Постанова

від 20.06.2013 по справі 818/3732/13-а

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2013 р. Справа №818/3732/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелети С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Кліщенко В.О.

представника позивача Сівенко В.М., представника відповідача Шульга В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Горобина" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання недійсним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Горобина" звернулося до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкових повідомлень-рішень від 30.11.2012р.№ 0000802250/61532, №0000812250/61535, №0002392240/61537.

Свої вимоги мотивує тим, що податковий орган дійшов безпідставного висновку про нікчемність укладеної позивачем угоди з ТОВ "Сан-Кор Трейд" на поставку товарів лише у зв'язку з тим, що ТОВ "Сан-Кор Трейд" діяло без належної обачності і йому мало бути відомо про те, що його контрагенти не мали реальної можливості здійснювати господарські операції в силу відсутності основних засобів, управлінського та технічного персоналу, транспортних засобів, при цьому, самим позивачем виконано всі вимоги податкового законодавства. Також стосовно правовідносин із ТОВ "Донметсплав" зазначає, що ТОВ "Горобина" згідно укладених угод із даним контрагентом правомірно було збільшено валові витрати підприємства за перевіряємий період. Стосовно зменшення податковим органом від'ємного значення з податку на прибуток, позивач посилається на судові рішення по справі №2а-1870/4827/12 згідно яких висновки податкового органу про порушення податкового законодавства по правовідносинам із ТОВ "Фаворит-Д Плюс" та ТОВ "МКПК "Агентія Трейд" визнані неправомірними та скасовані податкові повідомлення-рішення, прийняті після проведеної перевірки. Також позивач не погоджується із застосуванням штрафної санкції за провадження торгівельної діяльності без придбання відповідного торгового патенту, з огляду на те, що позивач є виробником алкогольних напоїв, а тому не підпадає під поняття "торгівельна діяльність у пунктах продажу товарів" за наявністю якої необхідно придбавати торговий патент.

Державна податкова інспекція у м. Сумах, заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовує тим, що укладена позивачем угода з ТОВ "Сан-Кор Трейд" на поставку горіха волоського є нікчемною. Крім того, ТОВ "Горобина" документально не довело реальності виконання вказаної господарської операції. Стосовно правовідносин із ТОВ "Донметсплав" зазначає, що позивачем було порушено норми п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України, оскільки витрати та податковий кредит сформовано у перевіряємому періоді по операціям, які були здійснені фактично у 2010 році. Відносно зменшення від'ємного значення з податку на прибуток, зазначає, що на судові рішення по справі №2а-1870/4827/12, на які посилається позивач, податковим органом подана касаційна скарга, по суті не розглянута, в зв'язку із чим ДПІ у м. Сумах було правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення в цій частині. Зазначає, що податкове повідомлення-рішення №0002392240/61537 від 30.11.2012 р. також прийнято ДПІ у м. Сумах правомірно, оскільки штрафні (фінансові) санкції в сумі 9025 грн. застосовані за провадження торгівельної діяльності без придбання відповідного торгового патенту при реалізації продукції власного виробництва суб'єктам господарювання.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов є частково обґрунтований і підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що державною податковою інспекцією у місті Сумах була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Горобина" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011р. по 30.06.2012р., за результатами якої складено акт від 13.11.2012 р. №3613/2250/31162928/40 (т.1 а.с.14-96).

Після проведеної перевірки, податковим органом встановлено порушення ТОВ "Горобина" п.п. 153.2.1, 153.2.3 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України, п.п. 1.20.2 п. 1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" , в результаті чого ДПІ у м. Сумах встановлено заниження позивачем податку на прибуток за 2 квартал 2011 року на суму 12510 гривень; п. 44.1, 44.2 ст. 44, п. 137.5 ст. 137, п.п. 138.1.1 п.138.1, п.138.2, 138.4, п.п. 138.10.3 п.138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139, п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України, п.3 ст.5 та п.1 ст.7 Господарського Кодексу України; пункт 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 2591184 грн., у тому числі за 2 квартал 2011 року - 233282 грн., за 3 квартал 2011 року - 52008 грн., за 4 квартал 2011 року - 2305894 грн.; пункт 185.1 статті 185, пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за квітень 2011 року на суму 10878 грн.; п.п. 192.1.1 п.192.1, п.192.3 статті 192, п.198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, п.3 статті 5 та п.1 статті 7 Господарського Кодексу України, статтю 216 Цивільного кодексу України, , в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 186635 грн., у тому числі за: червень 2011 року - 70000 грн., липень 2011 року - 451 грн., вересень 2011 року - 45225 грн., січень 2012 р. - 70959 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Сумах було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000802250/61532 від 30.11.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2591184 грн. основного платежу (т.1 а.с.97-98), №0000812250/61535 від 30.11.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 186635грн. основного платежу, 58318,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (т.1а.с.100-101), №0002392240/61537 від 30.11.2012р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 9025 грн. (т.1 а.с.99).

Як вбачається із акту перевірки та розрахунку про донараховані суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в податкове повідомлення-рішення № 0000802250/61532 від 30.11.2012 р. ДПІ у м. Суми були включені суми по правовідносинам із ТОВ "Донметсплав" в розмірі 132500 грн., ТОВ "Сан-Кор Трейд" в сумі 2305902 грн., збільшення від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року в сумі 152782 грн. (т.2 а.с.63).

Як вбачається із акту перевірки та розрахунку про донараховані суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в податкове повідомлення-рішення № 0000812250/61353 від 30.11.2012р. ДПІ у м. Суми були включені суми по правовідносинам із ТОВ "Донметсплав" в розмірі 115225 грн.та22613,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій, ТОВ "Сан-Кор Трейд" в сумі 70959 грн. основного платежу та 35479,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій, ТОВ "Сумиторг-партнер" в розмірі 451 грн. основного платежу та 225,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (т.2 а.с.65).

Як вбачається із акту перевірки та розрахунку про донараховані суми грошового зобов'язання податковим повідомленням-рішенням № 0002392240/61537 від 30.11.2012р. ДПІ у м.Суми були застосовані штрафні (фінансові) санкції за провадження ТОВ "Горобина" торгівельної діяльності без придбання відповідного торгового патенту за період з квітня 2011р. по червень 2012р. (т.2 а.с.64).

Стосовно правовідносин ТОВ "Горобина" та ТОВ "Сан-Кор Трейд" суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Горобина" відповідно до договору постачання від 25 жовтня 2011 року №952 придбала в перевіряємий період у TOB "Сан-Кор Трейд" волоські горіхи на суму 12030750 грн., у тому числі ПДВ 2005125 грн. Даний товар було реалізовано TOB "Горобина" (Комітент) через TOB "РІАД" (м. Одеса, код 31574092, Комісіонер) відповідно до договору комісії № К-2510/15 від 25 жовтня 2011 року за межі митного кордону України.

На думку відповідача, зазначені взаємовідносини між TOB "Сан-Кор Трейд" з TOB "Горобина" мають безтоварний характер, виходячи із висновків акту документальної планової виїзної перевірки TOB "Сан-Кор Трейд", відповідно до якої встановлено відсутність реальності здійснення фінансово-господарських операцій, а також об'єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу товарів.

Так, ДПІ у м. Сумах від ДПІ у Київському районі м. Одеси було отримано акт від 16 березня 2012 року №102/23-34/32896290/14 про результати позапланової документальної виїзної перевірки TOB "Сан-Кор Трейд", з питань у правових відносин з TOB "Агенція Досконалих Рішень", за період жовтень 2011 року, згідно якого податковим органом було встановлено відсутність у TOB "Сан-Кор Трейд" об'єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні товару (горіх волоський) від постачальника TOB "Агенція Досконалих Рішень" та продажу відповідного товару в жовтні 2011 року покупцям. Постачальником горіхів волоських для TOB "Сан-Кор Трейд" у жовтні 2011 року було TOB "Агенція Досконалих Рішень".

ДПІ у Печерському районі міста Києва було складено акт від 15 лютого 2012 року №683/23-9/37100851 про неможливість проведення зустрічної звірки даних TOB "Агенція Досконалих Рішень", відповідно до якого місцезнаходження товариства не встановлено. Свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано 12 грудня 2011 року. Також, ДПІ у м. Сумах був отриманий акт від 19 березня 2012 року №116/23-34/32896290/15 про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "Сан-Кор Трейд" з питань правових відносин з сільськогосподарським підприємством "Харьковпчелопродукт" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, та з ТОВ "Артеміса" за період грудень 2011 року.

Згідно вказаного акту постачальниками горіхів волоських для ТОВ "Сан-Кор Трейд" у грудні 2011 року були СП "Харьковпчелопродукт" у формі ТОВ, ТОВ "Артеміса". Відповідні податкові інспекції міста Харкова склали акти про неможливість проведення зустрічних звірок цих товариств, оскільки підприємства не знаходяться за місцезнаходженням. В той же час були надані відомості про відсутність трудових ресурсів, основних фондів, транспортних засобів, складських приміщень, у зв"язку з чим вказані підприємства не могли постачати товариству "Сан-Kop Трейд" горіха волоського.

Тому податковим органом при перевірці ТОВ "Сан-Kop Трейд" був зроблений висновок про відсутність у вказаного товариства об'єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні товару (горіх волоський) від постачальників СП "Харьковпчелопродукт", ТОВ "Артеміса".

У зв'язку з не підтвердженням фінансово - господарських відносин TOB "Агенція Досконалих Рішень" з TOB "Сан-Кор Трейд" та по ланцюгу постачання, ДПІ у м. Сумах встановлено, що TOB "Горобина" до складу податкового кредиту в перевіряємому періоді безпідставно включено суму податку на додану вартість та відображено у складі валових витрат підприємства, що враховувалися при визначенні об'єкта оподаткування.

Проте, суд не погоджується з такими висновками державної податкової інспекції у м. Сумах з огляду на таке.

Згідно акту перевірки, підставою для прийняття таких висновків документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Горобина" стало отримання результатів позапланових документальних виїзних перевірок відносно ТОВ "Сан-Kop Трейд" щодо відсутності реальності здійснення фінансово-господарських операцій, а також об'єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу товарів та, як наслідок, встановлення результатами автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість за відповідні періоди на рівні ДПС України розбіжностей між податковими зобов'язаннями цього контрагента та податковому кредиту ТОВ "Горобина".

Також ДПІ у м. Сумах, посилаючись на висновки вказаних актів про не підтвердження фінансово - господарських відносин СП "Харьковпчелопродукт" у формі ТОВ, ТОВ "Артеміса" з ТОВ "Сан-Kop Трейд", приходить до висновку про нікчемність угоди між ТОВ "Сан-Kop Трейд" та ТОВ "Горобина" з поставки горіха волоського, а також про безпідставність формування позивачем податкового кредиту в результаті виконання вказаних господарських операцій, оскільки вони не пов"язані з господарською діяльністю позивача. Тобто, в акті перевірки ТОВ "Горобина" висновок про нікчемність угоди між ТОВ "Сан-Kop Трейд" та ТОВ "Горобина" з поставки горіха волоського та про безпідставність формування позивачем податкового кредиту в результаті виконання вказаних господарських операцій, ґрунтується лише на порушеннях податкового законодавства контрагентами ТОВ "Горобина" у другій ланці.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в України встановлено Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Статтею 1 вказаного Закону визначено поняття первинного бухгалтерського документу, яким є документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов"язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Горобина" уклало договір поставки з ТОВ "Сан-Kop Трейд" №952 від 25.10.2011 р. (т.1 а.с.102). Згідно умов договору товариство "Горобина" в перевіряємий період придбало у ТОВ "Сан-Корн Трейд" товар - горіх волоський, який відповідно до умов специфікацій до Договору був поставлений на умовах франко склад.

На підтвердження здійснення вказаних господарських операцій по придбанню позивачем горіхів волоських без шкарлупи були оформлені акти приймання - передачі товару на поставку під номерами, видаткові накладні, складені відповідні специфікації, податкові накладні та банківські виписки про оплату товару (т.1 а.с.117-236).

В подальшому вказаний Товар був реалізований на експорт за договором комісії № К-2510/15 від 25.10.2011 року , що був укладений між ТОВ "Горобина", як комітентом, та ТОВ "Ріад", як комісіонером (т.1 а.с.103-105).

На виконання умов вказаного Договору комісії товариство "Горобина" в перевіряємий період передало на комісію ТОВ "Ріад" за актами приймання-передачі товару - горіх волоський, який був реалізований ТОВ "Ріад" на експорт, що підтверджується оформленими вантажно-митними деклараціями, в яких власником товару значиться саме ТОВ "Горобина", а також відповідними звітами комісіонера (т.1 а.с.106-116).

Зазначені договори (Договір поставки та Договір комісії) укладені з товариствами, які зареєстровані у встановленому чинним законодавством, підписані їх уповноваженими особами (керівниками) і містять всі істотні умови, встановлені чинним законодавством для договорів даного виду.

Отже господарські операції виконані у відповідності до умов вищевказаних договорів і підтверджуються відповідними документами, такими як видаткові накладні, акти приймання-передачі, податкові накладні, акти приймання-передачі на комісію, ВМД та звіти комісіонера.

Слід зазначити, що в межах розгляду справи №2а-1870/9238/12 досліджувалася правомірність визначення позивачу податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Сан-Кор Трейд" за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2011 р. та збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 2417707,50грн., в тому числі за основним платежем - 1934166грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 483541,50грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22.01.2013р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 р. позовні вимоги ТОВ "Горобина" задоволені в повному обсязі та визнано недійсними та скасовано податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Сумах від 08.08.2012року №0000542260/0/35117 та від 04.09.2012року №0000802260, прийняті на підставі висновків акту перевірки від 19.06.2012р. №1803/2260/31162928/43.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України , податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а за змістом п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України , бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п.п.198.1, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 139.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням основних фондів ( основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно вимог п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

З матеріалів справи, а саме з акту перевірки, вбачається, що позивач виконав вимоги ПК України, сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосереднього постачальника, який, в свою чергу, виконав вимоги п. 201.10 ст. 201 ПК України - видали покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Податковий орган не надав суду безпосередніх доказів і того що вказані операції по придбанню товару мали фіктивний чи безтоварний характер, всі первинні документи були досліджені при проведенні перевірки, зауважень податкового органу були відсутні, податковим органом не надані суду також докази того, що безпосередній контрагент позивача, був виключений з реєстру платників податку на додану вартість, а його свідоцтво платників податку на додану вартість було анульоване у встановленому чинним законодавством порядку.

Оскільки податок на додану вартість є непрямим податком, то обов'язком покупця є сплата податку на додану вартість у ціні товару продавцю товару, а обов'язок утримання такого непрямого податку із вартості проданого товару та перерахування його до бюджету несе продавець такого товару. Обов'язок покупця товару в сплаті непрямого податку завершується із сплатою вартості придбаного товару, обов'язку покупця при включенні сум податку, сплаченого в ціні товару або послуги, до податкового кредиту пересвідчитися у фактичному надходженні таких сум до бюджету та не наділено її відповідними повноваженнями для таких дій. Незважаючи на це, відповідачем право позивача на формування податкового кредиту поставлено в залежність від добросовісності осіб, з деякими позивач навіть не перебував у правовідносинах.

Невиконання такими особами свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, тягне негативні наслідки саме для цих осіб. На переконання суду, своїми рішеннями відповідач встановив для позивача додаткові обмеження, що суперечить вимогам ст. 19 ч. 2 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що спір виник з тих підстав, що по постачальникам позивача по ланцюгам до товаровиробника не завершені перевірки, що робить неможливим підтвердження сплати податкового зобов'язання по операціям з поставки позивачу товарів по ланцюгу до виробника, встановлення порушення ведення податкового обліку у контрагента позивача.

Згідно вимог ст.ст.15, 16 ПК України платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Статтею 61 цього Кодексу встановлено, що контроль за правильністю нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів до бюджету здійснюється контролюючим (податковим) органом.

Тобто, обов'язки з контролю за дотримання достовірності та своєчасністю визначення сум податку, за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість контрагентами позивача, відповідно до Закону, покладаються на податкові ограни, а не на позивача.

Дані висновки узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".

Як вбачається з матеріалів справи, факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Сан-Кор Трейд" у перевіряємий період підтверджується документально, судом встановлено відповідність даних податкових накладних фактичним обставинам. За результатами дослідження матеріалів справи, судом не встановлено наміру отримати за вищевказаним договором поставки інший результат, ніж придбання товару.

Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів відповідачем не надано, а судом, відповідно до вимог ст. 11 КАС України, не виявлено. При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за цим договором поставки, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач до суду не надав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав вимоги ПК України, сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосереднього постачальника, який, в свою чергу, виконав вимоги п. 201.10 ст. 201 ПК України - видав покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Враховуючи наведені норми законодавець поставив в залежність право платника податку включити до складу валових витрат звітного періоду, лише ті витрати, які пов'язані з виробничою діяльністю та підтверджені відповідними документальними доказами.

Відсутність однієї із зазначених умов (пов'язаності з виробничою діяльністю та наявність документального підтвердження) не дає платникові податків включати суми витрат до валових витрат бази оподаткування податку на прибуток.

Однак, при цьому судом встановлено, що досліджені первинні документи свідчать про використання придбаного товару у власній господарській діяльності, подальше використання у власній господарській діяльності придбаного товару по договору комісії, та як наслідок правомірне формування валових витрат щодо взаємовідносин по дослідженим періодам ТОВ "Горобина" та ТОВ "Сан-Кор Трейд".

Стосовно висновків податкового органу про те, що договори, укладені між ТОВ "Горобина" та ТОВ "Сан-Кор Трейд" не спричиняють реального настання правових наслідків, суд зазначає наступне.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені вимоги, додержання сторонами яких є необхідним для чинності правочину, а саме зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Крім того, пунктом 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину). Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, яка викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (далі за текстом Постанова Пленуму ВСУ № 9) суд зауважує наступне. В силу положень п. 18 Постанови Пленуму ВСУ № 9, перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів, що угоди, укладені між ТОВ "Горобина" та ТОВ "Сан-Кор Трейд" визнані судом недійсними, а відтак, відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України та згідно з позицією Верховного Суду України, викладеною в Узагальненнях "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 24.11.2008 року - законодавцем закріплено презумпцію правомірності правочину. Правомірність є конститутивною ознакою правочину, як юридичного факту.

Згідно з приписами частини 2 статті 215 ЦК України правочин є нікчемним лише, якщо його недійсність встановлена законом.

Таким чином, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною 1 статті 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Отже, належних та допустимих в розумінні ст. 70 КАС України доказів на підтвердження тверджень суб'єкта владних повноважень про порушення позивачем вимог цивільного та податкового законодавства при здійсненні господарської діяльності акт перевірки не містить.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. При цьому слід зазначити, що ч. 1 ст. 72 КАС України зазначений обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З врахуванням вищезазначеного, судом встановлено, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення відповідач діяв на не підставі та у не спосіб, що передбачені діючим на час виникнення спірних правовідносин законодавством, в зв'язку із чим позовні вимоги визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, податковий орган не довів правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2305902 грн. та податку на додану вартість сумі 70959 грн. основного платежу та 35479,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій по взаємовідносинам ТОВ "Горобина" та ТОВ "Сан-Кор Трейд" за перевіряємий період, а також збільшення суми від'ємного значення з податку на прибуток в розмірі 152782грн., в зв'язку із чим в судовому порядку підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах № 0000802250/61532 від 30.11.2012р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2458684 грн. основного платежу та податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах №0000812250/61535 від 30.11.2012р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 70959 грн. основного платежу, 35479,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Також, судом встановлено, що підставою для збільшення ТОВ "Горобина" 152782 грн. суми податку на прибуток за 2 кв.2011р. стало неврахування позивачем висновків акту планової перевірки, згідно якої від'ємне значення об'єкта оподаткування було зменшено в результаті порушень по фінансово-господарським операціям з TЦB "Фаворит-Д Плюс", TOB "МКПК "Агентія Трейд" за вересень 2010 року, грудень 2010 року, січень 2011 року та лютий 2011р. та відображення TOB "Горобина" у декларацій по податку на прибуток за 2 квартал 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року у сумі 664268 грн. та прийняття в зв'язку із чим податкових повідомлень-рішень від 30 листопада 2012 року №0000802250/61532 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 2591184 грн., №0000812250/61535 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 186635 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 58318,50 гривень.

Слід зазначити, що постановою Сумського окружного адміністративного суду від 13.09.2012р., залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2012р. по справі №2а-1870/4827/12, позовні вимоги ТОВ "Горобина" задоволені, скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в місті Суми №0000312314/0/23313 від 15.03.2012 р., яким ТОВ "Горобина" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 1674938 грн. 00 коп.; №0000922314/19816 від 01.06.2012 р.; № 0000982314/19815 від 01.06.2012 р.

Як вбачається із пояснень представника відповідача, податковим органом було збільшено суму грошового зобов'язання враховуючи те, що на час винесення спірного податкового повідомлення-рішення в цій частині ДПІ у м. Сумах не було отримано доказів того, що судові рішення по справі №2а-1870/4827/12 переглянуті в касаційному порядку, про що також відображено і в рішенні ДПС України при розгляді скарги, поданої в межах адміністративного оскарження.

Слід звернути увагу на те, що ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2012р. по справі №2а-1870/4827/12 набрала законної сили з моменту проголошення, докази зупинення її виконання чи скасування в установленому порядку відсутні, судом підтверджена правомірність відображення в бухгалтерському та податковому обліку фінансово-господарські операції з TЦB "Фаворит-Д Плюс", TOB "МКПК "Агентія Трейд" за перевіряємий період.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, податковий орган не довів правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 152782 грн., в зв'язку із чим в судовому порядку підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах № 0000802250/61532 від 30.11.2012р. в частині збільшення ТОВ "Горобина" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 152782 грн. основного платежу, враховуючи наступне.

Стосовно прийняття спірного податкового повідомлення-рішення в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ "Сумиторг-партнер" в сумі 451 грн. основного платежу та 225,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій, суд зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, при співставленні даних податкової звітності з податку на додану вартість розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів за липень 2011 року ДПІ у м. Сумах виявлено розбіжність між показниками по TOB "Горобина" з TOB "Сумиторг-партнер". Так, ТOB "Горобина" не враховано розрахунок від 31 липня 2011 року №2197 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 31 липня 2011 року №2226 на суму ПДВ 451,30 грн. від TOB "Сумиторг-партнер" (т.2 а.с.86)

Згідно ч.2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. При цьому слід зазначити, що ч. 1 ст. 72 КАС України зазначений обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи те, що позивачем не доведено правомірність формування податкового кредиту по ТОВ "Сумиторг-партнер", взагалі не обґрунтовано неправомірність прийняття ДПІ у м. Суми податкового повідомлення-рішення в цій частині та висновки акту перевірки, натомість податковим органом надані суду докази наявного порушення, в зв'язку із чим суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ "Сумиторг-партнер" в сумі 451 грн. основного платежу та 225,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Стосовно прийняття спірних податкових повідомлень-рішень в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 132500 грн. та податку на додану вартість сумі 115225 грн. основного платежу та 22613,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій по взаємовідносинам ТОВ "Горобина" та ТОВ "Донметсплав" за перевіряємий період, суд зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до Договору комісії на експорт №ДМС/ГРН-02/9 від 5 червня 2009 року укладеному між TOB "Горобина" (Комітент) з TOB "Донметсплав" (Комісіонер), Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента від свого імені за його рахунок за обумовлену дійсним договором винагороду здійснити продаж продукції на експорт, яка є власністю Комітента, передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених дійсним договором. Комісійна винагорода за реалізацію продукції відповідно до додатків до договору складає 0,3 % (у тому числі ПДВ) від вартості продукції реалізованої на експорт.

Додатковою угодою від 28 березня 2011 року до зазначеного договору комісії було визначено, що у 2010 році товар "сплав алюмінієвий вторинний в чушках марки АК5М2" було реалізовано за ціною вище мінімальної. Додаткова сума винагороди Комісіонера, що підлягає до сплати Комітентом до 30 червня 2011 року складає 420000,0 грн., у тому числі ПДВ - 70000,0 грн. Дана операція оформлена Актом приймання-передачі виконаних робіт від 1 квітня 2011 року.

Додатковою угодою від 30 вересня 2011 року до зазначеного вище договору комісії було визначено, що у 2010 році товар "сплав алюмінієвий вторинний в чушках марки АК5М2" було реалізовано за ціною вище мінімальної. Додаткова сума винагороди Комісіонера, що підлягає до сплати Комітентом до 31 жовтня 2011 року складає 271350,0 грн., у тому числі ПДВ - 45225,0 грн. Дана операція оформлена Актом приймання-передачі виконаних робіт від 30 вересня 2011 року.

Перевіркою встановлено, що TOB "Горобина" в перевіряємому періоді сформувало витрати та податковий кредит від TOB "Донметсплав" по операціям (договору комісії), які були проведені фактично у 2010 році.

Так, TOB "Горобина" після підписання звітів комісіонера у 2010 році додатково складає звіти по підприємству TOB "Донметсплав" у 2011 році та включає до витрат на збут суми додаткової винагороди за реалізацію сплаву алюмінієвого вторинного в чушках марки АК5М2 за ціною вище мінімальної на загальну суму 621350 грн., у тому числі ПДВ 115225 грн..

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що до витрат операційної діяльності включається собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Згідно з пунктом 138.4 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. У пункті 137.5 статті 137 визначено, що у разі продажу товарів за договором комісії платником податку-комітентом датою отримання доходу від такого продажу вважається дата продажу товарів, що належать комітенту, яка зазначена у звіті комісіонера.

Згідно абзацу "в" підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме оплату праці та комісійну винагороду продавцям, торговим агентам та працівникам, що забезпечують збут.

Таким чином, ТОВ "Горобина" безпідставно завищено суму витрат в розмірі 576125 грн. у 2011р. за рахунок включення додаткової винагороди по підприємству TOB "Донметсплав" за виконані у 2010 році послуги, в зв'язку із чим у суду відсутні підстави для скасування спірних податкових повідомлень-рішень в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 132500 грн. та податку на додану вартість сумі 115225 грн. основного платежу та 22613,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій по взаємовідносинам ТОВ "Горобина" та ТОВ "Донметсплав" за перевіряємий період.

Також перевіркою дотримання вимог касової дисципліни було встановлено, що через касу TOB "Горобина" проводилася оптова торгівля горілчаних виробів за готівкові кошти без придбання відповідного торгового патенту.

Відповідно до підпункту 267.1.2 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України не є платниками збору за провадження торгівельної діяльності суб'єкти господарювання, що реалізують продукцію власного виробництва фізичним особам, які перебувають з ними у трудових відносинах, через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення, що належать такому суб'єкту.

Відповідно до пп. 4.4 п. 4 ДСТУ 4303:2004 роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надання йому торговельних послуг. Оптова торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю, для виробничого споживання та надання пов'язаних із цим послуг (пп. 4.5 п. 4 ДСТУ 4303:2004). Оптова торгівля здійснюється, як правило, за договором поставки. Згідно з п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 267.1.2. статті 267 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, не є платниками збору за провадження торгівельної діяльності суб'єкти господарювання, що реалізують продукцію власного виробництва фізичним особам, які перебувають з ними у трудових відносинах, через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення, що належать такому суб'єкту.

Як вбачається із акту перевірки, TOB "Горобина" згідно прибуткових касових ордерів здійснювало реалізацію продукції власного виробництва суб'єктам господарювання через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі адміністративні приміщення, що належать TOB „Горобина".

При перевірці касових книг підприємства, звітів касира (другий аркуш касової книги з прибутковими та видатковими касовими ордерами) встановлено, що у касі підприємства проводилися оптова торгівля за готівкові кошти без придбання відповідного торгового патенту відповідно до статті 267 Податкового Кодексу України - збору за провадження торгівельної діяльності суб'єктом господарювання за період з 01.04.2011р. по 30.06.2012р. Факт продажу товарів та висновки акту перевірки в судовому засіданні були підтверджені представником позивача, висновки акту перевірки не спростовувалися.

Враховуючи вищевикладене, ДПІ у м. Сумах було правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 30 листопада 2012 року №0002392240/61537 про застосування до ТОВ "Горобина" штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 9025 гривень за період з квітня 2011р. по червень 2012р. за реалізацію продукції власного виробництва суб'єктам господарювання через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення, що належать TOB "Горобина" (т.2 а.с.64).

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, позивачу пропорційно розміру задоволених позовних вимог відшкодовується із державного бюджету сума судового збору в розмірі 2068,21 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Горобина" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання недійсним та скасування рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах № 0000802250/61532 від 30.11.2012р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2458684 грн. основного платежу.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах №0000812250/61535 від 30.11.2012р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 70959 грн. основного платежу, 35479,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В частині позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах № 0000802250/61532 від 30.11.2012р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 132500 грн. основного платежу, №0000812250/61535 від 30.11.2012р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 115676 грн. основного платежу, 22839 грн. штрафних (фінансових) санкцій, №0002392240/61537 від 30.11.2012р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 9025 грн. - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Горобина" 2068,21грн. витрат по сплаті судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя (підпис) С. М. Гелета

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Гелета

Повний текст постанови виготовлений 25.06.2013року.