Постанова

від 13.06.2013 по справі 826/1602/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 червня 2013 року № 826/1602/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Українські прогресивні технології" до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби провизнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.01.2013 №0000572240, №0000582240 та №0000592240

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Українські прогресивні технології" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.01.2013 №0000572240, №0000582240 та №0000592240.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податкові зобов'язання позивачу нараховані за результатами документальної позапланової виїзної перевірки з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість по фінансово - господарських взаємовідносинах з ВАТ "ТБ Олімп", ПП "Неон", ТОВ "Бізнес сервіс А-плюс", ТОВ "Сучасне будівництво та архітектура", ТОВ "Гарант Сервіс - А", ТОВ "Екобудгруп" та ТОВ "Конкон" за період з 01.01.2008 по 31.12.2010. Підставою для нарахування податкових зобов'язань є висновок податкового органу про те, що взаємовідносин позивача з зазначеними контрагентами не спричиняють реального правових наслідків та є нікчемними.

Як на обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність встановлена законом, у той час як у податкового органу відсутні повноваження встановлювати в акті перевірки факт нікчемності правочину, а він наділений лише правом у випадку виявлення ознак нікчемності правочину звернутися до суду з відповідним позовом. При цьому позивач посилався на те, що висновки податкового органу ґрунтуються виключно на даних які містяться в постанові про призначення перевірки та постанові Шевченківського районного суду міста Києва.

При проведені перевірки відповідачем не було дотримано положень пункту 85.9 статті 85 Податкового кодексу України, хоча позивачем у відповідь на запит податкового органу було повідомлено про те, що первинні документи не можуть бути надані, оскільки вони були вилучені УПМ ДПА у м. Києві та подано клопотання про перенесення строків перевірки.

Також позивач зазначив про те, що певні з періодів, які були перевірені вже перевірялись податковим органом та на його запити надавались відповідні первинні документи.

Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю, надав додаткові усні пояснення та просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 04.04.2013 надав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях та наведені його представником під час судового засідання аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 5/22-511/32311527 від 04.01.2013, інших доводів, крім зазначених у вказаному акті перевірки представником відповідача не наведено.

У судовому засіданні 27.05.2013 представник відповідача заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні 27.05.2013 представники сторін не заперечували проти розгляду справи в порядку письмового провадження та подали заяву, в якій просили здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження, за відсутності представників сторін.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням наведеного суд, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Підчас судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

У період з 21.12.2012 по 27.12.2012 Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби на підставі наказу № 2126 від 21.12.2012 та згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Українські прогресивні технології" з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість по фінансово - господарських взаємовідносинах з ВАТ "ТБ Олімп", ПП "Неон", ТОВ "Бізнес сервіс А-плюс", ТОВ "Сучасне будівництво та архітектура", ТОВ "Гарант Сервіс - А", ТОВ "Екобудгруп" та ТОВ "Конкон" за період з 01.01.2008 по 31.12.2010.

За результатами перевірки складено акт № 5/22-511/32311527 від 04.01.2013, яким встановлено порушення пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 245 586,00 грн., у тому числі: І квартал 2008 року - 48 913,00 грн.; півріччя 2008 року - 251 554 грн.; 9 місяців 2008 року - 251 554,00 грн.; 2008 рік - 251 554,00 грн; І квартал 2009 року - 3 958,00 грн.; півріччя 2009 року - 3 958,00 грн.; 9 місяців 2009 року - 3 958,00 грн.; 2009 рік - 3 958,00 грн.; 9 місяців 2010 року - 206 640,00 грн.; 2010 рік - 990 074,00 грн., та порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 991 072,00 грн., утому числі: за серпень 2008 року - 25 927,00 грн., за листопад 2008 року - 17 424,00 грн., грудень 2008 року - 138 187,00 грн., березень 2009 року - 20 405,00 грн., серпень 2010 року - 112 381,00 грн., вересень 2010 року - 50 197,00 грн., жовтень 2010 року - 306 008,00 грн., листопад 2010 року - 253617,00 грн., грудень 2010 року - 65 926,00 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов з наступного.

На сторінках 5 - 7 та 16 - 18 акта № 5/22-511/32311527 від 04.01.2013 зазначено наступне: "ТОВ "ІБК "Українські прогресивні технології" листом від 24.12.2012 року № 1-24 (вхідний ДПІ від 25.12.2012 №25797/10) повідомлено, що первинні бухгалтерські документи та документи, що стосуються фінансово - господарської діяльності ТОВ "ІБК "Українські прогресивні технології" були вилучені при проведенні обшуку УПМ ДПА у м. Києві 21 вересня 2011 року, про що складено відповідний протокол.

ТОВ «ІБК «Українські Прогресивні Технології» листом від 25.12.2012 року №1-24 (вхідний ДПІ від 25.12,2012 №25797/10) подано клопотання про перенесення строків перевірки у відповідності до ст. 89.5 Податкового кодексу України.

ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС направлено запит від 26.12.2012 року до СВПМ ДПМ у м. Києві щодо надання документів. Станом на дату написання акту відповідь не отримано.

Відповідно до постанови від 01 серпня 2012 року про призначення перевірки ТОВ «ІБК«Українські Прогресивні Технології»: В провадженні СУ ДГІС у м. Києві знаходиться кримінальна справа № 70-552, порушена 14.03.12, відносно директора ТОВ «Сота Карт» ОСОБА_2, за ознаками складу злочинів, передбачених ст. 212 ч. З, ст.366 ч.2 КК України та відносно директора ТОВ „Містер Мобайл" ОСОБА_3, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України.

В ході досудового слідства встановлено, що від імені ВАТ "ТБ Олімп" (код 13407200). ПП «Неон» (код 30641864), ТОВ "Бізнес сервіс А-плюс" (код 35017678), ТОВ „Сучасне будівництво та архітектура" (код 36011677), ТОВ "Гарант Сервіс-А" (код 35399080). ТОВ "Екобудгруп" (код 33776687), ТОВ "Конкон" (код 35996379) та ін., невстановленими особами систематично здійснювалося підроблення та видача підроблених документів ряду суб'єктам господарювання, які використовуючи реквізити та банківські рахунки вказаних підприємств документально оформлювали фактично неіснуючі операції на отримання і продаж ТМЦ, надання послуг, виконання робіт, після чого дані документи передавалися замовникам чинних послуг для відображення в бухгалтерському та податковому обліку, з метою незаконного формування податкового кредиту з ПДВ та валових затрат, заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість і на прибуток підприємств, незаконного відшкодування податку на додану вартість.

30.07.2011 року будучи допитаним як свідок засновник та директор ТОВ "Гарант Сервіс-А" ОСОБА_4 показав, що він в 2007 році, за проханням громадянина; на ім'я Михайло, зареєстрував підприємство, при цьому він підписав статутні документи та в подальшому відкрив рахунок в банківській установі. До фінансово-господарської діяльності підприємства він відношення не мав, а лише підписував та здавав до податкової інспекції надану невстановленими особами податкову звітність підприємства за винагороду.

16.09.2011 року будучи допитаним як свідок засновник та директор ТОВ „Сучасне будівництво та архітектура" та ТОВ "Конкон" ОСОБА_5 показав, що до діяльності ТОВ "Конкон" він відношення не має, а зареєстрував його на своє ім'я на прохання ОСОБА_6 за грошову винагороду. Те, що він являється засновником та директором ТОВ „Сучасне будівництво та архітектура" йому відомо не було.

30.08.201 1 року будучи допитаною як свідок директор та засновник ПП „Неон", ВАТ „ТБ Олімп" - та ТОВ „Екобудгруп" ОСОБА_7 показала, що - жодного відношення до діяльності та реєстрації ПП „Неон" вона не має. ВАТ „ТБ Олімп" та ТОВ „Екобудгруп" вона зареєструвала на своє ім'я на прохання ОСОБА_6, фінансово-господарською діяльністю не займалась, жодних переговорів з контрагентами не вела, купівлю-продаж ТМЦ не здійснювала, наданням послуг не займалась. Чим займалось підприємство їй взагалі не відомо.

14.07.2011 року будучи допитаною як свідок головний бухгалтер ТОВ «Бізнес Сервіс А - плюс» показала, що ТОВ «Бізнес Сервіс А-плюс» фактично не здійснювало ніякої реальної господарської діяльності. Основним напрямком діяльності даного СПД було проведення безтоварних операцій з підприємствами реального сектору економіки з метою мінімізації сплати податків останніми. При цьому безготівкові грошові кошти надходили на рахунки ТОВ «Бізнес Сервіс А-плюс» та в подальшому за допомогою системи клієнт - банк перераховувались на підконтрольні ОСОБА_6 підприємства, які також задіяні в схемі мінімізації податкових зобов'язань та ухилення від сплати податків, такі як ТОВ "РА "Респект» 36048010, ТОВ «Сучасне будівництво та архітектура», код ЄДРПОУ 36011677, ТОВ "Гарант «Сервис-А" 35399080,. ТОВ «Інвест Буд» 37318548, ТОВ «Компанія «Барс- Будінвест» - 33923267, ТОВ «Екобудгруп», 33776687, ТОВ "Конкон" 35996379 та в дальшому знімались готівкою та через посередників видавались клієнтам.

Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києві від 06 грудня 2011 року по справі №1п-329/11, встановлено:

В результаті незаконної діяльності невстановлених осіб, ними було організовано створення (придбання) наступних фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності: ВАТ „ТБ- Олімп" (код 13407200), ПП „Неон" (код 30641864), ТОВ „Сучасне будівництво та архітектура" (код 36011677), ТОВ „Гарант Сервіс-А" (код 35399080), ТОВ „Екобудгруп" (код 33776687), ТОВ „Конкон" (код 35996379), ТОВ «Інвест Буд» (код 37318548).

Зокрема, ОСОБА_4 восени 2007 року, перебуваючи на території м. Луганська Луганської області, не маючи наміру займатися діяльністю підприємства пов'язаної з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг, чи з корисливих спонукань, погодився на пропозицію невстановленої слідством особи за грошову винагороду стати засновником ТОВ «Гарант Сервіс-А», усвідомлюючи при цьому, що вказане товариство створюється з метою прикриття незаконної діяльності та передбачаючи можливість спричинення державі в результаті такої незаконної діяльності майнової шкоди у великих розмірах.

Так, ОСОБА_4 усвідомлюючи протиправний характер запропонованих йому дій як майбутнього засновника створюваного з метою прикриття незаконної діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, з метою створення ТОВ «Гарант Сервіс-А» для прикриття незаконної діяльності, вступив у попередню злочинну змову з невстановленою особою, яка в кінці серпня 2007 року у невстановленому слідством місці та при невстановлених слідством обставинах, виготовила статут ТОВ «Гарант Сервіс-А», а також інші документи, необхідні для його створення та державної реєстрації.

Надалі, 30.08.2007. ОСОБА_4 діючи відповідно до вказівок невстановленої особи та з корисливих спонукань, усвідомлюючи, що зареєстрований на його прізвище суб'єкт підприємницької діяльності буде використовуватись невстановленими особами для прикриття незаконної діяльності та бажаючи досягнення цієї мети, в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_8, підписав попередньо виготовлений невстановленими особами статут ТОВ «Гарант Сервіс-А». згідно якого він виступав як засновник і власник цього товариства, а також інші документи необхідні для реєстрації товариства. Не будучи обізнаною про злочинні наміри ОСОБА_4, приватний нотаріус ОСОБА_8 посвідчила справжність підпису ОСОБА_4 у статуті ТОВ «Гарант Сервіс-А».

В подальшому невстановлені слідством особи, діючи від імені ОСОБА_4 наддали до Виконавчого комітету Луганської міської ради нотаріально завірений примірник Статуту «Гарант Сервіс-А» та протокол установчих зборів. На підставі вказаних документів, з неправдивими відомостями, та реєстраційної картки за формою №1 на проведення державної реєстрації юридичної особи, за юридичною адресою: м. Луганськ, вул. Совєтська. 54, утвореної шляхом заснування нової юридичної особи Виконавчим комітетом луганської міської ради 05.09.2007 здійснена державна реєстрація ТОВ «Гарант Сервіс-А» за №; 13821020000013807 та ТОВ «Гарант Сервіс-А» присвоєно код за ЄДРПОУ 35399080.

При цьому , юридична адреса підприємства: м. Луганськ, вул. Совєтська. 54, у реєстраційних документах була вказана з метою здійснення реєстрації без фактичного його в подальшому знаходження ."

З огляду на зазначене податковий орган дійшов висновку про те, що взаємовідносини між ТОВ "ІБК"Українські прогресивні технології" та контрагентами ВАТ "ТБ Олімп", ПП "Неон", ТОВ "Бізнес сервіс А-плюс", ТОВ "Сучасне будівництво та архітектура", ТОВ "Гарант Сервіс - А", ТОВ "Екобудгруп" та ТОВ "Конкон" не спричиняють реального настання правових наслідків.

Також відповідачем на сторінках 9 та 20 акта № 5/22-511/32311527 від 04.01.2013 зазначено наступне: "В зв'язку з тим, що взаємовідносини визнано нікчемними відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києві від 06 грудня 2011 року по справі № 1п-329/11, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, крім того будь - які податкові, видаткові накладні та інші документи виписані на виконання умов такого договору також є недійсними."

31.01.2013 на підставі акта № 5/22-511/32311527 від 04.01.2013 були прийняті податкові повідомлення - рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання №0000572240 за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 237 593,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 247 519,00 грн., №0000582240 за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах на загальну суму 985 161,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 198 032,00 грн. та податкове повідомлення - рішення №0000592240, яким зменшено розмір від'ємного значення рядка 19 декларації та від'ємного значення рядка 24 декларації з податку на додану вартість на суму 3 419,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Українські прогресивні технології" не погоджуючись з податковими повідомлення - рішеннями №0000572240 від 31.01.2013, №0000582240 від 31.01.2013 та №0000592240 від 31.01.2013, вважаючи їх недійсними та такими, що підлягають скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктом 78.7 статті 78 Податкового кодексу України, встановлено, що перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Статтею 83 Податкового кодексу України встановлено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; виключено; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Отже, під час проведення документальної позапланової перевірки дослідженню підлягає досить широке коло документів, до яких зокрема, віднесено податкові декларації (розрахунки), фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, отримані в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби документи та податкова інформація, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків, експертні висновки.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктом 85.9 статті 85 Податкового кодексу України, встановлено, що у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів. Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу. У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Пунктом 1.15 Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 213 від 14.04.2011 у разі якщо під час проведення документальної перевірки до органу ДПС за місцем обліку від платника податків надійшло повідомлення про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів або документи були вилучені правоохоронними та іншими органами, у зв'язку з чим подальше проведення перевірки неможливе, особами, які здійснюють перевірку, складається акт довільної форми. В акті викладаються причини неможливості продовжувати перевірку у терміни, зазначені у направленні та наказі, та робиться відповідний запис про здійснення зазначеної перевірки після усунення причин, які призвели до неможливості проведення.. На підставі цього акта керівником органу ДПС, яким було призначено перевірку, виноситься наказ про перенесення термінів проведення такої перевірки на строк, визначений відповідно до пункту 44.5 статті 44 та пункту 85.9 статті 85 розділу II Кодексу, копія якого вручається платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам). Новий наказ на проведення перевірки не видається та нові направлення на проведення перевірки не виписуються. У разі вилучення документів правоохоронними або іншими органами підрозділ, який проводить (очолює) перевірку, забезпечує підготовку та направлення у той же день письмового запиту до відповідного органу про надання органу ДПС копій зазначених документів або забезпечення доступу до перевірки таких документів. У запиті зазначаються: інформація щодо переліку вилучених документів, дані протоколу (іншого документа), на підставі якого були вилучені документи, посилання на пункт 85.9 статті 85 розділу II Кодексу щодо обов'язку відповідного органу забезпечити протягом 3 робочих днів з дня отримання запиту надання органу ДПС копій документів або доступу його посадовим (службовим) особам до перевірки таких документів.

Отже, у разі коли до початку перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними органами та від платника податків надійшло відповідне повідомлення, посадовими особами податкового органу має бути складено акт довільної форми в якому викладаються причини неможливості проведення перевірки та на підставі якого виноситься наказ про перенесення термінів проведення такої перевірки до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них. При цьому у той же день направляється письмовий запит до відповідного органу про надання органу ДПС копій зазначених документів або забезпечення доступу до перевірки таких документів відповідь на який має бути надана протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту.

З огляду на зазначене чинним законодавством чітко передбачено порядок дій податкового органу у випадку, якщо до початку перевірки первинні документи платника податку були вилучені правоохоронними органами та закріплено положення про те, що у такому випадку терміни проведення перевірки переносяться до дати отримання копій відповідних документів або забезпечення доступу до них.

Відповідно до акта № 5/22-511/32311527 від 04.01.2013 перевірка проводилась в період з 21.12.2012 по 27.12.2012.

На сторінках 5 - 6 зазначеного акта перевірки вказано наступне: "ТОВ "ІБК "Українські прогресивні технології" листом від 24.12.2012 року № 1-24 (вхідний ДПІ від 25.12.2012 №25797/10) повідомлено, що первинні бухгалтерські документи та документи, що стосуються фінансово - господарської діяльності ТОВ "ІБК "Українські прогресивні технології" були вилучені при проведенні обшуку УПМ ДПА у м. Києві 21 вересня 2011 року, про що складено відповідний протокол.

ТОВ «ІБК «Українські Прогресивні Технології» листом від 25.12.2012 року №1-24 (вхідний ДПІ від 25.12,2012 №25797/10) подано клопотання про перенесення строків перевірки у відповідності до ст. 85.9 Податкового кодексу України.

ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС направлено запит від 26.12.2012 року до СВПМ ДПМ у м. Києві щодо надання документів. Станом на дату написання акту відповідь не отримано. "

Факт вилучення у позивача УПМ ДПА у м. Києві документів підтверджується протоколом обшуку від 21.09.2011, копія якого наявна в матеріалах справи.

Отже, відповідач був належним чином повідомлений про той факт, що первинні бухгалтерські документи та документи, що стосуються фінансово - господарської діяльності позивача були вилучені УПМ ДПА у м. Києві, крім того ним було отримано від позивача клопотання про перенесення строків перевірки. При цьому запит до СВПМ ДПМ у м. Києві щодо надання документів відповідачем було складено в передостанній дій проведення перевірки, а саме 26.12.2012, та закінчено проведення перевірки 27.12.2012, тобто до закінчення законодавчо встановленого строку для надання відповіді на запит.

З огляду на зазначене відповідачем не тільки в порушення положень пункту 85.9 статті 85 Податкового кодексу України та положень Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків після отримання від позивача повідомлення про факт того, що первинні бухгалтерські документи та документи, що стосуються фінансово - господарської діяльності позивача були вилучені УПМ ДПА у м. Києві не було перенесено строки проведення перевірки, а й було закінчено її проведення до сплину триденного строку протягом якого мала бути надана відповідь на запит від 26.12.2012, який було направлено до УПМ ДПА у м. Києві.

Також суд звертає увагу на те, що позивачем у відповідь на запити податкового органу № 177/10/15-207 від 06.01.2011, № 20985/10/5-207 від 06.12.2010 та № 17177/10/15-207 від 05.10.2010 супровідними листами було надано документальне підтвердження формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Екобудгруп" № 24/01-1 від 24.01.2011 - у листопаді 2010 року, № 14/12-1 від 14.12.2010 - у жовтні 2010 року та № 20/10-1 від 20.10.2010 у серпні 2010 року.

Отже у відповідача мали бути в наявності первинні документи щодо правовідносин позивача з ТОВ "Екобудгруп" за листопад, жовтень та серпень 2010 року, водночас про наявність таких документів, як і про факт здійснення їх дослідження в акті № 5/22-511/32311527 від 04.01.2013 не зазначено.

З аналізу змісту акта № 5/22-511/32311527 від 04.01.2013 вбачається, що при проведенні перевірки відповідачем були використані постанова слідчого з ОВС СУ ДПС у м. Києві капітана податкової міліції Коваля О.В. від 01.08.2012 прийнятої за матеріалами кримінальної справи № 70-552 про призначення перевірки та документи, які надійшли разом з нею на адресу відповідача, а саме: постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 06.12.2011 по справі №1п-329/11, протокол допиту засновника ТОВ "Гарант Сервіс-А" ОСОБА_4, протокол допиту засновника та директора ВАТ "ТБ "Олімп", ТОВ "Екобудгруп", ПП "Неон" ОСОБА_7, протокол допиту бухгалтера ТОВ "Бізнес Сервіс А-Плюс" ОСОБА_10, а висновок податкового органу обґрунтований виключно інформацією яка міститься в постанові слідчого з ОВС СУ ДПС у м. Києві капітана податкової міліції Коваля О.В. від 01.08.2012 прийнятої за матеріалами кримінальної справи № 70-552 про призначення перевірки та постанові Шевченківського районного суду м. Києва від 06.12.2011 по справі №1п-329/11.

З огляду на зазначене можна дійти висновку про те, що відповідачем в порушення норм Податкового кодексу за наявності на те правових підстав не було здійснено перенесення строків проведення перевірки та було проведено документальну перевірку лише на підставі постанови слідчого з ОВС СУ ДПС у м. Києві капітана податкової міліції Коваля О.В. від 01.08.2012 прийнятої за матеріалами кримінальної справи № 70-552 про призначення перевірки та доданих до неї документів без дослідження первинної документації щодо правовідносин позивача з контрагентами ВАТ "ТБ Олімп", ПП "Неон", ТОВ "Бізнес сервіс А-плюс", ТОВ "Сучасне будівництво та архітектура", ТОВ "Гарант Сервіс - А", ТОВ "Екобудгруп" та ТОВ "Конкон".

Підставою для встановлення відповідачем факту порушення позивачем податкового законодавства став висновок про те, що взаємовідносини між позивачем та контрагентами ВАТ "ТБ Олімп", ПП "Неон", ТОВ "Бізнес сервіс А-плюс", ТОВ "Сучасне будівництво та архітектура", ТОВ "Гарант Сервіс - А", ТОВ "Екобудгруп" та ТОВ "Конкон" не спричиняють реального настання правових наслідків з огляду на положення частин першої та п'ятої статті 203, пунктів 1,2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 було звернено увагу на наступне: «...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».

Таким чином навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність. При цьому жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Частиною першою статті 207 Господарського кодексу України, встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Отже, зазначена норма права недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, у складі цивільного правопорушення, передбаченого статтею 228 Цивільного кодексу України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Пленум Верховного Суду України у пункті 18 Постанови № 9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" навів перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими правочинами, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави є, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; право чини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Намір юридичної особи порушити публічний порядок доводиться через мету відповідного керівника або фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або довіреністю. Наявність мети у такої фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставини можуть бути доведені обвинувальним вироком.

Відповідно до частини четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З урахуванням положень частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, належним доказом для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є вирок суду в кримінальній справі ухвалений щодо цієї особи.

З огляду на зазначене відповідач необґрунтовано та безпідставно посилається як на обґрунтування висновків акта № 5/22-511/32311527 від 04.01.2013 на дані встановлені в постанові слідчого з ОВС СУ ДПС у м. Києві капітана податкової міліції Коваля О.В. від 01.08.2012 прийнятій за матеріалами кримінальної справи № 70-552 про призначення перевірки, протоколу допиту засновника ТОВ "Гарант Сервіс-А" ОСОБА_4, протоколу допиту засновника та директора ВАТ "ТБ "Олімп", ТОВ "Екобудгруп", ПП "Неон" ОСОБА_7, протокол допиту бухгалтера ТОВ "Бізнес Сервіс А-Плюс" ОСОБА_10, постанові Шевченківського районного суду міста Києва від 06.12.2011 у справі № 1п-329/1, оскільки факти викладені в зазначених документах за відсутності винесених за результатами їх розгляду вироків не є належним та допустимим доказом у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України

Доказів щодо винесення вироків відносно осіб, причетних до діяльності позивача або його контрагентів ВАТ "ТБ Олімп", ПП "Неон", ТОВ "Бізнес сервіс А-плюс", ТОВ "Сучасне будівництво та архітектура", ТОВ "Екобудгруп" та ТОВ "Конкон" відповідачем суду надано не було, як і не було надано доказів та пояснень на підтвердження фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання укладених між позивачем зазначеними контрагентами правочинів.

Також відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Крім того, посилання відповідача на статті 203, 215, 216 Цивільного кодексу України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Зазначене підтверджується також положеннями статті 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 у справі № К/9991/50772/12.

Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що навіть встановлення факту взаємовідносин позивача з фіктивним суб'єктом господарювання не є безумовним доказом ознак фіктивності у діяльності позивача, оскільки приписи чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства не ставили у залежність право формування позивачем податкового кредиту та валових витрат від добросовісності платника податку, з яким суб'єкт господарювання перебував у господарських правовідносинах. При цьому суд також звертає увагу на те, що невиконання такою особою податкових зобов'язань тягне за собою настання відповідальності лише для зазначеного суб'єкта і не може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого суб'єкта господарювання.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 у справі № 2а-15715/11/2670.

З огляду на зазначене, а враховуючи те, що відповідачем за наявності на те правових підстав не було здійснено перенесення строків проведення перевірки та було проведено документальну перевірку лише на підставі постанови слідчого з ОВС СУ ДПС у м. Києві капітана податкової міліції Коваля О.В. від 01.08.2012 прийнятій за матеріалами кримінальної справи № 70-552 про призначення перевірки та доданих до неї документів без дослідження первинної документації щодо правовідносин позивача з контрагентами ВАТ "ТБ Олімп", ПП "Неон", ТОВ "Бізнес сервіс А-плюс", ТОВ "Сучасне будівництво та архітектура", ТОВ "Гарант Сервіс - А", ТОВ "Екобудгруп" та ТОВ "Конкон", а також те, що відповідачем крім посилань на факти встановлені в зазначеній постанові слідчого, яка не є належним доказом у справі та постанові Шевченківського районного суду міста Києва від 06.12.2011 у справі № 1п-329/1, в якій не встановленого жодного факту, якій би безпосередньо стосувався позивача, інших обґрунтувань та доказів на підтвердження допущення позивачем порушень податкового законодавства відповідачем ні в акті № 5/22-511/32311527 від 04.01.2013, ні в судових засіданнях наведено не було, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків акту № 5/22-511/32311527 від 04.01.2013 та відсутність підстав для висновку про допущення позивачем порушення податкового законодавства, а отже відсутність у відповідача підстав для визначення позивачу суми грошового зобов'язання та зменшення суми від'ємного значення.

Позивач у позовній заяві просить визнати податкові повідомлення - рішення №0000572240 від 31.01.2013, №0000582240 від 31.01.2013 та №0000592240 від 31.01.2013 саме нечинними, з урахуванням чого суд звертає увагу на наступне.

Встановлені ж статтями 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України способи захисту порушеного права не є вичерпними, разом з тим, деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин, так, зокрема, вимога про визнання нечинним акта може стосуватися лише нормативно-правового акта, а про визнання протиправним індивідуального акта. При цьому вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.

Таким чином, у тих випадках, коли предметом спору є індивідуальний акт, дія або бездіяльність позовною вимогою за правилами Кодексу адміністративного судочинства України має бути визнання такого акта, дії чи бездіяльності протиправними (недійсними, незаконними, неправомірними, скасування такого акту), а в разі оскарження нормативно-правового акта визнання його нечинним.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 17.08.2010 у справі № К-23575/10.

З огляду на викладене повідомлення - рішення №0000572240 від 31.01.2013, №0000582240 від 31.01.2013 та №0000592240 від 31.01.2013 підлягають визнанню недійсними.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем надано оригінал платіжного доручення про сплату судового збору у сумі 2294,00 грн.

Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Українські прогресивні технології" до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.01.2013 №0000572240, №0000582240 та №0000592240 - задовольнити повністю .

2. Визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби №0000572240 від 31.01.2013, №0000582240 від 31.01.2013 та №0000592240 від 31.01.2013.

3.Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські прогресивні технології" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов