Постанова

від 11.06.2013 по справі 820/1056/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 р. Справа № 820/1056/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Подобайло З.Г., Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року по справі за позовом Приватного підприємства «Бюджет-С» до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В с т а н о в л е н о:

У лютому 2013 року позивач Приватне підприємство «Бюджет-С» (далі - ПП «Бюджет-С») звернувся до суду з адміністративним позовом, яким з урахуванням уточнення позовних вимог, в якому (з урахуванням уточнень) просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача, Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби (далі - Лозівська ОДПІ), №0000072220 від 07.03.2013 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 53.016,00грн. (основний платіж - 35.344,00 грн., штраф - 17.672,00 грн.), №0000082220 від 07.03.2013 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 46.388,75 грн. (основний платіж - 37.111,00 грн., штраф - 9.277,75 грн.).

В обґрунтування позовних вимог посилається на хибність висновків податкового органу щодо наявності фактів порушень підприємством положень податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами ПП «Будком Алон», ТОВ «Металург-2010», ПП «Стройбелмаш», ПП «Райком», ТОВ «Рест-Профі», оскільки реальність даних господарських операцій повністю підтверджується первинними бухгалтерськими та податковими документами.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року позовні вимоги підприємства задоволено, податкові повідомлення-рішення Лозівської ОДПІ, №0000072220 від 07.03.2013 року та №0000082220 від 07.03.2013 року скасовано.

Судове рішення вмотивоване тим, що правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість та обґрунтованість віднесення витрат при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток за господарськими операціями з контрагентами ПП «Будком Алон», ТОВ «Металург-2010», ПП «Стройбелмаш», ПП «Райком», ТОВ «Рест-Профі» підтверджено належними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, письмовими доказами, які підтверджують, що отримані послуги безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач Лозівська ОДПІ подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді Харківського апеляційного адміністративного суду, представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скаргах доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення, відповідно до положень ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), належить скасувати виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Бюджет-С» зареєстровано виконавчим комітетом Первомайської міської ради Харківської області 29.11.2007 року за № 14781070011000273, знаходиться на обліку у Первомайському відділенні Лозівської ОДПІ з 14.12.2007 року, є платником податку на додану вартість з 14.12.207 року відповідно до свідоцтва № 100083175.

У період з 06 по 12 лютого 2013 року фахівцем відповідача на підставі наказу № 99 від 05.02.2013 року на направлення № 100 від 05.02.2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Бюджет-С» з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з платниками податків: ПП «Будком Алон» за квітень-червень 2012 року, ТОВ «Металург-2010» за березень 2012 року, ПП «Стройбелмаш» за серпень 2012 року, ПП «Райком» за квітень 2012 року та червень 2012 року, ТОВ «Рест-Профі» за квітень 2012 року, за результатами якої складений акт № 183/22.1-04/34971065 від 12.02.2013 року.

Згідно висновків даного акта встановлено порушення позивачем:

- п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 року, в результаті чого завищено витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 176 720 грн., що призвело до заниження суми податку на прибуток підприємства на 37 111 грн.;

- п. 44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України №2755 -VI від 02.12.2010 року в результаті чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за період березень - червень, серпень, вересень 2012 року на суму 35 344 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 35 344 грн.

На підставі висновків даного акту відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення №0000072220 від 07.03.2013 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 53.016,00грн. (основний платіж - 35.344,00 грн., штраф - 17.672,00 грн.), та №0000082220 від 07.03.2013 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 46.388,75 грн. (основний платіж - 37.111,00 грн., штраф - 9.277,75 грн.)

Свою позицію податковий орган обґрунтовує тим, що на підставі актів про результати перевірок ПП «Будком Алон», ТОВ «Металург-2010», ПП «Стройбелмаш», ПП «Райком» та ТОВ «Рест-Профі», контрагентом яких є позивач, з метою підтвердження реальності господарських операцій та повноти відображення в обліку платника податків, Лозівською ОДПІ на адресу позивача було направлено обов'язкові письмові запити про надання інформації та її документальне підтвердження по операціях з вищезазначеними контрагентами (т.1 л.д.8, 11, 14, 17).

У відповідь на вищезазначені запити позивач направив на адресу податкового органу листи, у яких просить обґрунтувати законність підстав витребування такої інформації та її документального підтвердження. Будь-яку запитувану інформацію зазначені листи не містять, документальне підтвердження, копії первинних бухгалтерських та інших документів по господарських операціях з ПП «Будком Алон», ТОВ «Металург-2010», ПП «Стройбелмаш», ПП «Райком» та ТОВ «Рест-Профі» не надавав (т.1, л.д. 9, 12, 15, 18).

Ненадання запитуваних пояснень та їх документального підтвердження, відповідно до положень пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України послугувало підставою для проведення позапланової виїзної перевірки, про що виданий відповідний наказ № 99 від 05.02.2013 року.

При фактичному здійсненні позапланової виїзної перевірки, на усну вимогу фахівця податкового органу надати первинні документи бухгалтерського та податкового обліку по вищевказаним господарським операціям керівником підприємства було відмовлено, про що складено відповідний акт (т.1 л.д.42).

У зв'язку з ненаданням до закінчення перевірки документів, що підтверджують показники податкової звітності, відповідно до положень п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України такі документи вважаються відсутніми на час складення такої звітності, тому перевірку було проведено з урахуванням даного положення, зроблено відповідні висновки, викладені у акті, та на їх підставі винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Колегія суддів вважає таку позицію податкового органу обґрунтованою, а висновки суду першої інстанції безпідставними, та зазначає наступне.

Пунктом 20.1.4. Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено право органів державної податкової служби проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Документальною перевіркою згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пункт 78.1. ст.78 ПК України встановлює вичерпний перелік підстав, за наявності хоча б однієї з яких податковий орган здійснює документальну позапланову перевірку.

Так, крім іншого, згідно з п.п.78.1.1 вищезазначеної статті, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в тому випадку, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Право податкового органу на звернення з обов'язковим письмовим запитом визначено п.73.3. ст. 73 ПК України, відповідно до якого органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту, перелік яких встановлено абз. 3 вищезазначеної статті. До таких підстав віднесено:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Абзац 5 даної статті встановлює обов'язок платників податків щодо подання зазначеної у запиті інформації та її документального підтвердження, за винятком випадків, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, у такому разі платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

На адресу позивача були направлені наступні запити про надання інформації та її документального підтвердження:

- № 16/22.2-10 від 09.01.2013 року по господарських взаємовідносинах з Приватним підприємством «Стройбелмаш» за серпень 2012 року,

- № 17/22.2-10 від 09.01.2013 року по господарських взаємовідносинах з Приватним підприємством «Будком Алон» за квітень, травень, червень 2012 року, ТОВ «Металург-2010» за березень 2012 року, ПП «Раіком» за квітень, червень 2012 року, та ТОВ «Рест-Профі» за квітень 2012 року.

В якості підстав для направлення даних запитів зазначено отримання матеріалів з інших органів Державної податкової служби (а саме: акт № 495/22-417/33122468 від 24.10.2012 року; акт 445/220/34951473 від 04.10.2012 року; акт № 553/22-207/37365818 від 10.08.2012 року; лист № 5245/7/22-221 від 22.08.2012 року та лист № 3804/7/22-421 від 20.06.2012 року) щодо відсутності факту реального вчинення господарських операцій та у зв'язку з тим, що підприємство позивача відобразило взаємовідносини із зазначеними контрагентами у податковій звітності.

У відповідь на запити позивач направив на адресу податкового органу листи № 50 та № 51 від 25.01.2013 року із вимогою про обґрунтування законності підстав витребування такої інформації та її документального підтвердження. Запитувана інформація та її документальне підтвердження не надавав.

Колегія судді, дослідивши вищевказані запити, встановила їх відповідність вимогам абз. 1 та 2 п.73.3. ст. 73 ПК України, у зв'язку з чим прийшла до висновку про наявність обов'язку позивача щодо надання відповіді на них та безпідставність відмови, яка мала місце.

Згідно п.78.4. ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно з правилами ст. 81 ПК України.

Так, проведення документальної виїзної перевірки здійснюється за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: належним чином оформленого направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної перевірки є непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Наявність вищезазначених документів та дотримання порядку їх пред'явлення під час здійснення перевірки 06.02.2013 року підтверджена матеріалами справи та не оспорюється сторонами. Посилання позивача на розбіжності, які містяться в Наказі № 99 від 05.02.2013 року на в направленні на перевірку № 100 від 05.02.2013 року стосовно мети проведення перевірки, суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до вимог до оформлення направлення на перевірку, встановлених п.81.1 ст.81 ПК України у направленні зазначаються, крім іншого, тільки реквізити наказу про проведення відповідної перевірки. Вимоги щодо наявності будь-яких інших відомостей, що містяться в наказі, відсутні.

Відповідно до положень п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Пункт 44.3 зазначеної статті встановлює, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з п. 44.4. даної статті якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

Відповідно до п. 44.5. даної статті у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, а також відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

Пункт 44.6 даної статті встановлює, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Згідно акту, складеного головним державним податковим ревізором-інспектором Лозівської ОДПІ, про ненадання платником податків документів для проведення перевірки № 12/22.1-04/34971065 від 06.02.2013 року, під час здійснення перевірки позивача ПП «Бюджет-С» на усну вимогу про надання до перевірки первинних документів бухгалтерського обліку, інших регістрів, фінансової звітності по взаємовідносинах з ПП «Будком Алон», ТОВ «Металург-2010», ПП «Стройбелмаш», ПП «Райком» та ТОВ «Рест-Профі» керівництво позивача відмовило ( т.4, а.с. 112).

Відомості про надання зазначених документів в подальшому відповідно до положень ст. 44 ПК України відсутні.

Колегія суддів критично оцінює твердження суду першої інстанції про те, що не складення фахівцем відповідача подібних актів у інші дні проведення перевірки свідчить про відсутність відмови з боку позивача надати первинні документи, та зазначає, що обов'язок податкового органу щодо вчинення таких дій Податковим кодексом України не встановлено.

Крім того, положення п.44.7. ст.44 ПК України надають право платнику податків до закінчення перевірки самостійно надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про правомірність здійсненої перевірки та обґрунтованість неврахування при її проведення показників по господарським операціям з контрагентами ПП «Будком Алон», ТОВ «Металург-2010», ПП «Стройбелмаш», ПП «Райком» та ТОВ «Рест-Профі».

Відповідно до п.138.2. ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість висновків відповідача щодо порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 року, в результаті чого завищено витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 176 720 грн., що призвело до заниження суми податку на прибуток підприємства на 37 111 грн.

Відповідно до п.198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 зазначеної статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.4 даної статті якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно п.198.6 даної статті не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки податкового органу про порушення позивачем п. 44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України №2755 -VI від 02.12.2010 року в результаті чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за період березень - червень, серпень, вересень 2012 року на суму 35 344 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 35 344 грн.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

За таких обставин, податкові повідомлення-рішення Лозівської ОДПІ №0000072220 від 07.03.2013 року та №0000082220 від 07.03.2013 року колегія суддів визнає правомірними та не вбачає підстав для їх скасування.

Відповідно до положень п. 4 ч.1 ст. 202 КАС України постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року належить скасувати, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст. 94, 98, 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 202 ч.1 п.4, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року скасувати.

В задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Бюджет-С» про скасування податкових повідомлень-рішень Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби №0000072220 від 07.03.2013 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 53.016,00 грн. та №0000082220 від 07.03.2013 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 46.388,75 грн. (сорок шість тисяч триста вісімдесят вісім грн. 75 коп.) - відмовити.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст постанови виготовлено та підписано 17 червня 2013 року

Згідно з оригіналом Л.В. Мельнікова