Ухвала

від 26.06.2013 по справі 10/292

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а

УХВАЛА

26.06.2013 Справа № 10/292

Суддя Івашкович І.В. , розглянувши матеріали

за скаргою №07/71-3970 від 29.04.13 стягувача державного підприємства „Енергоринок", м. Київ

на дії Державної виконавчої служби України щодо складання акту від 14.02.13 у виконавчому провадженні №5882572 з примусового виконання наказу господарського суду Закарпатської області від 16.11.2007 р. року №10/292,

за участю представників сторін:

від боржника (скаржника) - Страшко С.О., провідний юрисконсульт, довіреність №196 від 17.10.12

від стягувача - Алмаз В.В., провідний юрисконсульт, довіреність № 01/71-453Д від 24.12.12

від органу ДВС - Мікор Ю.Ю., начальник ВПВР УДВС Головного управління юстиції у Закарпатській області, довіреність №27-44/4.4/1833 від 11.12.12

У судових засіданнях 20.05.2013, 07.06.2013, 18.06.2013 р. за участю представників сторін: від боржника (скаржника) - Страшко С.О., провідний юрисконсульт, довіреність №88 від 16.04.13; від стягувача - Алмаз В.В., провідний юрисконсульт, довіреність № 01/71-453Д від 24.12.12; Бойко М.О., провідний юрисконсульт, довіреність №01/71-479 від 26.02.13; від органу ДВС - Мікор Ю.Ю., начальник ВПВР УДВС Головного управління юстиції у Закарпатській області, довіреність №27-44/4.4/1833 від 11.12.12, оголошувалася перерва до 07.06.2013, 18.06.2013 р., 26.06.2013 р. відповідно.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 01.07.2005 р. у справі №10/292, яке залишено без змін в частині стягнення суми основного боргу постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.11.2005 р. у справі №10/292 та постановою Вищого господарського суду України від 20.02.2006 у справі №10/292, позовні вимоги державного підприємства "Енергоринок" задоволено частково та стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Закарпаттяобленерго" 40 641 488,07 грн. основного боргу, 16 575,00 грн. витрат з оплати державного мита та 76,70 грн. витрат з оплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 09.07.2007 р. у справі №10/292, яке залишено без змін в частині стягнення пені постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.10.2007 та постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2008, позовні вимоги ДП "Енергоринок" задоволено частково та стягнуто з ВАТ "ЕК "Закарпаттяобленерго" 126 859,00 грн. пені.

На виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 01.07.2005 р., постанови Львівського апеляційного господарського суду від 17.11.05, постанови Вищого господарського суду від 20.02.06 по справі №10/292 видано наказ від 16.11.2007р., який стягувачем було пред'явлено для примусового виконання до відділу примусового виконання рішень ДВС України.

Постановою ВП№5882572 від 17.01.2008 про відкриття виконавчого провадження, винесеною державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби, відкрито виконавче провадження з виконання наказу №10/292 від 16.11.2007р.

Постановою державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС від 09.02.2008р. ВП №5882572 зупинено виконавче провадження з примусового виконання наказу №10/292 від 16.11.2007р., виданого господарським судом Закарпатської області. Відповідно до вказаної постанови виконавче провадження було зупинено на підставі п.15 ч.1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" (у чинній на той час редакції) у зв"язку з внесенням боржника ВАТ ЕК "Закарпаттяобленерго" до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 19.11.2012 р. надано за заявою боржника розстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 01.07.2005 р. по справі №10/292 до грудня 2030 року.

Постановою від 14.02.2013р. ВП №5882572 головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України виконавче провадження з примусового виконання наказу №10/292 від 16.11.2007р. поновлено на підставі ч.5 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" (у чинній редакції) у зв"язку з усуненням обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України про повернення виконавчого документа стягувачу від 14.02.2013р. ВП №5882572 наказ господарського суду Закарпатської області від 16.11.2007р. №10/292, повернуто ДП „Енергоринок" на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України „Про виконавче провадження" у зв'язку з перешкоджанням стягувача примусовому виконанню рішення суду.

Стягувач державне підприємство „Енергоринок", м. Київ звернувся до господарського суду із скаргою на дії Державної виконавчої служби України, якою просить визнати незаконними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України щодо складення акту від 14.02.2013 р. у виконавчому провадженні №20028520 з примусового виконання наказу господарського суду Закарпатської області від 16.11.2007 р. року №10/292, яким констатовано наявність обставин, що унеможливлюють примусове виконання рішення суду, а саме перешкоджання стягувачем примусовому виконанню судового рішення.

Вказаний акт подано до суду представником ДВС України у процесі розгляду господарським судом Закарпатської області скарги №01/71-2412 від 12.03.13 ДП „Енергоринок" на дії Державної виконавчої служби України з винесення постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України про повернення виконавчого документа стягувачу від 14.02.2013р. ВП №5882572.

Скаржник просить визнати незаконними дії Державної виконавчої служби України щодо складання акту від 14.02.2013 року у виконавчому провадженні №5882572 з примусового виконання наказу господарського суду Закарпатської області від 16.11.2007 р. року №10/292, посилаючись на невідповідність форми акту вимогам нормативних актів, а також невідповідність суті акту фактичним обставинам. Зокрема, наголошує, що державним виконавцем не зазначено, яку саме дію, що перешкоджає примусовому виконанню рішення суду вчинив стягувач. Зазначає, що ДП "Енергоринок" як стягувачу у виконавчому провадженні не було відомо про складання державним виконавцем акту від 14.02.13, для складання або ознайомлення з таким актом представник стягувача не викликався. Стверджує, що стягувач жодним чином не перешкоджав виконавчому провадженню, а ухвала суду про розстрочку виконання рішення не може бути перешкодою для здійснення виконавчого провадження.

У додатково поданих поясненнях від 07.06.13 посилається на приписи п. 4.4.1 та п. 4.4.4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, відповідно до яких повернення стягувачу виконавчого документа на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України „Про виконавче провадження" можливо лише у випадку, якщо стягувач не з'явиться на виконання без поважних причин, після попередження про повернення йому виконавчого документа та у разі усної відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу; інших підстав для застосування зазначеної норми Закону Інструкцією не визначено. Вважає, що звернення до господарського суду на підставі ст. 121 ГПК України з заявою про розстрочку не є підставою для застосування п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону і складання акту.

Стягувач (скаржник) поданими поясненнями від 07.06.2013 р. додатково повідомив про те, що від органу ДВС на адресу скаржника не надходило жодного попередження про те, що підприємство перешкоджає проведенню виконавчих дій.

Представник ДВС України усно та поданим відзивом від 20.05.2013 р. проти задоволення скарги заперечив. Вважає, що своїми діями по укладенню договорів про реструктуризацію заборгованості з ПАТ „Закарпаттяобленерго", діями по врегулюванню питання по строкам і сумам оплати заборгованості, що має наслідком належне виконання боржником умов відповідних графіків реструктуризації та ухвал суду про розстрочку, ДП „Енергоринок" як стягувач створив умови, що перешкоджають подальшому вчиненню дій у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду. Дії державного виконавця по складенню акту, яким зафіксовано факт неможливості зупинення виконавчого провадження та неможливості вжиття заходів примусового виконання рішення суду у зв'язку з наявністю договорів про реструктуризацію заборгованості та ухвали суду про надання розстрочки, вважає правомірними, такими, що відповідають вимогам Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Представником боржника підтримано позицію стягувача щодо поданої ним скарги.

Вивчивши подані учасниками судового розгляду матеріали, заслухавши пояснення їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення скарги з огляду на наступне.

Нормою ч. 1 ст. 47 Закону України „Про виконавче провадження" визначено перелік підстав повернення стягувачам виконавчих документів, по яких відкрито виконавче провадження і виконавче провадження не здійснювалось або здійснено частково. Частиною 2 ст. 47 Закону передбачено, що про наявність обставин, зазначених у частині 1 цієї статті, державний виконавець складає акт.

Відповідно до п. 1.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законами та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до п. 1.5.2 Інструкції актом є документ, що підтверджує певні встановлені факти або події: а) текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин. У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові державного виконавця, підстава для складання акта, перелічуються особи, що були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт; б) у констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції; в) у кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються); г) акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання сторін чи інших осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка "від підпису відмовився" проставляється напроти імені особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта; ґ) до акта можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.

Актом державного виконавця ВПВР ДВС України від 14.02.2013 року констатовано факт надходження інформації від боржника ПАТ „Закарпаттяобленерго" про винесення господарським судом Закарпатської області ухвали від 19.11.2012 року по справі 10/292, якою розстрочено виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 01.07.2005 р. по справі №10/292 до 31.12.2030 року включно. За змістом ухвали суду графік розстрочки виконання рішення погоджений сторонами, складений з врахуванням матеріальних інтересів боржника та стягувача.

Актом державного виконавця від 14.02.13 констатовано, що наявність зазначеної ухвали унеможливлює примусове виконання рішення суду, оскільки Законом України „Про виконавче провадження" не передбачено зупинення виконавчого провадження у разі розстрочки виконання рішення; неможливість зупинення виконавчого провадження призведе до порушення визначених Законом строків здійснення виконавчого провадження.

З наведених підстав, державний виконавець дійшов висновку про необхідність завершення виконавчого провадження в зв'язку з перешкоджанням стягувачем примусовому виконанню рішення суду, зазначивши в акті про можливість повторно пред'явити виконавчий документ у разі невиконання боржником умов розстрочки.

Таким чином, актом державного виконавця зафіксовано подію, яку визнано фактом перешкоджання стягувачем примусовому виконанню рішення суду.

При оцінці правомірності констатованих у акті державного виконавця від 14.02.13 висновків щодо перешкоджання стягувачем примусовому виконанню судового рішення суд виходить з наступного.

Можливість розстрочки виконання рішення суду під час здійснення його примусового виконання передбачена як нормами Господарського процесуального кодексу України, так і положеннями Закону України „Про виконавче провадження".

Так, господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі, при цьому строки виконання кожної частки визначаються господарським судом. Ст. 121 ГПК України не вимагає надання згоди сторін на вжиття судом передбачених цією статтею заходів, господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Таким чином, вирішення питання щодо надання розстрочки виконання судового рішення належить до компетенції господарського суду, який видав виконавчий документ. Позиція сторони, зокрема, стягувача, враховується у сукупності інших обставин, які оцінюються судом при вирішенні питання щодо надання розстрочки виконання судового рішення.

Фактичними матеріалами і обставинами справи не підтверджується вчинення стягувачем будь-яких діянь, які відповідно до п.4 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" кваліфікуються як перешкоджання провадженню виконавчих дій у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду Закарпатської області від 16.11.2007 р. №10/292, а отже у державним виконавцем складено акт від 14.02.13 без наявності передбачених на те підстав. Дії державного виконавця щодо складання акту від 14.02.2013 року у виконавчому провадженні ВП №5882572 слід визнати незаконними.

Виходячи з вищевикладеного, скарга №07/71-3970 від 29.04.13 стягувача ДП "Енергоринок" підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу №07/71-3970 від 29.04.13 стягувача державного підприємства „Енергоринок", м. Київ на дії Державної виконавчої служби України щодо складання акту від 14.02.2013 у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду Закарпатської області від 16.11.2007 р. №10/292 задоволити.

2. Дії Державної виконавчої служби України щодо складання акту від 14.02.2013 року у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду Закарпатської області від 16.11.2007 р. №10/292 визнати незаконними.

3. Копію ухвали надіслати скаржнику, боржнику та органу ДВС.

Суддя І.В.Івашкович