Рішення

від 10.06.2013 по справі 914/1291/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.13 р. Справа № 914/1291/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Волинь-Цемент», м. Здолбунів Рівненської області

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетонгруп-1», м. Львів

про: стягнення 2 766 565,14 грн. за Договором поставки № 31/12-Ц від 27.12.2011 року

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Романів В.Я.

Представники сторін:

від позивача: Клим Л.В. (довіреність №352-Юр від 07.02.2013 року)

від відповідача: Сікиринський Ю.О. - директор

Представникам сторін роз'яснено їхні права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 10.06.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Волинь-Цемент», м. Здолбунів Рівненської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетонгруп-1», м. Львів про стягнення 2 766 565,14 грн. за Договором поставки № 31/12-Ц від 27.12.2011 року.

Ухвалою суду від 05.04.2013 року розгляд заяви призначено на 23.04.2013 року. Ухвалою суду від 23.04.2013 року розгляд справи відкладено на 21.05.2013 року. Ухвалою суду від 21.05.2013 року розгляд справи відкладено на 27.05.2013 року. В судовому засіданні 27.05.2013 року оголошено перерву до 03.06.2013 року. Ухвалою суду від 03.06.2013 року розгляд справи відкладено на 10.06.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки № 31/12-Ц від 27.12.2011 року, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 2 766 565,14 грн.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, відзиву на позовну заяву не надав.

Розглянувши матеріали справи, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

27 грудня 2011 року між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Покупець) укладено Договір поставки № 31/12-Ц (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1. Договору, Постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність Покупцю цемент в кількості, асортименті, в строки та на умовах, визначених цим Договором, а Покупець зобов'язується прийняти Цемент і сплатити за нього визначену цим Договором ціну.

Пунктом 2 Договору встановлено, що загальна кількість цементу, що повинен бути поставлений Постачальником Покупцю за цим Договором протягом 2012 року, визначається Сторонами згідно з додатками до цього Договору, якими Сторони визначають обсяг поставок, ціну та умови поставки Цементу на певний строк, вказаний в такому додатку. Додатками №№ 1-7 до Договору поставки було встановлено, що позивач постачатиме відповідачеві цемент марок ПЦІ-500 Н та ПЦІІ/А-Ш-500 насипом залізничним транспортом на умовах СРТ, залізнична станція вказана у заяві відповідача, але у будь-якому випадку в межах Львівської та Івано-Франківської областей.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу цемент на загальну вартість 5 567 934,00 грн. Проте відповідач оплатив лише 3 001 482,50 грн. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 2 566 451,50 грн. Передача відповідачеві цементу підтверджується наступними залізничними накладними (додаються):

- №ВЦ022805 від 03.08.2012 року;

- №ВЦ022954 від 09.08.2012 року;

- №ВЦ023030 від 14.08.2012 року:

- №ВЦ023087 від 16.08.2012 року (два вагони);

- №ВЦ023179 від 22.08.2012 року;

- №ВЦ023204 від 24.08.2012 року (два вагони);

- №ВЦ023278 від 30.08.2012 року (два вагони);

- №ВЦ023405 від 06.09.2012 року;

- №ВЦ023510 від 12.09.2012 року;

- №ВЦ023521 від 13.09.2012 року;

- №ВЦ023567 від 16.09.2012 року (два вагони);

- №ВЦ023711 від 23.09.2012 року;

- №ВЦ023746 від 26.09.2012 року;

- №ВЦ023760 від 26.09.2012 року;

- №ВЦ023830 від 01.10.2012 року;

- №ВЦ023899 від 04.10.2012 року;

- №ВЦ023911 від 04.10.2012 року;

- №ВЦ024014 від 11.10.2012 року;

- №ВЦ024093 від 16.10.2012 року;

- №ВЦ024146 від 19.10.2012 року;

- №ВЦ024229 від 24.10.2012 року;

- №ВЦ024263 від 26.10.2012 року;

- №ВЦ024277 від 27.10.2012 року;

- №ВЦ024363 від 03.11.2012 року;

- №ВЦ024371 від 04.11.2012 року;

- №ВЦ024400 від 07.11.2012 року;

- №ВЦ024423 від 09.11.2012 року (два вагони);

- №ВЦ024480 від 15.11.2012 року;

- №ВЦ024557 від 20.11.2012 року (два вагони);

- №ВЦ024643 від 27.11.2012 року;

- №ВЦ024681 від 01.12.2012 року (два вагони);

- №ВЦ024728 від 06.12.2012 року (три вагони).

Вартість поставленого відповідачеві цементу на загальну суму 2 573 249,00 грн. підтверджується наступними видатковими накладними (додаються):

- №ВЦ000013024 від 03.08.2012 року на суму 58058,50 грн.;

- №ВЦ000013560 від 09.08.2012 року на суму 58349,00 грн.;

- №ВЦ000013804 від 14.08.2012 року на суму 58847,00 грн.;

- №ВЦ000014060 від 16.08.2012 року на суму 115411,50 грн.;

- №ВЦ000014462 від 22.08.2012 року на суму 58930,00 грн.;

- №ВЦ000014656 від 24.08.2012 року на суму 118150,50 грн.;

- №ВЦ000014967 від 30.08.2012 року на суму 118192,00 грн.;

- №ВЦ000015150 від 02.09.2012 року на суму 116947,00 грн.;

- №ВЦ000015439 від 06.09.2012 року на суму 58598,00 грн.;

- №ВЦ000015835 від 12.09.2012 року на суму 58722,50 грн.;

- №ВЦ000015866 від 13.09.2012 року на суму 58847,00 грн.;

- №ВЦ000016111 від 16.09.2012 року на суму 115245,50 грн.;

- №ВЦ000016074 від 23.09.2012 року на суму 59635,50 грн.;

- №ВЦ000016687 від 26.09.2012 року на суму 58473,50 грн.;

- №ВЦ000016733 від 26.09.2012 року на суму 58556,50 грн.;

- №ВЦ000016955 від 01.10.2012 року на суму 117694,00 грн.;

- №ВЦ000017244 від 04.10.2012 року на суму 58390,50 грн.;

- №ВЦ000017272 від 04.10.2012 року на суму 55029,00 грн.;

- №ВЦ000017740 від 11.10.2012 року на суму 58764,00 грн.;

- №ВЦ000018069 від 16.10.2012 року на суму 59096,00 грн.;

- №ВЦ000018300 від 19.10.2012 року на суму 58639,50 грн.;

- №ВЦ000018609 від 24.10.2012 року на суму 59677,00 грн.;

- №ВЦ000018796 від 26.10.2012 року на суму 57519,00 грн.;

- №ВЦ000018860 від 27.10.2012 року на суму 58515,00 грн.;

- №ВЦ000019159 від 03.11.2012 року на суму 59137,50 грн.;

- №ВЦ000019172 від 04.11.2012 року на суму 56315,50 грн.;

- №ВЦ000019298 від 07.11.2012 року на суму 59760,00 грн.;

- №ВЦ000019411 від 09.11.2012 року на суму 114581,50 грн.;

- №ВЦ000019678 від 15.11.2012 року на суму 58224,50 грн.;

- №ВЦ000019899 від 20.11.2012 року на суму 118275,00 грн.;

- №ВЦ000020193 від 27.11.2012 року на суму 59635,50 грн.;

- №ВЦ000020396 від 01.12.2012 року на суму 118441,00 грн.;

- №ВЦ000020532 від 06.12.2012 року на суму 174590,50 грн.

Згідно п. 7.2. Договору, Покупець зобов'язаний оплатити поставлений цемент протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки партії цементу.

Пунктом 8.2. Договору передбачено, що у разі порушення Покупцем строків оплати цементу, встановлених п. 7.2. цього Договору, Покупець зобов'язаний відшкодувати Постачальнику в повному обсязі всі збитки, які викликані у останнього в результаті такого порушення, та сплатити Постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі подвійного розміру облікової ставки Національного банку України, яка діяла під час прострочення оплати, за кожен день такого прострочення оплати. Неустойка (пеня) нараховується на розмір несплачених Покупцем грошових сум, починаючи з першого дня прострочення оплати, та нараховується за весь період прострочення оплати Покупцем, а її нарахування припиняється в день повного погашення заборгованості Покупцем.

Окрім вказаного, у випадку порушення строків оплати цементу Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику додатково також проценти в розмірі 10 % річних, які нараховуються на розмір несплачених Покупцем грошових сум, починаючи з першого дня прострочення оплати, та нараховуються за весь період прострочення оплати, а їх нарахування припиняється в день повного погашення заборгованості Покупцем.

Відповідно до зазначеного, позивач здійснив нарахування відповідачеві пені в сумі 115 383,85 грн., 10 % річних в сумі 76 922,57 грн. та 7 807,22 грн. інфляційних нарахувань.

Отож, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 766 565,14 грн. заборгованості, а саме 2 566 451,50 грн. основної заборгованості, 115 383,85 грн. пені, 7 807,22 грн. інфляційних нарахувань та 76 922,57 грн. десять відсотків річних.

Відповідач 21.05.2013 року подав через канцелярію суду клопотання за вх. №17779/13 в якому надав копії платіжних доручень на загальну суму 5 600 000,00 грн. як докази відсутності заборгованості, що є предметом спору.

У відповідь на зазначене клопотання відповідача, позивач 27.05.2013 року подав через канцелярію суду пояснення за вх. № 18915/13 в якому повідомив, що між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки № 83/11-Ц від 23.06.2011 року та Договір про переведення боргу № 1.13.0.1.3500/429 від 18.07.2011 року, згідно якого відповідач прийняв на себе зобов'язання оплатити цемент по Договору № 24/11-Ц від 28.12.2010 року. тому оплачені відповідачем кошти в сумі 5 600 000,00 грн. зараховувались на виконання попередніх зобов'язань. Крім того, згідно наданих платіжних доручень, платежі здійснювались відповідачем на підставі рахунків без номера і зазначенням дати такого рахунку. Проте, відповідно до Договору поставки № 31/12-Ц від 27.12.2011 року, оплата поставленої продукції шляхом оплати рахунків не передбачена. Тобто протягом дії Договору позивач не надавав відповідачеві жодних рахунків на оплату цементу, а оплата повинна була проводитись згідно документів, що засвідчують дату поставки - залізничних накладних.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, відповідно до зазначеного, позивач здійснив нарахування відповідачу пені в сумі 115 383,85 грн., 7 807,22 грн. інфляційних нарахувань та 76 922,57 грн. десяти відсотків річних.

Згідно п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012, сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватись, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) [див. постанову Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» від 03.04.1997 № 62-97р]. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Відповідно до зазначеного, суд здійснив перерахування інфляційних нарахувань, згідно якого сума інфляційних нарахувань становить 5355,42 грн.:

Дата поставкиСума заборгованості за поставкоюДата виникнення заборгованостіДата по яку здійснюється нарахуванняСукупний індекс інфляціїСума інфляційних нарахувань 09.08.2012 58349,00 грн. 09.09.2012 25.02.2013 100,3 175,05 грн. 14.08.2012 58847,00 грн. 14.09.2012 25.02.2013 100,3 176,54 грн. 16.08.2012 115411,50 грн. 16.09.2012 25.02.2013 100,2 230,82 грн. 22.08.2012 58930,00 грн. 22.09.2012 25.02.2013 100,2 117,86 грн. 24.08.2012 118150,50 грн. 24.09.2012 25.02.2013 100,2 236,30 грн. 30.08.2012 118192,00 грн. 30.09.2012 25.02.2013 100,2 236,38 грн. 02.09.2012 116947,00 грн. 03.10.2012 25.02.2013 100,2 233,89 грн. 06.09.2012 58598,00 грн. 07.10.2012 25.02.2013 100,2 117,20 грн. 12.09.2012 58722,50 грн. 13.10.2012 25.02.2013 100,2 117,45 грн. 13.09.2012 58847,00 грн. 14.10.2012 25.02.2013 100,2 117,69 грн. 16.09.2012 115245,50 грн. 17.10.2012 25.02.2013 100,2 230,49 грн. 23.09.2012 59635,50 грн. 24.10.2012 25.02.2013 100,2 119,27 грн. 26.09.2012 58473,50 грн. 27.10.2012 25.02.2013 100,2 116,95 грн. 26.09.2012 58556,50 грн. 27.10.2012 25.02.2013 100,2 117,11 грн. 01.10.2012 117694,00 грн. 01.11.2012 25.02.2013 100,2 235,39 грн. 04.10.2012 58390,50 грн. 04.11.2012 25.02.2013 100,2 116,78 грн. 04.10.2012 55029,00 грн. 04.11.2012 25.02.2013 100,2 110,06 грн. 11.10.2012 58764,00 грн. 11.11.2012 25.02.2013 100,2 117,53 грн. 16.10.2012 59096,00 грн. 16.11.2012 25.02.2013 100,3 177,29 грн. 19.10.2012 58639,50 грн. 19.11.2012 25.02.2013 100,3 175,92 грн. 24.10.2012 59677,00 грн. 24.11.2012 25.02.2013 100,3 179,03 грн. 26.10.2012 57519,00 грн. 26.11.2012 25.02.2013 100,3 172,56 грн. 27.10.2012 58515,00 грн. 27.11.2012 25.02.2013 100,3 175,54 грн. 03.11.2012 59137,50 грн. 04.12.2012 25.02.2013 100,3 177,41 грн. 04.11.2012 56315,50 грн. 05.12.2012 25.02.2013 100,3 168,95 грн. 07.11.2012 59760,00 грн. 08.12.2012 25.02.2013 100,3 179,28 грн. 09.11.2012 114581,50 грн. 10.12.2012 25.02.2013 100,3 343,74 грн. 15.11.2012 58224,50 грн. 16.12.2012 25.02.2013 100,1 58,22 грн. 20.11.2012 118275,00 грн. 21.12.2012 25.02.2013 100,1 118,27 грн. 27.11.2012 59635,50 грн. 28.12.2012 25.02.2013 100,1 59,64 грн. 01.12.2012 118441,00 грн. 02.01.2013 25.02.2013 100,1 118,44 грн. 06.12.2012 174590,50 грн. 06.01.2013 25.02.2013 100,1 174,59 грн. 03.08.2012 51261,00 грн. 06.12.2012 25.02.2013 100,3 153,78 грн.

Щодо наданого відповідачем клопотання за вх. №17779/13 з копіями платіжних доручень на загальну суму 5 600 000,00 грн, то згідно п.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно п.3 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України», відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно п.1.24 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Згідно п.1.30 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Оскільки в платіжних дорученнях не вказано призначення платежу, то неможливо встановити чи оплата здійснювалась саме за видатковими (залізничними) накладними згідно Договору поставки № 31/21-Ц від 27.12.2011 року.

Судом зобов'язано сторін провести акт звірки взаєморозрахунків, що сторонами не було виконано. У зв'язку з цим позивач подав бухгалтерську довідку, згідно якої вбачається, що заборгованість відповідача, яка виникла з Договорів № 83/11-Ц та № 1.13.0.1.3500/429 (переведено грошове зобов'язання по Договору № 24/11-Ц від 28.12.2010) погашалась почергово, по мірі надходження від відповідача коштів. Тим самим, позивач стверджував про погашення заборгованості відповідачем за Договорами № 83/11-Ц та № 24/11-Ц.

Враховуючи наведене та факт невизначення в платіжних документах призначень платежу, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом цього спору, у суду немає підстав вважати що зобов'язання за Договором поставки № 31/12-Ц від 27.12.2011 року в частині сплати коштів виконане.

З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 764 113,34 грн. заборгованості, з яких: 2 566 451,50 грн. основної заборгованості, 115 383,85 грн. - пені, 5 355,42 грн. - інфляційних нарахувань та 76 922,57 грн. - десять відсотків річних. У решті позовних вимог - відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193, 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетонгруп-1», 79035, м. Львів, вул. Зелена, 238 Б (ідентифікаційний код юридичної особи 37693641) на користь Публічного акціонерного товариства «Волинь-Цемент», 35700, Рівненська область, Здолбунівський район, м. Здолбунів, вул. Шевченка, 1 (ідентифікаційний код юридичної особи 00293054) 2566451,50 грн. основної заборгованості, 115383,85 грн. пені, 5355,42 грн. інфляційних нарахувань, 76922,57 грн. десяти відсотків річних та 55282,27 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

4. У решті позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 17.06.2013 р.

Суддя Кидисюк Р.А