустимим доказом відмови від права оренди спірною земельною ділянкою відповідно до приписів статей 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, отже законні підстави для ухвалення Керченською міською радою 10 березня 2004 року спірного рішення в частині припинення права оренди частини земельної ділянки площею 0,0292 га. ТОВ "Торговий дім Гермес Ойл" і передачі її землекористувачу - Керченському морському рибному порту (пункт 2 цього рішення) були відсутні.

Відповідно до статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Конституція України в силу статті 8 має найвищу юридичну силу, а норми Конституції України є нормами прямої дії, на підставі яких гарантується судовий захист прав і свобод.

Частиною четвертою статті 142 Земельного кодексу України встановлено, що власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою.

10.03.2004 за зверненням державного підприємства "Керченський морський рибний порт", враховуючи добровільну відмову позивача від права оренди частини земельної ділянки Керченською міською Радою було прийнято рішення "Про передачу в постійне користування Керченському морському рибному порту земельних ділянок під виробничою базою (зоною) по вул. Свердлова, 49, під під'їзними залізничними шляхами, під навігаційним знаком в мікрорайоні Марат в м. Керчі".

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (стаття 21 Цивільного кодексу України).

Тобто, підставою для визнання правового акту недійсним (незаконним, протиправним), тобто таким, що не відповідає закону може бути прийняття такого акту органом або посадовою особою з перевищенням наданих йому законом повноважень або в межах компетенції, але з порушенням діючого законодавства.

Матеріалами справи підтверджено, що за зверненням державного підприємства "Керченський морський рибний порт", розглянувши заяву позивача про добровільну відмову, Керченська міська Рада пунктом 2 зазначеного рішення вирішила припинити право оренди частини земельної ділянки площею 0,0292 га товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл» та передати його землекористувачу - Керченському морському рибному порту.

Проте, припиняючи право оренди частини земельної ділянки позивачу та одночасно надаючи цю ж саму земельну ділянку відповідачу, міська рада не врахувала, що у даному випадку була відсутня належним чином оформлена добровільна відмова від права користування, що свідчить про те, що позивач не відмовлявся від права користування земельною ділянкою на користь порту.

Також не було враховано, що нерухоме майно, під яке в 2003 році відведена спірна земельна ділянка, належить позивачу на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на «Пункт наливу зріджених вуглеводних газів» від 04 січня 2003 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету «Про затвердження акта Держкомісії про готовність завершеного будівництвом об'єкту» від 01 серпня 2001 року за № 848. +

Оскільки орган місцевого самоврядування повинен в силу статті 19 Конституції України діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, то останній міг прийняти рішення про припинення права постійного користування не будь-якому випадку за наявності заяви землекористувача, а тільки у тому випадку, коли відмова від права користування відповідає не тільки внутрішній волі особи, а й чинному законодавству, у тому числі законодавству, яким врегульовано припинення права користування земельною ділянкою.

Таким чином, Керченська міська Рада, прийняла рішення без врахування земельного законодавства, яке було чинним на момент прийняття оспорюваного рішення. Серед іншого, прийняте рішення порушує права та інтереси позивача на право користування на умовах оренди земельною ділянкою 0,0292 га, що свідчить про правомірність вимог позивача.

Твердження державного підприємства "Керченський морський рибний порт" про постійне, з моменту виявлення недоліків в проектній документації відведення земельної ділянки площею 0,7197 га в оренду позивачу, ставлення питання про порушення його права користування цією земельною ділянкою, не відповідає дійсним обставинам справи та спростовується відомостями викладеними у акті встановлення меж земельної ділянки в натурі, зони обмежень і прийняття межових знаків під схоронність з планом встановлення меж земельної ділянки від 12 вересня 2003 року, які є невід'ємною частиною та істотною умовою договору оренди земельної ділянки від 12 вересня 2003 року за № 449 відповідно до статей 13,14 Закону України «Про оренду землі» та відомостями викладеними у акті відновлення меж земельної ділянки в натурі від 12 квітня 2007 року, який відповідно до пункту 43 договору оренди землі від 19 вересня 2007 року (реєстр. № 040700800167) та статті 15 Закону України «Про оренду землі», є його невід'ємною частиною.

Рішенням «Про поновлення права оренди земельної ділянки ТОВ «Торговий дім Гермес Ойл» під обслуговування «Пункту наливу зріджених вуглеводних газів» по вул. Свердлова, 49 у м. Керчі», прийнятим на 16 сесії 5 скликання Керченською міською радою 29 березня 2007 року, підтверджена правомірність володіння земельною ділянкою 0,0292 га позивачем.

Крім того, в акті встановлення меж земельної ділянки в натурі від 12 квітня 2007 року, який є невід'ємною частиною договору оренди землі від 19 вересня 2007 року, укладеного Керченською міською радою з позивачем, зазначено, що місце розташування земельної ділянки не змінене, межі не змінені, існуючи межові знаки збережені, площа земельної ділянки складає 0,7197 га; спорів та зауважень щодо визначення меж земельної ділянки в натурі і закріплення межових знаків не заявлено. Вказаний акт підписаний державним підприємством «Керченський морський рибний порт», що свідчить про відсутність порушення його прав на земельну ділянку 0,0292 га. як суміжного землекористувача.

Таким чином, оскільки оскаржуване рішення Керченської міської ради не відповідає вимогам законодавства та порушує права позивача, то визнання недійсним та скасування державного акту на право постійного користування серії II - КМ № 000653, виданого 05 квітня 2004 року на підставі вказаного рішення та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №123, в частині передачі в постійне користування державному підприємству "Керченський морський рибний порт" земельної ділянки площею 0,0292 га. є правомірним.

Стосовно доводів апеляційних скарг щодо того, що причал № 5 відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не підлягає оренді.

Так, відповідно до статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не можуть бути об'єктами оренди:

цілісні майнові комплекси державних підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць), що здійснюють діяльність, передбачену частиною першою статті 4 Закону України "Про підприємництво";

цілісні майнові комплекси казенних підприємств;

цілісні майнові комплекси структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць) казенних підприємств, що здійснюють діяльність, передбачену частиною першою статті 4 Закону України "Про підприємництво";

об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (крім пам'яток культурної спадщини, нерухомих об'єктів, які знаходяться на території історико-культурних заповідників, причалів морських портів), а також об'єкти, включені до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", які випускають підакцизну продукцію, крім цілісних майнових комплексів, які випускають підакцизну продукцію, переданих в оренду до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 29 червня 2004 року.

Таким чином, висновок прокурора про те, що про причали морський портів не можуть бути об'єктами оренди, є хибним.

Стосовно пояснення Калюжного М.О. від 02.07.2013 року, на які посилається заступник прокурора в апеляційній скарзі, слід зазначити наступне.

Згідно з частиною першою статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

В порушення зазначеної норми заступник прокурора в апеляційній скарзі не обгрунтував причини неможливості подання суду першої інстанції пояснень Калюжного М.О. та не заявив відповідного клопотання.

Таким чином, з огляду на викладене, пояснення Калюжного М.О. не приймаються судом апеляційної інстанції до розгляду.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 268 Цивільного кодексу України (в редакції, що діяла до 20 грудня 2011 року) позовна давність не поширювалася на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу держаної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку вдосконалення здійснення судочинства" від 20 грудня 2011 року за № 4176-VІ виключено пункт 4 частини 1 статті 268 Цивільного кодексу України. Разом з тим, пунктом 5 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи.

Тобто, позивачем в даному випадку не було пропущено строк позовної давності для звернення до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

З огляду на викладене, при апеляційному перегляді справи доводи апеляційних скарг не знайшли своє підтвердження, а тому не має підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Заступника прокурора Автономної Республіки Крим та Державного підприємства "Керченський морський рибний порт" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.06.2013 у справі № 901/1612/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.06.2013 у справі № 901/1612/13 залишити без змін.

Головуючий суддя І.В. Євдокімов

Судді Н.В. Воронцова

О.Л. Котлярова

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Гермес Ойл" (вул. Свердлова, 49,Керч,98320)

2. Державне підприємство "Керченський морський рибний порт" (вул. Свердлова, 49,Керч,98300)

3. Керченська міська рада (вул. Кірова, 17,Керч,98300)

4. Прокурор Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21,Сімферополь,95000)

5. Прокуратура міста Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 1)