Постанова

від 17.06.2013 по справі 826/5239/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 червня 2013 року 16:54 № 826/5239/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К., при секретарі Бабич Г.Ю., за участі представників позивача Устинової А.В., Шутової І.І., Мучак М.В., відповідача Приходька О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Орлан»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС

про скасування повідомлень - рішень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Орлан» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС №0007012302 від 26.12.2012р. про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, на 11 190 269 грн.; №0006992302 від 26.12.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 850 800,00 грн.; №0007002302 від 26.12.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 79 723,00 грн.; №0002162305 від 26.12.2012р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 131 538,58 грн.

Позовні вимоги мотивовані наступним:

- позивач стверджує, що за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними позивачем, не скінчився строк позовної давності, встановлений нормами Цивільного кодексу України. При цьому, позивач посилається на додаткові угоди, та стверджує, що ці додаткові угоди надавалися відповідачу під час перевірки безпосередньо в приміщенні позивача, де проходила перевірка;

- позивач стверджує, що він мав в наявності всі документи, для віднесення сум, сплачених ТОВ «Гізбрехт технолоджі» та ФОП ОСОБА_5О до валових витрат та податкового кредиту. При цьому, позивач вказує на реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами;

- позивач посилається на відсутність нормативно встановленого обов'язку з перегляду встановленого угодою з банком в 2005 році ліміту залишку готівки в касі, та відсутність обставини перевищення цього ліміту.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на таке:

- відповідач стверджує про те, що додаткові угоди до зовнішньоекономічних контрактів не були надані до перевірки;

- контрагенти позивача відсутні за місцем реєстрації, відносно них складено відповідні акти ДПІ;

- позивач був зобов'язаний переглянути розмір ліміту залишку готівки в касі у зв'язку зі зміною видів діяльності.

Розглянувши подані представниками сторін документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Працівниками ДПІ у Солом'янському районі м. Києва відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1, п. 77.4 ст. 77 ст. 82 ПК України та відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства «Орлан» (далі - позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 30.06.2012. валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 30.06.2012 року, за результатами якої складено акт перевірки № 8635 /22-317/21497134 від 05.12.2012р. (далі - акт перевірки).

Зазначеним актом перевірки встановлено порушення позивачем п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст.135 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у сумі 11 190 269 грн., у тому числі по періодах: півріччя 2012 року - 11190269 грн. (2 кв. 2012 р. - 11190269 грн.), та заниження податку на прибуток на загальну суму 680640 грн., в тому числі по періодам: - півріччя 2012 року - 680640 грн. (2 кв. 2012 р. - 680640 грн.).

Також актом перевірки було встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 , 201.4 , 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за період серпень 2011 року у сумі 63778 грн. та пп. 164.2.19 п. 164.2 ст.164, пп.„а" п.171.2 ст.171, пп.„а" п.176.2 ст.176 ПК України, внаслідок чого встановлено заниження сум податку на доходи фізичних осіб за період березень 2012р. на суму 2532,59 грн..

Крім того, актом перевірки було встановлено порушення позивачем п.п.2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637.

На підставі акту перевірки заступником начальника ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення

№0007012302 від 26.12.2012р. про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 11 190 269 грн. та №0006992302 від 26.12.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 850 800,00 грн.;

№0007002302 від 26.12.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 79 723,00 грн.;

№0002162305 від 26.12.2012р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 131 538,58 грн.

Прийняття зазначених повідомлень - рішень ґрунтується на наступних висновках акут перевірки.

1. Актом планової виїзної перевірки Закритого акціонерного товариства «Орлан» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 31.12.2010 року Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва від 11.04.2011р. №3869 25-02/21497134 встановлено, що станом на 01.07.2009 року ЗАТ «Орлан» мало кредиторську заборгованість перед нерезидентом, що не була погашена впродовж перевіряємого періоду, а саме:

- кредиторська заборгованість по імпортному контракту № 071107 від 07.11.2007 з фірмою «YIOVANT ENTERPRISES LIMITED »(Кіпр) в сумі 294 000.00 Євро (2 204 037,15 грн.);

- кредиторська заборгованість по імпортному контракту № 2007-0037 від 12.12.200" з фірмою «YIOVANT ENTERPRISES LIMITED » (Кіпр) в сумі 445 000.00 Євро (3 579 419,00 грн.

- кредиторська заборгованість по імпортному контракту № 180108 від 18.01.2008 з фірмою «YIOVANT ENTERPRISES LIMITED » (Кіпр) в сумі 119 640,00 Євро (932 252,00 грн.);

- кредиторська заборгованість по імпортному контракту № 150208 від 18.02.2008 з фірмою «YIOVANT ENTERPRISES LIMITED » (Кіпр) в сумі 45 600.00 Євро (348 570,28 грн. ;

- кредиторська заборгованість по імпортному контракту № 080220 від 20.02.2008 з фірмою «YIOVANT ENTERPRISES LIMITED »(Кіпр) в сумі 138 700,00 Євро (1 057 976,00 грн.);

- кредиторська заборгованість по імпортному контракту № 20080225 від 25.02.2008 з фірмою «YIOVANT ENTERPRISES LIMITED » (Кіпр) в сумі 404 450,00 Євро (3055141,90 грн.

За період з 01.07.2009 по 31.12.2010 вищевказані кредиторські заборгованості не погашались та значились в бухгалтерському обліку підприємства станом на 31.12.2010 року. Згідно документів, наданих до перевірки, встановлено, що у ПАТ «Орлан» по бухгалтерському обліку по кредиту рахунка 63.2 „Розрахунки з іноземними постачальниками" станом на 01.01.2011 року рахується кредиторська заборгованість за отримані товари (роботи, послуги) на користь фірми «YIOVANT ENTERPRISES LIMITED» (Кіпр) в сумі 15303454 грн. (1447390 євро), що виникла в наслідок взаємовідносин з фірмою «YIOVANT ENTERPRISES LIMITED» (Кіпр) в період 2008-2009 роках.

Під час перевірки відповідно до пп. 20.1.6, пп. 20.1.8 п. 20.1 ст. 20, п. 85.2 ст. 85 ПК України головному бухгалтеру ОСОБА_6 під розписку вручено запит від 12.11.2012 року №24038/10/22-3 щодо надання письмових пояснень з питання взаєморозрахунків між ПАТ «Орлан» та фірмою «YIOVANT ENTERPRISES LIMITED» (Кіпр) по імпортним контрактам № 071107 від 07.11.2007, № 2007-0037 від 12.12.2007, № 180108 від 18.01.2008, № 150208 від 18.02.2008, № 080220 від 20.02.2008, №20080225 від 25.02.2008 станом на 12.11.2012 року та надання документальних підтверджень щодо здійснення фінансово-господарських взаємовідносин ПАТ «Орлан» (код за ЄДРПОУ 21497134) з фірмою «YIOVANT ENTERPRISES LIMITED» (Кіпр). Листом від 14.11.2012р. №242 (вх. №25248/10 від 14.11.2012р.) ПАТ «Орлан» у наданні письмових пояснень та документальних підтверджень було відмовлено.

Враховуючи викладене, відповідач дійшов висновків про те, що позивач, в порушення п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України у 2-му кв. 2012 року не включило до складу р. 03 Декларацій „Інші доходи" суму безнадійної кредиторської заборгованості, за безплатно отримані від фірми «YIOVANT ENTERPRISES LIMITED » (Кіпр) товари (роботи, послуги) на загальну суму 14431410 грн. (1447390 євро). Вищезазначене порушення призвело до заниження доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування підприємством на загальну суму 14431410 грн., в т.ч. по періодах: - півріччя 2012р. - 14431410 грн. ( 2 кв. 2012 р. - 14431410 грн.); зазначене порушення призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у сумі 11190269 грн., у тому числі по періодах:

- півріччя 2012 року - 11190269 грн. (2 кв. 2012 р. - 11190269 грн.), та заниження податку на прибуток на загальну суму 680640 грн., в тому числі по періодам: - півріччя 2012 року - 680640 грн. (2 кв. 2012 р. - 680640 грн.)

Суд з наявністю даного правопорушення не погоджується, виходячи з такого.

Згідно зі статтею 382 Господарського кодексу України, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України. Форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов'язки його сторін регулюються Законом України "Про міжнародне приватне право" та іншими законами.

Відповідно до пунктів 1-4 статті 5 Закону України "Про міжнародне приватне право», у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. (п.1). Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом. (п.2) Вибір права може бути здійснений щодо правочину в цілому або його окремої частини. (п.3) Вибір права щодо окремих частин правочину повинен бути явно вираженим. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів, крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України (п.4).

Згідно з частиною 1 статті 35 вищезазначеного Закону, позовна давність визначається правом, яке застосовується для визначення прав та обов'язків учасників відповідних відносин.

Пунктом 1 частини 1 статті 44 Закону України "Про міжнародне приватне право» визначено, що у разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої і третьої статті 32 цього Закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору, є, зокрема, продавець - за договором купівлі-продажу.

Оскільки вищезазначені зовнішньоекономічні контракти, укладені між позивачем та фірмою «YIOVANT ENTERPRISES LIMITED » (Кіпр) не містять визначення права, яке підлягає застосуванню, а вищезазначений контрагент позивача є продавцем, то застосуванню підлягає право Республіки Кіпр, оскільки контрагент позивача є резидентом Кіпру.

Згідно з Законом Республіки Кіпр «Про позовну давність» 1945 року, строком позовної давності для договірних зобов'язань визначено 6 років.

Відповідно до пунктів 2.3 додаткових угод від 20 жовтня 2008 року, до вищезазначених зовнішньоекономічних контрактів, укладених між позивачем та фірмою «YIOVANT ENTERPRISES LIMITED», строком розрахунків між сторонами визначено 31.12.2010р.

Отже, станом на дату проведення перевірки (05.12.2012р.) не закінчився строк позовної давності в 6 років, визначений законодавством, яке підлягає застосуванню до спірних правовідносин, як з урахуванням додаткових угод від 20.10.2008р., так і без їх врахування.

Згідно з підпунктом 135.5.4 пункту 135,5 статті 135 Податкового кодексу України, інші доходи включають, зокрема, вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до підпункту «а» підпункту 14.1.11 пункту 14. 1 статті 14 Податкового кодексу України, безнадійна заборгованість, це, зокрема, заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

При цьому, жодних вказівок щодо законодавства, яким такий строк встановлюється, Податковий кодекс не містить, тому суд доходить висновків, що такий строк має визначатися згідно з законодавством, яке застосовується для регулювання цивільних відносин між контрагентами.

Щодо надання вищезазначених додаткових угод під час проведення перевірки, суд відмічає наступне.

Порядок надання документів під час проведення перевірок встановлено нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно із статтею 44.6 вищезазначеного кодексу, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Отже, вищезазначеною правовою нормою визначено обов'язок позивача надати документи на підтвердження правомірності формування показників звітності, та наслідки неподання таких документів. Крім того, цією правовою нормою визначено обов'язок врахування наданих документів під час прийняття рішення.

Статтею 44.7 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи). Протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні. У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

Зазначеною нормою визначено право платника податку після отримання акту перевірки надати документи, визначені в акті перевірки як відсутні. Таким чином передумовою обов'язку надання є саме визначення таких документів, як відсутніх.

Акт перевірки позивача не містить посилань на кшталт «…додаткових угод про зміну строків розрахунку не надано…», «доказів іншого початку перебігу строків не надано…», тощо.

Натомість, в запереченнях на акт перевірки від 14.11.2012р., позивач посилався на додаткові угоди від 20.10.2008р., якими змінено строки розрахунків. Суд доходить висновку, що отримавши такі заперечення, в яких наявні посилання на документи, які не враховані перевіркою, проте, не визначені як відсутні, відповідач мав їх витребувати і дослідити.

2. Актом перевірки також було встановлено, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Гізбрехт технолоджі» (код 36833908), а саме: 06.06.2011 року між підприємствами укладено договір №0606-2011, згідно вказаного договору ТОВ «Гізбрехт технолоджі»(постачальник) зобов'язується поставити та передати у власність, а ПАТ «Орлан» (замовник) прийняти й оплатити комплектуючі відповідно до специфікації, кількість та ціна товару вказана у додатку (специфікації) та супровідних документах (об'ємний датчик, набір пластин, тощо).

В підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «Гізбрехт технолоджі» на адресу ПАТ «Орлан» було виписано наступні податкові накладні №2 від 20.06.2011р. загальною вартістю 16614,12 в тому числі ПДВ 2769,02; №2 від 20.06.2011р. загальною вартістю 88315,68 в тому числі ПДВ 14719,28; №83 від 29.07.2011р. загальною вартістю 44157,84 в тому числі ПДВ 7359,64.

Вказані податкові накладні були ПАТ «Орлан» відображені в реєстрі отриманих податкових накладних та включено до складу податкового кредиту у відповідних періодах.

З огляду на те, що ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС отримано акт перевірки від 12.03.2012 року №2/23/36833908 Бершадської МДПІ у Вінницької області «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Гізбрехт технолоджі»(код 36833908) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс», код ЄДРПОУ 35060241 за період із 01.06.2011 року по 31.07.2011 року»

Даним актом встановлено, що ПАТ «Орлан» порушено ч.5 ст.203, ч.І, 2 ст.215, ст.216. ЦК України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених ТОВ «Гізбрехт технолоджі» при придбанні у ТОВ «Мембрана Техно-імпульс» та продажу товарів (послуг) у червні-липні 2011 року, оскільки товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України.

При цьому відповідач послався на те, що перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні у ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс» та продаж товарів (послуг) у травні 2011 року, які підпадають під визначення п. 185.1 ст. 185 ПК України. Згідно ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

З огляду на це, в акті перевірки відповідач дійшов висновку, що договори поставки, що виконувались протягом перевіряємого періоду по поставці товарів від ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс», сума ПДВ 52147,44 грн. до ТОВ «Гізбрехт технолоджі» та від ТОВ «Гізбрехт технолоджі», сума ПДВ 62253 грн. на користь покупців, зокрема, ПАТ «Орлан» не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому мають ознаки нікчемності.

Також актом перевірки встановлено, що позивач мав взаємовідносини з ФОП ОСОБА_5, а саме: 11.07.2011 року між суб'єктами господарювання укладено договір №14, на підставі якого позивачу було виписано податкові накладні №172 від 21.08.2011р. на загальну вартість 39547,20 в тому числі ПДВ 6591, 20 грн.; №173 від 21.08.2011р. на загальну вартість 39652,80 в тому числі ПДВ 6608, 80 грн.; №163 від 28.07.2011р. на загальну вартість 15628,80 в тому числі ПДВ 2604, 80 грн.; №162 від 28.07.2011р. на загальну вартість 24710,40 в тому числі ПДВ 4118, 40 грн.; №158 від 25.07.2011р. на загальну вартість40339,20 в тому числі ПДВ 6723, 20 грн.; №155 від 22.07.2011р. на загальну вартість 40550,40 в тому числі ПДВ 6758, 40 грн.; №148 від 11.07.2011р. на загальну вартість 33151,20 в тому числі ПДВ 5525, 20 грн.

ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС отримано акт перевірки від 08.11.2011 року №1406/17-2107/НОМЕР_1 ДПІ у м. Черкасах «Про неможливість проведення зустрічної звірки ФОП ОСОБА_5 (код НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.06.2011 року по 31.08.2011 року». Даним актом встановлено, що у ФОП ОСОБА_5 відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, СПД не знаходиться за юридичною адресою згідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України угоди укладені з покупцями, зокрема, з ПАТ «Орлан» мають ознаки нікчемності та не спричиняють реального настання правових наслідків.

З викладених в акті перевірки від 08.11.2011 року №1406/17-2107/НОМЕР_1 ДПІ у м. Черкасах, від 12.03.2012 року №2/23/36833908 Бершадської МДПІ у Вінницької області фактів вбачається, що фінансово-господарська діяльність ПАТ «Орлан» з ФОП ОСОБА_5 за червень-серпень 2011 року здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ПАТ «Орлан», фінансово-господарські взаємовідносини між ПАТ «Орлан» та ТОВ «Гізбрехт технолоджі» та ФОП ОСОБА_5, є фіктивним правочином, та таким, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного Кодексу України ).

Суд з зазначеними твердженнями не погоджується, з огляду на таке.

Відповідно до статті 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно зі статтею 198.1 вищезазначеного кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Статтею 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до статті 201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, згідно із статтею 201.8, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Матеріали справи містять податкові накладні, виписані позивачу його контрагентами, в той же час акт перевірки позивача не містить жодних зауважень щодо її змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагентів позивача станом на дату їх виписки.

З посиланнями відповідача на нікчемність укладених позивачем правочинів суд не погоджується, з огляду на таке.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а, отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоду, здійснену позивачем, нікчемним правочином, в чому саме, на думку відповідача, дані угоди порушують публічний порядок.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від уплати податків та зборів, визначення йому податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств або будь-які інші відомості, які можуть бути ви значені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

3. Актом перевірки також встановлено, що на підприємстві не встановлені ліміти залишку готівки каси підприємства в період з 01.01.2011р. по 30.06.2012р. (надано письмове підтвердження). Опис залишків готівкових коштів в касі підприємства ТОВ «Орлан» згідно аркушів касової книги (дані суми є понадлімітними в зв'язку з не встановленням ліміту на підприємстві). Перевіркою виявлено перевищення ліміту залишку готівки каси на суму 65769,29 грн.

Згідно з п.5.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.04р. №637, установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 8), що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі. Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи. Підприємства, що розпочинають свою діяльність, а також підприємства, діяльність яких була пов'язана виключно з безготівковими розрахунками та які відповідно до встановленого законодавством України порядку отримують право на здійснення додаткового виду діяльності, що передбачає здійснення готівкових розрахунків, на перші три місяці їх роботи ліміт каси встановлюють згідно з прогнозними розрахунками. Установлений з урахуванням прогнозних розрахунків ліміт каси у двотижневий строк після закінчення перших трьох місяців їх роботи переглядається за фактичними показниками діяльності відповідно до вимог цього Положення.

Розрахунок ліміту залишку готівки каси позивача був підписаний Головою правління та головним бухгалтером підприємства 06.06.05 р. та затверджений Розпорядженням Голови правління № 7від 06.06.05 р. Крім того, встановлений ліміт залишку готівки в касі був доведений до відома обслуговуючого банку (Філія РЦ Приватбанку) у відповідності з п.2.2.3 Договору банківського рахунка №К2УАКБ від 06.06.2005р.

Відповідачем не наведено жодних посилань на нормативний акт, яким встановлюється обов'язок позивача з перегляду встановленого ліміту каси. Зазначений в акті перевірки залишок готівки відповідає ліміту, встановленому вищезазначеним розпорядженням. Про встановлення такого ліміту відповідача було повідомлено в запереченнях до акту перевірки, натомість, відомості про ненадання документів щодо встановлення ліміту готівки, в акті перевірки відсутні.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Публічного акціонерного товариства "Орлан" задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва Державної податкової служби від 26.12.2012 №0007012302, №0006992302, №0007002302 та №0002162305.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян