Постанова

від 25.06.2013 по справі 12/201-11/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2013 р. Справа№ 12/201-11/21

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Остапенка О.М.

Сітайло Л.Г.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - не з'явились

від відповідача - не з'явились

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Київ»

на рішення господарського суду Київської області від 09.04.2013 року

у справі №12/201-11/21 (суддя Ярема В.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільська інвестиційно-будівельна компанія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Київ»

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трипільська інвестиційно-будівельна компанія» звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Київ» про стягнення 133683,92 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 09.04.2013 р. позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Київ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільська інвестиційно-будівельна компанія» 133677,46 грн. заборгованості, 133,61 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Київ» на користь Державного бюджету України 1203,16 грн. державного мита.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що відповідач не погоджується з оскаржуваним рішенням, оскільки воно було прийнято місцевим господарським судом без надання належної оцінки доказам, які містяться в матеріалах справи та без з'ясування всіх обставин справи, а також з порушенням норм процесуального права і невірним застосуванням норм матеріального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а строки розгляду апеляційної скарги обмежені ст. 102 ГПК України, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін.

Крім того, колегія суддів зазначає, що ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2013 р. та від 12.06.2013 р. явка представників сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

26.07.2010 р. між ТОВ «Трипільська інвестиційно-будівельна компанія» (підрядник) та ТОВ «ДЦ Київ» (замовник) укладено договір підряду №12/10/стр, відповідно до умов якого замовник доручив, а підрядник взяв на себе зобов'язання на власний ризик, власними силами, засобами та матеріалами виконати роботи по розробці та передачі проектної документації на будівництво твердопаливної котельні потужністю 4,5 мВт з розмірами в плані 12,5х24х7 (Н)м, площею 300 м2 на об'єкті «Тепличний комплекс», що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Димер, вул. Гоголя, 79А (далі ? об'єкт будівництва) замовнику (креслення марки КМ, КЖ), та влаштуванню підлоги та монтажу конструкцій модулю розміром 12,5х24х7(Н)м, площею 300 м2 на об'єкті будівництва, у відповідності з положенням даного договору, технічним завданням замовника (додаток №1) і погодженої замовником проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язався прийняти цю роботу та оплатити її.

За змістом п.п. 8.1, 8.2 договору, вказаний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання своїх зобов'язань сторонами за даним договором.

27.07.2010 р. відповідачем було сплачено позивачу 342917,66 грн. у якості авансового платежу, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з поточного рахунку позивача за спірний період.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору останнім були виконані підрядні роботи загальною вартістю 476595,12 грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 р. (форма №КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2010 р. (форма №КБ-3).

24.12.2010 р. разом з листом №38 позивачем було надіслано відповідачу для підписання вищезазначені акт та довідку.

Посилаючись на те, що відповідач акт приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 р. та довідку про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2010р. не підписав, вмотивованої відмови від їх підписання не надіслав, вартість виконаних за Договором підрядних робіт оплатив частково у сумі 342917,66 грн., позивач просить суд стягнути з відповідача 133683,92 грн. заборгованості по оплаті вартості виконаних підрядних робіт згідно договору.

Частиною 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктами 4.2.5, 3.4 та 3.5 договору передбачено, що замовник зобов'язаний оплатити виконані підрядником роботи в розмірах і в строки, встановлені цим договором.

Здавання-приймання виконаних робіт здійснюється у відповідності з діючими нормами і правилами щомісячно не пізніше останнього числа місяця і оформлюється актом приймання виконаних робіт та довідкою про вартість виконаних робіт.

Замовник зобов'язаний перевірити в 3-х денний строк реально включені обсяги робіт в акт виконаних робіт і довідку вартості виконаних робіт і в цей же строк підписати їх.

З огляду на вищенаведене, надіслання позивачем відповідачу спірного акту та довідки про вартість виконаних робіт для підписання та ненадання останнім вмотивованої відмови від їх підписання в порядку п. 3.5 договору, свідчить про прийняття відповідачем підрядних робіт вартістю 476595,12 грн. та, відповідно, породжує обов'язок щодо їх оплати у повному обсязі у строки, визначені умовами Договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 06.04.2011 р. у справі №08/43-48.

Рішенням господарського суду Київської області від 22.12.2011 р. у справі №26/194-11, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2012 р., у задоволенні позовних вимог ТОВ «ДЦ Київ» до ТОВ «Трипільська інвестиційно-будівельна компанія» про визнання акта приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 р. (форма №КБ-2в) на суму 476595,12 грн. відмовлено повністю.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вартість виконаних позивачем робіт за договором у сумі 476595,12 грн., а також розмір здійсненого відповідачем авансового платежу у сумі 342917,66 грн., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що арифметично вірний розмір заборгованості відповідача за договором становить 133677,46 грн. (476595,12 - 342917,66), а не 133683,92 грн. як помилково зазначає позивач.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором в частині своєчасної оплати вартості виконаних підрядних робіт, а також враховуючи арифметично вірний (перевірений судом) розмір заборгованості відповідача за договором у сумі 133677,46 грн., апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення з відповідача 133683,92 грн. заборгованості по оплаті вартості виконаних підрядних робіт згідно договору підлягає частковому задоволенню у розмірі 133677,46 грн.

Частиною 2 ст. 104 ГПК України встановлено, що порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Випадки порушення норм процесуального права, які у будь-якому разі є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду передбачені частиною 3 вказаної норми, однак остання з огляду на наявні матеріали справи у даному разі застосуванню не підлягає.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в апеляційній скарзі відповідача взагалі не зазначено які саме норми матеріального та процесуального права порушив суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення.

З огляду на викладене, посилання скаржника на необгрунтованість рішення суду першої інстанції та порушення норм процесуального права і невірним застосуванням норм матеріального права, слід вважати такими, що не заслуговують на увагу. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду та не підтверджуються наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтовано, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не наведено.

Тому колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Київської області від 09.04.2013 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Київ» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Київської області від 09.04.2013 р. у справі №12/201-11/21 залишити без змін.

Справу №12/201-11/21 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Алданова С.О.

Судді Остапенко О.М.

Сітайло Л.Г.