Постанова

від 25.06.2013 по справі 5002-6/334-2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2013 року Справа № 5002-6/334-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Рибіної С.А.,

суддів Плута В.М.,

Черткової І.В.,

за участю представників сторін:

позивача - Шутанова І.В., представник, довіреність № 26 від 20.06.2013;

відповідача - Кісельова О.О., представник, довіреність № 171/09 від 19.09.2012,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська будівельна компанія ЛТД" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкуро В.М.) від 30 серпня 2012 року у справі № 5002-6/334-2012

за позовом Приватного підприємства "Старі Кадаки" (вул. Таврійська, 13, кв. 26, Ялта, 98635)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська будівельна компанія ЛТД" (вул. Гоголя, 20, Ялта, 98635)

про спонукання до виконання певних дій та стягнення 1265223,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Старі Кадаки" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська будівельна компанія ЛТД" про стягнення заборгованості у сумі 1236959,07 грн., пені у сумі 28264,77 грн., а також зобов`язання передати за актом приймання-передачі об`єкти незавершеного будівництва і матеріальні цінності, будівельні матеріали, конструкції, обладнання та інше майно, яке не використане при виконанні будівельних робіт за договорами підряду на нове будівництво № 01/11 та № 02/11 від 10 січня 2011 року.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідачем зірваний графік закінчення будівництва, має місце фактичне відставання від графіків виконання будівельних робіт по договорам з окремих видів робіт, що призводить до недоцільності продовження будівництва, у тому числі у зв`язку з низькою якістю робіт. Порушені плани інвестора та замовника по будівництву, вводу в експлуатацію та інше.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкуро В.М.) від 30 серпня 2012 року у справі № 5002-6/334-2012 позов задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська будівельна компанія ЛТД" на користь Приватного підприємства "Старі Кадаки" суму заборгованості у розмірі 504855,87 грн., суму пені у розмірі 28264,77 грн. та суму судового збору у розмірі 10509,36 грн. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська будівельна компанія ЛТД" передати Приватному підприємству "Старі Кадаки" по акту приймання-передачі об`єкти незавершеного будівництва та матеріальні цінності, будівельні матеріали, конструкції, обладнання та інше майно, яке не використано при здійсненні будівельних робіт по договорам підряду на нове будівництво № 01/11 від 10 січня 2011 року, № 01/11 від 10 січня 2011 року. В стягненні 732103,20 грн. заборгованості відмовлено.

При винесенні рішення в частині задоволення позовних вимог суд керувався тим, що сума заборгованості у розмірі 504855,87 грн. та сума пені у розмірі 28264,77 грн. підтверджена матеріалами справи та висновками будівельно-технічної експертизи. Щодо вимог, по яких було відмовлено, суд керувався тим, що кошторисна вартість виконаних робіт за грудень 2011 року в розмірі 732103,20 грн. не відповідає кошторису та договірній ціні, яка підтверджена висновками будівельно-технічної експертизи.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська будівельна компанія ЛТД" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Також сторона просить скасувати заходи до забезпечення позову, вжиті судом першої інстанції.

Підставою для скасування зазначеного судового акту заявник апеляційної скарги вважає неповне з`ясування судом першої інстанції усіх обставин справи, що призвело до помилкових висновків та невірного застосування норм матеріального права та порушення судом процесуальних норм.

Свої доводи заявник апеляційної скарги обґрунтовує тим, що господарським судом першої інстанції не було враховано, що фактично прийняті позовні вимоги за двома різними договорами з різними предметами, термінами і графіками виконаних робіт та вартістю виконаних робіт. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем порушений порядок досудового врегулювання спору. Заявник апеляційної скарги звертає увагу на те, що судом першої інстанції не було застосовані положення статті 35 Господарського процесуального кодексу України та не враховані факти, які встановлені судом при розгляді справи № 5002-23/250-2012. Також відповідач зазначає, що основою розрахунків між сторонами є акти виконаних робіт та договірні ціни, які є невід`ємними частинами договорів, а не кошториси, які відповідно до умов укладених договорів, є динамічними та передбачають можливість їх зміни протягом виконання договорів. Апелянт вказує, що грошове зобов`язання за спірними договорами повинно виконуватись позивачем, а не відповідачем. Крім того, судом першої інстанції прийняті до уваги та досліджені тільки документи (у т.ч. акти виконаних робіт після 30.11.2011), які надані позивачем. Відповідач також звертає увагу, що експертиза по справі (висновок експерта № 951 від 23.07.2012) проведена із застосуванням нормативних актів, які застарілі та скасовані. До того ж, припинення виконання відповідачем робіт було здійснено лише з вини позивача по причині затримки у фінансуванні позивачем виконаних робіт. Інші доводи та обгрунтування викладені в апеляційній скарзі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 вересня 2012 року апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська будівельна компанія ЛТД" прийнята до провадження колегією у складі: головуючого судді Сотула В.В., суддів Голика В.С., Черткової І.В. та призначена до розгляду.

Склад колегії суддів з розгляду даної скарги неодноразово змінювався з поважних причин.

Ухвалою від 09.10.2012 судова колегія призначила по справі повторну судову будівельно-технічну експертизу, проведення кої здійснено не було в зв'язку із її неоплатою.

Розпорядженням від 25 червня 2013 року суддю Сотула В.В. замінено на суддю Рибіну С.А., склад колегії визначено: головуючий суддя Рибіна С.А., судді Плут В.М., Черткова І.В., розгляд справи почато спочатку.

У судовому засіданні відповідач наполягав на задоволенні апеляційної скарги.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні, вважав рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим. Також заявив клопотання про відкладення розгляду скарги на більш пізнішу дату.

Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи судовою колегією розглянуто та визнано таким, що не підлягає задоволенню, оскільки ним не доведено наявність обставин, які встановлені статтею 77 Господарського процесуального кодексу України, що перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Домовленість сторін щодо укладення мирової угоди не може бути прийнята судом як підстава для відкладення судового засідання, оскільки на момент винесення судом рішення, що оскаржується, дана угода не існувала, тому вона не може вплинути на рішення по суті.

Судова колегія вважає, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги відсутні.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

31 грудня 2009 року між Приватним підприємством "Старі Кадаки" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська будівельна компанія ЛТД" (генпідрядник) укладено попередній договір генерального будівельного підряду, відповідно до умов якого сторони зобов'язались укласти основний договір генерального будівельного підряду, на підставі наданої замовником проектно-кошторисної документації, а генпідрядник зобов'язався виконати будівельно-монтажні підрядні роботи по об'єкту "Будинок відпочинку", які визначені в кошторисній документації на земельній ділянці замовника, розташованої за адресою: м. Алупка, вул. 1-го Травня та передати результат даної роботи замовнику, а замовник зобов'язався прийняти виконані генпідрядником роботи і оплатити їх у разі їх якісного виконання в строки і на умовах, встановлених в основному договорі.

10 січня 2011 року між Приватним підприємством "Старі Кадаки" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська будівельна компанія ЛТД" (підрядник) укладено договір підряду на нове будівництво №01/11, відповідно до якого замовник доручає підряднику, а підрядник приймає на себе зобов'язання по капітальному будівництву "Будинку відпочинку" за адресою: м. Ялта, м. Алупка, вул. 1-го Травня, будинок 11В вартістю робіт в розмірі 14674287,00 грн., в тому числі ПДВ (а.с. 16-38, т.1).

Згідно пункту 2.2 вказаного договору вартість робіт, визначена пунктом 2.1, є договірною ціною та враховує зміни вартості будівельної продукції на період будівництва, який визначений пунктом 3.6 даного договору.

Розділом 3 цього договору сторони визначили строки виконання робіт.

10 січня 2011 року між Приватним підприємством "Старі Кадаки" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська будівельна компанія ЛТД" (підрядник) укладено договір підряду на нове будівництво №02/11, відповідно до якого замовник доручає підряднику, а підрядник приймає на себе зобов'язання по капітальному будівництву комплексу зовнішніх басейнів та насосної станції для майбутнього Будинку відпочинку за адресою: м. Ялта, м. Алупка, вул. 1-го Травня, будинок 11В вартістю робіт в розмірі 648550,40 грн., в тому числі ПДВ (а.с. 39-60, т.1).

Згідно пункту 2.2 вказаного договору вартість робіт, визначена пунктом 2.1, є договірною ціною та враховує зміни вартості будівельної продукції на період будівництва, який визначений пунктом 3.6 даного договору. Вартість арматури та металевих виробів може змінюватись у зв'язку із фактичною вартістю на ринку у виробників та постачальників.

Розділом 3 цього договору сторони визначили строки виконання робіт.

Відповідно пункту 15.4 договору підрядник при порушенні своїх зобов'язань, передбачених договором, несе відповідальність в формі платежів замовнику за несвоєчасне завершення передбачених договором робіт та зрив встановленого сторонами строку здачі об'єкту - пеню в розмірі 0,025% від вартості робіт по договору за кожний день затримки.

Будівельні роботи виконані не в повному обсязі та з 30 грудня 2011 року повністю припинені.

16 січня 2012 року відповідач повідомив позивача про тимчасове припинення будівельних робіт з вини позивача.

Позивач вважає, що дії з зупинення робіт порушують його права, він має право відмовитися від договору та вимагати від підрядника повернення раніше сплачених в якості передплати коштів.

Вищевикладене стало підставою для звернення позивача до суду із вимогою про сплату боргу, нарахованих санкцій за порушення зобов`язань та спонукання до виконання певних дій.

Господарський суд Автономної Республіки Крим позовні вимоги задовольнив частково.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, дотримання ним норм процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що рішення суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод); з інших юридичних фактів, а також безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договорів підряду на нове будівництво №01/11 та № 02/11 від 10.01.2011.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем у визначені договорами строки будівельні роботи не завершені, що підтверджується актами комісії служби замовника (позивача) від 30.12.2011, 03.01.2012, 04.01.2012, 05.01.2012, 06.01.2012 та від 10.01.2012.

Відповідно актів приймання виконаних підрядних будівельних робіт судом першої інстанції встановлено, що за період з лютого 2010 року по грудень 2011 року вартість будівництва об'єктів "Будинок відпочинку" та комплексу зовнішніх басейнів та насосної станції" за адресою: м. Алупка, вул. 1-го Травня, 11В становить 5054730,22 грн.

Об'єми та вартість виконаних робіт з моменту початку будівництва до грудня 2011 року взаємно визнані замовником та підрядником, про що свідчать акти виконаних робіт та акти звірки взаєморозрахунків, які підписані представниками сторін.

Однак, акти виконаних робіт за грудень 2011 року по двох договорах на загальну суму 4178706,62 грн. (3995068,22 грн. + 183638,40 грн.) підписані тільки відповідачем (а.с. 29-98, т.3; а.с. 2-21, т.6).

Відтак, суд дійшов висновку, що сторони не дійшли згоди щодо об'єму та вартості виконаних будівельних робіт в грудні 2011 року.

Відповідно до частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Ухвалою господарського Автономної Республіки Крим від 27 березня 2012 року по справі № 5002-6/334-2012 призначено судову будівельно-технічну експертизу, виконання якої доручено Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз. Серед питання, які були поставлені судом, є таке:

- Які об'єми та види будівельних робіт були фактично виконані Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська будівельна компанія ЛТД" в грудні 2011 року у відповідності з договором підряду на нове будівництво №01/11 від 10.01.2011 та якими документами це підтверджується?

- Яка вартість робіт, виконаних в грудні 2011 року у відповідності із кошторисом, який є додатком до договору підряду на нове будівництво №01/11 від 10.01.2011?

- Чи відповідає ціна, зазначена в актах виконаних робіт, представлених Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська будівельна компанія ЛТД" за грудень 2011 року, кошторису та договірній ціні?

У висновку експерта зазначено, що ним було досліджено акти виконаних робіт за грудень 2011 року, які не підписані сторонами, а отже є спірними. Експертом визначено, що будівельні роботи по актам № 22, 23, 24 є роботами по основному договору підряду №01/11 від 10.01.2011, а роботи по актам №7, 8 є роботами по основному договору №02/11 від 10.01.2011. Роботи по актам № 9, 25, 26, 27, 28 є додатковими роботами, які не передбачені договорами підряду № 01/11 та 02/11 від10.01.2011 та остаточно сторонами не узгодженні. Оскільки в грудні 2011 року будівельні роботи фактично проводились по договору підряду № 01/11, тому було досліджено відповідно акти виконаних робіт № 22, 23, 24.

Це стало підставою для визнання судом будівельних робіт по актах № 9, 25, 26, 27, 28 такими, що не передбачені договорами підряду.

Проте, відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" оцінюючи висновок експерта, господарський суд повинен виходити з того, що цей висновок не має заздалегідь встановленої сили і переваг щодо інших доказів (частина п'ята статті 42 та частина друга статті 43 Господарського процесуального кодексу України).

Судова колегія вважає, що питання узгодження сторонами додаткових робіт є правовим та не входить до компетенції експерта, відтак висновок експерта по актах № 9, 25, 26, 27, 28 не може бути прийнятий судом.

До того ж, судовою колегією встановлено, що в провадженні господарського суду Автономної Республіки Крим знаходився спір між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська будівельна компанія ЛТД" та Приватним підприємство "Старі Кадаки" про стягнення грошових коштів у розмірі 3380572,35 грн., які включають: 2940572,35 грн. основного боргу, 440000,00 грн. авансового платежу за договором підряду № 01/11 від 10.01.2011. Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.07.2012 по справі № 5002-23/250-2012, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.09.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 05.12.2012, позовні вимоги задоволені частково: стягнуто з Приватного підприємства "Старі Кадаки" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська будівельна компанія ЛТД" 2745538,75 грн. основного боргу. В частині позовних вимог про стягнення 195033,60 грн. та 440000,00 грн. авансового платежу відмовлено.

В рамках вказаної справи було проведено експертизу, згідно висновків якої виконані за договором будівельні роботи відповідають вимогам ДБН, а також СніП 3.03.01-87, об'єми робіт відповідають фактично виконаним, у т.ч. за актами № 9, 25, 26, 27, 28.

Згідно частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у справі, яка розглядається. Отже, повна тотожність суб'єктного складу спору є обов'язковою умовою преюдиціальності щодо сторін. Якщо у справі беруть участь ті самі сторони, однак інші треті особи, то факти, встановлені рішенням у такій справі, матимуть преюдиціальне значення.

Не має винятків стосовно преюдиціальності фактів, що не входили у предмет доказування в раніше розглянутій справі. Якщо суд помилково включив факт у предмет доказування, це не позбавляє його властивостей преюдиціального факту в розгляді іншої справи.

У пункті 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Оскільки зазначений вище та даний спори мають однакові сторони, судова колегія визнає можливим застосування статті 35 Господарського процесуального кодексу України, щодо фактів встановлених судом, а саме: факту того, що будівельні роботи відповідають вимогам ДБН, а також СніП 3.03.01-87, об'єми заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю „Кримська будівельна компанія ЛТД" робіт відповідають фактично виконаним, у т.ч. за актами № 9, 25, 26, 27, 28, що розглядаються в даній справі.

Тому довід заявника апеляційної скарги щодо застосування положень статті 35 Господарського процесуального кодексу України та врахування фактів, які встановлені при розгляді справи № 5002-23/250-2012, є правомірним, висновки суду про відсутність підстав для їх застосування - передчасними.

Дослідивши інші доводи суду першої інстанції, судова колегія визнає їх передчасними, а доводи відповідача по справі такими, що підлягають врахуванню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було прийнято до уваги лише кошториси, які є додатками до договорів підряду та не прийняті до уваги Договірні ціни та Договірні ціни на додаткові роботи, які виконані відповідачем за погодженням з позивачем, що відображено в протоколах позивача.

Підставою для розрахунків є Акти виконаних робіт, а не кошторис, оскільки нормами п. 1.4.4 ДБН 1.1.1-2000 передбачені стадії визначення вартості будівництва.

Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 1 серпня 2005 року, згідно з якими істотною умовою договору підряду є договірна ціна. Примірний договір затверджено Мінрегіонбудом.

Відповідно до статті 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Договорами встановлено, що фізичний об'єм та вартість окремих видів робіт і вартість одиниці кожного виду робіт узгоджені сторонами і відображені у кошторисі.

Відповідно до Додатку № 1, що є невід'ємною частиною Договорів, прямо встановлено, що кошторис є динамічним.

Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27 серпня 2000 року N 174 було затверджено Правила визначення вартості будівництва (ДБН Д. 1.1-1-2000). Відповідно до п. 3.3.3.3 зазначених Правил приблизний кошторис (динамічна договірна ціна) встановлюється відкритим і може уточнюватися протягом всього строку будівництва.

Договорами підряду встановлено приблизний кошторис, який передбачає можливість його зміни протягом виконання договору, як наслідок, зміни договірної ціни.

Відповідно до п. 19.2 Договору № 01/11 від 10.01.2011 підрядник, що виявив підчас будівництва роботи, що не враховані в технічної документації, та у зв'язку з цим необхідність їх виконання і збільшення узгодженої сторонами договірної ціни, зобов'язаний у можливо короткий строк повідомити про це Замовника.

З вищевикладеного вбачається можливість проведення за договором додаткових робіт.

Відповідно до п. 19.3 Договору № 01/11 від 10.01.2011 замовник у місячний термін після отримання від підрядника повідомлення про необхідність виконання додаткових робіт зобов'язаний розглянути пропозицію підрядника і підтвердити свою згоду на виконання даних робіт або направити Підряднику своє мотивоване заперечення.

Договором не встановлено в якій саме формі повинно бути зроблено замовником підтвердження своєї згоди на проведення додаткових робіт, та не передбачено укладення у зв'язку з цим яких-небудь додаткових угод до Договору.

При вирішенні спору по справі № 5002-23/250-2012 суд встановив, що дії замовника (позивача), свідчать про прийняття пропозиції підрядника (відповідача) про необхідність виконання додаткових робіт, а саме: узгодження договірної ціни цих робіт фактично є згодою на виконання цих робіт.

Підчас розгляду справи судовою колегією встановлено, що відповідач не заперечує проти відставання від графіків будівельних робіт, але це відбулося не з його вини, тому висновки суду про стягнення з відповідача пені за порушення договірних зобов`язань в розмірі 28264,77 грн., також є передчасними.

Щодо висновків суду про зобов`язання відповідача передати позивачу по акту приймання-передачі об`єкти незавершеного будівництва та матеріальні цінності, будівельні матеріали, конструкції, обладнання та інше майно, яке не використано при здійсненні будівельних робіт по договорам підряду на нове будівництво № 01/11 від 10 січня 2011 року, № 01/11 від 10 січня 2011 року, судова колегія зазначає, що сторонами не заперечується факт знаходження об`єктів під охороною позивача та відсутність доступу до них відповідача. Належні докази, які б спростовували дані факти, у сторін відсутні. Це унеможливлює передачу їх за актом приймання-передачі.

На підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що вимоги в цій частині задоволенню також не підлягають.

Згідно вимог статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція має право скасувати рішення повністю або частково і прийняте нове рішення.

На підставі вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку про неповне з`ясування господарським судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, що дає підстави суду апеляційної інстанції для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення у справі та прийняття нового рішення про відмову в позові.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 частини першої статті 103, пунктом 1 частини першої статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська будівельна компанія ЛТД" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 серпня 2012 року у справі № 5002-6/334-2012 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Головуючий суддя С.А. Рибіна

Судді В.М. Плут

І.В. Черткова

Розсилка:

1. Приватне підприємство "Старі Кадаки" (вул. Таврійська, 13, кв. 26, Ялта, 98635).

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська будівельна компанія ЛТД" (вул. Гоголя, 20, Ялта, 98635).