Ухвала

від 21.05.2013 по справі 914/1291/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м.Львів, вул.Личаківська, 128

УХВАЛА

21.05.13 Справа№ 914/1291/13

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Волинь-Цемент», м. Здолбунів Рівненської області

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетонгруп-1», м. Львів

про: стягнення 2 766 565,14 грн. за Договором поставки № 31/12-Ц від 27.12.2011 року

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Емха Л.М.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 2097-юр. від 23.07.2012 року)

від відповідача: ОСОБА_2 - директор

Представникам сторін роз'яснено їхні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось.

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Волинь-Цемент» , м. Здолбунів Рівненської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетонгруп-1», м. Львів про стягнення стягнення 2 766 565,14 грн. за Договором поставки № 31/12-Ц від 27.12.2011 року.

Ухвалою суду від 05.04.2013 року розгляд заяви призначено на 23.04.2013 року. В судовому засіданні 23.04.2013 року оголошено перерву до 21.05.2013 року.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду від 05.04.2013 року виконав частково, 18.05.2013 року на адресу суду надійшли уточнений розрахунок інфляційних нарахувань та заява про забезпечення позову за вх. № 17530/13.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду від 05.04.2013 року виконав частково, 21.05.2013 року подав через канцелярію суду клопотання за вх. № 17779/13 з документами по справі.

В судовому засіданні розглядалась заява позивача про забезпечення позову за вх. № 17530/13, в якій позивач просить суд забезпечити позов ПАТ «Волинь-Цемент» про стягнення 2 766 565,14 грн. шляхом накладення арешту на майно яке належить ТзОВ «Бетонгруп-1». У своїй заяві позивач зазначив, що відповідач не з'явився в судове засідання призначене на 23.04.2013 року, натомість надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи на два тижні у зв'язку з неможливістю забезпечити явку свого представника, що, на думку позивача, свідчить про недобросовісне використання відповідачем свого процесуального права щодо відкладення розгляду справи. Крім того, відповідач понад півроку не вживає жодних заходів з погашення заборгованості за поставлену продукцію, претензійні вимоги щодо погашення заборгованості залишає без відповіді і задоволення, що є підставою вважати що кошти на погашення вищезгаданої заборгованості у відповідача відсутні. Всі перелічені дії відповідача свідчать про його намір затягнути судовий розгляд справи з метою відчуження ліквідного майна, яке може бути предметом стягнення у випадку задоволення позовних вимог, і зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідач у судовому засіданні заперечив проти задоволення зазначеної заяви про вжиття заходів до забезпечення позову виходячи з наступного. Як вбачається з заяви позивача про забезпечення позову, він лише посилається на норми та вимоги законодавства та зазначає обставини, за наявності яких законодавець допускає вжиття заходів по забезпеченню позову, однак не зазначає жодних конкретних обставин та фактів, які б вказували на те, що невжиття заходів до забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості з ТзОВ «Бетонгруп-1» у разі задоволення позовних вимог. Доводи ПАТ «Волинь-Цемент» базуються лише на припущеннях, які не підтверджуються жодними доказами, не зазначено конкретних фактів зменшення майна чи погіршення фінансового стану ТзОВ «Бетонгруп-1».

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Пунктом 3 зазначеної постанови передбачено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Таким чином, враховуючи зазначене, у задоволенні заяви про забезпечення позову судом відмовлено.

В судовому засіданні оголошено перерву до 27.05.2013 року на 11 год. 00 хв. для з'ясування суми здійсненої оплати за Договором поставки № 31/12-Ц від 27.12.2011 року.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Публічному акціонерному товариству «Волинь-Цемент» у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Суддя Кидисюк Р.А