Рішення

від 21.06.2013 по справі 910/7030/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7030/13 21.06.13

За позовомПублічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Філайт Плюс" простягнення 16434178,49 грн. СуддяСташків Р.Б. Представники: від позивача - Патенок А.В., представник за довіреністю; від відповідача -не з'явився. СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Філайт Плюс" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 16434178,49 грн., з яких:

- 11842700 грн. заборгованість за кредитом;

- 2449438,22 грн. заборгованість за несплаченими відсотками;

- 1475483,93 грн. пеня по тілу кредиту з 01.06.2012 до 31.03.2013;

- 309448,67 грн. пеня по відсоткам з 01.06.2012 до 31.03.2013;

- 295905,27 грн. 3% річних за прострочення суми кредиту;

- 61202,40 грн. 3% річних від простроченої суми відсотків по кредиту.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Філайт Плюс своїх зобов'язань за Кредитним договором №35/12/10 від 29.12.2010.

Позивачем подана заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 17127071,94 грн., з яких:

- 11842700 грн. заборгованість за кредитом;

- 2449438,22 грн. заборгованість за несплаченими відсотками;

- 2349072,55 грн. неустойка за невиконання основного зобов'язання;

- 485861,17 грн. неустойка за несплаченими процентами.

Отже, має місце нова ціна позову, з якої виходить суд.

Також, на виконання вимог ухвали суду позивачем здійснено перерахунок неустойки за кредитом та процентами із дотриманням вимог статті 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", частини 2 ст. 343 ГК України, частини 6 статті 232 ГК України.

Відповідач у відзиві заперечив проти нарахування неустойки за кредитом та процентами. Свої заперечення мотивував тим, що заборгованість нарахована з порушенням ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» і підлягає перерахунку.

У поданій заяві 12.06.2013 відповідач на підставі п. 2 ст. 258 ЦК України відповідач заявив про застосування до вимог про стягнення неустойки спеціальної позовної давності, на підставі чого керуючись п. 4 ст. 267 ЦК України просив суд відмовити у задоволенні позову в частині стягнення неустойки за невиконання основного зобов'язання та за несплаченими процентами. Заперечень проти стягнення заборгованості за кредитом, відсотками відповідач не висував.

Ухвалою суду від 12.06.2013 продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

У судовому засіданні 11.06.2013 позивач підтримав збільшені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством "Брокбізнесбанк" (далі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Філайт Плюс" (далі - Позичальник) 29.12.2010 було укладено кредитний договір №35/12/10 (далі - Кредитний договір), із змінами внесеними додатковою угодою №1 під 23.02.2011, додатковою угодою №2 від 06.04.2011, додатковою угодою №3 від 06.05.2011, додатковою угодою №4 від 20.06.2011, додатковою угодою №5 від 20.07.2011, додатковою угодою №6 від 20.09.2011, додатковою угодою №7 від 28.12.2011, відповідно до умов якого Позичальнику було надано кредит в сумі 11842700 грн., з терміном користування до 01 червня 2012 року включно, із щомісячною сплатою процентів за користування Кредитом у розмірі 20% річних до 7 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти (строк сплати відсотків за березень 2011 року -- травень 2012 року продовжений до 01 червня 2012 року).

Відповідно до пункту 4.2.1 Кредитного договору Позичальник зобов'язаний здійснювати своєчасне повернення кредиту, сплачувати нараховані проценти, використовувати кредит за цільовим призначенням та виконувати всі свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені Кредитним договором.

Згідно з пунктом 2.3 Кредитного договору повернення кредиту здійснюється шляхом здійснення платежу на позичковий рахунок, в строк не пізніше 28 грудня 2011 року.

Відповідно до умов пункту 2.4 Кредитного договору проценти нараховуються в межах терміну користування кредитом, що визначений в п. 1.1.2 Кредитного договору на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом із розрахунку календарної кількості днів у році та календарної кількості днів у місяці. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту і не враховується день повернення кредиту.

Відповідно до пункту 2.6 Кредитного договору Позичальник зобов'язаний сплачувати проценти за поточний календарний місяць щомісячно до 7 (сьомого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення (у тому числі дострокового) строкової заборгованості за кредитом в повному обсязі. Строк сплати відсотків за березень 2011 року - травень 2012 року продовжений до 01 червня 2012 року.

З матеріалів справи вбачається, що кредитні кошти були надані Позичальнику відповідно до п. 2.1 Кредитного договору, у безготівковій формі па підставі заяви Позичальника та платіжного доручення.

Факт надання кредиту підтверджується доданими до позовної заяви платіжними дорученнями та банківськими виписками по рахунку Позичальника, копії яких містяться в матеріалах справи.

Таким чином, Банком було здійснено кредитування Позичальника на умовах та в порядку, встановлених Кредитним договором.

Проте, Позичальник належним чином не виконав умови Кредитного договору внаслідок чого, за даними Банка станом на 15.05.2013 загальна сума заборгованості Позичальника становить 14292138,22 грн., а саме:

- 11842700 грн. заборгованість за кредитом;

- 2449438,22 грн. заборгованість за несплаченими відсотками.

Станом на момент розгляду справи у матеріалах справи відсутні докази погашення вищевказаної суми заборгованості за Кредитним договором.

За таких обставин справи позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом у відповідача в зв'язку із порушеннями строків сплати суми кредиту та процентів за користування кредитом, виникла прострочена заборгованість за Кредитним договором у сумі 14292138,22 грн., а саме:

- 11842700 грн. заборгованість за кредитом;

- 2449438,22 грн. заборгованість за несплаченими відсотками.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за кредитом та відсотками підлягають задоволенню у вищевказаних сумах. Розрахунок вказаної заборгованості, наявний в матеріалах справи відповідає нормам законодавства та умовам Кредитного договору. Проти стягнення вищевказаної заборгованості відповідачем заперечення не висувались.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з пунктом 7.1 Кредитного договору за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісій Банк має право нараховувати Позичальнику неустойку в розмірі подвійної процентної ставки, що визначена п. 1.1.3 Кредитного договору, від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення. При розрахунку неустойки приймаються: рік - 365 днів, місяць - рівний календарній кількості днів.

На підставі вказаного пункту Кредитного договору позивач, відповідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог просить стягнути з відповідача неустойку за прострочення сплати суми кредиту та нарахованих відсотків, яка відповідно до розрахунку позивача складає 2834933,72 з яких:

- 2349072,55 грн. неустойка за невиконання основного зобов'язання;

- 485861,17 грн. неустойка за несплаченими процентами.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Щодо заяви відповідача про застосування до вимоги позивача про стягнення неустойки строку спеціальної позовної давності, встановленого ст. ст. 258, 261 Цивільного кодексу України, суд вказує наступне.

З матеріалів справи вбачається, що з даним позовом до суду позивач звернувся 10.04.2013, про що свідчить відбиток поштового штемпеля на поданій до суду позовній заяві (вх. 7030/13)

Позивачем на підставі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч. 6 ст. 232 ГК України з урахуванням строку спеціальної позовної давності було здійснено перерахунок неустойки за невиконання основного зобов'язання та за несплаченими процентами.

З урахуванням вищевикладеного, строк позовної давності щодо вимоги про стягнення пені за кредитом та відсотками з урахуванням здійсненого позивачем уточненого розрахунку по вказаній вимоги починаючи з 01.06.2012 не сплив.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи умови укладеного Кредитного договору та здійснення уточненого розрахунку щодо пені, який відповідає вимогам чинного законодавства та здійснений в межах строку позовної давності, судом визнається обґрунтованою, законною та такою, що підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення пені за кредитом за період з 01.06.2012 до 01.12.2012 в сумі 880902,21 грн. та за відсотками за період з 01.06.2012 до 30.11.2012 в сумі 183204,56 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Філайт Плюс» (04050, м. Київ, вул. Білоруська, буд. 3, ідентифікаційний код 35262305) на користь Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» (03057, м. Київ, проспект Перемоги, 41, ідентифікаційний код 19357489) 11842700 (одинадцять мільйонів вісімсот сорок дві тисячі сімсот) грн. заборгованості за кредитом, 2449438 (два мільйони чотириста сорок дев'ять тисяч чотириста тридцять вісім) грн. 22 коп. заборгованості за відсотками, 1064106 (один мільйон шістдесят чотири тисячі сто шість) грн. 77 коп. пені, а також 61704 (шістдесят одну тисячу сімсот чотири) грн. 46 коп. судового збору.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.06.2013

СуддяР.Б. Сташків