Постанова

від 20.06.2013 по справі 812/3811/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2013 року Справа № 812/3811/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кисельової Є.О.,

при секретарі судового засідання Гришиній О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом товариство з обмеженою відповідальністю « Будівельна компанія «Укрремсервіс» до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м.Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю « Будівельна компанія « «Укрремсервіс» ( надалі - ТОВ «БК «Укрремсервіс», позивач) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м.Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області (надалі - Ленінська ОДПІ у м.Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування адміністративного позову зазначив наступне.

14.08.2012 позивачем було отримано акт перевірки від 01.08.2012 № 366/22-32065891 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БК «Укрремсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ЗК «Агромир» за період з 01.04.2011 по 30.09.2011, на підставі якого відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 05.04.2013 № 0000162220, яким позивачу збільшена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 42500 грн., з яких 34000 грн.-основний платіж та 8500 грн. - штрафні санкції.

Вважає податкове повідомлення-рішення від 05.04.2013 № 0000162220 незаконним, у зв'язку з невідповідністю висновків, викладених в актах перевірки, обставинам справи, неправильним застосуванням та порушенням норм права, що привело до завищення підприємству суми податкового зобов'язання з податку надодану вартість.

Зазначає, що наказ Міністерства транспорту України, Міністерства статистики від 29.12.1995 № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» не зареєстрований в Міністерстві юстиції України та є недіючим на України, та як наслідок, на теперішній час на Україні відсутня форма документа у вигляді товарно-транспортної накладної як первинного документа.

Крім того, зазначає, що відповідач припроведенні перевірки в супереч вимогам п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21, п.п. 83.1.6 п. 83.1 ст. 83 ПК України, п. 1 ст. 16 ЗУ «Про інформацію»використовували відомості з матеріалів кримінальної справи у відношенні директора ТОВ «ЗК «Агромир» ОСОБА_1, які не відносяться до податкової інформації та не можуть бути використані при проведені перевірки.

Просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000102301, яким позивачу завищено суму податкового зобов'язання з податку надодану вартість у розмірі - 15615,00 грн., з яких основний платіж - 12492, 00 грн., штрафні санкції - 3123,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав аналогічні пояснення, викладені у адміністративному позові, просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Посилаючись на обставини та порушення встановлені під час проведення перевірки відповідача, просив у задоволенні позову відмовити, про що подав письмові заперечення, які були приєднані до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів та заперечень, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Згідно статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу податкової служби.

Відповідно до 75.1.2. цього Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Особливості проведення документальних позапланових перевірок врегульовані статтею 78, 79 Податкового кодексу України(далі - ПК України).

Відповідно до п.81.1 ст. 81 ПК України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю « Будівельна компанія «Укрремсервіс» зареєстровано як юридична особа, ідентифікаційний код 32065891, виконавчим комітетом Луганської міської ради 17.07.2002, реєстраційний номер 13821070015000600 (а.с. 69-70).

В судовому засіданні встановлено, що у період з 19.07.2012 по 25.07.2012 на підставі направлення від 19.07.2012 № 270, згідно постанови старшого слідчого 2-го відділення СВ УСБУ в Луганській області від 05.06.2012, призначеної в рамках кримінальної справи № 1840, відповідно до пп.78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, відповідно до наказу від 17.07.2012 № 482 посадовими особами Ленінської ОДПІ у м.Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «БК «Укрремсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ЗК «Агромир» за період з 01.04.2011 по 30.09.2011, результати якої оформлені актом від 01.08.2012 № 366/22-32065891 (а.с. 11-18) та виявлені наступні порушення: п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст. 198 ПК Українив результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 34 000 грн., у тому числі за липень 2011 на суму 34 000 грн.

На підтаві акту перевірки від 01.08.2012 № 366/22-32065891 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.04.2012 №0000162220 про збільшення ТОВ «БК «Укрремсервіс» суми податкового зобов'язання з податку надодану вартість у розмірі - 42 500 грн., з яких основний платіж - 34 000 грн., штрафні санкції - 8 500 грн. ( а.с.9).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час розгляду справи, підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача є постанова старшого слідчого 2-го відділення СВ УСБУ в Луганській області від 05.06.2012, вирок Комсомольського районного суду м.Херсона від 12.10.2012 відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 205 КК України (а.с. 98, 99-106).

Висновок про заниження позивачем суми податкового кредиту у липні 2011 на суму 34 000 грн. вмотивований тим, що в ході перевірки встановлено неможливість придбання ТОВ «БК «Укрремсервіс» у ТОВ «ЗК «Агромир» продукції, а саме будівельних матеріалів, оскільки ТОВ «БК «Укрремсервіс» під час проведення перевірки не надано жодної товарно-транспортної накладної або супроводжувальних документів, або інших документів, які передбачені вимогами діючого законодавства та засвідчували б факт транспортування товарів від ТОВ «ЗК «Агромир» на адресу ТОВ «БК «Укрремсервіс», у зв'язку з чим неможливо встановити фактичного первізника.

Предметом спору у даному випадку є правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення, винесеного Ленінською ОДПІ у м.Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області від 05.04.2012 №0000162220 про збільшення ТОВ «БК «Укрремсервіс» суми податкового зобов'язання з податку надодану вартість у розмірі - 42 500 грн., з яких основний платіж - 34 000 грн., штрафні санкції - 8 500 грн.

З урахуванням предмету спору дослідженню підлягає реальність господарських операцій між ТОВ «БК «Укрремсервіс» та ТОВ «ЗК «Агромир», що є підставою для виникнення права на податковий кредит та визначення податкових зобов'язань.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 цьєї статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, податковий кредит ТОВ «БК «Укрремсервіс» сформований по операції з контрагентом ТОВ «ЗК «Агромир».

В судовому засіданні встановлено, що між ТОВ «БК «Укрремсервіс» та ТОВ «ЗК «Агромир» було укладено договір купівлі-продажу від 06.07.2011 № 2/6, згідно якого ТОВ «ЗК «Агромир» - продавець зобов'язується передати у власність покупця - позивача по справі товар, а останні зобов'язується оплатити товар.

Відповідно до п.4.1 цього договору поставка товару здійснюється автомобільним транспортом за рахунок продавця в пункт призначення за згодою сторін ( на об'єкт чи склад покупця).

Відповідно до п.4.2 цього договору товар повинен супроводжуватись наступними документами : рахунком-фактурой, видатковою накладною, податковою накладною, сертифікатом якості або копією сертифіката якості, виданого виробником товара.

Відповідно до п.4.3 цього договору датою відвантаження товару вважається дата, зазначена у видаткових накладних.

На виконання умов вказаного договору, позивачем надано : видаткові накладні від 08.07.2011 № 080705, від 11.07.2011 № 110707, від 15.07.2011 № 150703, від 14.04.2011 № 140708, від 08.07.2011 № 080706, від 12.07.2011 № 120706, від 07.07.2011 № 070710; податкові накладні від 08.07.2011 № 73, від 11.07.2011 № 102, від 15.07.2011 № 150, від 14.07.2011 № 137, від 08.07.2011 №72, від 12.07.2011 № 115, від 07.07.2011 № 64; журнал ордер і відомості по розрахунку з вітчизняними покупцями; сертифікати якості; висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи (а.с.36-49, 165, 211-237).

Під час розгляду справи представником позивача було зазначено, що придбані у ТОВ «ЗК«Агромир» товари було реалізовано у подальшому відповідно до договорів:

-договору від 06.07.2011 № 21 СП/УР, укладений між будівельною корпорацією «ДОН-СТАР» - «Генпідрядник» та ТОВ «БК «Укрремсервіс» - « Субпідрядник», відповідно до якого генпідрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе зобов'язання виконати роботи по капітальному ремонту будель обласної ради за адресою: пл. Героїв ВВВ, №№ 3, 3а, 9, у відповідності з проекто-будівельною документацією та виконати роботи у строк, передбачений даним договором;

-договір від 20.07.2011 № 7/2011, укладений між Комітетом по питаннях пріоритетного розвитку в Луганській області - «Замовник» та ТОВ «БК «Укрремсервіс» - «Підрядник», відповідно до якого замовник доручає, а підрядник на свій ризик зобов'язується виконати роботи по ремонту кабінетів №№ 518,519, розташованих за адресою: м.Луганськ, пл. Героїв ВВВ№ 3а, у відповідності з проекто-будівельною документацією та виконати роботи у строк, передбачений даним договором.

На виконання умов вказаних договорів позивачем під час розгляду справи надано акти приймання виконаних будівельних робіт, розрахунки вартості будівництва, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та виписки з установи банку у підтвердження здійснення оплати за відповідними доворами (а.с. 54-88, 225-237).

Таким чином, наданими позивачем первинними документами підтверджено реальність вказаних господарських операцій з ТОВ «Агромир», БК «ДОН-СТАР» та Комітетом по питаннях пріоритетного розвитку в Луганській області.

Доказів того, що отримані від переліченого контрагента податкові накладні, використанні для формування податкового кредиту за перевіряємий період, оформлені неналежним чином відповідачем не надано.

Відповідно до п. 4 -п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010, передбачено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Податковим органом не надано доказів, що вищевказані первинні документи оформлені належним чином, тобто мають необхідні реквізити, яким має відповідати первинний документ, що в свою чергу, вказані первинні документи підтверджують фактичне та реальне виконання вищевказаних договорів.

Висновки акту перевірки щодо порушення позивачем норм податкового законодавства базуються виключно на припущеннях та податкової інформації, отриманої від старшого слідчого 2-го відділення СВ УСБУ в Луганській області постанови від 05.06.2012, вироку Комсомольського районного суду м.Херсона від 12.10.2012 відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 205 КК України.

Стаття 21 ПК України встановлює обов'язки і відповідальність посадових осіб контролюючих органів.

Відповідно до 21.1.1 цієї статті посадових осіб контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами

Стаття 83 ПК України встановлює підстави для висновків для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевіро, якими є : документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 86.9 сти. 86 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

З аналізу наведеної норми вбачається, що відповідна перевірка повинна проводитись у рамках кримінальної справи. Проте, у даному випадку, відповідачем проведена перевірка ТОВ «БК «Укрремсервіс» не у рамках кримінальної справи відносно керівника або посадових осіб підприємства, оскільки ані на момент проведення перевірки, ані під час розгляду справи відповідачем не надано доказів стосовно порушення кримінального провадження відносно вказаних осіб.

Крім того, спірне податкове повідомлення-рішення може прийматися податковим органом у відношенні позивача тільки після набрання законної сили вироком суду, ухвалою суду про закриття кримінальної справи у відношенні посадових осіб підприємства.

Надана копія вироку Комсомольського районного суду м.Херсона від 12.10.2012 відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 205 КК України, судом визнається неналежним доказом у справі, оскільки цим вироком встановлені обстави та факти по правовідносинах виключно між ТОВ «ЗК «Агромир» та ТОВ «Корвис». Крім того, відсутні жодні посилання на встановлення фактів та обставин здійснення господарських операцій з ознаками фіктивного характеру між ТОВ «ЗК «Агромир» та ТОВ БК «Укрремсервіс» за період з 01.04.2011 по 30.09.2011.

Також, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

На момент здійснення господарської операції контрагент - виконавець мав ліцензію на право здійснення певних видів робіт та послуг.

Порушення норм ст. 198 ПК України контрагентом позивача породжує негативні наслідки саме для цього підприємства і не може впливати на право позивача формувати податковий кредит по здійсненні господарської операції, що відбулася між позивачем у справі та контрагентом -ТОВ «ЗК «Агромир».

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:

Бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до статті 3 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:

1. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

2. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку

Відповідно до статті 4 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах:

обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

Відповідно до статті 8 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Відповідно до статті 9 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що позивач у відповідності до вимог ст. ст. 626-629 ЦК України та умов укладених договорів належним чином оформлював результати здійснення господарських правовідносини, оскільки в зазначених вище документах наявні всі обов'язкових реквізити, які надають можливість їх віднесення до виконання умов укладеного договору від 06.07.2011 № 2/6, а відтак судом визнаються належними доказами в підтвердження виконання вказаного договору, зазначеними в акті перевірки.

Доводів відповідача про відсутність у позивача документів, підтверджуючих транспортування від контрагента, судом визнаються необґрунтованими, оскільки наказ Міністерства транспорту України, Міністерства статистики від 29.12.1995 № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобілю» не зареєстрований в Міністерстві юстиції України та є недіючим, а тому і на момент проведення перевірки і час розгляду справи, відсутня форма документа у вигляді товарно-транспортної накладної, як первинного документа.

Крім того, під час розгляду справи встановлено, що товар постачався транспортом контрагента - ТОВ «ЗК «Агромир» на склад ТОВ «БК «Укрремсервіс», а наявність чи відсутність зазначених документів не впливає на податковий кредит, порядок формування якого визначений статтею 198 ПК України.

Виконання господарської операції ТОВ «БК «Укрремсервіс» з ТОВ «ЗК «Агромир» знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду справи та підтверджується матеріалами справи.

Вказані вище обставини, встановлені в ході судового розгляду справи, вказують на протиправність винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та наявність обгрунтованих підстав для його скасування.

Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтею 2, 11, 17, 18, 71, 87, 90, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрремсервіс» до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м.Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.04.2012 №0000162220, прийняте Ленінською ОДПІ в м.Луганську, яким ТОВ «БК «Укрремсервіс» збільшено суму податкового зобов'язання з податку надодану вартість у розмірі - 42 500 (сорок дві тисячі п'ятсот) грн., з яких основний платіж - 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн., штрафні санкції - 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) грн.

Стягнути на користь ТОВ «БК «Укрремсервіс» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 425 ( чотириста двадцять п'ять ) грн. 00 коп.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано у повному обсязі 25.06.2013 року.

Суддя Є.О. Кисельова