Постанова

від 25.06.2013 по справі 826/6063/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 25 червня 2013 року                      № 826/6063/13-а Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «БЕРЕГ» до  Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про  визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні. ОБСТАВИНИ  СПРАВИ: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення №0000772220 та №0000782220 від 15.02.2013 року. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.04.2013 року відкрито провадження у адміністративній справі та закінчено підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті. В судове засідання 18.06.13р. відповідач до суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України. У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Позивач, щодо розгляду справи у порядку письмового провадження не заперечував. У зв'язку із наведеним судом у судовому засіданні 18.06.13р. прийнято рішення про розгляду справи у письмовому провадженні. Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, - ВСТАНОВИВ: Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «БЕРЕГ» (код ЄДРПОУ 30329087), з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Адва Естейт» (37703130) за період 01.08.2011. по 31.01.2012р. ДПІ у Святошинському районі м. Києва за результати проведеної перевірки складено акт від 05.02.2013 р. № 63/22.2.09/30329087 про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинам. Відповідно до Акту було встановлено порушення пунктів 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 зі змінами та доповненнями, в результаті занижено податок на прибуток ТОВ «Телерадіокомпанія «БЕРЕГ» на загальну суму 529130,00 грн., п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6, ст. 198, п. 201.1, п.201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ зі змінами та доповненнями, в результаті встановлено завищено податковий кредит на загальну суму 575141,25 грн. На підставі Акту 05.02.2013 р. № 63/22.2.09/30329087 відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва №0000772220 та №0000782220 від 15.02.2013 року. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог виходячи з наступних міркувань. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, між та ТОВ «Адва Естейт» були укладені наступні договори на виконання робіт з модернізації кабельних мереж   на загальну суму поставки 2 300 566,62 грн., крім того ПДВ 460 113,37 грн., а саме від 01.09.11 №16, від 07.09.11 №07095, від 07.09.11 №07094, від 07.09.11 №07093, від 07.09.11 №07092, від 07.09.11 №07091, від 07.09.11 №07096, від 13.09.11 №07097. На виконання укладених договорів ТОВ «Адва Естейт» позивачу виписано наступні податкові накладні на загальну суму поставки 2 300 567,26 грн., кім того ПДВ 460 113,37 грн., а саме від 07.09.11 № 147 на суму 65983,22 грн., крім того ПДВ 13196,64 грн., від 07.09.11 № 146 на суму 78602,64 грн., крім того ПДВ 15720,53 грн., від 30.09.11 № 771 на суму 455715 грн., крім того ПДВ 91143 грн., від 30.09.11 №770 на суму 208798 грн., крім того ПДВ 41759,60 грн., від 30.09.11 № 769 на суму 240464 грн., крім того ПДВ 48092,80 грн., від 30.09.11 № 767 на суму 80797 грн., крім того ПДВ 16159,40 грн., від 30.09.11 № 772 на суму 456007 грн., крім того ПДВ 91201,40 грн., від 30.09.11 № 768 на суму 390123 грн., крім того ПДВ 78024,60 грн., від 30.09.11 № 766 на суму 324077,40 грн., крім того ПДВ 64815,40 грн. Виконання умов договорів підтверджується Актами приймання будівельних робіт на суму поставки 2 300 566,62 грн., крім того ПДВ 460 113,37 грн., в т.ч.: від 30.09.11 № 1 на суму 455715 грн., крім того ПДВ 91143 грн., від 30.09.11 № 1 на суму 208798 грн., крім того ПДВ 41759,60 грн., від 30.09.11 № 1 на суму 240464 грн., крім того ПДВ 48092,80 грн., від 30.09.11 № 1 на суму 80797 грн., крім того ПДВ 16159,40 грн., від 30.09.11 № 1 на суму 456007 грн., крім того ПДВ 91201,40 грн., від 30.09.11 № 1 на суму 390123 грн., крім того ПДВ 78024,60 грн., від 30.09.11 № 1 на суму 324077,40., крім того ПДВ 64815,40 грн., від 07.09.11 № 1 на суму 78602 грн., крім того ПДВ 15720,53 грн., від 01.09.11 № 16 на суму 65983,22 грн., крім того ПДВ 13196,64 грн. Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). За правилами ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. З огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції. Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання поставки товару входить до предмету доказування у справі. Отже, виконання в повному обсязі умов вказаних договорів позивачем та контрагентам підтверджується первинними документами. Що стосується порушень ТОВ «Телерадіокомпанія «БЕРЕГ» пп.139.1.9 п.139.1 ст.139; п. п.198.3, п.198.6, ст. 198 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне. Основним нормативно-правовим актом, що врегульовує спірні правовідносини є Податковий кодекс України, який вступив в силу з 01 січня 2011 року. Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації. Судом досліджено податкові накладні, виписані контрагентами, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у перевіряємий період, внаслідок чого судом встановлено, що зазначені документи містять усі необхідні підписи уповноважених осіб, скріплені відповідною печаткою та відповідають формі, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21 грудня 2010 року. Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку. Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Судом встановлено, а відповідачем не заперечується, що на час виписки податкових накладних контрагент був і є зареєстрованим платником податку на додану вартість та мав і має свідоцтво платників такого податку. Отже, сума податку на додану вартість, віднесена ТОВ «Телерадіокомпанія «БЕРЕГ» до податкового кредиту на підставі господарських операцій з контрагентам підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної. Підпунктом 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку. Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу. Згідно з п. 135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Так, в матеріалах справи наявні, податкові накладні, акти виконаних робіт, виписані на адресу ТОВ «Телерадіокомпанія «БЕРЕГ». Судом було встановлено, що перелічені вище документи оформлені відповідно до вимог законодавства. Таким чином, у позивача наявна необхідна документація, яка дає підстави для включення витрат до складу валових за відповідний період, що виникли у зв'язку з оплатою за товари контрагента на виконання зобов'язань по укладених договорах. За наведених норм та обставин суд приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем сум податкового кредиту та валових витрат, що виникли за господарськими операціями з контрагентам. Таким чином, судом встановлено, що податковим органом не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятого ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень №0000772220 та №0000782220 від 15.02.2013 року. Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, - ПОСТАНОВИВ: 1.Позов задовольнити повністю. 2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби №0000772220 та №0000782220 від 15.02.2013 року. Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                         І.В. Смолій