КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 825/878/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О.
Суддя-доповідач: Троян Н.М.
ПОСТАНОВА
Іменем України
25 червня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів - Твердохліб В.А., Костюк Л.О.
при секретарі - Синициній К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «ТІМ» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИЛА:
ТОВ «Телерадіокомпанія «ТІМ» звернулась до суду з позовом до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року скасуванню, виходячи з наступних обставин справи.
За правилами пункту 3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ ТРК "ТІМ" є юридичною особою, 15.06.2001 року зареєстровано рішенням комітету Прилуцької міської Ради за № 0020138, включене до ЄДРПОУ, як платник податків перебуває на обліку в Прилуцькій ОДПІ та зареєстрований як платник податку на додану вартість.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ ТРК "ТІМ" (код ЄДРПОУ 31525773) (з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаєморозрахунків з ТОВ "Євроград КС" (код за ЄДРПОУ 36927091) за період з 01.06.2010р. по 31.10.2010р., за грудень 2010р., за січень 2011 р.
В ході проведення перевірки Прилуцькою ОДПІ встановлено порушення п.1.7 ст.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.4, п.п.7.2.6 п.7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), п. 2,4,5,6,18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997р.; ст. 9 Закону України від 16.07.99 № 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями); п. 198.1 , п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, п.200.1 , 200.2 ст.200 , п. 201.4 , п. 201.6 , п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) , в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму у сумі 299474 грн., у т.ч.: за червень 2010р. у сумі 53402 грн., за липень 2010р. у сумі 54747 грн., за серпень 2010р. у сумі 34809 грн., за вересень 2010р. у сумі 49719 грн., за жовтень 2010р. у сумі 48662 грн., за грудень 2010р. у сумі 39330 грн., за січень 2011 р. у сумі 18805 грн.
За результатами перевірки податковою службою складено Акт від 30.01.2013 № 89/22/31525773, на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення від 14.02.2013 № 0000022202/73, та збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість у розмірі 369642,25 грн. (у т. ч. за основним платежем - 299474,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 70168,25 грн.).
Колегія суддів апеляційної інстанції перевіривши матеріали справи приходить до висновку, що відповідачем правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення виходячи з наступного:
Прилуцькою ОДПІ при перевірці податкових зобов'язань з ПДВ, встановлено, що за період з 01.06.2010р. по 31.10.2010р., за грудень 2010р., за січень 2011р. ТОВ ТРК "ТІМ" задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 560496 грн. на формування даного податкового зобов'язання мали вплив фінансово-господарських взаєморозрахунків з ТОВ "Євроград КС".
При перевірці повноти визначення ТОВ ТРК "ТІМ" податкового кредиту за період з 01.06.2010р. по 31.10.2010р., за грудень 2010р., за січень 2011р., перевіряючими встановлено, що ТОВ ТРК "ТІМ" задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 484617 грн., при цьому, встановлено його завищення у сумі 299474 грн., у т.ч.: за червень 2010р. у сумі 53402 грн., за липень 2010р. у сумі 54747 грн., за серпень 2010р. у сумі 34809 грн. за вересень 2010р. у сумі 49719 грн., за жовтень 2010р. у сумі 48662 грн., за грудень 2010р. у сумі 39330 грн. за січень 2011 р. у сумі 18805 грн.
Такі висновки зроблені на підставі того ,що в ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки встановлено, що 09.04.2012р. за № 09-04/2012 у відповідь на лист Прилуцької ОДПІ було надано бухгалтерські документи щодо підтвердження взаємовідносин з контрагентом ТОВ "Євроград КС" (код за ЄДРПОУ 36927091) за період з 01.01.2010р. по 31.12.2011р., але договорів на підставі яких відбувались взаємовідносини між ТОВ ТРК "ТІМ" та ТОВ "Євроград КС" не було надано.
Позивачем надані бухгалтерські та податкові документи (видаткові та податкові накладні) на відвантаження ТОВ "Євроград КС" (Постачальник) ТОВ ТРК "ТІМ" (покупець) ТМЦ (кабель, відгалужувач та інше ) на суму 1796841 грн., у т.ч. ПДВ 299474 грн.
Надані видаткові накладні підписані зі сторони ТОВ ТРК "ТІМ" (одержав), зі сторони ТОВ "Євроград КС" (відпустив), але підписи без зазначення посади та ПІБ (а.с. 17- 18 т.1).
Податкові накладні підписані особою, яка склала податкову накладну ОСОБА_2, але в більшості податкові накладні підписані особою без зазначення посади та ПІБ.
Бухгалтерські документи, які підтверджують обсяги взаємовідносин між ТОВ ТРК "ТІМ" та ТОВ "Євроград КС" по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" підприємством не надані.
Розрахунки за придбані ТМЦ у ТОВ "Євроград КС" ТОВ ТРК "ТІМ" здійснювало в безготівковій формі, відповідно платіжних доручень. ( а. с. 18 т.1).
Для перевірки не надано товарно-транспортні накладні та інші документи, що свідчать про транспортування товарно-матеріальних цінностей та вантажні роботи до пункту отримання ТОВ ТРК "ТІМ" від ТОВ "Євроград КС".
ТОВ ТРК "ТІМ" ПДВ у сумі 299474 грн. було включено до складу податкового кредиту за період з 01.06.2010р. по 31.10.2010р., у грудні 2010р., у січні 2011р.
За результатами автоматизованого співставлення ПЗ та ПК відхилення між ТОВ ТРК "ТІМ" та ТОВ "Євроград КС" становить 299474 грн. Згідно Додатку №5 до податкової декларації з ПДВ "Розшифровки ПЗ та ПК в розрізі контрагентів" ТОВ ТРК "ТІМ" до ПК включено ПДВ в сумі 299474 грн., а саме: за червень 2010р. у сумі 53402 грн., за липень 2010р. у сумі 54747 грн., за серпень 2010р. у сумі 34809 грн. за вересень 2010р. у сумі 49719 грн., за жовтень 2010р. у сумі 48662 грн., за грудень 2010р. у сумі 39330 грн. за січень 2011р. у сумі 18805 грн.
Автоматизованого співставлення ПЗ та ПК податкові зобов'язання у сумі 299474 грн. не підтверджені, за результатами автоматизованого співставлення податкові зобов'язання ТОВ "Євроград КС" складають: за червень 2010р. у сумі 0 грн., за липень 2010р. у сумі 0 грн. , за серпень 2010р. у сумі 0 грн. за вересень 2010р. у сумі 0 грн., за жовтень 2010р. у сумі 0 грн., за грудень 2010р. у сумі 0 грн., за січень 2011р. у сумі 0 грн.
Позивачем, в порушення порядку віднесення сум ПДВ до податкового кредиту завищено податковий кредит за період з 01.06.2010р. по 31.10.2010р., за грудень 2010р., за січень 2011р. у сумі 299474 грн.
Постачальник ТОВ "Євроград КС" знаходиться на обліку ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС. Основний вид діяльності - будівництво будівель, стан платника - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.
Підприємство зареєстроване в ДПС 09.02.2010р. за № 54179. Юридична адреса: 1103, Печерський р-н, м. Київ, вул. Кіквідзе, д.5. Фактична адреса: 1104, Печерський р-н, м. Київ, вул. Басейна, д. 15. Директор - Ратіані Мамука (податковий номер НОМЕР_1). Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 04.03.2010р. № 100272851, виданого ДПІ у Печерському районі м. Києва , індивідуальний податковий номер - 369270926555, ТОВ "Євроград КС" був зареєстрований платником ПДВ з 04.03.2010р. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість анульовано 22.07.2011р. в зв'язку з тим, що підприємство надавало декларації про відсутність поставок та ненаданням декларацій.
Згідно відповіді ДПІ у Печерському р-ні м. Києва від 21.01.2011р. № 13 14/7/15-510 встановлено, що підприємство не звітує. Останній звіт до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС подано з ПДВ за травень 2010р., з податку на прибуток підприємство не звітувало з моменту реєстрації. Штрафна санкції застосовані згідно чинного законодавства. ТОВ "Євроград КС" - платник високого ризику. Здійснено територіально-дільничий контроль, підприємство за адресою не знаходиться. Надано запит до ГВПМ на встановлення місцезнаходження.
В ході аналізу податкової звітності ТОВ "Євроград КС" відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.
З врахуванням викладеного можна зробити висновок про відсутність основних засобів на підприємстві в зв'язку з відсутністю додатку К1 до декларацій з податку на прибуток та відсутність будь-яких нарахувань у деклараціях з податку на прибуток в рядку 7 "амортизаційні відрахування".
Фактично у ТОВ "Євроград КС" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.
Враховуючи вищевикладене податкові накладні, складені від імені ТОВ "Євроград КС", не є документами, які можуть бути підставою для відображення в податковому обліку ТОВ ТРК "ТІМ".
При цьому, Прилуцькою ОДПІ не одноразово керівнику ТОВ ТРК "ТІМ" направлялися повідомлення про ризик безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ (від 05.08.2010р. № 3981/10/15-213 , від 07.09.2010р. № 6143/10/15-213, від 11.10.2010р. № 8591/10/15-213, від 08.11.2010р. № 10850/10/15-213, від 08.12.2010р. № 13046/10/15-213), де вказано , що ТОВ "Євроград КС" згідно баз даних має стан 10 - "Запит на встановлення місцезнаходження". Також ТОВ ТРК "ТІМ" було проінформоване, що в Україні склалася судова практика невизнання податкового кредиту, сформованого підприємствами в результаті операцій з контрагентами, які не знаходяться за визначеною в установчих документах адресою, не звітують до податкових органів, або задекларовані якими у звітах не відповідають первинним документам, керівники та засновники яких визнають свою непричетність до діяльності суб'єкта господарювання.
Також Прилуцька ОДПІ попереджувала про сумнівність формування податкового кредиту по операціях із ТОВ "Євроград КС".
У момент нарахування податкового кредиту контрагент ТОВ "Євроград КС" мав стан 10 - "Запит на встановлення місцезнаходження" , про що було повідомлено ТОВ ТРК "ТІМ".
Будь-яких первинних складських бухгалтерських документів щодо транспортування, приймання, зберігання та куди в подальшому були використані в господарської діяльності підприємства придбані ТМЦ від ТОВ "Євроград КС" до перевірки не надано.
Надані бухгалтерські та податкові документи (податкові накладні, видаткові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, рахунки - фактури, платіжні доручення) не дають можливості встановити реальність здійснених операцій та факт використання в господарської діяльності ТОВ ТРК "ТІМ", а лише фіксують господарські операції з ТОВ "Євроград КС".
Позивачем, в порушення порядку віднесення сум ПДВ до податкового кредиту завищено податковий кредит за період з 01.06.2010р. по 31.10.2010р., за грудень 2010р., за січень 2011р. у сумі 299474 грн., чим порушено: п.1.7 ст.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.4, п.п.7.2.6 п.7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), п.2,4,5,6,18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997 р. ; ст. 2, 9 Закону України від 16.07.99 №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями) ; п. 198.1 , п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п.200.1 , 200.2 ст.200 , п. 201.4 , п. 201.6 , п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями).
Так, відповідно до п. 85.4. ст.. 85 Податкового кодексу України, при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Відповідно до п. 86.7. ст. 86 цього Кодексу, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України від 25.06.1991 № 1251 "Про систему оподаткування" (чинного на момент спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.
Згідно ст. 11 цього Закону платник податку несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та додержання законів про оподаткування. Вказана правова норма повністю кореспондується із пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011.
Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України від 21.12.2000 № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент спірних правовідносин) , де визначено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Вказана правова норма повністю кореспондується із пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.
Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Податкова накладна є первинним звітним документом, а згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. А безпосередньо дата отримання податкової накладної, засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Отже, враховуючи норми п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість", яка встановлює порядок визначення податкового кредиту, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону, яка визначає дату виникнення права платника податку на податковий кредит, а також враховуючи вимоги пп. 7.2.4, пп. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону, які встановлюють порядок складання та видачі податкової накладної.
Вказані норми Закону України "Про податок на додану вартість" повністю кореспондуються із нормами Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011.
Згідно з пп. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України, податок на додану вартість відноситься до загальнодержавних податків та зборів, та враховуючи, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), саме пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 і зареєстрованого в Міністерстві фінансів України від 05.06.95 р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97 - ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями): «Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом».
Відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року «Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість»
Пунктом 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» також встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
За правилами підпункту 1.2 п.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 і зареєстрованого в Міністерстві фінансів України від 05.06.95 р. за №168/704 визначено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Згідно п.п.2.1 п.2 вищевказаного Положення встановлено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Порядком заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №165, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за №233/2037,встановлено ,що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Згідно з п.4 вказаного Порядку, сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами»
За правилами пункту 198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.
Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.
В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.
При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.
Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.
Колегією суддів апеляційної інстанції ,в ході судового засідання були перевірені, по матеріалам справи , первинні документи , які фіксують факт здійснення господарських операцій,та встановлено,що відповідачу для перевірки були надані первинні бухгалтерські документи оформлені з порушенням вимог п.2.4»Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» та п.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»,оскільки в них були відсутні прізвище особи ,яка склала бухгалтерський документ та її посада,зокрема це податкові та видаткові накладні (а.с. 207-221 т.1).Крім цього,у позивача відсутні договори на поставку ,а також товаро транспортні накладні на перевезення товару,у зв'язку з чим не можливо перевірити чи взагалі проводилась поставка ,чи здійснювались вантажно розвантажувальні роботи і за чий рахунок. Обставини неправильного оформлення первинних бухгалтерських документів,що надавались для перевірки не заперечувались представниками позивача. Пояснення цих представників,щодо здійснення поставки товару та вантажно розвантажувальних робіт ,силами контрагентів,колегією суддів до уваги не приймаються,оскільки жодними письмовими доказами ці обставини не підтверджені.
Крім цього, колегія суддів звертає увагу на Постанову Верховного Суду України від 21 січня 2011 року ,згідно з якою неналежним чином оформлена (підписана невідомою особою )податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту при наявності фактів ,що ставлять під сумнів реальність наданої послуги (а.с.203-204 т.1)
Отже, на підставі викладеного колегія суддів апеляційної інстанції, приходить до висновку, що позивачем не правомірно сформовано податковий кредит, оскільки первинні документи, які були досліджені не відповідають вимогам чинного законодавства та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями),а також не підтверджено належними і допустимими доказами про вантаж, умови його перевезення ,які б свідчили про зміст та обсяг господарської операції і її фактичне здійснення.
Приймаючи до уваги наведене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.02.2013 року №0000022202/73 яким донараховано суму податкового зобов'язання в розмірі 299474 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 70 168,25 грн.
Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Таким чином, аналізуючи зібрані обставини справи, доводи апеляційної скарги та представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалене судом першої інстанції рішення про задоволення позовних вимог, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 160, 198, 202, 205,207,254 Кодексу адміністративного судочинства України,колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби - задовольнити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року - скасувати .
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «ТІМ» - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: Троян Н.М.
Судді: Твердохліб В.А.
Костюк Л.О.
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Твердохліб В.А.
Костюк Л.О.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.06.2013 |
Оприлюднено | 27.06.2013 |
Номер документу | 32062193 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Троян Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні