Ухвала

від 05.06.2013 по справі 816/634/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 р.Справа № 816/634/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.,

представника позивача - Проценко О.О.,

представника відповідача - Шульга Н.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2013р. по справі № 816/634/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький міськмолокозавод"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2013 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Кременчуцький міськмолокозавод» до Кременчуцької об»єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 29 січня 2013 року за №0000772301/167.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький міськмолокозавод" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1586,06 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з»ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин положення ст.ст.75,78,185,198 Податкового Кодексу України та норми ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об»єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, представників сторін, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 04.01.2013 по 11.01.2013 Кременчуцькою ОДПІ проведена позапланова виїзна перевірка ПАТ "Кременчуцький міськмолокозавод" по взаємовідносинам з ТОВ "УПК-Арматура" (код ЄДРПОУ 28036237) за період 01.10.2010 по 31.12.2010, ТОВ "Ванда" (код ЄДРПОУ 20394320) за період з 01.04.2010 по 30.06.2010, ТОВ "Елко Пак" (код ЄДРПОУ 33056469) за період з 01.01.2011 по 31.03.2011, ТОВ "Укренергохолдінг" (код ЄДРПОУ 372656617) за період з 01.01.2011 по 31.03.2011.

За результатами даної перевірки, відповідачем складений акт від 11.01.2013 №160/225-09/00446782 (далі по тексту - акт перевірки), за висновками якого встановлено, порушення позивачем вимог: підпункту 3.1.1 пункту 3.1. статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.4.1 , пункту 7.4., статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пункту 185.1. статті 185, пунктів 198.1.,198.3 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 154 838 грн. в тому числі: за грудень 2010 року в сумі 1 648 грн., за квітень 2010 року в сумі 2362 грн., за травень 2010 року в сумі 5400 грн., за червень 2010 року в сумі 5656 грн., за січень 2011 року в сумі 139 772 грн.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ 29.01.2013 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000772301/167 яким ПАТ "Кременчуцький міськмолокозавод" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 158605,50 грн. (у тому числі за основним платежем - 154838 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 3767,50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що судовим розглядом справи встановлено факт порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин в галузі оподаткування.

Висновки перевіряючих, викладені в акті перевірки, носять характер суб»єктивних припущень та не підкріплені жодними доказами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що висновок про порушення позивачем вимог підпункту 3.1.1 пункту 3.1. статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.4.1 , пункту 7.4., статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пункту 185.1. статті 185, пунктів 198.1.,198.3 статті 198 Податкового кодексу України у результаті чого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем з податку на додану вартість у загальному розмірі 154838 грн., ґрунтується на тому, що позивачем, на думку перевіряючих, неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за звітні періоди: квітень - червень 2010 року, грудень 2010 року, січень 2011 року що пов'язано із придбанням у вказаному періоді товарів (робіт, послуг) у контрагентів: ТОВ "УПК-Арматура" (код ЄДРПОУ 34689920), ТОВ "Ванда" (код ЄДРПОУ 20394320), ТОВ "Елко Пак" (код ЄДРПОУ 33056469),ТОВ "Укренергохолдінг" (код ЄДРПОУ 372656617).

На час формування позивачем податкового кредиту в січні 2011 року діяли норми Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-V (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Аналогічні норми закріплені в Законі України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР, що діяли на дату формування позивачем податкового кредиту у квітні - червні 2010 року, грудні 2010 року

Так, за змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.3. пункту 7.2 статті 7 того ж Закону встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

У відповідності до положень підпункту 7.5. 1 пункту 7.5. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З аналізу вказаних вище правових норм, слід дійти висновку, що для отримання права на податковий кредит платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

За змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Так, взаємовідносини між позивачем та ТОВ "УПК Арматура" відбувалися на підставі договору купівлі - продажу №09/1/10 від 18.12.2009р.

Згідно змісту вказаного договору, ТОВ "УПК Арматура" (продавець) зобов'язується передати у власність ПАТ "Кременчуцький міськмолокозавод" (покупець) запасні частини до обладнання та інші матеріали (надалі Товар) згідно товарних накладних, а ПАТ "Кременчуцький міськмолокозавод" прийняти даний Товар та здійснити його оплату згідно умов цього Договору. Ціна на одиницю товару вказується у товарних накладних та додатках до даного договору, що є його невід'ємними частинами.

У рамках виконання вказаного договору, позивачем в грудні 2010 року придбано у ТОВ "УПК Арматура" товар (запасні матеріали: 5080 зворотний клапан EPDM ДН-065 .4404 Іnохра, 5351 трубний фільтр ДН-065 1.4301, 2003 гайка ДН-06511.4307, 2011 конічний штуцер ЦН-0651.1.4307, 5353 сито фільтра ДН065 1мм 1.4301, 2012 різьбове з'єднання ДН-050, 3060 футорка симетрична ДН 65/50) на загальну суму 9887,96 грн. у тому числі ПДВ 1647,99 грн.

За результатами здійснення господарської операції між ПАТ "Кременчуцький міськмолокозавод" та ТОВ "УПК-Арматура" з придбання товару, останнім виписані наступні первинні документи: видаткову накладну №А-00002833 від 06.12.2010, податкову накладну №2953 від 06.12.2010р.

У подальшому запасні частини оприбутковані позивачем на складі ПАТ "Кременчуцький міськмолокозавод", що підтверджується прибутковим ордером №1566 від 08.12.2010 р., карткою рахунку №6317 за грудень 2010 року.

Згідно із звітом про витрату матеріалів відділу технічної експлуатації за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 товар (запасні матеріали) списано у виробництво (поточний ремонт цільномолочний цех).

В підтвердження проведеної оплати за придбання у ТОВ "УПК-Арматура" товару, ПАТ "Кременчуцький міськмолокозавод" надано до матеріалів справи виписку по рахунку від 17.10.2010 із якої можна зробити висновок, що останній в повному обсязі розрахувався за придбаний товар.

Таким чином, в ході судового розгляду доведено, що позивачем правомірно на підставі належним чином оформленої податкової накладної та інших первинних документів, включено суму податку на додану вартість в розмірі 1647,99 грн. до складу податкового кредиту за відповідний період (грудень 2010 року) та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість.

Крім цього, 21.10.2009 між позивачем (покупець) та ТОВ "Ванда" (продавець) укладено договір №11/1/10. У відповідності до даного договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупця пакувальні матеріали (надалі Товар) згідно товарних накладних, а Покупець прийняти даний Товар та здійснити його оплату згідно умов цього Договору. Ціна на одиницю товару вказується у товарних накладних та додатках до даного договору, що є його невід'ємними частинами.

В рамках вказаного договору позивачем було придбано у ТОВ "Ванда" мішки поліетиленові на загальну суму 80508,01 грн., в тому числі ПДВ - 13418,00 грн.

За результатами здійснення господарської операції між ПАТ "Кременчуцький міськмолокозавод" та ТОВ "Ванда" з придбання товару (мішків поліетиленових), останнім виписані наступні первинні документи: видаткові накладні, податкові накладні.

Розрахунок за придбаний товар здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Ванда", що підтверджується наявними у матеріалах справи виписками з рахунку.

На підтвердження фактичності здійснення між позивачем та ТОВ "Ванда господарської операції з купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей та їх подальше використання позивачем у своїй господарській діяльності, представником ПАТ "Кременчуцький міськмолокозавод" до матеріалів справи долучені наступні документи, а саме: прибуткові ордери, картку рахунку № 6318 за 2 квартал 2010 року, звіти про витрати матеріалів, розподіл основних матеріалів на пакування на готову продукцію, норми видатків тари та додаткових матеріалів при фасуванні глазурованих сирків, норми видатків та додаткових матеріалів при фасуванні молочної продукції в п/е плівку, норми видатків тари та додаткових матеріалів при фасуванні знежиреного молока .

Отже, в ході судового розгляду доведено, що позивачем правомірно на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів, включено суму податку на додану вартість в розмірі 13418,00 грн. до складу податкового кредиту за відповідний період (квітень-червень 2010 року) та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість.

Крім цього, взаємовідносини між позивачем (покупець) та ТОВ " Елко Пак" (продавець) у січні 2011 року відбувалися на підставі договору купівлі - продажу №33/32/1/ від 21.12.2009. Згідно пункту 1.1 вказаного договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця пакувальні матеріали (надалі Товар) згідно товарних накладних, а Покупець прийняти даний Товар та здійснити його оплату згідно умов цього Договору. Ціна на одиницю товару вказується у товарних накладних та додатках до даного договору, що є його невід'ємними частинами.

Так, у січні 2011 року ПАТ "Кременчуцький міськмолокозавод" придбало у ТОВ " Елко Пак" пакувальні матеріали (фольга каширована "Кремез" масла "Простокашино" 73%200 г кількістю 600 кг за ціною 47,0833) на загальну суму 33899,98 грн., в тому числі ПДВ 5650,00 грн.

На підтвердження реальності здійснення вказаної господарської операції представником позивача до матеріалів справи долучені наступні первинні бухгалтерські документи: видаткову накладну від 13.01.2011 № ЕЛ-0000034, податкову накладну від 13.01.2011 № 39, прибутковий ордер № 13 від 14.01.2011р.

В підтвердження проведеної оплати за придбання у ТОВ " Елко Пак" пакувальних матеріалів, ПАТ "Кременчуцький міськмолокозавод" надано до матеріалів справи виписку по рахунку від 25.02.2011, із якої можна зробити висновок, що останній в повному обсязі розрахувався за придбаний товар.

У подальшому придбані ПАТ "Кременчуцький міськмолокозавод" пакувальні матеріли використано у господарській діяльності останнього, а саме: списано у виробництво сирково-сирних виробів та масла.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що на підставі податкової накладної, виписаної ТОВ "Елко Пак", за наявності доказів використання придбаного товару у господарській діяльності позивача, останнім правомірно включено суму податку на додану вартість в загальному розмірі 33899,98 грн. до складу податкового кредиту за відповідний період (січень 2011 року) та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість.

Взаємовідносини між ПАТ "Кременчуцький міськмолокозавод" (покупець) та ТОВ "Укрненергохолдінг" (постачальник) відбувалися на підставі договору №Г-09/03/04-024 з урахуванням додаткових угод. Згідно пункту 1.1 вказаного договору, Постачальник зобов'язується надавати у власність Покупця природний газ, а покупець зобов'язується оплачувати вартість прийнятого обсягу газу, згідно тарифу, на умовах договору.

В рамках вказаного договору позивачем прийнято у січні 2011 року від ТОВ "Укрненергохолдінг" природний газ з 2% цільовою надбавкою на загальну суму 804729,21 грн., в тому числі ПДВ - 134121,54 грн.

Вказана операція підтверджується наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами, а саме: актами приймання - передачі природного газу №7 від 31.01.2011, №282 від 28.02.2011, податковими накладними від 05.01.2011 № 7, від 18.01.2011 № 176,,від 28.01.2011 №426.

Розрахунок за придбаний товар здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Укрненергохолдінг" що підтверджується наявними у матеріалах справи виписками по рахунку.

На підтвердження фактичності здійснення між позивачем та ТОВ "Укрненергохолдінг" господарської операції з постачання природного газу представником ПАТ "Кременчуцький міськмолокозавод" до матеріалів справи долучені наступні документи, а саме: договір №92-11-21-28-ТГ 21/0/11 від 31.12.2011, акти приймання-передачі послуг з транспортування природного газу, рахунки за послуги, рахунок на оплату, акти прийому - передачі фактично транспортованих обсягів газу.

Отже, в ході судового розгляду доведено, що позивачем правомірно на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів, включено суму податку на додану вартість в розмірі 134121,54 грн. до складу податкового кредиту за відповідний період (січень 2011 року) та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість.

Стосовно контрагентів позивача - ТОВ "УПК-Арматура", ТОВ "Ванда", ТОВ "Елко Пак", ТОВ "Укренергохолдінг", колегія суддів зазначає, що фактів визнання недійсними або анулювання свідоцтв про державну реєстрацію на момент здійснення господарських операцій судом не встановлено; продавці знаходилися в Єдиному державному реєстрі, а також мали свідоцтва про реєстрацію платниками податку на додану вартість.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що в ході невиїзної документальної перевірки на підставі даних податкових декларацій, звітів, не може бути встановлено, відсутність господарської операції, відсутність об'єкту оподаткування ПДВ та економічної обґрунтованості здійснення фінансово-господарської операції, фактичних обставин, які б спростовували реальність проведення господарських операцій та наявність підстав для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до частини другої статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів, а тим більше постачальників 2-го чи іншого ланцюга.

Згідно пункту 1.3 статті 1 Закону № 168/97-ВР платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до положень пункту 10.2 статті 10 Закону № 168/97-ВР платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 статті 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України визначено, що платникам податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з положеннями статті 16 цього Кодексу платник податків зобов'язаний, зокрема, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Отже, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Із вказаних вище норм, вбачається, що ні Закон № 168/97-ВР (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), ні чинний Податковий кодекс України не ставлять в залежність право платника податку (покупця) на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб. Отже, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, незважаючи на вимогу частини другої статті 71 цього Кодексу щодо процесуального обов'язку відповідача, суду не надано жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при здійсненні ними договірних відносин взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Наявності таких доказів, зокрема вироку суду, постановленого у кримінальній справі стосовно посадових осіб ТОВ "УПК-Арматура", ТОВ "Ванда", ТОВ "Елко Пак", ТОВ "Укренергохолдінг", судовим розглядом при виконанні вимог статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено.

Доводи апеляційної скарги відповідача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи положень ст.ст.75,78,185,198 Податкового Кодексу України та вимог ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об»єктивності розгляду справи висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з"ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2013р. по справі № 816/634/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Спаскін О.А. Судді Сіренко О.І. Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 10.06.2013 р.