Постанова

від 10.06.2013 по справі 804/6171/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2013 р. Справа № 804/6171/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБукіна Л. Є., при секретарі судового засіданняЯкуб Д.В., за участю: представників позивача представника відповідача Мацюк В.В., Прокопенко А.В., Гапич І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Кум-Таш» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дії та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Кум-Таш» (далі - позивач, ПП «Кум-Таш») 7 травня 2013 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Нікопольська ОДПІ) з позовними вимогами про:

- визнання протиправними дій Нікопольської ОДПІ при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Кум-Таш», складанні акту від 21.02.2013 року № 626/228.119309852 та винесенню податкового повідомлення-рішення від 02.04.2013 року №0000102208, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств;

- скасування податкового повідомлення-рішення від 02.04.2013 року №0000102208, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств;

- визнання протиправними дій Нікопольської ОДПІ при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Кум-Таш», складанні акту від 21.02.2013 року № 626/228.119309852 та винесенню податкового повідомлення-рішення від 02.04.2013 року № 0000112208, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість;

- скасування податкового повідомлення-рішення від 02.04.2013 року № 0000112208, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно проведено перевірку позивача, оскільки позивачем у 10-денний строк надано відповідь на запит відповідача; під час проведення перевірки не було досліджено документів первинного бухгалтерського обліку або інших документів з питань обчислення і сплати податків; податковим органом безпідставно зроблені в акті перевірки висновки про визнання правочинів нікчемними. Крім того, позивач вважає, що він не може нести відповідальність за несплату податків свого контрагента.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні доводам позовної заяви. Додатково пояснили, що відповідачем здійснено перевірку окремих господарських операцій позивача, які вже неодноразово були об'єктом податкового контролю, здійснюваного раніше, за результатами яких порушень податкового законодавства встановлено не було.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав письмові заперечення проти позову. В обґрунтування заперечень зазначено, що здійснені господарські операції з контрагентом позивача - ПП «Універсал-Н» не носять реального характеру, як наслідок занижена сума податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств, а тому дії відповідача відповідають вимогам чинного законодавства, а оскаржені рішення є законними та обґрунтованими.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки посадових осіб податкової служби під час здійснення податкового контролю, врегульовано положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідно до п. 21.1.1. п. 21.1. ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно до відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно зі ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом:

ведення обліку платників податків, в порядку, визначеному в главі 6 ПК України;

інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, в порядку, визначеному в главі 7 ПК України;

перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу (згідно глави 8 ПК України), а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Судом встановлено, що позивач - ПП «Кум-Таш» перебуває на податковому обліку в Нікопольській ОДПІ.

Відповідно до наказу Нікопольської ОДПІ від 07.02.2013 року №187, направлення на перевірку від 08.02.2013 року, посадовою особою Нікопольської ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Кум-Таш» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з фіктивним підприємством ПП «Універсал Н» за період з 01.01.2009 року по 01.05.2011 року, за результатами якої складено акт від 21.02.2013 року № 626/228.19309852 (т.1, а.с.17-34).

Перевірка проведена з 08.02.2013 року по 14.02.2013 року, із продовженням терміну перевірки з 15.02.2013 року на два робочих дні, на підставі наказу від 15.02.2013 року №212.

У періоді, який перевірявся, ПП «Кум-Таш» було платником податку на додану вартість, податку на прибуток, комунального податку, податку з доходів фізичних осіб.

У зв'язку із отриманням Нікопольською ОДПІ акту Новомосковської ОДПІ від 13.07.2012 року щодо не підтвердження реальності господарських відносин ПП «Універсал Н» із контрагентами, за результатами аналізу податкових декларацій з ПДВ встановлено, що ПП «Кум-Таш» включено суму ПДВ до податкового кредиту, яка сформована ПП «Універсал Н», Нікопольською ОДПІ 21.01.2013 року за вих.№1398/10/221 направлено запит ПП «Кум-Таш» щодо підтвердження взаємовідносин ПП «Універсал Н» та ПП «Кум-Таш» (т.1, а.с.66).

Згідно п.п. 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

На запит податкового органу позивачем надано відповідь від 29.01.2013 року, у якій зазначено, що затребувані документи вилучені співробітниками УБОЗ УМВС України у Дніпропетровській області для проведення досудового слідства (т.1, а.с.79). Усі документи щодо взаємовідносин між ПП «Універсал Н» та ПП «Кум-Таш» вилучені УВС УБОП ГУМВС України в Дніпропетровській області згідно із протоколом від 13.06.2011 року (т.2, а.с.5-7).

Оскільки позивачем своєчасно надано відповідь на запит податкового органу, тому були відсутні підстави для прийняття наказу про проведення позапланової виїзної документальної перевірки від 07.02.2013 року №187.

Перевіркою встановлено порушення ПП «Кум-Таш»:

- фінансово-господарські операції з поставки товарів (робіт, послуг), які здійснювались між ПП «Кум-Таш» та суб'єктами господарювання по недостовірним первинним обліковим документам, які сформовані особами, які визнані вироком Самарського райсуду м.Дніпропетровська винними у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), ч.1 ст.364-1 Кримінального кодексу України (складання та видача завідомо неправдивих документів);

- п. 5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 329 401,25 грн.;

- п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.7.4.5 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 263 521,00 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.04.2013 року № 0000112208, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 245 236,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 61 309,00 грн., від 02.04.2013 року №0000102208, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 306 545,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 76 636, 23 грн. (т.1, а.с.52).

Під час перевірки повноти визначення податкового кредиту за період з 01.10.2009 року по 31.09.2010 року встановлено його завищення у сумі 263 521 грн., у тому числі за жовтень 2009 року у сумі 18 285,00 грн.

Згідно чинного законодавства податкові органи не обмежені щодо періоду, за який може бути проведено перевірку. Проте, згідно п.102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Враховуючи вимоги ст.102 ПК України, сума податкового кредиту у розмірі 18 285,00 грн. (за жовтень 2009 року) не була включена до податкового зобов'язання ПП «Кум-Таш», які були нараховані згідно акту перевірки від 21.02.2013 року №626/228.19309852.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв на час виникнення спірних правовідносин, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону.

Згідно п. 5.1, 5.2.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду в зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, в тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на час виникнення спірних правовідносин, суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем зазначених вимог законодавства, посилаючись на вирок Самарського райсуду м.Дніпропетровська у справі №1-436/12/12 (т.1., а.с.170).

Слід зазначити, що зі змісту цього судового рішення, на яке посилається податковий орган в акті перевірки позивача, судом не встановлювались факти щодо нікчемності правочинів, укладених між ПП «Універсал Н» та ПП «Кум-Таш».

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомочним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011, податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину, як це передбачено частиною 3 статті 228 Цивільного кодексу України.

Виходячи з положень пунктів 7.2.3, 7.2.6 статті 7 Закон України «Про податок на додану вартість», для одержання бюджетного відшкодування платник податків повинен заплатити податок на додану вартість у ціні товару постачальникам продукції, виконавцям робіт, що і було зроблено позивачем.

Податковим законодавством не передбачено підтвердження сплати ПДВ по ланцюгу поставок. Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку це особа, яка згідно з цим законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Відповідно до пунктів 7.3, 7.3.1 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг) , що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку. Відповідно до п. 10.2 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Тому відповідальність за невнесення до бюджету податку на додану вартість повинні нести постачальники продукції (виконавці робіт), а не позивач, який сплатив ПДВ у ціні виконаних робіт.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесенні до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

ПП «Універсал Н» станом на момент виникнення спірних правовідносин зареєстрована як юридична особа, юридичну особу не припинено, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.2, а.с.22-23).

Відповідно до статті 32 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикція Європейського Суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї. Відповідно до пункту 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», Україна повністю визнає на своїй території юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський Суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України» зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Також Європейський Суд з прав людини в пунктах 70, 71 рішення від 22.01.2009 року у справі «Булвес проти Болгарії» зазначив: якщо національні власті у відсутність яких-небудь вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаному із сплатою ПДВ, який нараховується з операцій в ланцюзі постачань, або яких-небудь вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж карають одержувача, який повністю виконав свої обов'язки, за дії або бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і відносно якого у нього не було засобів відстежування і забезпечення його старанності, то власті виходять за рамки розумного та порушують справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільних інтересів і вимогами захисту прав власності. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків з подання звітності по ПДВ, неможливість для неї забезпечити дотримання постачальником обов'язків подавати звітність по ПДВ і той факт, що ніякого шахрайства відносно системи ПДВ, про який компанія-заявник знала або могла знати, здійснено не було, компанія-заявник не повинна нести наслідки невиконання постачальником обов'язків своєчасного подання звітності по ПДВ і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пені.

Податковим органом не доведено наявність порушень, безпосередньо допущених ПП «Кум-Таш» при отриманні послуг від ПП «Універсал Н».

Слід зазначити, що в результаті проведеної раніше позапланової виїзної перевірки порушення позивачем податкового законодавства при вчиненні господарських операцій на виконання зазначених договорів, встановлені не були, що підтверджується актом перевірки № 1124/232/1930989 від 18.10.2011 р. (т.1, а.с.97-126). Проведення повторної перевірки, за результатами якої винесені оскаржені податкові повідомлення-рішення, суперечить вимогам п.п. 78.1.12 п.78.1 ст.78 ПК України.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1. ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок платників податків.

Відповідно до п. 83.1. ст. 83 ПК України для посадових осіб державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно п.85.9 ст.85 ПК України у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Судом встановлено, що усі документи щодо взаємовідносин між ПП «Універсал Н» та ПП «Кум-Таш», вилучені УБОЗ ГУМВС України в Дніпропетровській області згідно із протоколом від 13.06.2011 року (т.2, а.с.5-7).

Податковий орган листом від 27.09.2012 року звертався до УБОЗ ГУ МВС в Дніпропетровській області про надання вилучених документів (т.1, а.с.65). Проте, вилучені документи надано не було.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, податковим органом перевірку проведено без дослідження первинних документів щодо взаємовідносин між ПП «Універсал Н» та ПП «Кум-Таш», що є порушенням вимог статті 83 ПК України.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позивач, при зверненні до суду із позовними вимогами про визнання протиправними дій Нікопольської ОДПІ при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Кум-Таш», складанні акту від 21.02.2013 року № 626/228.119309852 та винесенню податкових повідомлень-рішень від 02.04.2013 року обрав неналежний спосіб захисту своїх порушених прав, оскільки податковий орган наділений такими повноваженнями згідно із вимогами ПК України, а тому в тій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню. Проте, враховуючи, що податковим органом здійснено перевірку без первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів ПП «Кум-Таш», вироком Самарського райсуду м.Дніпропетровська у справі №1-436/12/12 не встановлювались факти щодо нікчемності правочинів, укладених між ПП «Універсал Н» та ПП «Кум-Таш», висновки податкового органу про порушення позивачем п. 5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.7.4.5 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому, податкові повідомлення-рішення від 02.04.2013 року № 0000112208, від 02.04.2013 року №0000102208, винесені Нікопольською ОДПІ є протиправними та підлягають скасуванню.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1380 грн., під час розгляду справи заявлено клопотання про стягнення судового збору з відповідача. Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволенні позовних вимог майнового характеру, та про відмову у задоволенні позовних вимог немайнового характеру, з урахуванням вимог частини 1 статті 94 КАС України, суд вважає за можливе присудити з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 1345, 59 грн. (1380 - 34,41 грн.).

Керуючись ст.158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Кум-Таш» - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 02.04.2013 року №0000102208, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 02.04.2013 року № 0000112208, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Кум-Таш» здійснені та документально підтверджені судові витрати у розмірі 1345,59 (одна тисяча триста сорок п'ять) грн. 59 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складений 17.06.13 року.

Головуючий суддя (підпис) Л.Є. Букіна